Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 3.1.2. Бюджетний процес, його позитивні та негативні характеристики

До бюджетної системи республіки як самостійні частини належать республіканський і місцеві бюджети (обласні, районні, міські, селищні бюджети і бюджети сільрад).

Консолідований бюджет є сукупністю бюджетів відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Наприклад, бюджети сільрад, селищ, міст районного підпорядкування, розташованих на території району, і районний бюджет становлять консолідований бюджет району. Відповідно бюджети районів, міст обласного підпорядкування і обласні бюджети утворюють консолідований бюджет області.

Відповідно до правових норм республіки декларується принцип цілісності бюджетної системи. Жоден з рівнів цієї системи не може вважатися важливішим ніж інший. Кожному рівню належить своя роль в механізмі фінансового забезпечення життєдіяльності республіки. Наприкінці 2002 р. у республіці функціонувало 1664 місцевих бюджети.

Відповідно до територіальних рівнів місцевих рад бюджети поділяються:

- на бюджети первинного рівня (сільські, селищні, міст районного підпорядкування);

- бюджети базового рівня (районні і міст обласного підпорядкування);

- бюджети обласного рівня.

Місцеві бюджети всіх рівнів є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується правом відповідних державних органів самостійно складати, розглядати і затверджувати бюджет.

Процес формування бюджету має два етапи: перший пов'язаний з розробкою концептуальних основ бюджету на майбутній рік, другий присвячений безпосередньо розробці проектів бюджету. На першому етапі обласними і Мінським міським фінансовими управліннями складаються прогнозні показники за доходами і витратами бюджетів областей, м. Мінська на черговий фінансовий рік і у визначений термін подаються в Міністерство фінансів. Прогнозні показники складаються відповідно до вказівок Міністерства фінансів і концепції формування бюджетів областей і м. Мінська на черговий фінансовий рік. При цьому сама концепція щорічно розробляється робочою групою, до якої належать представники Міністерства фінансів і областей, міст і районів, і ухвалюється урядом республіки. На другому етапі з урахуванням поданих облвиконкомами і Мінським міськвиконкомом прогнозних розрахунків, Міністерством фінансів складаються розрахункові показники за бюджетами областей і м. Мінська для визначення нормативів відрахувань від республіканських податків і інших обов'язкових платежів, дотацій, субвенцій і субсидій з республіканського бюджету. Розраховані таким чином нормативи відрахувань від республіканських податків і інших обов'язкових платежів до бюджетів областей і м. Мінська включаються до проекту Закону про бюджет республіки на черговий фінансовий рік. Регіональні власті беруть участь в цьому процесі за допомогою здійснення законодавчих функцій - бюджети приймаються місцевими радами депутатів. Порядок і терміни складання місцевих бюджетів встановлюються місцевими виконавчими і розпорядчими органами. Складання місцевих бюджетів здійснюють місцеві фінансові органи на основі прогнозних показників за доходами і витратами місцевих бюджетів і отриманих відповідно від Міністерства фінансів або вищих виконавчих і розпорядчих органів прогнозних розрахункових показників.

Причому, розробка обласних бюджетів починається тільки після затвердження республіканського бюджету і нормативів відрахувань до бюджетів областей і м. Мінська від республіканських податків і інших обов'язкових платежів. Відповідно розробка бюджетів міст і районів починається тільки після затвердження обласного бюджету. Паралельно з розробкою обласних бюджетів здійснюється складання прогнозних розрахункових показників за доходами і витратами бюджетів районів і міст для визначення нормативів відрахувань від республіканських податків і інших обов'язкових платежів до цих бюджетів і сум дотацій, субвенцій і субсидій. Бюджетне планування відбувається зверху вниз. Все це приводить до безініціативності бюджетного процесу і, більш того, провокує утриманські настрої у місцевих адміністрацій.

Складанню прогнозних показників за доходами і витратами бюджетів областей і м. Мінська передує робота з визначення очікуваного виконання за доходами і витратами бюджету області за поточний рік і аналізу звітних даних. Для обліку в проекті систематизуються нормативні акти, доручення органів державного управління про пріоритетний розвиток у планованому році окремих галузей економіки і соціальної сфери. Розрахунки базуються на використанні прогнозних макроекономічних показників розвитку республіки в планованому році.

Проекти місцевих бюджетів вносяться для розгляду у відповідні місцеві виконавчі і розпорядчі органи. Одночасно подаються пропозиції про нормативи відрахувань від республіканських податків і інших обов'язкових платежів до нижчих за рівнем бюджетів. Виконавчі і розпорядчі органи відповідно до ст. 34 Закону про бюджетну систему Республіки Білорусь і державні позабюджетні фонди розглядають проекти місцевих бюджетів (обласного, районного, міського бюджету, бюджету селища міського типу і сільради) і нормативи відрахувань від республіканських податків, інших обов'язкових платежів до бюджетів нижчого рівня і подають відповідним місцевим радам депутатів:

- проект місцевого бюджету з виділенням доходів і витрат відповідно до бюджетної класифікації республіки;

- пропозиції про нормативи відрахувань від республіканських податків, інших обов'язкових платежів до бюджетів нижчого рівня і про обсяг обігової касової готівки бюджету;

- проект рішення місцевої ради депутатів про бюджет на черговий фінансовий рік;

- прогноз консолідованого бюджету адміністративно-територіальної одиниці.

Представлені проекти місцевих бюджетів розглядаються постійними комісіями місцевих рад депутатів відповідно до затверджених для них положень і за наслідками їх розгляду готують висновок про проект бюджету. Відповідно до ст. 19 Закону про бюджетну систему Республіки Білорусь і державні позабюджетні фонди місцеві бюджети затверджуються рішеннями місцевих рад депутатів.

Затверджені місцевими радами депутатів місцеві бюджети публікуються у пресі відповідно до ст. 11 цього ж Закону.

Характеристики бюджетного процесу подано у табл. 3.5.

Таблиця 3.5. Характеристики моделі бюджетного процесу Білорусії

Негативні

Позитивні

1

2

Ця модель має ретроспективний характер і тому інерційна

Прозора, легко керована модель розрахунків (можливість одностороннього реформування)

Втрачається актуальність публічних обговорень

Згладжуються соціальні і регіональні суперечності (все розв'язується центром)

Бюджет не використовується державою як стратегічний інструмент управління

Формально закріплений принцип бюджетної незалежності (дотримується тільки при заліку взаємної заборгованості між бюджетами)

Витратна частина місцевих бюджетів непрозора: міжбюджетні відносини фіксуються тільки з вищим за рівнем бюджетом

Тимчасові касові розриви технічно врегульовані в рамках міжбюджетних відносин (тільки з вищим за рівнем бюджетом)

Нівелюються місцеві інтереси (запити), відсутність ініціативи, утриманські настрої

Бюджетна система непереобтяжена однорівневими міжбюджетними відносинами

Відсутність бюджетної незалежності (має декларативний характер, що приводить фактично до системи кошторисного фінансування, а не бюджетного планування)

Зазначимо, що не всі вказані характеристики стосуються системи складання і затвердження місцевих бюджетів, - деякі пов'язані з процедурою його виконання.

В уточнення призначення бюджету області в цілому включаються тільки взаємні розрахунки обласного бюджету з республіканським за переданими і отриманими коштами та бюджетними позиками. Всі розрахунки обласного бюджету з бюджетами нижчого рівня за переданими і отриманими коштами та бюджетними позиками (як внутрішні обороти між бюджетами) в уточнений план бюджету області не включаються. В уточнення призначення бюджету району в цілому включаються тільки розрахунки районного бюджету з обласним бюджетом за переданими і отриманими коштами і бюджетними позиками. Всі розрахунки районного бюджету з бюджетами нижчого рівня за переданими і отриманими коштами і бюджетними позиками (як внутрішні обороти між бюджетами) в уточнений план бюджету району не включаються. Отже, в місцевому бюджеті фіксуються тільки міжбюджетні відносини з бюджетами вищого рівня, тобто витратна частина місцевих бюджетів виявляється непрозорою. У разі тимчасових касових розривів при виконанні місцевих бюджетів згідно з клопотаннями місцевих виконавчих і розпорядчих органів можуть бути видані процентні і безпроцентні позики з обласних і районних бюджетів відповідним виконавчим і розпорядчим органам з термінами погашення в межах поточного фінансового року.

Принцип бюджетної незалежності на практиці втілений як розділене зарахування взаємної заборгованості між бюджетами. За рахунок погашення заборгованості за платежами до бюджету суб'єктів господарювання (включаючи і регулюючі платежі, що належать до місцевого бюджету) в установленому порядку може проводитися зарахування взаємної заборгованості за кожним бюджетом окремо, за тим з них, за рахунок коштів якого здійснюється фінансування бюджетної організації. Сплачеш платниками платежі до місцевого бюджету і цільових бюджетних фондів зараховуються банками на відповідні рахунки з обліку коштів місцевих бюджетів: "Кошти обласних бюджетів", "Кошти районних, міських, селищних і сільських бюджетів".

Щодо повноважень місцевих адміністрацій, то виконавчі і розпорядчі органи міст із районним поділом можуть надавати право виконання міського бюджету щодо фінансування бюджетних установ і організацій, розташованих на території районів у місті, місцевим адміністраціям районів відповідно до кошторисів витрат, затверджених в установленому порядку.

На підставі письмових дозволів керівника відповідного фінансового органу за клопотаннями розпорядників коштів можуть вноситися зміни в квартальні призначення і в статті витрат відповідних бюджетів у межах затверджених річних асигнувань за розділами і підрозділами функціональної і відомчої бюджетної класифікації витрат бюджету. Збільшення річних і квартальних призначень у одних установах одного підрозділу може проводитися головним розпорядником коштів лише за рахунок одночасного зменшення річних і квартальних призначень на ті ж статті витрат у інших установах певного підрозділу.

Основоположним моментом, що стабілізує білоруську модель бюджетного процесу, є нормативи бюджетної забезпеченості.

Саме вони дають можливість згладжувати регіональні і соціальні суперечності. Мінімальний консолідований бюджет не є самостійним, він визначається з урахуванням середньо-республіканського нормативу бюджетної забезпеченості на одного мешканця.

Мінімальні розміри місцевих бюджетів визначаються на основі розрахункових показників за доходами і витратами, що встановлюють щорічно на планований фінансовий рік вищим фінансовим органом, і нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя, інших соціальних нормативів. Нормативи бюджетної забезпеченості встановлюються щорічно в Законі про бюджет республіки на майбутній фінансовий рік. Принцип формування цього нормативу полягає в доведенні місцевого бюджету до мінімального розміру, що гарантує середньо-республіканську бюджетну забезпеченість у галузях невиробничої сфери на одного мешканця.

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 3.1.2. Бюджетний процес, його позитивні та негативні характеристики

Предыдущая | Следующая