Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях - Данілов О. Д. - Хто звільняється від сплати податку з власників транспортних засобів?

Від сплати податку з власників транспортних засобів звільняються:

O підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів;

O навчальні заклади державної та комунальної форм власності, що фінансуються з відповідних бюджетів, стосовно транспортних засобів за умови використання їх відповідно до статутної діяльності.

Навчальні заклади, що мають статус недержавних, сплачують податок на загальних підставах;

O на 50 % сільськогосподарські підприємства - товаровиробники щодо тракторів колісних, автобусів та спеціальних автомобілів для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти.

Як оподатковується земля в Україні?

Згідно з Конституцією України земля - національне багатство і повинна перебувати під особливою охороною держави. Вирішення проблем справляння плати за землю за умов становлення ринкової економіки стає особливо актуальним.

Плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків та інших обов'язкових платежів, які запроваджуються з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з поліпшенням якості землі, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Плата за землю у повному обсязі надходить до місцевих бюджетів. Питання справляння цієї плати тісно пов'язано з обліком земельних ділянок, повнота та правильність ведення якого залежить від органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади та землевпорядних органів.

Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення. Відповідно до цього призначення землі поділяються на такі групи: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів) тощо.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися й розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб'єктами права власності на землю Є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Щодо сплати земельного податку у межах населеного пункту, то слід виходити з того, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Плата за землю справляється у двох формах: земельний податок або орендна плата. Власники земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Ставки земельного податку встановлено окремо для сільськогосподарських угідь, земель у межах населених пунктів і земель, які розташовані за межами населених пунктів, для відповідної категорії земель, залежно від того, проведено грошову оцінку земель чи ні.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться органами Державного комітету України по земельних ресурсах за затвердженою методикою, а сам порядок її проведення - наказами Держкомзему України.

При визначенні грошової оцінки земель населених пунктів важливу роль відіграють коефіцієнти, які характеризують адміністративний статус населених пунктів та їх місце в системі розселення України. Ці коефіцієнти застосуються до середніх ставок земельного податку при платі за землі населених пунктів, грошову оцінку земельних ділянок яких не встановлено.

Грошова оцінка конкретної земельної ділянки визначається органами земельних ресурсів (надається довідка) виходячи з вартості одного квадратного метра земель певного функціонального використання для економіко-планувальної зони, добутку локальних коефіцієнтів, її площі та встановленої індексації грошової оцінки земель за відповідний рік. Щодо населених пунктів, грошову оцінку яких не встановлено, середні ставки земельного податку встановлюються відповідно до шкали, з урахуванням відповідних коефіцієнтів.

Щодо правильності застосування при розрахунку суми земельного податку коефіцієнта, який характеризує адміністративний статус населених пунктів, слід зазначити, що якщо грошову оцінку земельних ділянок населених пунктів не встановлено, то середні ставки земельного податку встановлюються в копійках за 1 м2 для кожної групи населених пунктів залежно від чисельності населення.

Середні ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Схожі статті




Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях - Данілов О. Д. - Хто звільняється від сплати податку з власників транспортних засобів?

Предыдущая | Следующая