Фінанси підприємств - Шило В. П. - 11.3. Джерела проведення фінансової санації

Мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації спрямована на відновлення платоспроможності і ліквідності підприємства. 1. Реструктуризація активів включає санаційні заходи: мобілізація прихованих резервів шляхом реалізації окремих об'єктів основних і оборотних коштів, що не пов'язані з процесами виробництва і реалізації або в результаті індексації балансової вартості основних фондів (збільшується стаття "Статутний капітал" або "Додатковий капітал"). Основні види реструктуризації представлені на рис. 11.1.

форми корпоративної реструктуризації підприємства

Рис. 11.1. Форми корпоративної реструктуризації підприємства

Приховані резерви:

O використання поворотного лізингу шляхом продажу основних фондів і одночасне їхнє залучення через оперативний або фінансовий лізинг;

O здача в оренду основних фондів;

O оптимізація структури розміщення оборотного капіталу, наприклад, шляхом зменшення запасів сировини і матеріалів, незавершеного виробництва;

O продаж окремих, низькорентабельних структурних підрозділів (філій);

O використання давальницької сировини - спосіб завантаження виробничих потужностей підприємства при якому сировина і матеріали надаються підприємству безкоштовно, однак, виготовлена продукція є власністю постачальника сировини (підприємство одержує частину готової продукції або грошові кошти відповідно до договору);

O рефінансування дебіторської заборгованості шляхом переведення її в ліквідні форми оборотних активів: гроші, короткострокові фінансові вкладення.

Основні форми рефінансування дебіторської заборгованості: факторинг - продаж дебіторської заборгованості факторинговій компанії або банку;

- облік або дисконт векселів;

- форфейтинг - кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі викупу у експортера векселів і інших боргових вимог, акцептованих імпортером.

2. Зменшення витрат включає санаційні заходи:

- заморожування інвестиційних вкладень;

- зниження валових витрат.

3. Збільшення виручки від реалізації шляхом активізації збутової маркетингової політики.

Форми санації

За своєю економічною суттю фінансова санація - це система фінансово - економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових і соціальних заходів, направлених на досягнення або відновлення платоспроможності підприємства в довгостроковому періоді. Метою санації є покриття поточних збитків і усунення причин їх виникнення, збереження або відновлення ліквідності і платоспроможності підприємства, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничого значення.

Поняття "санація" є змістовнішим і включає поняття "реструктуризації". Отже, санація включає систему заходів щодо відновлення прибутковості і конкурентоспроможності, які властиві реструктуризації, але і фінансові заходи, направлені на відновлення ліквідності і платоспроможності. Чим раніше буде ухвалено рішення про проведення санації, тим у підприємства більше шансів на її успішне завершення, рис. 11.2.

Форма санації характеризує той механізм, за допомогою якого досягаються її основні цілі. Умовно розрізняють два види санації, що можуть бути представлені в різних формах.

Види і форми санації:

1. Санація без залучення додаткових фінансових ресурсів: o

- зменшення номінального капіталу підприємства;

- конверсія власності в борг;

- конверсія боргу у власність;

- пролонгація термінів сплати заборгованості;

- добровільне зменшення заборгованості;

- самофінансування;

етапи проведення фінансової санації

Рис. 11.2. Етапи проведення фінансової санації

2. Санація з залученням нового фінансового капіталу:

- альтернативна санація;

- зменшення номінального капіталу з майбутнім його збільшенням;

- безповоротна фінансова допомога власників;

- безповоротна фінансова допомога персоналові;

- емісія облігацій конверсійної позики;

- залучення додаткових позичок.

У залежності від джерел мобілізації фінансових ресурсів розрізняють автономну санацію (власні засоби підприємства і капітал його власників) і Зовнішню санацію (засобу кредиторів і держави). Окремо виділяють вид санації - за допомогою державної фінансової підтримки, здійснюваної як на поворотній, так і на безповоротній основі. У разі, коли при аналізі стану підприємства робиться висновок не на користь проведення санаційних заходів (втрачено виробничий потенціал, існує незадовільна структура балансу і так далі) - говорять про непереборну кризу. При даній фазі, коли кризовий стан не сумісний з подальшим існуванням підприємства, ухвалюється рішення про ліквідацію господарюючого суб'єкта. Згідно законодавству існує два види ліквідації:

- добровільна ліквідація - це процедура ліквідації неплатоспроможного підприємства, яка здійснюється без залучення судових органів на підставі вирішення власників або угоди складеного між власниками даного підприємства та кредиторами і під контролем кредиторів;

- примусова ліквідація - це процедура ліквідації неплатоспроможного підприємства, яка здійснюється за рішенням арбітражного суду (як правило, в процесі реалізації справи про банкрутство).

Процедура ліквідації підприємства складається з певних етапів, за допомогою, яких ухвалюється рішення про відміну реєстрації і ліквідовуване підприємство позбавляється статусу юридичної особи. Позбавлення підприємства такого статусу є основним для виключення підприємства з Державного реєстру підприємств. Протягом десяти днів дана інформація відсилається в органи статистики, державної податкової служби. Життєвий цикл підприємства закінчений.

Таким чином, активні заходи, що приймаються підприємством, такі як реструктуризація, фінансова санація і ліквідація складають основу концепції активного антикризового управління, основний завданням якого є подолання кризової ситуації найбільш ефективний способом. Навіть ухвалення рішення про ліквідацію підприємства, у ряді випадків, є оптимальним рішенням.

Розглянуті фінансові заходи, такі як: реорганізація, санація і ліквідація - є сучасним інструментарієм активного антикризового управління. Кожен з перерахованих заходів виконує покладені на нього функції по виведенню підприємства з кризи. Реорганізація і фінансова санація виконують функції відновлення прибутковості, конкурентоспроможності, платоспроможності та ліквідності. Ліквідація - як результат проведення активної антикризової програми, крім регулюючої і стимулюючої функцій виконує захисну функцію прав всіх учасників процедури ліквідації.

Таким чином, активне антикризове управління на сучасному етапі господарювання дозволяє підприємству вибрати найбільш ефективні антикризові заходи.

Ефективність санації можна визначити за наведеною нижче формулою:

Ефективність

Прогнозований

Обсяг вкладень

Санації =

Обсяг додаткового.

На проведення х100%.

(прибутковість)

Прибутку

Санації



Схожі статті




Фінанси підприємств - Шило В. П. - 11.3. Джерела проведення фінансової санації

Предыдущая | Следующая