Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева В. І. - Тема 2. ГЕНЕЗИС ТА ЕВОЛЮЦІЯ ФІНАНСІВ

2.1. Генезис категорії фінансів

З метою пізнання суспільних явищ і правильного розуміння їх сутності потрібно звернутися до генезису - моменту зародження і подальшого процесу розвитку, який зумовив певний стан, вид, вияв того чи іншого явища.

Історичному розвиткові фінансів присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних учених. При цьому як у сучасній літературі, так і у роботах учених стародавніх часів, питання розвитку фінансів розглядаються переважно в описовому аспекті. У такому разі генезис фінансів нас цікавить за тих умов, коли можна сформулювати закономірності розвитку певної категорії, встановити відому спільність в їх змісті та суттєві відмінності між закономірностями розвитку в різних суспільно-економічних формаціях.

Слід зазначити важливі методологічні аспекти дослідження будь-яких суспільних явищ, у тому числі фінансів, а саме:

- потреба історичного підходу під час вивчення явищ;

- відображення при цьому часового зв'язку, відомої "спадкоємності" у змісті того чи іншого явища;

- "етапність" розвитку явища, що впливає на зміст останнього.

Фінанси - історична категорія, зміст якої суттєво змінюється, якщо змінювати загальні умови суспільного устрою. Термін "фінанси" походить від лат. finis, тобто кінець, фініш. Це поняття використовувалося у грошових відносинах, що виникали між державою (в особі монарха, судді та інших представників влади) та населенням, і трактувалося як завершення грошового платежу. Після закінчення грошового розрахунку особа, яка сплатила внесок на користь представника державної влади, отримувала документ - fine. Назва такого документа і була підставою виникнення терміна financia.

Термін financia виник у XII-ХІП ст. у торгових містах Італії, що в перекладі з лат. означав "фініш, кінець грошового платежу", при цьому термін уже означав будь-який грошовий платіж, тобто грошові відносини між суб'єктами.

У подальшому термін "фінанси" отримав міжнародне поширення та почав використовуватися як поняття, пов'язане із системою грошових відносин між населенням і державою, що виникають у процесі створення державних фондів грошових коштів.

Ще до виникнення поняття "фінанси" людство вже мало гроші, товарно-грошові відносини, розвиток яких відповідав особливостям державного устрою, але тільки у Середньовіччі виникли ці явище і термін, що пояснюється формуванням певних історичних передумов.

Перша передумова. У Середньовіччі в Центральній Європі у результаті перших буржуазних революцій ще зберігалися монархічні режими, але влада монархів була значно обмеженою і, головне - голову держави (монарха) позбавили права керувати казною. Виник загальнодержавний фонд грошових коштів - бюджет, яким монарх не міг особисто розпоряджатися.

Друга передумова. Формування та використання бюджету мало системний характер, тобто виникли законодавчо закріплені системи державних доходів та витрат із визначеними складом і структурою (особливістю бюджету було те, що основні групи витратної частини бюджету майже не змінювалися протягом багатьох століть).

Третя передумова. Податки у грошовій формі набули переважного характеру, тоді як доходи держави формувалися здебільшого за рахунок натуральних податей і трудових повинностей. Отже, тільки на цьому етапі розвитку державності та грошових відносин можливим був розподіл створеного продукту у вартісному вираженні*1.

*1: {Этапы развития мировых финансов}

Історичному аналізу будь-якого явища має передувати виділення певних Його характеристик. Тому варто звернути увагу на характерні ознаки категорії "фінанси", що дають змогу зробити предметнішим її генезис.

Досить часто в повсякденному житті фінанси ототожнюють з грошима, але це дві різні економічні категорії з різним суспільним призначенням. Гроші - категорія, що виникла на початковому етапі розвитку людства як товар і відіграє роль загального еквівалента, визначає витрати праці виробників. Фінанси виникли з появою держави, для існування якої були потрібні певні ресурси - спочатку у вигляді натуральних податей і трудових повинностей, а потім - у грошовій формі. Тому фінанси - це завжди грошові відносини, а грошовий характер фінансових відносин є першою ознакою фінансів як специфічної вартісної категорії.

Із виникненням держави й розвитком товарно-грошових відносин у суспільстві з'являється об'єктивна потреба формування системи перерозподільних грошових відносин, якими є фінанси.

Отже, фінанси - грошові відносини, одним із суб'єктів яких є держава, причому гроші відіграють роль матеріальної основи існування і функціонування фінансів. Фінанси можуть бути тільки за наявності держави. Це друга ознака такої специфічної вартісної категорії.

З усієї сукупності грошових відносин фінанси вирізняються ще за однією властивістю - для них характерний рух грошових коштів, що не виходить за межі розподільного процесу. Слід зазначити, що такий рух є нееквівалентним, за винятком придбання цінних паперів, емітованих державою. Тобто відбувається розподіл і перерозподіл вартості суспільного продукту за цільовим призначенням і суб'єктам господарювання, при цьому кожен одержує свою частину виробленого продукту. Цей рух набуває особливої форми фінансових ресурсів, що є матеріальними носіями фінансових відносин.

Формування фінансових ресурсів починається на стадії розподілу, а основними джерелами їх формування виступають податки та інші доходи бюджетів, кошти позабюджетних фондів, ресурси підприємств (прибуток, амортизаційні відрахування, стійкі пасиви та ін.).

Звичайно, наука не припускає категоричності й не визнає жорстких меж поділу, що пропонує теорія. Йдеться про прямий і непрямий вплив фінансів на всі стадії процесу відтворення. Справді, від обсягу податків і методів їх стягнення залежать як обсяги споживання (виробничого й особистого), так і темпи збільшення виробництва та споживання. Чим більша частина додаткового продукту справлятиметься державою, тим вужчими будуть межі розширеного відтворення і, навпаки, ширшими межі позавиробничого споживання. Більше того, фінанси не беруть безпосередньої участі у виробництві й обміні (крім участі в обміні бюджетної сфери), адже грунтуються саме на доході, створеному у виробничий сфері.

Розвиток суспільних відносин зумовив витіснення натуральних відносин грошовими. Головна складова державних фінансів - податки - набули грошового характеру, змінилися об'єкти оподаткування, ввелася диференціація ставок податку, обов'язковою стала сплата податку, тобто набула розвитку система оподаткування. При цьому на формування системи оподаткування кожної держави завжди впливають соціальні, політичні, військові, економічні, технічні, природні, демографічні та інші фактори, характерні для країни.

Таким чином, фінанси - система грошових відносин стосовно формування та використання грошових фондів, необхідних для існування держави.

Розвиток держави та товарно-грошових відносин зумовив історичне формування таких характерних ознак фінансів:

1) це завжди грошові відносини;

2) грошові відносини, поява яких спричинена наявністю держави як органу управління;

3) це відносини перерозподілу вже розподіленого сукупного продукту.

Якщо грошовим відносинам двох або більше суб'єктів властиві ці ознаки, то це фінанси. Будь-які інші грошові відносини до категорії фінансів не належать.

З погляду на історичний процес виникнення та формування категорії можна стверджувати, що фінанси є продуктом цивілізації. Генезис категорії фінансів зумовлений певними факторами, а саме:

1) суспільним розподілом праці та створенням й розвитком різних соціально-економічних формацій;

2) розвитком грошового господарства, чітким формуванням та використанням основних функцій грошей;

3) появою самостійних, незалежних суб'єктів господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність і створюють для виробництва необхідні грошові фонди;

4) розвитком товарно-грошових відносин, обумовленим зростанням виробництва і збільшенням ВВП та НД;

5) виникненням та зміцненням держави, яка забезпечує систему законодавчих та правових норм (регулярне надходження коштів до бюджету не може бути забезпечено без надання податкам, зборам та іншим платежам державно-примусового характеру, що досягається шляхом нормативно-правової діяльності держави та створенням відповідного фіскального апарату);

6) формуванням загальнодержавного фонду грошових коштів - бюджету.

Одним із факторів генезису категорії фінансів виділено суспільний розподіл праці та створення й розвиток різних соціально-економічних формацій.

Кожній суспільній формації та державі в цій формації відповідає певний фінансовий устрій*2. Відмінність фінансів різних суспільно-економічних формацій обумовлено такими причинами:

1) *2: {Берлин СИ. Теория финансов: Учеб. пособие. - М.: Приор, 2000. - 256 с.}

2) кожній суспільній формації відповідає власна класова структура суспільства. При цьому фінанси не можуть не враховувати відносини розподілу національного доходу, що організують їх перерозподіл на користь держави;

3) у кожній суспільно-економічній формації фінанси підпорядковуються цілям і завданням держави;

4) кожен новий спосіб виробництва зумовлює появу нової системи господарських відносин (якщо рабовласницькій і феодальній формаціям відповідали натуральні відносини, то й формування доходів держави мало переважно натуральний характер; капіталістичне господарство є товарно-грошовим, відповідно й формування доходів держави здійснюється у грошовій формі);

5) в один і той самий історичний час існують держави з різними суспільними устроями, а перехід від однієї суспільно-історичної формації до іншої може тривати протягом століть. При цьому рівень розвитку фінансової системи відповідатиме рівневі розвитку суспільних відносин певної держави.



Схожі статті




Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева В. І. - Тема 2. ГЕНЕЗИС ТА ЕВОЛЮЦІЯ ФІНАНСІВ

Предыдущая | Следующая