Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева В. І. - 8.3. Державний борг і методи управління ним

Державний борг - це сума заборгованості держави за випущеними і непогашеними внутрішніми державними запозиченнями, а також сума фінансових зобов'язань до іноземних кредиторів на певну дату, включаючи видані гарантії за кредитами, що надають місцевим органам влади, державним підприємствам, іноземним постачальникам тощо.

Державний борг країни поділяється на внутрішній і зовнішній борги. Внутрішній державний борг - заборгованість держави перед усіма утримувачами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) й інших державних цінних паперів, тобто громадянами та підприємствами своєї країни, які є кредиторами держави. Зовнішній державний борг - це заборгованість держави перед іноземними кредиторами, тобто громадянами й організаціями інших країн.

Розрізняють також капітальний і поточний державний борги. Капітальний борг - загальна сума заборгованості минулих років і відсотків, що мають сплачуватися за позиками. Поточний борг - видатки держави, пов'язані з погашенням у поточному році боргових зобов'язань і належних до сплати в цей період процентів з усіх випущених на цей момент позик.

Загальна сума внутрішнього державного боргу поділяється на дві частини;

1. Монетизований борг, що складається з боргів держави комерційним банкам, як основним утримувачам державних цінних паперів. Цей борг фіксується у балансах банків тому аналіз його динаміки перебуває під пильним контролем. Сума монетизованого боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), включаючи видані гарантії за кредитами.

2. Не монетизований борг складається з:

А) невиконаних державою фінансових зобов'язань перед населенням за соціальними виплатами, передбаченими чинним законодавством (заборгованість із виплати пенсій, стипендій, допомоги, заробітної плати та ін.);

Б) заборгованості з господарських відносин з реальним сектором економіки (заборгованість за державними замовленнями, з надання послуг державними установами та ін.). Його динаміку спостерігати значно складніше, особливо відносини держави з реальним сектором економіки*19.

*19: {Базилевич ВД., Баластрик Л. О. Державні фінанси: Навч. посіб. - К.: Атіка, 2002.}

В Україні величина державного боргу регулюється законодавчо з 1992 р. Законом України "Про державний внутрішній борг України". Умови й порядок випуску державних цінних паперів і регулювання їх обігу визначено у Законі України "Про цінні папери і фондову біржу"*20.

*20: {Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 р. // Урядовий кур'єр. - 2006. - № 75.}

Граничний обсяг внутрішнього і зовнішнього державних боргів визначається за ст. 18 Бюджетного кодексу України, в якій зазначено, що величина основної суми боргу не має перевищувати 60 % фактичного річного ВВП України. У разі перевищення граничної величини боргу Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити термінових заходів з метою зменшення суми державного боргу до встановленої величини і нижче*21.

*21: {Бюджетний кодекс України: Ухвалений Верховною Радою України 22 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38.}

Граничні величини державного боргу України, його структуру, джерела і терміни погашення щорічно встановлює Верховна Рада України одночасно з прийняттям закону "Про Державний бюджет України на відповідний рік".

Джерелами погашення внутрішнього боргу є:

- бюджетні кошти;

- кошти, отримані від приватизації державного майна;

- нові запозичення.

Джерелами погашення зовнішнього боргу також можуть бути золотовалютні резерви країни.

Управління державним боргом передбачає забезпечення платоспроможності держави, тобто можливість погашення боргів. Це стосується як поточного, так і капітального боргів. Щодо поточного боргу, то слід забезпечити реальні джерела його погашення; для капітального боргу важливо встановити такі терміни його погашення, коли будуть відповідні для цього джерела.

Проблеми державного боргу полягають не у його величині - в абсолютних сумах відносно ВВП й обсягу бюджету, а в забезпеченні платоспроможності держави, що визначається такими головними чинниками, як:

- наявність ресурсів, тобто потенційних джерел доходів та усіх видів самофінансування;

- динаміка видатків, які залежать від рівня соціально-економічного розвитку країни;

- бажання кредиторів купувати боргові зобов'язання.

В управлінні внутрішнім та зовнішнім боргами є певна специфіка. Платоспроможність за внутрішніми позиками забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел; платоспроможність за зовнішнім боргом залежить насамперед від валютних надходжень. Можливості у погашенні цього боргу визначаються станом торговельного балансу. Позитивне сальдо характеризує ті ресурси, що забезпечують платоспроможність держави і дають змогу врегулювати платіжний баланс.

В окремих випадках у результаті зміни ситуації в економіці та на фінансовому ринку або погіршення фінансового стану держави вона не може забезпечити достатню платоспроможність. Тоді держава має вносити певні корективи у позикову політику. Такі корективи, як правило, небажані, оскільки підривають довіру до держави. Але краще своєчасно зробити певні корективи й забезпечити реальну платоспроможність держави, ніж допустити її фінансовий крах, що призведе до дефолту - визнання державою своєї неплатоспроможності.

Державний борг оцінюють за такими показниками*22:

*22: {Базилевич ВД., Баластрик Л. О. Державні фінанси: Навч. посіб. - К.: Атіка, 2002.}

1) борг на душу населення - свідчить яка сума державного боргу припадає на кожного громадянина країни;

2) співвідношення між державним боргом та індивідуальними доходами визначається як частинка загального несплаченого боргу, що припадає на кожні 1000 грошових одиниць індивідуального доходу. Цей показник дає змогу визначити, наскільки обтяжливий борг для населення країни. У сучасних умовах важливо відстежувати його динаміку - збільшується, зменшується чи залишається стабільним співвідношення. У більшості розвинутих країн світу цей показник протягом останніх ЗО років не змінюється;

3) відносна величина боргу (державний борг/ВВП) залежить від:

- темпів зростання ВВП;

- рівня реальної процентної ставки, що впливає на величину виплат із боргу;

- обсягів бюджетного дефіциту.

Зменшення відносної заборгованості можливе за умови, якщо темпи зростання реального ВВП будуть вищими, ніж темпи збільшення реальної процентної ставки.

Динаміку державного боргу України наведено у табл. 8.1.

Таблиця 8.1. Динаміка державного боргу України, млрд. дол. США

Показник

Рік

1993

1995

1997

1999

2001

2003

2005

Державний борг, усього

0,4

4,8

10,9

15,4

14,1

14,3

15,4

У тому числі:

- внутрішній;

- зовнішній

-

0,4

-

4,8

2,1 8,8

3,9 11,5

4,0 10,1

4,0 10,3

3,8 11,6

Слід зазначити, що у 2005 р. порівняно з 2004 р. величина державного боргу в Україні зменшилася на 7 млрд. грн, або на 6 % до ВВП, що позитивно характеризує фінансову політику держави.

Обслуговування державного боргу - це сукупність заходів держави з розміщення облігацій та інших цінних паперів, погашення позик, виплати процентів за ними, а також уточнення і зміни умов погашення раніше випущених позик і визначення умов та порядку здійснення нових державних запозичень.

Обслуговування державного боргу здійснює Міністерство фінансів України через банківську систему шляхом:

- розміщення облігацій внутрішніх державних позик (ОВДП) та інших цінних паперів;

- їх погашення;

- виплати доходів за ними.

З цією метою у складі Державного бюджету створюється фонд обслуговування державного внутрішнього боргу.

Видатки з управління державним боргом складаються з виплати виграшів, річних процентів з погашення запозичень, видатків з виготовлення, переказу і реалізації цінних паперів держави, а також проведення тиражів виграшів та тиражів погашення та ін. Основну частинку видатків становлять виплати виграшів і процентів.

Держава має дбати про ефективність державного кредиту. Детальну інформацію про ефективність державно-кредитних операцій можна отримати, здійснивши такий розрахунок:

Де Н - надходження за системою державного кредиту;

В - видатки з системи державного кредиту.

Визначаючи ефективність державного кредиту, варто враховувати також його позитивний вплив на стан державного бюджету і грошового обігу, на сприятливі тенденції в економічному розвитку суспільства.

У процесі обслуговування державного боргу визначається коефіцієнт обслуговування. Для внутрішнього боргу він обчислюється як відношення всіх платежів із заборгованості до ВВП, що вироблений у країні, виражене у процентах. Для зовнішнього боргу - як відношення всіх платежів із заборгованості до валютних надходжень держави, також виражене у процентах. Сприятливим рівнем за міжнародними стандартами значення цього показника до 25 %.

Ще за однією методикою вважають безпечним такий рівень зовнішнього боргу (коефіцієнт обслуговування), коли сума на його обслуговування становить майже 20 % вартості експорту товарів. За іншими оцінками, межею небезпеки є перевищення суми боргу порівняно з експортом у 2 рази, підвищеної небезпеки - у 3 рази.

Міністерство фінансів України разом із Національним банком України встановили, що граничне значення валового розміру державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг не має перевищувати 165 %.

Управління державним боргом здійснюється за допомогою таких методів:

- рефінансування;

- конверсія;

- консолідація;

- уніфікація;

- обмін за регресивним співвідношенням;

- відстрочення погашення;

- реструктуризація;

- анулювання.

Рефінансування - це проведення нових запозичень з метою розрахування з власниками облігацій раніше випущених позик. Цей спосіб застосовується у разі збільшення державної заборгованості та бюджетних труднощів країни. Активно рефінансування застосовується у процесі сплати процентів і погашень за зовнішньою частиною боргу. Але для того, щоб надали нові запозичення, потрібно мати гарну репутацію у міжнародних фінансових колах, економічну й політичну стабільність у країні.

Конверсія державного боргу - зміна дохідності позик; здійснюється у разі зміни ситуації на фінансовому ринку (наприклад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фінансового стану держави, якщо вона не може виплачувати передбачуваний дохід.

Консолідація - зміна термінів дії позик. Здебільшого вона проводиться у формі збільшення термінів дії облігацій попередніх позик. Іноді може застосовуватися й зменшення термінів дії позик.

Сутність уніфікації позик полягає в тому, що кілька позик об'єднуються в одну з метою спрощення управління державним боргом. Уніфікація може проводитись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на одну нову з коефіцієнтом, що зменшується, здійснюється, щоб скоротити державний борг. Наприклад, декілька облігацій старих позик обмінюються на облігації нової позики у співвідношенні 3:1. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки він означає часткову відмову держави від своїх боргів.

Відстрочення погашення позики або усіх раніше випущених державою позик означає перенесення термінів виплати заборгованості. При цьому на період перенесення термінів погашення боргу виплата доходів також припиняється.

Цей метод використовується в умовах, якщо подальший активний розвиток операцій з випуску нових запозичень стає недоцільним, адже не має фінансової ефективності для держави. Це відбувається, коли уряд зробив дуже багато запозичень й умови їх емісії невигідні для держави, оскільки більша частина надходжень від нових запозичень спрямована на виплату процентів і погашень від раніше випущених позик.

Реструктуризація - використання у комплексі повністю або частково зазначених вище методів.

Анулювання (скасування) державного боргу передбачає відмову держави від зобов'язань за випущеними позиками (внутрішніми, зовнішніми або за всім державним боргом).

Цінні папери держави можуть анульовуватися у зв'язку з двома причинами:

1) у разі фінансової неспроможності держави (дефолту);

2) у результаті приходу до влади нових політичних сил, які відмовляються визнавати фінансові зобов'язання попередників.

Однак це не розглядається як допустимий варіант. Авторитет держави, як будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпечення їх повного погашення у встановлені терміни.

Важливою сферою управління державним боргом є випуск нових позик. Держава має визначити умови їх емісії:

- рівень дохідності;

- термін дії;

- спосіб виплати доходів;

- пільги кредиторам та ін.

При цьому держава повинна керуватися не тільки власними інтересами, але й інтересами кредиторів.

Економічними наслідками державного боргу вважаються:

- перерозподіл національного доходу на користь власників державних облігацій та інших державних цінних паперів, оскільки погашення боргу здійснюється за допомогою бюджетного фонду країни, який формується за рахунок участі всього працездатного населення та суб'єктів господарювання;

- скорочення споживання населенням країни, адже гроші, вкладені у державні цінні папери, вже не використовуватимуться найближчим часом на купівлю споживчих товарів;

- збільшення податків для обслуговування державного боргу, що негативно впливає на ділову та економічну активність.

ПРАКТИКУМ

План семінарського заняття

1. Економічна сутність державного кредиту.

2. Види і форми державного кредиту.

3. Державний борг, його сутність і види.

4. Методи управління державним боргом.

5. Економічні наслідки державного боргу.

Теми рефератів

1. Структура державного боргу та механізм його формування.

2. Державний борг України та механізм його обслуговування.

3. Вплив державного боргу на фінансове становище держави.

Контрольні запитання та завдання

1. Визначте сутність поняття "державний кредит".

2. Чим зумовлена необхідність державного кредиту?

3. Охарактеризуйте основні функції, які виконує державний кредит.

4. Хто є суб'єктами державно-кредитних відносин?

5. Що є забезпеченням державного кредиту?

6. Охарактеризуйте види та форми державного кредиту.

7. Які ви знаєте критерії класифікації державних запозичень?

8. Охарактеризуйте чинники, на яких грунтується залучення позик.

9. Назвіть необхідні передумови проведення державних запозичень.

10. У чому полягає сутність державного боргу?

11. Що є складовими державного боргу?

12. Якими правовими нормами регулюється величина державного боргу України?

13. Визначте сутність терміна "управління державним боргом".

14. Які ви знаєте показники оцінювання державного боргу?

15. Розгляньте основні засоби обслуговування державного боргу.

16. Охарактеризуйте основні методи управлінням державним боргом.

17. З'ясуйте основні економічні наслідки державного боргу.

Тести

1. Державний кредит - це:

1) складова загальнодержавних фінансів, що дає змогу утворити централізовані фінансові ресурси для загальнодержавних потреб;

2) особлива форма грошових відносин, коли держава є кредитором, позичальником або гарантом;

3) грошові відносини, що виникають між державою, юридичними і фізичними особами, пов'язані з мобілізацією коштів та їх використанням на фінансування державних потреб.

2. Яку роль у державному кредиті відіграють держава, юридичні та фізичні особи:

1) держава - позичальник, а юридичні та фізичні особи - кредитори;

2) держава - кредитор, юридичні й фізичні особи - позичальники;

3) держава, юридичні та фізичні особи можуть бути як кредиторами, так і позичальниками?

3. Зовнішній державний кредит - кредит наданий:

1) підприємством підприємству;

2) банком банку;

3) урядом однієї держави урядові іншої держави.

4. Які є способи коригування позикової політики:

1) мінімізація вартості позики, стабілізація державних пінних паперів;

2) управління зовнішнім і внутрішнім боргами;

3) рефінансування, конверсія, консолідація, уніфікація, обмін за регресивним співвідношенням, відстрочення погашення позики, реструктуризація, анулювання?

5. Хто здійснює випуск облігацій внутрішньої державної позики:

1) Міністерство фінансів України;

2) Національний банк України;

3) Казначейство України?

6. До державних боргових зобов'язань належить:

1) облігація та казначейський вексель;

2) приватизаційне боргове зобов'язання та житловий чек;

3) варіанти відповіді 1) і 2) правильні.

7. За характером виплати доходу державні позики поділяються на:

1) виплати за кредитами урядам іншими країн, міжнародним організаціям та фінансовим інститутам;

2) коротко-, середньо-та довготермінові;

3) фіксовані та плаваючі;

4) дисконтні, виграшні та процентні;

5) знеособлені та цільові.

8. За допомогою розподільної функції державного кредиту здійснюється:

1) регулювання грошового обігу;

2) формування централізованих грошових фондів держави;

3) фінансування витрат держави;

4) підтримка малого бізнесу.

9. Якщо центральний банк продає велику кількість державних цінних паперів на відкритому ринку, то він має на меті:

1) зробити кредит доступнішим;

2) ускладнити придбання населенням державних цінних паперів;

3) збільшити обсяг інвестицій;

4) зменшити загальну масу грошей в обігу.

10. Що є джерелом покриття державного боргу:

1) видатки бюджету;

2) доходи бюджету;

3) державні кредити?

11. Управління державним внутрішнім боргом України здійснює:

1) Міністерство фінансів України;

2) Національний банк України;

3) Кабінет Міністрів України;

4) Президент України.

12. Державний борг буває:

1) бюджетний;

2) зовнішній та внутрішній;

3) інвестиційний;

4) комерційний.

13. У чому полягає сутність поняття "конверсія":

1) зміні дохідності позики;

2) збільшенні термінів дії випущеної позики;

3) об'єднанні кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики?

14. Консолідація - це:

1) зміна дохідності позики;

2) збільшення термінів дії випущеної позики;

3) об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики.

15. Що передбачає уніфікація позики:

1) зміну дохідності позики;

2) збільшення термінів дії випущеної позики;

3) об'єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики?

16. Джерелом покриття держаного боргу можуть бути:

1) прибутки підприємств від використання наданих кредитів;

2) трансфертні платежі;

3) доходи бюджету;

4) видатки бюджету.

17. Принципами державного кредитування є:

1) платність, зворотність і строковість;

2) платність, зворотність, строковість і забезпеченість;

3) платність, строковість, зворотність, забезпеченість та цільовий характер.

18. Державний борг - цех

1) загальна сума заборгованості, складена з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань, що вступають у дію внаслідок виданих гарантій;

2) загальна сума видатків на обслуговування державних цінних паперів;

3) загальна сума зовнішніх позик органів місцевого самоврядування в разі дотримання умов, визначених у Бюджетному кодексі України;

4) загальна сума зовнішніх позик органів центральної державної влади в разі дотримання умов, визначених у Бюджетному кодексі України.

19. Відповідно до Бюджетного кодексу України основний обсяг державного боргу не має перевищувати:

1) 40% фактичного річного обсягу ВВП;

2) 50 % фактичного річного обсягу ВВП;

3) 60 % фактичного річного обсягу ВВП;

4) 70 % фактичного річного обсягу ВВП.

20. Чи може змінюватися розмір платежів з обслуговування державного боргу під час скорочення затверджених бюджетних призначень:

1) так;

2) ні;

3) у разі отримання згоди від Верховної Ради України;

4) у разі отримання згоди від Бюджетного комітету уряду країни?

21. У чому полягає рефінансування державного боргу:

1) погашенні попередньої державної заборгованості шляхом випуску нових позик;

2) зміні дохідності позик;

3) сплаті боргу за рахунок золотовалютних резервів країни;

4) зміні умов позичання, пов'язаних із термінами погашення заборгованості?

22. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державний внутрішній борг України" до складу внутрішнього державного боргу входять:

1) позики, здійснені за безумовної гарантії уряду іноземних країн;

2) позики, надані Україні міжнародними фінансово-кредитними інститутами, під гарантії НБУ;

3) позики, здійснені за безумовної гарантії уряду України;

4) кредитні зобов'язання НБУ.

23. Який орган складає звітність за внутрішнім державним боргом:

1) Верховна Рада України;

2) Міністерство фінансів України;

3) Бюджетний комітет;

4) Кабінет Міністрів України?

24. Видатки на обслуговування внутрішнього державного боргу України здійснюються за рахунок коштів:

1) загального фонду бюджету;

2) спеціального фонду бюджету;

3) зведеного фонду бюджету;

4) особистих фондів суб'єктів господарювання.

25. Які цінні папери виступають формою реалізації внутрішнього державного боргу:

1) облігації внутрішньої державної позики;

2) векселі державних підприємств;

3) акції державних підприємств;

4) казначейські зобов'язання?

26. Формою реструктуризації зовнішнього державного боргує:

1) конверсія боргу в акції державних підприємств;

2) конверсія боргу в матеріальні активи;

3) опосередковане списання частинки боргу;

4) зменшення розмірів процентної ставки.

27. У чому полягає головна причина збільшення державного боргу в Україні:

1) зменшенні податків з метою стимулювання економіки;

2) розширенні економічної функції держави;

3) хронічному дефіциті державного бюджету;

4) впливі політичних бізнес-циклів - надмірне зростання державних видатків перед виборами?

28. Хто здійснює обслуговування державного боргу:

1) Національний банк України;

2) Державне казначейство України;

3) комерційні банки держави;

4) Міністерство фінансів України?

29. Коефіцієнт обслуговування зовнішнього державного боргу визначає:

1) виплати процентів за зовнішніми позиками;

2) відношення всіх платежів із заборгованості до валютних надходжень держави, виражене у процентах;

3) заходи держави з розміщення облігацій та інших цінних паперів;

4) виплати за основною сумою боргу за зовнішніми позиками.

30. Однією з реальних проблем зовнішнього державного боргує:

1) збільшення сукупних державних видатків;

2) перерозподіл національного багатства між членами суспільства;

3) скорочення виробничих можливостей національної економіки;

4) відплив частини національного продукту за межі країни.

31. Який із показників дає змогу найточніше визначити вплив державного боргу на розвиток економіки:

1) абсолютна величина державного боргу;

2) відношення суми боргу до ВВП;

3) відношення суми боргу до фонду валових споживань;

4) відношення суми обслуговування боргу до ВВП?

Завдання

1. До кожного терміна доберіть єдиний правильний варіант визначення.

Варіант 1

Терміни

1. Анулювання (скасування) державного боргу.

2. Бюджетний дефіцит.

3. Внутрішній державний борг.

4. Зовнішній державний борг.

5. Державний кредит.

6. Дефолт.

7. Казначейські зобов'язання (векселі).

8. Конверсія державного боргу.

9. Монетизований борг.

10. Облігація.

11. Обслуговування державного боргу.

12. Рефінансування державного боргу.

13. Уніфікація державного боргу.

Визначення

А) Випуск нових позик для того, щоб розплатитися з власниками облігацій старої позики;

Б) сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути позичальником, кредитором або гарантом;

В) зміна дохідності позик;

Г) боргове зобов'язання держави, за яким у встановлені терміни повертається борг і виплачується дохід у формі процента або виграшу;

Д) повна відмова держави від зобов'язань з випущених позик (внутрішніх, зовнішніх або з усього державного боргу);

Є) боргові зобов'язання, спрямовані тільки на покриття бюджетного дефіциту;

Ж) об'єднання кількох позик в одну;

З) заборгованість держави іноземним кредиторам, тобто громадянам та організаціям інших країн;

І) визнання державою своєї неплатоспроможності;

К) борг держави комерційним банкам як основним утримувачам державних цінних паперів, що фіксується у балансах банків, у зв'язку з цим аналіз його динаміки перебуває під пильним контролем;

Л) перевищення видатків над доходами бюджету;

М) сукупність заходів держави з розміщення облігацій та інших цінних паперів, погашення позик, виплати процентів за ними, а також уточнення та зміни умов погашення раніше випущених позик і визначення умов і порядку здійснення нових державних запозичень;

Н) заборгованість держави всім утримувачам облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) й інших державних цінних паперів, тобто громадянам і підприємствам своєї країни, які є кредиторами держави.

Варіант 2

Терміни

1. Бюджетний профіцит.

2. Відстрочення погашення позики або всіх раніше випущених позик.

3. Гарантовані запозичення.

4. Державний борг.

5. Державні запозичення.

6. Інфляційний податок.

7. Казначейські позики.

8. Консолідація державного боргу.

9. Немонетизований борг.

10. Обмін за регресивним співвідношенням.

11. Реструктуризація державного боргу,

12. Сеньйораж.

13. Управління державним боргом.

Визначення

А) Використання у комплексі повністю або частково методів управління державним боргом країни;

Б) зміна термінів дії позик;

В) відносини, пов'язані з наданням фінансової допомоги суб'єктам господарювання з боку органів державної влади й управління за рахунок бюджетних коштів на умовах зворотності, строковості та платності;

Г) забезпечення платоспроможності держави, тобто можливості погашення боргів;

Д) невиконання державою фінансових зобов'язань перед населенням за соціальними виплатами, передбаченими чинним законодавством (заборгованість за виплати пенсій, стипендій, допомоги, заробітної плати та ін.) і заборгованість за господарськими відносинами з реальним сектором економіки (заборгованість за державними замовленнями, надання послуг державними установами та ін.);

Є) перенесення термінів виплати заборгованості;

Ж) сума заборгованості держави за випущеними і непогашеними внутрішніми державними запозиченнями, а також сума фінансових зобов'язань до іноземних кредиторів на певну дату, включаючи видані гарантії за кредитами, що надають місцевим органам влади, державним підприємствам та іноземним постачальникам;

З) обмін облігацій попередніх позик на одну нову з коефіцієнтом, який зменшується;

І) дохід держави від емісії грошей;

К) прибуток, що отримує держава за високих темпів інфляції, він дорівнює втраті капіталу власниками грошових коштів унаслідок інфляційного процесу;

Л) операції, за якими уряд гарантує безумовне погашення запозичень, зробленими нижчими за рангом органами влади й управління або окремими суб'єктами господарювання, та виплату процентів за ними;

М) перевищення доходів над видатками бюджету;

Н) основна форма державного кредиту, коли держава є позичальником для фінансування загальнодержавних потреб шляхом випуску та реалізації державних цінних паперів.

2. Знайдіть хибні твердження серед запропонованих.

1. До запозичень держава вдається при бюджетному дефіциті.

2. Якщо держава відповідає за погашення позик або інших зобов'язань, узятих фізичними та юридичними особами, вона є позичальником.

3. Як економічна категорія державний кредит перебуває на межі двох видів грошових відносин - фінансів і кредиту - та поєднує їх особливості.

4. Сутність операцій на відкритому ринку, спрямованих на збільшення грошової маси, полягає в купівлі державних облігацій фізичними та юридичними особами.

5. Будучи на фінансовому ринку позичальником, держава збільшує попит на позикові кошти і тим самим сприяє зменшенню "ціни" кредиту.

6. У сучасних умовах надходження від державних позик стали другим способом фінансування витрат бюджету після податків.

7. Обсяги операцій держави, котра є кредитором, значно більші, ніж якщо вона виступає у ролі позичальника.

8. У процесі запозичення коштів державою забезпеченням є все майно, що перебуває в її власності.

9. Принципами державного кредиту є зворотність і платність.

10. Облігації з "нульовим" купоном не підлягають обігу на ринку цінних паперів.

Задачі

1. Державну валютну облігаційну позику надано в таких сумах:

- 100 млн дол. США на 100 тис. облігацій;

- 415 млн дол. США на 41,5 тис. облігацій;

- 7370 млн дол. США на 73,7 тис. облігацій. Визначте номінальну вартість облігації.

2. Обчисліть поточний річний дохід за облігацією номіналом 10 000 грн за 10 % річних.

3. Власник облігації номіналом 1000 грн за 20 % річних продав цінний папір через 146 днів після чергового "процентного" дня.

Вирахуйте, який купонний дохід отримає продавець.

4. Облігація, придбана за курсовою ціною 1200 грн, погашається через п'ять років номіналом 1000 грн. Визначте річну ставку додаткового доходу.

5. Державну облігацію можна погасити за 25 000 грн через 10 років, коли настане термін її погашення. Розрахуйте сучасну вартість облігації, якщо дисконтна ставка подібних цінних паперів на біржі становить 10 %.

6. Купонна річна відсоткова ставка за облігацією на пред'явника дорівнює 10 %. Угода купівлі - продажу укладена за 18 днів до виплати відсотків. Обчисліть курс продажу облігації.

7. Облігація номіналом 1000 грн із 5 % купонною ставкою і погашенням через п'ять років придбана на ринку з дисконтом 10 %. Визначте потокову та сукупну прибутковість цінного папера за один і п'ять років.

8. Використовуючи дані табл. 8.1:

1) здійсніть потрібні розрахунки;

2) заповніть відповідні стовпчики таблиці;

3) проаналізуйте структуру внутрішнього та зовнішнього державних боргів;

4) визначте частку внутрішнього та зовнішнього державних боргів;

5) побудуйте діаграму;

6) зробіть висновки.

Таблиця 8.1. Динаміка державного боргу України, частка млрд. дол. США




Схожі статті




Фінанси: курс для фінансистів - Оспіщева В. І. - 8.3. Державний борг і методи управління ним

Предыдущая | Следующая