Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.2.3. Витрати федерального бюджету
Частка витрат центрального уряду у ВНП залишається порівняно стабільною: від 13 % у роки підйому до 15 % у роки кризи. Такі незначні розбіжності коливань обумовлені законодавчо встановленою межею кредитної бази фінансування витрат, що допускаються за рахунок залучення додаткових позик (емісія казначейських векселів і облігацій). Конституція ФРН обмежує щорічні кредитні запозичення федерації величиною інвестиційних витрат бюджету (так зване золоте правило державного боргу). Про динаміку державних витрат можна довідатися з табл. 1.2.
Таблиця 1.2. Динаміка державних витрат, % (поточні ціни)
Рік |
Витрати держави (порівняно з попереднім роком) |
1999 |
+2,4 |
2000 |
+3,4 |
2001 |
+3,3 |
2002 |
+4,1 |
2003 |
+4,1 |
2004 |
+4,3 |
2005 |
+2,5 |
Структура витрат федерального бюджету відображає функції, які виконує федеральний уряд. На центральний уряд покладені всі військові витрати і витрати на зовнішні відносини, основна частина соціальних витрат, а також витрати на фінансове сприяння (субсидування, пільгове кредитування або пряме фінансування) окремих галузей виробництва і регіонів, на науку й освіту, утримання адміністративного апарату.
Важливе місце в системі державного регулювання належить бюджетним витратам на економіку (витрати на житлове будівництво, комунальне господарство, енергетику, видобувну промисловість, обробну промисловість, зв'язок, транспорт і сільське господарство). До 90 % з них спрямовано на фінансування виробничої інфраструктури: будівництво і підтримка в належному стані доріг, аеродромів, федеральної залізниці й пошти.
Військові витрати у федеральному бюджеті країни становлять близько 25-30 %. Слід зазначити, що значна частка військових витрат припадає на бюджети земель і громад.
Фінансування науково-технічних програм здійснюється через міністерство досліджень і технологій. Частка витрат на науку і освіту невелика (2-5 %) порівняно з соціальними виплатами, субсидіями на економіку і витратами на управління. Фінансування науково-дослідних дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) - 2,29 % від ВВП. У Німеччині витрати на проведення науково-дослідних робіт (НДР) значно менші від витрат США та Японії.
Витрати на управління становлять близько 3 % витрат федерального бюджету і включають витрати на утримання верховних органів влади і федерального державного апарату.
Фінансування освіти в Німеччині з боку держави здійснюється на трьох рівнях: федеральному, регіональному (землі) і місцевому (муніципалітети). 31980 по 2000 р. сукупні державні витрати на освіту в Німеччині збільшилися в 2,1 раза, при цьому витрати федерального уряду збільшилися в 1,4 раза, а витрати земель і муніципалітетів - в 2,2 раза. Частки кожного з трьох вказаних бюджетних джерел останніми роками становлять приблизно 6-7, 74-75 і 19,5-20 % відповідно. Отже, основним джерелом державного фінансування освіти є бюджети земель, тоді як частка федерального бюджету не перевищує 7 % (без урахування федеральних асигнувань на загальнонаціональні дослідницькі та інші цільові програми).
У 1999 р. держава виділила на потреби освіти 162 млрд марок, що становило 14,4 % всього державного бюджету, або 4,2 % ВВП. З цих коштів 55,5 % призначалися шкільній освіті, 21,2 - вищому, 10,3 - дошкільному і позашкільному секторам, 5,6 - на навчання у ВНЗ, 3,1 - на систему безперервної освіти і решта 4,3 % - на інші потреби.
Порівняно з іншими країнами ВНЗ мають обмежені можливості для залучення позабюджетних коштів, оскільки плата за навчання не стягується навіть з іноземних студентів (вони приймаються у ВНЗ Німеччини на безкоштовній основі в межах квот, що виділяються для цих цілей, від 5 до 15 % залежно від спеціальності). Внаслідок цього ВНЗ отримують додаткові надходження, переважно, це плати за проведення НДР за договорами з фірмами, підприємствами, дослідницькими фондами і товариствами, а також за рахунок оплати за виконання досліджень та інших робіт за замовленнями федеральної та регіональної влади.
Донедавна виділення коштів на наступний рік розраховувалося за формулою: "фактично досягнуте + обгрунтоване (прийняте) фінансування на нові види витрат". Фактично здійснювалося жорстке державно-директивне (на рівні земель) фінансування ВНЗ за всіма конкретними статтями витрат, враховуючи визначення чисельності штатів професорсько-викладацького складу (ПВС). ВНЗ самостійно не могли вводити додаткові штати ПВС навіть за рахунок власних позабюджетних коштів.
У 2000 р. уряди земель зробили перші кроки до послаблення всеосяжного фінансового контролю над ВНЗ, почався поступовий процес розширення їх фінансової автономії. ВНЗ були надані права самостійно перерозподіляти в установлених межах бюджетні кошти, що виділяються їм за деякими статтями.
Центральний уряд, використовуючи свої фінансові ресурси, прагне розширити можливості і зміцнити позиції монополій ФРН на зовнішніх ринках. З цією метою з федерального бюджету щорічно виділяються кошти на зовнішню "допомогу".
Ці кошти дають змогу розширити ринки збуту, одержати сировину, забезпечити умови для експорту приватного капіталу.
Одним із напрямів бюджетної політики є пом'якшення соціальної нерівності в суспільстві. Досягається це як характером оподаткування, так і трансфертами з бюджету сім'ям, що потребують допомоги. Із середини 70-х років XX ст. на соціальне забезпечення спрямовується 46-47 % всіх витрат держбюджету, включаючи фундацію соціального страхування і соціального забезпечення. Порівняно висока частка витрат на соціальні цілі пояснюється безпосередньою зацікавленістю держави у відтворенні кваліфікованої робочої сили, хоч це негативно позначається на податковій системі країни.
Кінець 80-х - початок 90-х років XX ст. характеризувався зниженням державних інвестицій і соціальних витрат. Проте в другій половині 80-х років, за рахунок поступового зниження бюджетного дефіциту спостерігалося певне розширення соціальних послуг. У цілому, у 80-ті роки XX ст. спостерігалося достатньо стійке зростання державних витрат, яке стабілізувалося в 90-ті роки XX ст, та на початку XXI ст.
Схожі статті
-
2.1. Державні фінанси Франції у фінансовій системі країни Сучасна фінансова система Франції включає загальний бюджет, спеціальні рахунки казначейства,...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - Розділ 2. ФІНАНСИ ФРАНЦІЇ
2.1. Державні фінанси Франції у фінансовій системі країни Сучасна фінансова система Франції включає загальний бюджет, спеціальні рахунки казначейства,...
-
Для Німеччини в усі часи її розвитку завжди була характерною дуже велика роль держави в економіці, більша, ніж н США або Великій Британії. Незважаючи на...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.2. Федеральний бюджет у фінансовій системі ФРН
Бюджет є головною ланкою фінансової системи ФРН, його структура і бюджетний процес відповідають федеративному характеру державного ладу. У держбюджет...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.2.2. Доходи федерального бюджету
Об'єднання країни призвело до великих фінансових трансфертів у Східну Німеччину, і вже через рік федеральному уряду довелося за власний рахунок покривати...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.4. Бюджети земель та громад Німеччини
Фінанси земель та громад займають важливе місце у фінансовій системі країни. Частка бюджетів земель та громад у національному доході ФРН становить більше...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.4. Взаємовідносини рівнів бюджетної системи
У Франції відносини між центром і місцевими органами суворо визначені: суверенна влада належить центру, якому підпорядковуються місцеві органи. У наш час...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.3. Спеціальні урядові фундації
Спеціальні фундації - важлива ланка фінансової системи ФРН. За обсягом ці фундації займають друге місце після державного бюджету країни. На першому -...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.2.4. Державний борг і бюджетний дефіцит
Федеральний уряд, починаючи з 1951 р., перейшов до постійного випуску позик. Тому збільшувалися витрати на погашення позик і відсотки з державного боргу....
-
Об'єднання країни призвело до великих фінансових трансфертів у Східну Німеччину, і вже через рік федеральному уряду довелося за власний рахунок покривати...
-
1.1. Загальні основи побудови фінансової системи ФРН Фінансова система Німеччини як федеральної держави складається з трьох ланок: федерального,...
-
Поряд із прямими податковими надходженнями французькі місцеві громади широко користуються також непрямими податковими надходженнями. Становлячи 16 %...
-
1.1. Загальні основи побудови фінансової системи ФРН Фінансова система Німеччини як федеральної держави складається з трьох ланок: федерального,...
-
1.4.1.1. Структура й управління суспільними фінансами Новий Закон про бюджетне вирівнювання був схвалений парламентом Німеччини в грудні 2001 р. Він...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.1.1. Надходження від прямих податків
Місцевий державний сектор у Франції набуває дедалі більшого економічного значення. У 1999 р. у ньому працювало 1,6 млн суб'єктів, а його бюджет становив...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.5.1. Податкові надходження громад
Місцевий державний сектор у Франції набуває дедалі більшого економічного значення. У 1999 р. у ньому працювало 1,6 млн суб'єктів, а його бюджет становив...
-
Місцевий державний сектор у Франції набуває дедалі більшого економічного значення. У 1999 р. у ньому працювало 1,6 млн суб'єктів, а його бюджет становив...
-
Важливим елементом фінансової системи ФРН є фінансовий ринок, на якому значне місце займають державні цінні папери. Ринок державних цінних паперів...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.2. Податкова система Франції
Франція - одна з небагатьох розвинутих країн, де податкова система орієнтована в основному на непряме оподаткування. Складовими податкової системи...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.6. Деякі особливості фінансового ринку ФРН
Важливим елементом фінансової системи ФРН є фінансовий ринок, на якому значне місце займають державні цінні папери. Ринок державних цінних паперів...
-
1.4.1.1. Структура й управління суспільними фінансами Новий Закон про бюджетне вирівнювання був схвалений парламентом Німеччини в грудні 2001 р. Він...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.11.1. Еволюція податкової політики
Вказані вище економічні, в тому числі податкові, проблеми привели до того, що в 2000 р. новий уряд Німеччини розробив свій варіант реформи. Намічені...
-
1.4.1.1. Структура й управління суспільними фінансами Новий Закон про бюджетне вирівнювання був схвалений парламентом Німеччини в грудні 2001 р. Він...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.9.3. "Війна" поколінь у ФРН
Вона, схоже, розпочалася в Німеччині, де до цього часу само собою було зрозуміло, що пенсіонерів утримує працююча молодь, але тепер ситуація суттєво...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.9.1. Форми соціального захисту у ФРН
1.9.1. Форми соціального захисту у ФРН Значні доходи домашні господарства отримують від органів соціального захисту, пенсійних фондів тощо. Система...
-
1.9.1. Форми соціального захисту у ФРН Значні доходи домашні господарства отримують від органів соціального захисту, пенсійних фондів тощо. Система...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.4.1. Зміни у бюджетному вирівнюванні
1.4.1.1. Структура й управління суспільними фінансами Новий Закон про бюджетне вирівнювання був схвалений парламентом Німеччини в грудні 2001 р. Він...
-
ФРН належить до країн, де держава з метою оподаткування використовує не норми амортизації (у відсотках до балансової вартості), а нормативні строки...
-
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 2.3. Податкова служба та її функції
Податкова служба входить до складу міністерства економіки, фінансів і бюджету. Очолює її головне податкове управління, підпорядковане міністру-делегату,...
-
Німецька система кредитного обслуговування аграрного сектору історично сформувалась у такому складі: кооперативні банки, ощадні каси, спеціалізовані...
Фінанси країн Європейського Союзу - Карлін М. І. - 1.2.3. Витрати федерального бюджету