Філософія - Пазенок В. С. - Теорія права
Як і філософія економіки, одним із видів філософського знання, складовою соціальної філософії є філософія права. Вона взаємодіє з теорією права, антропологією права, етикою права.
Філософія права - наука, яка вивчає світоглядні, гносеологічні, аксіологічні, антропологічні основи права як регулятора суспільних відносин у їх взаємодії з індивідом, суспільством і державою.
Як специфічна філософсько-правова теорія філософія права передбачає здатність суб'єктів правосвідомості, обмірковуючи факти правового життя, виходити за межі суто правового підходу, осмислювати їх в контексті загальних філософських категорій світорозуміння, таких, як добро і зло, свобода і поневолення тощо. Філософсько-правова рефлексія народжується тоді, коли виникають питання про визначальні цілі, цінності і смисли буття, які визнають у своїй соціальній діяльності суб'єкти правосвідомості і правовідносин.
Теорія права
Для пізнання сутності філософії права насамперед слід з'ясувати, що таке право як об'єкт і предмет теорії права. Щодо цього, починаючи з XVIII ст., коли зародився цей напрям філософсько-правової науки, ведеться дискусія. За визначенням І. Канта, право є своєрідною "нормою свободи" людини. Автор праці "Філософія права" Г.-В.-Ф. Гегель запропонував трьохзначне визначення права: право як свобода (ідея права); право як певна ступінь і форма свободи (особливе право); право як закон (позитивне право). На його думку, вирішальним при визначенні сутності права є з'ясування Ідеї права: "Предметом філософської науки про право є ідея права - поняття права та його здійснення".
Сучасні вчені трактують право як багатоаспектне поняття гуманітарних дисциплін, своєрідну "норму свободи" (А. Камю), рівності і справедливості, які виражені в системі загальнообов'язкових норм (правил) поведінки і діяльності соціальних суб'єктів.
Вчення Гегеля про ідеальну природу права має важливий методологічний сенс. Адже феномен права не спостерігається чуттєво, безпосередньо як певна онтологічна буттєвість. У суспільстві право не посідає чітко окресленого місця, воно дисперсне (розпорошене), присутнє в різних державних, владних, економічних, соціальних структурах та інституціях. Уявлення про право у філософії права існує не стільки як знання про право, яким воно є насправді (онтологія права), скільки як право про належне, тобто те, яким воно має бути з погляду ідеального права (філософсько-правова деонтологія та аксіологія). Тому філософія права як вчення про смисл права істотно відрізняється від теорії права і тим більше від конкретних правових дисциплін, які відображають правову реальність, що склалася у сфері господарювання, політичному, духовному і побутовому житті людини.
Правову сферу характеризують такі основні ознаки:
- системність юридичних норм, правил поведінки, які встановлюються або санкціонуються державою;
- загальнообов'язковість правових норм, що забезпечуються, в силу необхідності, примусом;
- декларування юридичних норм в офіційній формі.
Надання будь-якій із цих ознак статусу головної зумовлює своєрідність "формули юридичного світу" (В. Нерсесянц), особливе трактування права.
Філософія права як наука виникає на перетині правознавства і філософської теорії. Тому її понятійний апарат охоплює власне юридичні поняття ("правосвідомість", "правове регулювання", "закон" тощо) і суто філософські категорії ("буття", "воля", "свобода" та ін.). Інколи філософію права тлумачать як філософську частину права, а іноді - як правові сюжети і проблеми в філософії. Тривалий час філософію права розглядали в межах загально-юридичної науки і загальної теорії держави і права. Однак з урахуванням загальної тенденції посилення філософського підходу до явищ природи і суспільства філософія права дедалі більше набуває статусу самостійної філософської теорії і навчально-освітньої дисципліни, яка виконує методологічну роль стосовно конкретних правознавчих вчень і концепцій.
Філософія права прагне з'ясувати над'юридичні смисли правових норм, тобто окреслити такі сюжети та порушити такі проблеми, розв'язанням яких зазвичай займаються юридичні дисципліни (що таке людина з погляду на її сутність; що таке свобода відносно необхідності; у чому полягає сенс людського існування тощо). Тобто філософія права намагається врахувати специфіку філософського погляду на соціальні факти у контексті філософського розуміння сутності явища, істини, обов'язку тощо. Значну увагу вона приділяє ціннісним вимірам правової свідомості і правової поведінки, якими є свобода, справедливість, гідність та інші духовні і моральні чесноти. У будь-якому разі вона передбачає необхідність застосування саме філософських методів і категорій для пізнання суспільно-правової дійсності. Визначаючи пріоритетне значення філософського підходу до явищ і процесів правового життя, німецький теоретик права Й. Колер наголошував: "Філософія права повинна спиратися на грунт загальної філософії, бо неможливе взагалі ніяке пізнання розвитку людства, як і розвитку взагалі, якщо не мати уявлення про загальний світовий лад і його значення".
Як і будь-яка конкретна філософська дисципліна, тобто наука про сутності і смисли свого об'єкту, філософія права досліджує сутність і смисл правового буття, з'ясовує значущість правових засад у житті людини, суспільства і держави, виявляє ціннісні виміри правової культури та правової свідомості. Тому концептуальна система філософії права, її структура логічно містять в собі правову онтологію, правову гносеологію, правову антропологію, правову аксіологію, правову логіку, правову праксеологію та правову прогнозологію.
Схожі статті
-
Філософія - Пазенок В. С. - 4.2. Філософія права
Як і філософія економіки, одним із видів філософського знання, складовою соціальної філософії є філософія права. Вона взаємодіє з теорією права,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Сучасна (новітня) філософія
У ДРУГІЙ половині XIX ст. розпочинається, а на рубежі XX ст. відбувається перехід до нової, некласичної парадигми філософії, тобто виникають неокласичні...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.7. Філософія як теорія
Для філософії характерний теоретичний світогляд. Поняття "теорія" запозичене із культової сфери, де воно означало "вершину релігійного досвіду",...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.7. Філософія культури і культурологія
Предметом філософії культури є феномен культури. Вона є однією із найширших і багатозначних категорій філософії, а також соціогуманітарної науки загалом....
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.6. Філософський світогляд
Філософія є особливим різновидом духовної культури, призначення якого полягає у тому, щоб раціональними засобами випрацьовувати світогляд - узагальнену...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Філософія середньовіччя
Заслугою мислителів античності є те, що вони започаткували перші світоглядні системи як філософські, тобто такі, що не лише прагнули відображати світ у...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Проблема визначення філософії економіки
Характерною особливістю сучасної філософської науки є посилення уваги до проблем повсякденності, осмислення конкретних форм і сфер буття людини -...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 4.1. Філософія економіки
Характерною особливістю сучасної філософської науки є посилення уваги до проблем повсякденності, осмислення конкретних форм і сфер буття людини -...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 4. Прикладна філософія
Характерною особливістю сучасної філософської науки є посилення уваги до проблем повсякденності, осмислення конкретних форм і сфер буття людини -...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Антична філософія
Заслугою мислителів античності є те, що вони започаткували перші світоглядні системи як філософські, тобто такі, що не лише прагнули відображати світ у...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.12. Функції філософії
З'ясування практичних можливостей філософії логічно виводить на розгляд її функцій. Стосовно філософського знання функція розкриває призначення, роль...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Філософія епохи Відродження
Заслугою мислителів античності є те, що вони започаткували перші світоглядні системи як філософські, тобто такі, що не лише прагнули відображати світ у...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.9. Філософування як вияв філософії
Однією із іпостасей філософії, "природною прихильністю душі" (І. Кант), тією чи іншою мірою притаманною кожній людині, є філософування. Однак для цього...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.8. Філософська проблематика
Філософія є проблемною дисципліною, яка у теоретичний спосіб відображає прагнення розуму пізнати "плинний світ", його сутнісні значення. Для античних...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.3. Міфологічний світогляд
Міфологія є формою цілісного масового (колективного) переживання і тлумачення дійсності за допомогою чуттєво-наочних, нерідко персоніфікованих образів. У...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 3.3. Проблема "людського виміру" дійсності
Розв'язувати всі проблеми, породжені сукупною людиною (планетарною спільнотою), має вона сама. Усвідомлення цієї відповідальності людини перед природою,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.11. Філософія і практика
У філософському сенсі "практика" як багатозначне наукове поняття охоплює всю багатоманітність способів реалізації людського буття в різних формах....
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.4. Філософська теорія пізнання (гносеологія)
Із філософською концепцією знання і способами його одержання (пізнання) логічно пов'язана філософська теорія свідомості. На думку Платона, потреба знання...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.3. Філософська теорія свідомості (феноменологія)
Одним із фундаментальних понять філософії, яке характеризує наявність у людини духовного світу - думок, ідей, почуттів, - є поняття "свідомість". Природа...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Українська філософія: генеза і розвиток
Проблематика української філософії, починаючи від її витоків і до сьогодення, розглядається або окремо, після розгляду основних різновидів світової...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.1. Людина як суб'єкт світогляду
Філософія як теоретична та освітня дисципліна упродовж свого тисячолітнього існування зазнала різноманітних змін: періоди її популярності поступалися...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Філософія Нового часу
На цьому етапі відбулося формування наукових засад світогляду. Наукоцентризм і раціоналізм - визначальні ознаки новочасної філософії - зумовили вибір як...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1. Філософія як форма свідомості і світогляду
Філософія як теоретична та освітня дисципліна упродовж свого тисячолітнього існування зазнала різноманітних змін: періоди її популярності поступалися...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.6. Філософська теорія суспільства (соціальна філософія)
У широкому сенсі суспільство, яке вивчається соціальною філософією, визначають як соціальність взагалі, як соціум. У цьому аспекті поняття "суспільство"...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.5. Філософська теорія взаємозв'язків і розвитку (діалектика)
Знання про навколишній світ, яке забезпечує пізнання, з'ясування способів та засобів пізнавальних процедур (гносеологія), дає змогу порушити питання про...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2. Структура філософського знання
Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.5. Релігійний світогляд
Виникнення релігії є логічним наслідком еволюції і формування світоглядної свідомості людини, яка вже не задовольняється спостереженням того, що її...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.2. Філософська теорія буття (онтологія)
Філософська культура весь час порушує спільні для різноманітних філософських систем проблеми. Однією із них є проблема буття - сущого, того, що присутнє...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Становлення філософської науки
Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 3.2. Проблема глобальних суперечностей
Філософська проблематика невичерпна. Дискусійні проблеми хвилюють філософів, які належать до світських чи релігійних шкіл, уособлюють історичні,...
Філософія - Пазенок В. С. - Теорія права