Філософія - Пазенок В. С. - Філософія Нового часу
На цьому етапі відбулося формування наукових засад світогляду. Наукоцентризм і раціоналізм - визначальні ознаки новочасної філософії - зумовили вибір як головного філософського сюжету проблему наукового методу пізнання. Матеріалістичний емпіризм (Ф. Бекон), з'ясування досвідної природи пізнання (Дж. Локк), раціоналістична концепція пізнання (Р. Декарт, Б. Спіноза), дослідження можливостей одержання правильного знання, тобто ідеалістичний емпіризм (Д. Юм і Дж. Берклі) надійно започаткували наукове розроблення філософських світоглядних ідей.
Заслугою філософів Нового часу є розроблення філософської концепції людини - її соціального статусу, свободи і шляхів розвитку (Т. Гоббс; діячі французького Просвітництва (друга чверть XVIII ст.) - IH.-JI. Монтеск'є, Вольтер, Ж.-Ж. Руссо; енциклопедисти - французькі матеріалісти Д. Дідро, Ж.-О. де Ламетрі, П.-Ж. Гольбах, К.-А. Гельвецій).
Особливе місце у формуванні наукової філософії посідає німецька класична філософія, яка виникла на рубежі XVIII-XIX ст. її засновник - І. Кант - створив вчення про джерело знань (раціональна метафізика), його види (наукове, моральне, естетичне), межі (антиномії) і критерії. Категоричний імператив (моральний закон) Канта визначив шляхи еволюції практичної філософії (етики), дослідження людини як моральної істоти. Істотно доповнює філософську теорію людини концепція самосвідомості Й.-Г. Фіхте і Ф.-В. Шеллінга, їх міркування щодо діалектики необхідності і свободи в поведінці людини - суб'єкта моральної дії, власника і громадянина.
Загальновизнаний внесок у філософію одного із її класиків Г.-В.-Ф. Гегеля. Створений ним діалектичний метод - система законів і категорій (логіка), ідеї про взаємозв'язок, рух, розвиток усіх явищ природи, суспільства і людського мислення, про суперечності як джерело руху (діалектика понять і речей) мали важливе значення для розвитку філософського знання.
Помітний внесок у німецьку класичну філософію зробили Л.-А. Фейєрбах, Ф. Енгельс, К. Маркс (марксизм). Розуміння Фейєрбахом людини (матеріалістичний антропологізм), його етична інтерпретація людини не втратили актуальності для сучасної філософської моральної теорії. К. Маркс і Ф. Енгельс створили матеріалістичне розуміння історії, застосували діалектичний метод для дослідження суспільного виробництва, держави, всіх її складових (ідеї історичного матеріалізму). Заслуга Маркса полягає у створенні концепції соціального відчуження людини, з'ясування парадоксальності її буття, за якого вона стає "чужою" власній діяльності, її умовам, засобам, результатам і самій собі, а також в осмисленні умов її подолання (ліквідація приватної власності на засоби виробництва та експлуатації найманої праці).
Творча співпраця Маркса і Енгельса втілилася у створенні нової філософії - марксизму. її основою є послідовно матеріалістична версія сутності природи, суспільства, людини, войовничий атеїзм, принциповий раціоналізм і комуністичні переконання. Єдність основних позицій Маркса і Енгельса дала підставу атестувати їх як "подвійну особистість". Водночас між ними були і досить кардинальні розбіжності, насамперед у поглядах на природничі науки і філософію природи. Енгельс, зокрема, був прихильником дарвінізму (теорії еволюції), а Маркс вважав метод Дарвіна грубим. На відміну від Енгельса Маркс не вживав поняття "діалектичний матеріалізм". З часом марксистські філософські ідеї стали основою неомарксизму (критична теорія суспільства) тощо.
Попри численні спроби оголосити марксистську філософію "віджилою", звинуватити її у антигуманізмі, "історицизмі", утопізмі і пророцтві, методологічні положення, сформульовані Марксом щодо аналізу класичного капіталізму, логіки теоретичних схем суспільного буття тощо і на сьогодні привертають увагу багатьох науковців. Зокрема, актуальним залишається те, що, розвиваючи європейську традицію поглядів на суспільство, Маркс сформулював плідне в методологічному сенсі положення: "Спосіб виробництва матеріального життя зумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі". Сучасні західні філософські авторитети високо оцінюють значення Марксової концепції "звільнення людини" в контексті суспільної та людської історії (Б. Фромм); марксистський погляд на історію, її "сутнісний вимір" (М. Хайдеггер); актуальність "тих сторін марксизму, яких конче потребуємо" (А. Макінтайр); спробу Маркса "зробити наші практики та інститути більш справедливими і менш жорстокими" (Р. Рорті).
Схожі статті
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.8. Філософська проблематика
Філософія є проблемною дисципліною, яка у теоретичний спосіб відображає прагнення розуму пізнати "плинний світ", його сутнісні значення. Для античних...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.7. Філософія як теорія
Для філософії характерний теоретичний світогляд. Поняття "теорія" запозичене із культової сфери, де воно означало "вершину релігійного досвіду",...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.11. Філософія і практика
У філософському сенсі "практика" як багатозначне наукове поняття охоплює всю багатоманітність способів реалізації людського буття в різних формах....
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.6. Філософський світогляд
Філософія є особливим різновидом духовної культури, призначення якого полягає у тому, щоб раціональними засобами випрацьовувати світогляд - узагальнену...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.9. Філософування як вияв філософії
Однією із іпостасей філософії, "природною прихильністю душі" (І. Кант), тією чи іншою мірою притаманною кожній людині, є філософування. Однак для цього...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Становлення філософської науки
Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2.1. Історія (генеалогія) філософії
Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 2. Структура філософського знання
Філософія, виконуючи свою місію, здійснюючи притаманні їй функції, нагромадила значний арсенал специфічного філософського знання, впорядкувала його,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.12. Функції філософії
З'ясування практичних можливостей філософії логічно виводить на розгляд її функцій. Стосовно філософського знання функція розкриває призначення, роль...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.5. Релігійний світогляд
Виникнення релігії є логічним наслідком еволюції і формування світоглядної свідомості людини, яка вже не задовольняється спостереженням того, що її...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.10. Філософія як софійне знання
Мудрість тлумачать як явище, духовно-практичне знання в його ціннісному (добро, благо, щастя) виразі. Філософська мудрість як ознака і властивість...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.2. Магічний світогляд
Для первісної людини було характерним наївно-стихійне, чуттєве сприйняття дійсності, світу. Це - дорефлексовий (не теоретичний) тип світогляду,...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.1. Людина як суб'єкт світогляду
Філософія як теоретична та освітня дисципліна упродовж свого тисячолітнього існування зазнала різноманітних змін: періоди її популярності поступалися...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.4. Світоспоглядальні мотиви протоукраїнського етносу
Чимало племен індоєвропейського походження у різні історичні часи проживали на землях сучасної України - в Закарпатті, Криму, Подніпров'ї. Всі вони...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Філософія середньовіччя
Заслугою мислителів античності є те, що вони започаткували перші світоглядні системи як філософські, тобто такі, що не лише прагнули відображати світ у...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Антична філософія
Заслугою мислителів античності є те, що вони започаткували перші світоглядні системи як філософські, тобто такі, що не лише прагнули відображати світ у...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1.3. Міфологічний світогляд
Міфологія є формою цілісного масового (колективного) переживання і тлумачення дійсності за допомогою чуттєво-наочних, нерідко персоніфікованих образів. У...
-
Філософія - Пазенок В. С. - Філософія епохи Відродження
Заслугою мислителів античності є те, що вони започаткували перші світоглядні системи як філософські, тобто такі, що не лише прагнули відображати світ у...
-
Філософія - Пазенок В. С. - 1. Філософія як форма свідомості і світогляду
Філософія як теоретична та освітня дисципліна упродовж свого тисячолітнього існування зазнала різноманітних змін: періоди її популярності поступалися...
-
Філософія - Подольська Є. А. - Марксизм та його історична доля
У 40-ві роки XIX ст. капіталізм став пануючою економічною системою в основних західноєвропейських країнах, а породжений розвитком капіталістичного...
-
Спадкоємицею німецької класичної філософії і багатьох інших європейських філософських шкіл, починаючи з мудреців Стародавньої Греції і закінчуючи...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 4. Філософія Нового часу
Термін "Новий час" є таким же умовним, як і термін "Відродження". Вживаючи його, ми матимемо на увазі час зародження і утвердження нового суспільного...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - Філософія Нового часу
Остаточний поворот до затвердження автономії людського розуму, до визнання Його основою поведінки і пізнавальної активності людини відбувся із...
-
Філософія - Сидоренко О. П. - 2.3. Проблема наукового методу у філософії Нового часу
Філософія Нового часу - одна з найцікавіших сторінок в історії розвитку світової філософської думки. Вона ознаменувала пошук нових шляхів, нових способів...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 4. Філософія Нового часу
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з'являються...
-
Філософія - Касьян В. І. - 13. Марксизм у системі філософської культури
Марксизм пов'язаний з іменами Карла Маркса (1818-1883) і Фрідріха Енгельса (1820-1895). Це філософське і соціально-економічне вчення, якому судилося...
-
Філософія - Сидоренко О. П. - 3.1. Філософські погляди І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха
3.1. Філософські погляди І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха. 3.2. Діалектичний, матеріалізм і матеріалістичне розуміння історії суспільства у...
-
Філософія - Сидоренко О. П. - Розділ 3 КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ І СУЧАСНА НЕКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ
3.1. Філософські погляди І. Канта, Г. Гегеля, Л. Фейербаха. 3.2. Діалектичний, матеріалізм і матеріалістичне розуміння історії суспільства у...
-
Філософія освіти - Базалук О. О. - 5. Розвиток філософії освіти в епоху Відродження і Нового часу
5. XVII ст. - епоха великих географічних відкриттів і буржуазних революцій звела на престол нову царицю Науку. Еталоном епохи стала найбільш строга і...
-
Знання - це сила Френсіс Бекон Кожний народ тим більше є громадянським і освіченим, чим краще в ньому філософствують. Рене Декарт Філософія с донькою...
Філософія - Пазенок В. С. - Філософія Нового часу