Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.2.1.6. Недооцінка проблеми системогенезу категорій філософії історії у радянській філософії

З об'єктивних, а певною мірою і суб'єктивних причин, питання про системогенез філософсько-історичних категорій за радянських часів виявилося витісненим на узбіччя філософських досліджень, якщо не сказати - взагалі за межі проблемного поля таких досліджень. Цю прогалину окремі мислителі намагалися якщо не заповнити, то хоч якоюсь мірою компенсувати посиленою розробкою категорій соціально-філософських. Тобто, по суті, категорій історичного матеріалізму, який у рамках марксизму радянського зразка тлумачився як уособлення філософської науки, що прийшла на зміну філософії історії як недосконалої, донаукової форми філософського осмислення суспільно-історичного процесу. Не входячи в суперечку щодо коректності і продуктивності тлумачення історичного матеріалізму як уособлення науки, все ж зауважимо, що поняття "філософсько-історичні категорії" є ширшим, ніж поняття "категорії історичного матеріалізму" за своїм змістом, і тривалішим за часом існування.

Крім того, необхідно відрізняти процес формування самого категоріального ладу історичної свідомості від тих чи інших форм усвідомлення цього процесу у різноманітних філософських системах. Так, становлення філософсько-історичних категорій в ході предметної життєдіяльності і відповідно у мисленні людей відбувалося вже дуже давно, хоча самі ці категорії тривалий час або ж використовувалися людьми взагалі несвідомо, або ж усвідомлювалися ними в неадекватних, перетворених формах. Лише значно пізніше починають поступово з'ясовуватись (причому спочатку як окремі одна щодо одної) характеристики філософсько-історичних категорій. Досить довго ці категорії розглядалися як лише суто пізнавальні засоби.

Насправді ж філософсько-історичні категорії постають як найважливіші "інструменти" не тільки пізнання, тобто духовно-теоретичного освоєння історичної реальності, а й як засоби духовно-практичного та практичного освоєння цієї реальності. В історичному процесі створення і розвитку людської культури відбувається реальне узагальнення людиною навколишньої її дійсності у процесі предметно-перетворюючої діяльності. Роль основоположних форм такого узагальнення саме і відіграють філософсько-історичні категорії, звичайно, поряд з категоріями загальнофілософськими, світоглядними, категоріями культури тощо.

6.2.1.7. Багатоступеневий характер системогенезу філософсько-історичних категорій

З'ясування специфіки філософсько-історичних категорій, їх ролі у теоретичному пізнанні і життєвому світі людей передбачає виявлення передусім їх генетичного зв'язку з діяльністю людей і тими їх взаєминами, котрі складаються у процесі цієї діяльності, а в подальшому самі становлять її основу, стійку глибинну структуру. Такий генетичний зв'язок здійснюється, звичайно, не тільки й не стільки як безпосереднє й одноактне виділення категорій філософії Історії через узагальнення реального історичного процесу. Системогенез цих категорій - процес дуже тривалий, складний і багатоступеневий. Він має й інші форми категоризації соціально-історичної дійсності, зокрема передбачає виокремлення категорій культури, світоглядних та загальнофілософських категорій як таких, що передують філософсько - історичним.

6.2.1.8. Освоєння світу людиною як циклічно-поступальний процес

Автентичне розуміння значення філософсько-історичних категорій у реальній історичній творчості людей та її теоретичному осмисленні вимагає врахування тієї обставини, що освоєння історичної реальності кожним поколінням і людиною здійснюється через низку послідовних циклів. Основними ланками, що змінюють одна одну в рамках кожного такого циклу, виступають: практичне, практично-духовне, теоретичне (духовне), духовно-практичне і знову практичне освоєння історичної дійсності, яке замикає цикл. Потім цикл освоєння і узагальнення історичної дійсності суб'єктом її пізнання й перетворення (вже на засадах вищого рівня) повторюється. В умовах сучасного розвинутого суспільства і в його масштабах освоєння світу історичним суб'єктом постає не однолінійною послідовністю таких циклів, що розширюються і підносяться, а результантою множини послідовностей подібного штибу. Ця циклічність освоєння історичної реальності кожним новим поколінням чи індивідом набуває чіткого вираження лише на пізніх стадіях розвитку певного народу, культури, цивілізації тощо. На етапах же ранніх домінує загальна спрямованість - від практичного до практично-духовного та духовного освоєння. На етапах, коли ця спрямованість переважала, саме і відбувалася вельми тривала і поступова генеза філософсько-історичних категорій. Розглядаючи цей процес в аспекті зумовленості практично-духовного та духовного освоєння об'єктивної реальності як такої життєвим світом людей, ми й отримуємо можливість виявити послідовність становлення різних категоріальних форм і структур.

Схожі статті




Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.2.1.6. Недооцінка проблеми системогенезу категорій філософії історії у радянській філософії

Предыдущая | Следующая