Філософія історії - Бойченко І. В. - 5.1.4. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні кореляції

Своєрідна ревальвація відбулася в останні роки і щодо корелятивних зв'язків та назв локальних цивілізацій, як їх "охрестили" класичні представники цивілізаційного напряму у світовій філософії історії - М. Я. Данилевський, 0. Шпенглер та А. Тойнбі, праці котрих перестали бути недосяжними для українського, точніше, колишнього "радянського" читача лише у 90-ті роки.

5.1.4.1. Цивілізація і культура: нові грані співвідношення

Варто також зазначити, що гама значень цього слова співвідносно з поняттям "культура" стає дедалі багатшою. Нині цивілізація постає не тільки етапом розквіту культури, як у Данилевського, омертвіння культури, як у Шпенглера, чи синонімом всього життєвого кола локальної культури, або локального суспільства, як у Тойнбі. Вона сприймається також як:

Самосвідомість культури;

Практичне втілення культури;

Синонім культури (а це, враховуючи кількість визначень культури, - ще понад 200 значень);

Географічно розпорошені регіони єдиної культури;

Форма функціонування суспільства на відміну від культури, що є формою його розвитку;

Поняття видового щодо культури і, навпаки, родового щодо неї ж, у вигляді сфери матеріального виробництва на відміну від культури - сфери виробництва духовного;

Форма реалізації об'єктивного чинника історії - на відміну від культури як форми реалізації чинника суб'єктивного;

Своєрідної соціальної мегамашини - на відміну від культури як системи неформальних спільнот;

Суспільство в цілому - на відміну від культури як однієї з сфер його життєдіяльності;

Відображення процесів суспільного відтворення - цивілізація як спосіб буття культури тощо.

5.1.4.2. Цивілізація та історія: нелінійне у нелінійному

Та все ж незважаючи на все розмаїття дистинкція "цивілізація - культура" е лише однією з широкого спектру кореляцій поняття "цивілізація". Переконливе підтвердження цьому дає аналіз філософської, соціологічної, філософсько-історичної та історичної літератури останнього періоду. Одна з вихідних таких дистинкцій - категоріальна кореляція "цивілізація - історія". У цьому плані цивілізація постає і як кінець передісторії, початок "справжньої" історії (на противагу варварству), як рівень, тип розвитку, одиниця, етап, формоутворення, стадія, низхідна гілка, цикл, індивід, епоха історії. Не менш поширені і географічні виміри цивілізації, групування цивілізацій за осями "Схід - Захід", "Північ - Південь" та іншими географічними параметрами, а також семантичні значення, сформовані, виходячи з специфіки релігійних цивілізаційних характеристик. Загальновідомими є, врешті-решт, визначення цивілізації як синоніма людства, як:

Одного із космічних світів розумних істот;

Соціального організму;

Вторинної суспільно-економічної макроформації, тобто синоніма класового суспільства; світового міста;

Суспільно-історичного прогресу;

Громадянського суспільства;

Належного рівня розвитку правової держави;

Неорганічного тіла людини;

Ступеня розвитку матеріального виробництва;

Соціальної організації суспільства;

Ступеня розвитку етносу, на якому формується стабільна державність;

Аксеологічної характеристики суспільної та особистісної свідомості, діяльності, поведінки, спілкування, відносин тощо.

Попри позірне розмаїття, ці незбіжні, а то й протилежні, трактування цивілізації, інтерпретації історичного руху людства як множини цивілізацій не виходять подекуди за рамки традиційного лінійного мислення, уособленням якого виступали раніше доцивілізаційні, а пізніше - "моноцивілізаційний" підходи. Проте тут вже помітні істотні відмінності, які свідчать про те, що в глибинах лінійної архітектоніки історичної ментальності відбуваються незворотні тектонічні зрушення.

Схожі статті




Філософія історії - Бойченко І. В. - 5.1.4. Цивілізація як поняття некласичної філософії історії: основні кореляції

Предыдущая | Следующая