Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.2.2.11. Етнографічна фаза розвитку культурно-історичного типу
Друга фаза в розвитку того чи іншого культурно-історичного типу і, особливо, третя, цивілізаційна, за Данилевським, є відносно коротким періодом існування, тоді як перша, етнографічна, є вельми тривалою. "Якщо період цивілізації, - зазначав мислитель, - буває відносно таки коротким (400-600 років. - І. Б.), то зате попередній щодо нього час - і особливо стародавній, або етнографічний, період, який розпочинається з самого моменту виокремлення культурно-історичного племені із споріднених з ним племен - буває надзвичайно тривалим. У цей ось довгий підготовчий період, що вимірюється тисячоліттями, накопичується запас сил для майбутньої свідомої діяльності, закладаються ті особливості у будові розуму, почуття та волі, котрі становлять всю оригінальність племені, накладають на нього відбиток особливого типу загальнолюдського розвитку і дають йому здатність до самобутньої діяльності"42. Ці особливості виявляються, як вважав Данилевський, зокрема, у мові, міфічному світогляді, епічних переказах, в основних формах побуту, ставленні до природи та інших людей і спільнот.
4.2.2.12. Державна фаза існування культурно-історичного типу
Державну, наступну за етнографічною, фазу Данилевський характеризує як проміжну між етнографічною, коли неусвідомлено накопичується матеріал і закладаються інші основи майбутньої діяльності етносу як творця історичного процесу, та особливо інтенсивною, цивілізаційною фазою, коли ці запаси витрачаються на розбудову цивілізації. У цей, що опосередковує означені дві фази, проміжок часу "народи готують місце для своєї діяльності, будують державу і убезпечують свою політичну незалежність, без котрої, як ми бачили, цивілізація ні розвинутися, ні зміцнитися не може. Перехід як із етнографічного стану в державний, так і з державного в цивілізаційний, або культурний, зумовлюється поштовхом чи рядом поштовхів зовнішніх подій, що збуджують і підтримують діяльність народу в певному напрямі"43.
4.2.2.13. Цивілізація як вища стадія розвитку культурно-історичного типу
Третьою, вищою стадією розвитку, кожного культурно-історичного типу, який здійснює повний цикл свого існування, є, за Данилевським, цивілізація. Визнаючи всю суперечливість цивілізації, він розглядає її все ж як фазу позитивну. Це відносно короткий (від 400 до 600 років - для різних культурно-історичних типів цей термін може варіюватися в означених межах) період, на якому відбувається цвітіння та плодоносіння того своєрідного "рослинного організму", яким є, за Данилевським, будь-який культурно-історичний тип. Саме на стадії цивілізації реалізуються всі творчі здатності та потенції, які роблять певний народ неповторним і завдяки яким він може відігравати роль суб'єкта певної історичної культури. Тільки побудувавши цивілізацію і виявивши у її рамках своє унікальне історичне покликання, цей народ стає вічним супутником і учасником всесвітньо-історичного процесу, робить свій невмирущий внесок у скарбницю світової культури. Цивілізація, отже, - це період визрівання плодів і збирання урожаю певної культури - щедра осінь останньої. Але, з іншого боку, - це вже осінь локального культурно-історичного типу, період, хай і творчого та вельми продуктивного, виснаження, витрати творчих сил. Причому виснаження, як гадав Данилевський, незворотного.
Схожі статті
-
Данилевський формулює п'ять загальних "законів історичного розвитку, що випливають з погрупування його явищ за культурно-історичними типами. Закон 1....
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.2.2.8. Конститутивні закони культурно-історичних типів
Данилевський формулює п'ять загальних "законів історичного розвитку, що випливають з погрупування його явищ за культурно-історичними типами. Закон 1....
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.2.2.9. Культурні типи, множина яких утворює всесвітню історію
Данилевський формулює п'ять загальних "законів історичного розвитку, що випливають з погрупування його явищ за культурно-історичними типами. Закон 1....
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
Якою ж мірою, запитує російський мислитель, історична наука, або система історії, відповідає таким вимогам природної системи? 1. Принцип поділу має...
-
На перших стадіях вжитку термін "цивілізація" сприймали переважно не як певний тип історичних цілісностей чи, скажімо, стан суспільства, а як процес змін...
-
На перших стадіях вжитку термін "цивілізація" сприймали переважно не як певний тип історичних цілісностей чи, скажімо, стан суспільства, а як процес змін...
-
Якою ж мірою, запитує російський мислитель, історична наука, або система історії, відповідає таким вимогам природної системи? 1. Принцип поділу має...
-
Якою ж мірою, запитує російський мислитель, історична наука, або система історії, відповідає таким вимогам природної системи? 1. Принцип поділу має...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.1.2.3. "Процесуальне" тлумачення цивілізації
На перших стадіях вжитку термін "цивілізація" сприймали переважно не як певний тип історичних цілісностей чи, скажімо, стан суспільства, а як процес змін...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.1.2. Витоки вивчення реалій цивілізаційного розвитку
Фактичне вивчення об'єктивних історичних процесів і структур, для характеристики яких слугує поняття "цивілізація", ведеться з прадавніх часів, задовго...
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
Щоб зрозуміти конкретніше, чому філософія історії набуває пріоритетного значення серед інших різновидів системи філософського знання саме на останньому...
-
4.2.1. Постановка питання З переходом від доіндустріального суспільства до індустріального поступ філософсько-історичної думки починає характеризуватися...
-
4.1. Цивілізаційний підхід: класична парадигма формування та розвитку 4.1.1. Поняття "цивілізація": генеза і динаміка змісту Розпочинаючи розгляд цієї...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.1.3. Історія як процес розвитку суспільства
У вужчому, ніж Маркс і Енгельс, сенсі розуміли історію, зокрема, представники так званого неокантіанства - Вільгельм Віндельбанд, Генріх Ріккерт, Ернст...
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2. Прогресистський напрям філософії історії
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.2.3. Філософсько-історичні ідеї Тюрго
Тюрго прогрес розглядає як рису, характерну саме (і тільки) для суспільства. "Явища природи, - писав він, - підпорядковані незмінним законам, замкнені в...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.3. Спільнота земна й спільнота небесна
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.1.2.2. Фактичний початок самоідентифікації цивілізацій
Фактичне вивчення об'єктивних історичних процесів і структур, для характеристики яких слугує поняття "цивілізація", ведеться з прадавніх часів, задовго...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.1.2.1. Спосіб вивчення цивілізаційних утворень
Фактичне вивчення об'єктивних історичних процесів і структур, для характеристики яких слугує поняття "цивілізація", ведеться з прадавніх часів, задовго...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.2. Спрямованість та періодизація історичного процесу
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.1. Філософсько-історичний компендіум Блаженного Августина
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
Найпростіша відповідь, якою й задовольнявся "класичний" марксизм радянського зразка, стверджувала, що суспільство - це найвища, найрозвиненіша, соціальна...
-
Найпростіша відповідь, якою й задовольнявся "класичний" марксизм радянського зразка, стверджувала, що суспільство - це найвища, найрозвиненіша, соціальна...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.2.2.11. Етнографічна фаза розвитку культурно-історичного типу