Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.2.2.9. Культурні типи, множина яких утворює всесвітню історію
Данилевський формулює п'ять загальних "законів історичного розвитку, що випливають з погрупування його явищ за культурно-історичними типами.
Закон 1. Будь-яке плем'я чи сімейство народів, які характеризуються окремою мовою чи групою мов, доволі близьких між собою (щоб спорідненість їх відчувалась безпосередньо, без глибоких філологічних вишукувань) становить своєрідний культурно-історичний тип, якщо воно взагалі за своїми духовними задатками здатне до історичного розвитку й вийшло вже з дитинства.
Закон 2. Для того, щоб цивілізація, властива самобутньому культурно-історичному типу, могла зародитися й розвиватися, необхідно, щоб народи" До нього належні, користувалися політичною незалежністю.
Закон 3. Засади цивілізації одного культурно-історичного типу не передаються народам іншого типу. Кожний тип виробляє її для себе за більшого чи меншого впливу чужих, що йому передували, сучасних цивілізацій.
Закон 4. Цивілізація, притаманна кожному культурно-історичному типу, лише тоді сягає повноти, різноманітності та багатства, якщо вона забезпечує розмаїття етнографічних елементів, що його складають, - коли вони, не поглинаються своїм політичним цілим, а, користуючись незалежністю, становлять федерацію, або політичну систему держав.
Закон 5. Хід розвитку культурно-історичних типів-найближче уподібнюється багаторічним одноплідним рослинам, але період квітування і плодоношення - відносно короткий і виснажує раз і назавжди їхню життєву силу38.
4.2.2.9. Культурні типи, множина яких утворює всесвітню історію
Виходячи з означених критеріїв, російський історик виокремлює основні типи, що пройшли або успішно проходять повний цикл свого розвитку і формують у своїй сукупності всесвітню історію людства в цілому. До даних культурно-історичних типів він відносить передусім ті, що вже сягнули вищого рівня зрілості, тобто цивілізації. Такими самобутніми культурно-історичними типами (цивілізаціями) за хронологією Данилевського є: 1) єгипетський; 2) китайський; 3) ассирійсько-вавилоно-фінікійський, халдейський, або древньосемітичний; 4) індійський; 5) іранський; 6) єврейський; 7) грецький; 8) римський; 9) ново-семітичний, або аравійський; 10) германо-романський, або європейський. Крім них, Данилевський згадує ще два американські культурно-історичні типи - мексиканський і перуанський, які, на його думку, загинули насильницькою смертю, не встигнувши розвинутись39 . Нарешті, особливе місце він відводить слов'янському культурно-історичному типу як найуніверсальнішому й наймолодшому, що лише за сучасних умов сягає вищого рівня розвитку - цивілізації.
4.2.2.10. Основні фази існування культурно-історичного типу: загальна характеристика
У своєму розвитку кожний з культурно-історичних типів, аби постати повноцінним учасником всесвітньо-історичного процесу, має пройти три основні фази історичного розвитку - етнічну; фазу утвердження своєї політичної незалежності й державотворення; фазу цивілізації.
Перша - етнічна, або етнографічна, фаза - це період конституювання культурно-історичного типу як такого. На цьому етапі з різних, спочатку розпорошених етнічних спільнот - родів, племен, общин тощо - поступово формується єдиний, хоча б за основними характеристиками, етнос - суб'єкт відповідного культурно-історичного типу. Це можуть бути навіть кілька, але споріднених етносів. Водночас, за Данилевським, відбувається й формування єдиного психологічного складу, тобто особливості складу розуму, почуття і волі, котрі забезпечують оригінальність спільноти, що є етнографічним матеріалом, основою певного культурно-історичного типу40. Ці специфічні риси, як вважав мислитель, знаходять своє вираження у мові, що формується в зазначений тривалий період, у міфічному світогляді, в епічних переказах, основних формах побутування, тобто ставленні як до зовнішньої природи, так і до собі подібних, та інших характеристиках означеного єдиного психологічного складу. Або, як ще називає його російський мислитель - "морфологічного начала даної культури". Нарешті, етнографічна фаза - це стадія накопичення та консолідації не тільки етнічних і психічних сил, а й найрізноманітніших матеріальних засобів та ресурсів.
Якщо етнографічна фаза розвитку культурно-історичного типу - це період збирання, накопичення для майбутньої творчої історичної дії, то цивілізація - це бурхливий і відносно короткий час творчої і корисної, але все ж розтрати запасів і сил, опредмечення неповторних рис етносу, кожна з цих особливостей у період цивілізації має сягнути своєї межі.
Схожі статті
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.2.2.8. Конститутивні закони культурно-історичних типів
Данилевський формулює п'ять загальних "законів історичного розвитку, що випливають з погрупування його явищ за культурно-історичними типами. Закон 1....
-
Якою ж мірою, запитує російський мислитель, історична наука, або система історії, відповідає таким вимогам природної системи? 1. Принцип поділу має...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
На перших стадіях вжитку термін "цивілізація" сприймали переважно не як певний тип історичних цілісностей чи, скажімо, стан суспільства, а як процес змін...
-
На перших стадіях вжитку термін "цивілізація" сприймали переважно не як певний тип історичних цілісностей чи, скажімо, стан суспільства, а як процес змін...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.1.2.3. "Процесуальне" тлумачення цивілізації
На перших стадіях вжитку термін "цивілізація" сприймали переважно не як певний тип історичних цілісностей чи, скажімо, стан суспільства, а як процес змін...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
Якою ж мірою, запитує російський мислитель, історична наука, або система історії, відповідає таким вимогам природної системи? 1. Принцип поділу має...
-
Якою ж мірою, запитує російський мислитель, історична наука, або система історії, відповідає таким вимогам природної системи? 1. Принцип поділу має...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.4.7. Опосередкований методологічний вплив філософії історії
Методологічна роль філософії історії у спеціально-науковому пізнанні процесів, явищ і подій розвитку різноманітних культур, суспільств, формацій тощо...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.2.7. Питання мети й сенсу історії в історіософії
Чільне місце у субстанційній філософії посідає проблематика, пов'язана з вивченням можливості закономірностей історії. Для марксистської традиції, що...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.1.1.3. Еміль Бенвеніст про історію терміна "цивілізація"
4.1. Цивілізаційний підхід: класична парадигма формування та розвитку 4.1.1. Поняття "цивілізація": генеза і динаміка змісту Розпочинаючи розгляд цієї...
-
4.2.1. Постановка питання З переходом від доіндустріального суспільства до індустріального поступ філософсько-історичної думки починає характеризуватися...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.4.2.2. Історія як коловорот: версія Сима Цяня
Дуже подібну66 філософсько-історичну концепцію створив китайський історик Сима Цянь, який поряд з Полібієм є одним з основоположників теорії історичного...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.2.6. Історичні закономірності як проблема онтології історії
Чільне місце у субстанційній філософії посідає проблематика, пов'язана з вивченням можливості закономірностей історії. Для марксистської традиції, що...
-
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні...
-
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.2.4.2. Відмінність за характером узагальнень
Важливе місце при з'ясуванні цього питання посідає порівняння філософсько-історичних як світоглядних, з одного боку, і несвітогляд-них,...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.2.4.1. Відмінність за ступенем узагальнень
Важливе місце при з'ясуванні цього питання посідає порівняння філософсько-історичних як світоглядних, з одного боку, і несвітогляд-них,...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.2.4. Філософія історії та історична наука
Важливе місце при з'ясуванні цього питання посідає порівняння філософсько-історичних як світоглядних, з одного боку, і несвітогляд-них,...
-
1.4.1. Специфіка філософсько-світоглядного осягнення історії Філософський світогляд є третім (останнім за часом виникнення) серед основних історичних...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.4.1. Специфіка філософсько-світоглядного осягнення історії
1.4.1. Специфіка філософсько-світоглядного осягнення історії Філософський світогляд є третім (останнім за часом виникнення) серед основних історичних...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.2.1. Філософія історії Монтеск'є
Таке релігійне забарвлення є визначальним для прогресистського трактування історії, по суті, аж до Нового часу. Адже, незважаючи на те, що окремі...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.2. Прогресизм просвітницької філософії історії
Таке релігійне забарвлення є визначальним для прогресистського трактування історії, по суті, аж до Нового часу. Адже, незважаючи на те, що окремі...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.3. Спільнота земна й спільнота небесна
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.2. Спрямованість та періодизація історичного процесу
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.1.1. Філософсько-історичний компендіум Блаженного Августина
Основна праця Августина, в якій, власне, і викладено його філософсько-історичну концепцію, називається латиною "De civitate Dei". За традицією цю назву...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.4. Філософія історії як вираження філософського світогляду
1.4.1. Специфіка філософсько-світоглядного осягнення історії Філософський світогляд є третім (останнім за часом виникнення) серед основних історичних...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.2.2.9. Культурні типи, множина яких утворює всесвітню історію