Філософія історії - Бойченко І. В. - 251-500
251. Гиббон Э. Закат и падение Римской империи: В 7 т. -- М.: Терра, 1997.
252. Гидденс Э. Постмодерн // Философия истории: Антология. - М.: Аспект-Пресс, 1995.
253. Гизо ФЛГ. История цивилизации в Европе. - СПб.: Изд. Ф. Пав-ленкова, 1905.
254. Гизо ФЛГ. История цивилизации а Европе (фрагменты) // Евро пейский альманах: История. Традиции. Культура. - М.: Наука, 1990.
255. Гиренок ФЛ. Экология, цивилизация, ноосфера. - М.: Наука, 1987.
256. Гиро П. Частная и общественная жизнь греков. - СПб.: Алетейя, 1995.
257. Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян. - СПб.: Алетейя, 1995.
258. Глаголев B. C. Религиозно-идеалистическая культурология: идейные тупики. - М.: Мысль, 1985.
259. Глюксман А. Одинадцята заповідь. - К.: Фламаріон, 1994.
260. Го МоЖо. Философы Древнего Китая. - М.: Иностранная литература, 1961.
261. Го Юй (Речи царств). - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1987.
262. Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Гоббс Т. Сочинения: В 2 т. - М.: Мысль, 1991. - Т. 2.
263. Гоббс Т. Бегемот. - К.: Абрис, 1996.
264. Гобозов И А. Современная французская буржуазная философия истории. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978.
265. Гобозов И А. Смысл и направленность исторического процесса. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987.
266. Гобозов И А. Философия истории: проблемы и перспективы // Философия и общество. - 1997. - № 2.
267. Голосовкер ЯЗ. Логика мифа. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1987.
268. Гольбах ПА. Естественная политика, или беседы об истинных принципах управления // Гольбах П. А. Избранные произведения: В 2 т. - М.: Соцэкгиз, 1963. - Т. 2.
269. Горский B. C. Историко-философское истолкование текста. - К.: Наук, думка, 1981.
270. Гофф Ж. Л. Цивилизация средневекового Запада. - М.: Прогресс, 1992.
271. Гошовський ММ., Кучерявий J. T. Ідея прогресу в соціальній філософії. - К.: Вища школа, 1993.
272. Грамши А. Тюремные тетради // Грамши Антонио. Избранные произведения: В 3 т. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1959.
273. Грановский ТЛ. Лекции по истории средневековья. - М.: Наука, 1987.
274. Грееф Г. Общественный прогресс и регресс. - СПб.: Издание Ф. Пав-ленкова, 1869.
275. Г рейве Р. Мифы древней Греции. - М.: Прогресс, 1992.
276. Грейсон ДжЯ. младший. О'Дел К. Американский менеджмент на пороге XXI века. - М.: Экономика, 1991.
277. Григорьева ТЛ. Дао и логос (Встреча культур)- М.: Наука, 1992.
278. Гринин Л£. Формации и цивилизации // Философия и общество. - 1997. - № 1-в.
279. Гроциіі Г. О праве войны и мира - М.: Ладомир, 1994.
280. Грушевсъкии М. С. Ілюстрована історія України: Репринтне відтворення видання 1913 року. - К.: ІСЕ-ДТК УРСР: Радуга, 1990.
281. Грушевсъкии М. С. Історія Украши-Руси: В 11 т., 12 кн. - К.: Наук, думка, 1991 - 1998. - Т. 1 - 10.
282. Грушевсъкии М. С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя. - К.: Наук, думка, 1991.
283. Грушевский М. С. Очерк истории украинского народа. - К.: Лыбидь, 1991.
284. Губман БЛ. Смысл истории. Очерки современных западных концепций. - М.: Наука, 1991.
285. Губман БЛ. Философия и проблема смысла истории // Вечные философские проблемы. - Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1991.
286. Губман БЛ. Западная философия культуры XX века. - Тверь: Леан, 1997.
287. Гудожник Г. С. Материальные основы многообразия цивилизации // Вопросы философии. - 1988. - № 4.
288. Гулъиа А. В. О характере исторического знания // Вопросы философии. - 1962. - № 9.
289. Гулыга АЗ. История как наука // Философские проблемы исторической науки. - М.: Наука, 1969.
290. Гулыга АЗ. Эстетика истории - М.: Наука, 1974.
291. Гулыга А. В. Гердер. - 2-е изд. - М.: Мысль, 1975.
292. Гулыга АЗ. Искусство истории. - М.: Современник, 1980.
293. Гуляев В. И. Древние майя. Загадки погибшей цивилизации. - М.: Знание, 1983.
294. Гумболът Вильгельм фон. Размышления о всемирной истории // Гумбольт Вильгельм фон. Язык и философия культуры. - М.: Прогресс, 1985.
295. Гумбольт Вильгельм фон. Размышления о движущих причинах всемирной истории // Гумбольт Вильгельм фон. Язык и философия культуры. - М.: Прогресс, 1985.
296. Гумбольт Вильгельм фон. О задаче историка // Гумбольт Вильгельм фон. Языки философия культуры. - М.: Прогресс, 1985.
297. Гумилев ЛЛ. Древняя Русь и Великая степь. - М.: Мысль, 1989.
298. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. - М.: Гидрометеоиздат, 1990.
299. Гумилев Л. Н. География этноса в исторический период. - Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1990.
300. Гумилев Л Л. Этносфера: История людей и история природы. - М.: Экопрос, 1993.
301. Гумилев Л Л. Ритмы Евразии: эпохи и цивилизации. - М.: Экопрос, 1993.
302. Гумилев ЛЛ. Древние тюрки. - М.: Клышников, Комаров И К" 1993.
303. Гумилев ЛЛ. Хунну. - СПб.: Тайм-аут-Компас, 1993.
304. Гумилев ЛЛ. Тысячелетие вокруг Каспия. - М.: Мишель и К", 1993.
305. Гумилев Л Л. Конец и вновь начало. - М.: Ди-Дик, 1994.
306. Гумилев Л. Н. Хунны в Китае. - СПб.: Абрис, 1994.
307. Гумилев ЛЛ. Поиски вымышленного царства. - М.: Ди-Дик, 1994.
308. Гумилев ЛЛ. Черная легенда. - М.: Экопрос, 1994.
309. Гумилев ЛЛ. От Руси до России. - М.: Ди-Дик, 1995.
310. Гуревич АЛ. Время как проблема культуры // Вопросы философии. - 1969. - № 3.
311. Гуревич А. Я. Об исторической закономерности // Философские проблемы исторической науки. - М.: Наука, 1969.
312. Гуревич АЛ. История и сага. - М.: Наука, 1972.
313. Гуревич АЛ. Проблемы средневековой народной культуры. - М.: Искусство, 1981.
314. Гуревич АЛ. Категории средневековой культуры. - М.: Искусство, 1984.
315. Гуревич АЛ. Культура и общество средневековой Европы глазами современников. - М.: Искусство, 1989.
316. Гуревич АЛ. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. - М.: Искусство, 1990.
317. Гуревич АЛ. Теория формаций и реальность истории // Вопросы философии. - 1990. - № 11.
318. Гуревич АЛ. Исторический синтез и школа "Анналов". - М.: Ин-дрик, 1993.
319. Гуревич П. С. Социальная мифология. - М.: Мысль, 1983.
320. Гуревич П. С. Идея форумности культур // Новые идеи в философии. Ежегодник Философского общества СССР. - М.: Наука, 1991.
321. Гусарова ТЛ. Хронология // Введение в специальные и исторические дисциплины. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990.
322. Гуссерль Э. Лекции по феноменологии внутреннего сознания времени // Гуссерль Э. Собрание сочинений. - М.: Гнозис, 1994. - Т. 1.
323. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология: Введение в феноменологическую философию. - Новочеркасск: Сагуна, 1994.
324. Гуссерль Е. Криза Європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: Хрестоматія. - К.: Ваклер, 1994.
325. Гуссерль Э. Картезианские размышления. - СПб.: Наука, Ювента, 1998.
326. Давыдов ЮЛ. Социальная философия Франкфуртской школы. - М.: Наука, 1979.
327. Далин ВМ. Историки Франции XIX-XX веков - М.: Наука, 1981.
328. Данилевский Н. Я. Россия и Европа. - М.: Книга, 1991.
329. Данилевский И Я. Россия и Европа. Взгляд на культурные и политические отношения Славянского мира к Германо-Романскому. - 6-е изд. - СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та: Глагол, 1995.
330. Дао де-цзин. "Книга пути и добродетели": Учение Лао-цзы. - К.: Киев, о-во ведической культуры "Амрита", 1992.
331. Дао и даосизм в Китае. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1982.
332. Дашков СБ. Императоры Византии. - М.: Красная площадь, 1996.
333. Декарт Р. Правила для руководства ума // Декарт Р. Избранные произведения. - М.: Политиздат, I960.
334. Делез Ж. Логика смысла. - М.: Академия, 1995.
335. Делез Ж. Различие и повторение. - СПб.: Петрополис, 1998.
336. Джеймс У. Воля к вере / Пер. с англ.; Сост. Л. В. Блинникова, А. П. Поляков. - М.: Республика, 1997.
337. Диакон Л. История. - М.: Наука, 1988.
338. Диалектика общего и особенного в историческом процессе. Философские проблемы общественного развития. - М.: Мысль, 1978.
339. Дилигенский Г. Г. "Конец истории" или смена цивилизаций? // Вопросы философии. - 1991. - № 3.
340. Дільтей В. Виникнення герменевтики. Додатки з рукописів // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: Хрестоматія. - К.: Ваклер, 1996.
341. Дильтей В. Введение в науки о духе // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987.
342. Дильтей В. Сила поэтического воображения. Начала поэтики // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987.
343. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах // Культурология. XX век: Антология. - М.: Юрист, 1995.
344. Дильтей В. Описательная психология. - СПб.: Алетейя, 1996.
345. Димитрова ЛМ. Філософія історії: від Полібія до Гумільова. - К.: ІЗМН, 1997.
346. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. - М.: Мысль, 1979.
347. Дискуссия // Теория и жизненный мир человека. - М.: ИФ РАН, 1995.
348. Добиаш-Рождественская OA. Культура западноевропейского средневековья. - М.: Наука, 1987.
349. Добриянов В. С. Методологические проблемы теоретического и исторического познания. - М.: Мысль, 1968.
350. Добронравова И. С. Синергетика: становление нелинейного мышления. - К.: Лыбидь, 1990.
351. Долгов КМ. Восхождение на Афон. Жизнь и миросозерцание Константина Леонтьева. - М.: Раритет, 1997.
352. Донини А. У истоков христианства. - М.: Политиздат, 1979.
353. Донцов Д. Дух нашої давнини. - Дрогобич: Відродження, 1991.
354. Досон К. Христианский взгляд на историю // Философия истории: Антология. - М.: Аспект-Пресс, 1995.
355. Достоевский Ф. М. Пушкин. Очерк // Достоевский Ф. М. Полное собрание сочинений: В 30 т. - М.: Наука, 1984. - Т. 26.
356. Драгоманов М. П. Вибране... мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні. - К.: Либідь, 1991.
357. Драгоманов МЛ. Слов'янська міфологія. - К.: Либідь, 1997.
358. Древнекитайская философия. Собрание текстов: В 2 т. - М.: Мысль, 1972-1973.
359. Древнекитайская философия. Эпоха Хань. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990.
360. Древние цивилизации / Аверинцев С. С, Алексеев В. П., Ардзинба В. Г. и др.; Под общ. ред. P. M. Бонгард-Левина. - М.: Мысль, 1989.
361. Древние цивилизации. Древний Рим. - М.: Ладомир, 1997.
362. Древние цивилизации: Греция. Эллинизм. Причерноморье. - М.: Ладомир, 1997.
363. Древние цивилизации: От Египта до Китая. - М.: Ладомир, 1997.
364. Дхаммапада. - СПб.: Изд-во Черныщова, 1993.
365. Дьяков В А. Методология истории в прошлом и настоящем. - М.: Мысль, 1974.
366. Дьяков ЮЛ. О некоторых причинах кризиса исторической науки. Проблемы и перспективы их решения // Россия в XX в. - 1994. - № 5.
367. Дьяконов ИМ. Архаические мифы Востока и Запада. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990.
368. Дьяконов ИМ. Пути истории. - М.: "Восточная литература" РАН, 1994.
369. Дюби Ж. Европа в средние века. - Смоленск: Полиграмма, 1994.
370. Дюрант В. История цивилизации: Цезарь и Христос - М.: Крон-Пресс, 1996.
371. Дюрант В. История цивилизации: жизнь Греции - М.: Крон-Пресс, 1997.
372. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод в социологии. - М.: Наука, 1991.
373. Европейский альманах. История. Традиции. Культура. - М.: Наука, 1990.
374. Евсевий Панфил. Церковная история. - М.: Издание Спасо-Пре-ображенского Валаамского монастыря, 1993.
375. Егер О. Всемирная история: В 4 т. - СПб.: Специальная литература, 1997. - Т. 1: Древний мир.
376. Егер О. Всемирная история: В 4 т. - СПб.: Специальная литература, 1997. - Т. 2: Средние века.
377. Еллюль Ж. Техніка, або виклик століття // Сучасна зарубіжна соціальна філософія: Хрестоматія. - К.: Либідь, 1996.
378. Емар М. Фах і покликання історика // Філософська і соціологічна думка. - 1995. - № 5-6.
379. Енгельс Ф. Карл Маркс. До критики політичної економії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 13.
380. Енгельс Ф. Анти-Дюрінг // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 20.
381. Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 20.
382. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 21.
383. Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець класичної німецької філософії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 21.
384. Енгельс Ф. Й. Блоху, 21-22 вересня 1880 р. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 37.
385. Енгельс Ф. Д. У. Ламплу, 11 квітня 1893 р. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 39.
386. Енгельс Ф. В. Боргіусу, 25 січня 1894 р. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 39.
387. Єременко ОМ. Багатомірність історії // Філософська і соціологічна думка. - 1991. - № 12.
388. Ермоленко АЛ. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная немецкая практическая философия). - К.: Наук, думка, 1994.
389. Ефименко АЛ. История украинского народа. - К.: Лыбидь, 1990.
390. Жук СІ. Західна історіософія та епістемологічні проблеми історичної науки // Український історичний журнал. - 1994. - № 1. - С. 45-53.
391. Жуков ЕМ. Очерки методологии истории. - М.: Наука, 1980.
392. Жуков ЕМ., Барг МА., Черняк Е£., Павлов БЛ. Теоретические проблемы всемирно-исторического процесса. - М.: Наука, 1979.
393. Журавлев Л А. Позитивизм и проблема исторических законов - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.
394. Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания. - М.: Политиздат, 1990.
395. Завадский СЛ., Новикова ЛЛ. Искусство и цивилизация. - М.: Искусство, 1986.
396. Законы Ману. - М.: Ладомир: Наука. Главная редакция восточной литера туры, 1992.
397. Замошкин ЮА. "Конец истории": идеологизм и реализм // Вопросы философии. - 1990. - № 3.
398. Западноевропейская социология XIX века. О. Конт, Д. С. Миль, Г. Спенсер. - М.: МУБИУ, 1996.
399. Западноевропейская социология XIX - начала XX века. - М.: МУБИУ, 1996.
400. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей о Галльской войне, о Гражданской войне, об Александрийской войне, об Африканской войне. - М.; Л.: Изд-во АН СССР. 1948.
401. Зим мель Г. Проблемы философии истории. Этюд о теории познания. - М.: Книжное дело, 1898.
402. Зиммель Г. Избранное: В 2 т. - М.: Юрист, 1996.
403. Зиммель Г. Понятие и трагедия культуры // Зиммель Георг. Избранное: В 2 т. - М.: Юрист, 1996. - Т. 1: Философия культуры.
404. Зиммель Г. К вопросу о философии истории // Зиммель Георг. Избранное: В 2 т. - М.: Юрист, 1996. - Т. 1: Философия культуры.
405. Зиммель Г. Созерцание жизни. Четыре метафизические главы // Зиммель Георг. Избранное: В 2 т. - М.: Юрист, 1996. - Т. 2: Созерцание жизни.
406. Зиммель Г. Проблемы философии истории // Философия и общество. - 1997. - № 1.
407. Златоструй. Древняя Русь X-XIII вв. - М.: Молодая гвардия, 1990.
408. Знание за пределами науки. Мистицизм, герметизм, астрология, алхимия, магия в интеллектуальных традициях 1-Х1У веков. - М.: Республика, 1996.
409. Золотарев В. П. Историческая концепция Н. И. Кареева. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1988.
410. Золотой век дзэн: Антология классических коанов дзэн эпохи Тан. - СПб.: Евразия, 1998.
411. Зороастрийская мифология. - СПб.: Журнал "Нева": Летний сад, 1998.
412. Ибн Хальдун. Введение: Фрагменты // Избранные произведения мыслителей стран Ближнего и Среднего Востока IX-XIV вв. - М.: Наука, 1961.
413. Иванов В. В. Методология исторической науки. - М.: Высшая школа, 1985.
414. Иванов В. В. Методологические основы исторического познания: Учеб. пос. по исторической социологии. - Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1991.
415. Ивонин ЮЛ. Творчество, культура и цивилизация в философской концепции Н. А. Бердяева // Вечные философские проблемы. - Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1991.
416. Игнатенко АА. Ибн-Хальдун. - М.: Мысль, 1980.
417. Из произведений Фомы Аквинского // Боргош Юзеф. Фома Аквин-ский. - М.: Мысль, 1975.
418. Изложение учения Сен-Симона. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1947.
419. Иллюстрированная энциклопедическая библиотека: Древний Восток. История. Философия. Религия. Искусство. - М.: Деконт, 1996.
420. Иллюстрированная энциклопедическая библиотека: Древний Рим. Государственное устройство. Искусство. Наука. Философия. - М.: Современник, 1997.
421. Иллюстрированная энциклопедическая библиотека: Древняя Греция. Искусство и философия. - Минск: Алкиона; Москва: Молодая гвардия: Х. Г. С., 1995.
422. Ильин ИЛ. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. - М.: Интрада, 1996.
423. Ильин ИЛ. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. - М.: Интрада, 1998.
424. Ильюшечкин ВЛ. Социально-классовое общество в истории Китая. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1986.
425. Интегральная йога Шри Ауробиндо. - М.: Никое, 1992.
426. Ионии ЛТ. Георг Зиммель - социолог. - М.: Наука, 1981.
427. Иордан. О происхождении и деяниях гетов. - СПб.: Алетейя, 1997.
428. Ирибаджаков Н. Клио перед судом буржуазной философии. К критике современной идеалистической философии истории. - М.: Прогресс, 1972.
429. Исаева Н. В. Шанкара и индийская философия. - М.: Наука, 1991.
430. Историки античности: В 2 т. - М.: Правда, 1989.
431. Историки Греции. - М.: Художественная литература, 1976.
432. Историки Рима. - М.: Художественная литература, 1970.
433. Историография античной истории. - М.: Высшая школа, 1980.
434. История буржуазной социологии XIX - начала XX века. - М.: Наука, 1979.
435. История буржуазной социологии первой половины XX века. - М.: Наука, 1979.
436. История в энциклопедии Дидро и Д'Аламбера. - Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1978.
437. История Востока: В 6 т. - М.: "Восточная литература" РАН, 1997. - Т. 1: Восток в древности.
438. История Востока: В 6 т. - М.: "Восточная литература" РАН, 1995. - Т. 2: Восток в средние века.
439. История всемирной литературы: В 8 т. - М.: Наука, 1983-1994.
440. История Древнего Востока: В 2 ч. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1983. - Ч. 1: Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Месопотамия.
441. История Древнего Востока: В 2 ч. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1988. - Ч. 2: Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Передняя Азия. Египет.
442. История древнего мира: В 3 т. - М.: Наука, 1983.
443. История древнего Рима. - М.: Высшая школа, 1981.
444. История Европы: В 8 т. - М.: Наука, 1988-1996--Т. 1-4.
445. История Латинской Америки. - М.: Наука, 1991.
446. История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антро-посоциогенеза. - М.: Наука, 1983.
447. История первобытного общества. Эпоха первобытной родовой общины. - М.: Наука, 1986.
448. История первобытного общества. Эпоха классообразования. - М.: Наука, 1988.
449. Історія України в особах. IX-XVIII ст. - К.: Україна, 1993.
450. Історія української культури / За з аг. ред. Ів. Крип'якевича. - К.: Либідь, 1994.
451. Исупов КГ. История как эстетический артефакт // Философские науки. - 1992. - № з.
452. Исход к Востоку. - М.: Добросвет, 1997.
453. Каган М. И. О ходе истории // Архе: Культурно-логический семинар: Ежегодник. - Кемерово: Ал еф, 1993. - Вып. 1.
454. Каган М. С. Человеческая деятельность (Опыт системного анализа). - М.: Политиздат, 1974.
455. Каган М. С. Философия культуры. - СПб.: Петрополис, 1996.
456. Каждан А. П. Византийская культура (X-XIII век). - СПб.: Алетейя, 1997.
457. Каждан А. П., Липгаврин ГГ. Очерки истории Византии и южных славян. - СПб.: Алетейя, 1998.
458. Какабадзе З. М. Культура и цивилизация // Культура в свете философии. - Тбилиси: Мецниереба, 1979.
459. Каменский ЗА. Культурно-исторические типы как единство историко-философского процесса // Вопросы философии. - 1995. - № 2.
460. Кампанелла Т. Город Солнца. - М.: Изд-во АН СССР, 1954.
461. Кампанелла Т. Місто Сонця // Мор Томас. Утопія. Кампанелла Томмазо. Місто Сонця. - К.: Дніпро, 1988.
462. Камю А. Міф про Сізіфа // Камю Альбер. Вибрані твори: У 3 т. - Харків: Фоліо, 1997. - Т. 3.
463. Камю А. Бунтівна людина // Камю Альбер. Вибрані твори: У 3 т. - Харків: Фоліо, 1997. - Т. 3.
464. Камю А* Записные книжки // Камю Альбер. Сочинения: В 5 т. - Харьков: Фолио, 1998. - Т. 5.
465. Кант И. Сочинения: В 6 т. - М.: Мысль, 1964-1966.
466. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Сочинения: В 6 т. - М.: Мысль, 1964. - Т. 3.
467. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. // Кант И. Сочинения: В 6 т. - М.: Мысль, 1966. - Т. 6.
468. Кант И. Ответ на вопрос: что такое Просвещение? // Кант И. Сочинения: В 6 т. - М.: Мысль, 1966. - Т. 6.
469. Кант И. Рецензия на книгу И. Г. Гердера "Идеи философии истории человечества". Ч. 1 // Кант И. Сочинения: В 6 т. - М.: Мысль, 1966. - Т. 6.
470. Кант И. Критика практического разума // Кант И. Основы метафизики нравственности. Критика практического разума. Метафизика нравов. - СПб.: Наука, 1995.
471. Кант И. Основы метафизики нравственности // Кант И. Основы метафизики нравственности. Критика практического разума. Метафизика нравов. - СПб.: Наука, 1995.
472. Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Критика способности суждения. - СПб.: Наука, 1995.
473. Кант И. Предполагаемое начало человеческой истории // Кант И. Критика способности суждения. - СПб.: Наука, 1995.
474. Кант И. Религия в пределах только разума // Кант И. Трактаты. - СПб.: Наука, 1996.
475. Кантор КМ. Два проекта всемирной истории // Вопросы философии. - 1990. - № 2.
476. Кантор КМ. История против прогресса. Опыт культурно-исторической генетики. - М.: Наука, 1992.
477. Кантор КМ. Четвертый виток истории // Вопросы философии. - 1996. - № 6.
478. Кантор КМ. Дезинтеграцион но - интеграционная спираль всемирной истории // Вопросы философии. - 1997. - № 3.
479. Капелюшников Р. О многовариантности исторического развития // Международная экономика и международные отношения. - 1991. - № 6.
480. Карамзин НМ. История Государства Российского: В 12 т. - М.: Московский рабочий: Слог, 1993.
481. Кардинал де Рец. Мемуары. - М.: Ладомир: Наука, 1997.
482. Кареев НМ. Основные вопросы философии истории. Критика исто-риософических идей и опыт научной теории исторического прогресса: В 2 т. - М.: Типография А. И. Мамонтова, 1883.
483. Кареев НМ. Историко-философские и социологические этюды. - 2-е изд. - СПб.: Акционерное общество печатного дела "Издатель", 1899.
484. Кареев НМ. Историология (Теория исторического процесса). - Петроград: Типография М. М. Стасюлевича, 1915.
485. Кареев НМ. Теория исторического знания. - СПб.: Типография М. М. Стасюлевича, 1915.
486. Каримский АМ. Философия истории Гегеля. - М.: Иад-во Моск. ун-та, 1988.
487. Карлейль Т. Герои, почитание героев и героическое в истории // Карлейль Т. Теперь и прежде. - М.: Республика, 1994.
488. Карсавин ЛЛ. Философия истории. - СПб.: Комплект, 1993.
489. Кассирер Э. Лекции по философии и культуре // Культурология. XX век: Антология. - М.: Юрист, 1995.
490. Кассирер Э. Философия символических форм: Введение и постановка проблемы // Культурология. XX век: Антология. - М.: Юрист, 1995.
491. Кассирер д. Естественнонаучные понятия и понятия культуры // Вопросы философии. - 1995. - № 8.
492. Кассирер д. Логика наук о культуре // Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке. - М.: Гардарика, 1998.
493. Категории диалектики, их развитие и функции. - К.: Наук, думка, 1980.
494. Категории исторических наук. - Л.: Наука. Ленинградское отделение, 1988.
495. Кафанья АЛ. Формальный анализ определений понятия "культура" // Антология исследований культуры. - СПб.: Университетская книга, 1997.- Т. 1: Интерпретации культуры.
496. Квіти Святого Франциска. - Львів: Монастир Монахів Студійсь-кого Уставу. Видавничий відділ "Свічадо", Б. р.
497. Кесарийский Прокопий. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история. - М.: Наука, 1993.
498. Кессиди ФХ. От мифа к логосу. - М.: Мысль, 1972.
499. Кессиди ФХ. Об одной особенности менталитета древних греков // Вопросы философии. - 1996. - № 2.
500. Києво-Печерський патерик. - К.: Час, 1991.
Схожі статті
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1-250
1-250 1. Аббанъяно И. Прогресс больше не означает счастья // Аббаньяно Н. Мудрость жизни. - СПб.: Алетейя, 1996. 2. Аббаньяно Н. Мудрость философии и...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - ЗАГАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА
1-250 1. Аббанъяно И. Прогресс больше не означает счастья // Аббаньяно Н. Мудрость жизни. - СПб.: Алетейя, 1996. 2. Аббаньяно Н. Мудрость философии и...
-
1. Адлер Г. Лекции по аналитической психологии. - К.; М.: Рефл-бук: Ваклер, 1996. 2. Александров Г. Ф. История западноевропейской философии. - М.; Л.:...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - Примітки
1 Мамардашвили ММ. Классический и неклассический идеалы, рациональности. - Тбилиси: Мецниереба, 1984. - С.69. 2 Лосев А. Ф. Античная мифология в ее...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - РІККЕРТ Генріх (1863-1936)
РІККЕРТ Генріх (1863-1936) - один із засновників і провідний представник Баденської школи неокантіанства, розробляв проблематику теорії та методології...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - Р
РІККЕРТ Генріх (1863-1936) - один із засновників і провідний представник Баденської школи неокантіанства, розробляв проблематику теорії та методології...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - Завдання і запитання
1. Дайте загальну характеристику категорій філософії. 2. Як розуміли категорії античні філософи? 3. У чому особливість середньовічних уявлень про...
-
З особливою чіткістю ця відмінність спостерігається з середини XIX ст., коля формується і в класичній формі виявляється протилежність сцієнтистського та...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.2.3.15. Одночасність: версія Шпенглера
Спираючись на гомологію історичних явищ, Шпенглер докорінним чином переосмислює таке загальновідоме поняття, як "одночасність". Він подає його як...
-
Іншим шляхом пішли в розумінні предмета філософії історії та історичної науки представники наукобіжної тенденції, зокрема неокантіанської філософії...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.1.1. Категорії філософії: історія вивчення
Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика
Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - Розділ 6. Система категорій філософії історії
Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП
- 1) історично вихідне значення - обробіток і догляд за землею (лат.); 2) догляд, поліпшення, ушляхетнення тілесно-душевно-духовних сил, схильностей і...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - КУЛЬТУРА
- 1) історично вихідне значення - обробіток і догляд за землею (лат.); 2) догляд, поліпшення, ушляхетнення тілесно-душевно-духовних сил, схильностей і...
-
Спираючись на гомологію історичних явищ, Шпенглер докорінним чином переосмислює таке загальновідоме поняття, як "одночасність". Він подає його як...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 4.2.3.16. Культура і доля, цивілізація та каузальність
Спираючись на гомологію історичних явищ, Шпенглер докорінним чином переосмислює таке загальновідоме поняття, як "одночасність". Він подає його як...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.1.4.6. Проблема розвитку категорій: урок Канта
Щоб подолати ці крайності, якраз і необхідно розглядати філософські, в тому числі й філософсько-історичні категорії не лише як носії інваріантних...
-
Щоб подолати ці крайності, якраз і необхідно розглядати філософські, в тому числі й філософсько-історичні категорії не лише як носії інваріантних...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.1.1.3. Філософські категорії: версія Канта
Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - ШПЕНГЛЕР Освальд (1880-1936)
- німецький філософ, історик, один з основоположників сучасної філософії культури, представник філософії життя. На його систему морфології історії...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.1.1.2. Уявлення про категорії у Середньовіччя та Новий час
Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.1.1.1. Категорії як проблема античної філософії
Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється...
-
З особливою чіткістю ця відмінність спостерігається з середини XIX ст., коля формується і в класичній формі виявляється протилежність сцієнтистського та...
-
Було б необачністю розглядати міфологічне осягнення історичного процесу лише як прадавню форму розуміння руху людського суспільства, що існувала тільки у...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.2.2.7. Міфи та архетипи історії: К. Г. Юнг
Започаткований Томасом Манном гуманістичний поворот у розумінні та використанні міфу як засобу бачення людиною своєї історії сприяв у подальшому й...
-
Було б необачністю розглядати міфологічне осягнення історичного процесу лише як прадавню форму розуміння руху людського суспільства, що існувала тільки у...
-
Центральну частину релігійного історичного світогляду, його ядро, становить релігія. 1.3.2.1. Термін "релігія" За своїм етимологічним значенням термін...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.3.1.4. Історичний світ релігійної свідомості
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
-
Певна обмеженість у з'ясуванні своєрідності історичного процесу притаманна не тільки наукам про природу, а й будь-якій науці загалом, у тому числі й...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 251-500