Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика
Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється філософське осмислення історичного процесу і, по суті, вірне його відображення.
6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика
Особливо важливе місце серед цих понять посідають категорії філософії історії - основоположні, найзагальніші і найглибинніші, фундаментальні поняття філософсько-історичного мислення. В цьому плані філософія історії не відрізняється від інших філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових різновидів пізнання, в кожному з яких наріжні поняття, що характеризують предмет відповідної галузі знань як цілісний у певному зрізі, теж позначаються як категорії.
6.1.1. Категорії філософії: історія вивчення
Що ж таке категорії? Розглянемо, як конкретизувалися уявлення про них у ході історичного розвитку філософії.
6.1.1.1. Категорії як проблема античної філософії
Хоч уже в Платона, передусім в його діалогах "Софіст"1 і "Парменід"2, міститься досить докладний (особливо в "Парменіді") аналіз категорій, однак уперше спеціальний трактат, що так і називався - "Категорії", присвячений дослідженню категорій, створив Арістотель3. Вже він фіксує своєрідну їх багатовимірність, розглядаючи категорії і як роди буття, і як відображення об'єктивної дійсності, і як граничне узагальнення останньої. Найвідомішою з арістотелівських таблиць категорій є та, де він виокремлював десять категорій: сутність (субстанція), кількість, якість, відношення, місце, час, положення, стан, дія, страждання (хоч у нього ця таблиця не єдина). Грецькі стоїки помітно спрощують дану таблицю, звівши її до чотирьох категорій: субстрат (субстанція), образ існування, якість і відношення. Філософ-платонік, основоположник неоплатонізму Плотін у своїх "Еннеадах" обгрунтовує необхідність поділу категорій на умосяжні (первинні) і чуттєві (вторинні), відносячи до перших суще, рух, спокій, тотожність і відмінність (як і Платон), а до других - субстанцію, відношення, кількість, якість тощо4. Учень Плотіна Порфирій у своєму майже такому ж популярному протягом усього середньовіччя, як і "Категорії" Арісто-теля, "Вступі до "Категорій" Арістотеля" виділяє такі категорії: рід, вид, видова ознака" власна і вхідна ознака5.
6.1.1.2. Уявлення про категорії у Середньовіччя та Новий час
Великого значення обговорення категорій (універсалій) набуло в Середні віки. Саме суперечки реалістів, які доводили, що найзагальніші поняття існують реально (причому саме й постають як справжня дійсність) та номіналістів, котрі, навпаки, вважали ЦІ поняття всього лиш назвами, простими "іменами", чималою мірою визначали самобутність і рух філософської думки цього часу.
Однією з центральних проблема категорій була і в філософії Нового часу, де раціоналісти тлумачили категорії як "світло", вроджені ідеї чистого розуму, емпіристи ж обстоювали їх досвідне походження.
6.1.1.3. Філософські категорії: версія Канта
Якісно новий підхід до вивчення категорій запропонував основоположник німецької класичної філософії кінця XVIII - початку XIX ст. Іммануїл Кант (1724-1804). У своїй праці "Критика чистого розуму" він інтерпретував категорії не як форми відображення, а як апріорні, тобто такі, що передували досвіду, незалежні від нього, призначені для впорядкування цього досвіду, форми розсудку, які відрізняються водночас і від діалектичних ідей чистого розуму. Категорії, за Кантом, характеризують не світ "речей у собі", а сам суб'єкт пізнання, лад його мислення. За розробленою мислителем категоріальною таблицею, категорії згруповані за чотирма основними рангами: якість (реальність, заперечення, обмеження); кількість (єдність, множина, цілісність); відношення (субстанція і властивість, причина та дія, взаємодія); модальність (можливість і неможливість, дійсність і недійсність, необхідність і випадковість)6.
Схожі статті
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - Розділ 6. Система категорій філософії історії
Своєрідність філософії історії як відносно самостійної галузі людських знань чималою мірою визначається й системою її понять, завдяки яким здійснюється...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1. Початкова характеристика філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.1. "Двозначність" положення філософії історії
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1. Філософія історії: поняття, зміст, реальність
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.3. Історична зміна змісту поняття "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 1.1.1.2. Автор терміна "філософія історії"
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Філософія історії донедавна залишалася в Україні поза увагою суспільствознавців-дослідників та освітян. І не випадково, адже з ортодоксально...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.1. Три площини філософії історії: загальна характеристика
Варто відразу ж зауважити, що термін "вимір" використовується в даному разі для позначення не того чи іншого емпіричного фіксованого етапу, напряму чи...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.4.4. Розширення сфери дії методології історії
В ході наступних методологічних розробок поняття методології істотно збагатилося за своїм змістом ще в одному аспекті. Виявилося, що тлумачення...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.4.7. Опосередкований методологічний вплив філософії історії
Методологічна роль філософії історії у спеціально-науковому пізнанні процесів, явищ і подій розвитку різноманітних культур, суспільств, формацій тощо...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.4.6. Безпосередній методологічний вплив філософії історії
В ході наступних методологічних розробок поняття методології істотно збагатилося за своїм змістом ще в одному аспекті. Виявилося, що тлумачення...
-
В ході наступних методологічних розробок поняття методології істотно збагатилося за своїм змістом ще в одному аспекті. Виявилося, що тлумачення...
-
Як переконує все викладене попередньо, сьогодні амплітуда тлумачень об'єкта й предмета історичного та філософсько-історичного пізнання сягнула свого...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.3.1. Теорія історичного пізнання: загальна характеристика
Одна з докорінних відмінностей філософії історії від усіх, навіть найзагальніших, галузей історичної науки полягає в тому, що означені галузі виступають...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.5.2. Формаційний підхід: основні характеристики
Зосереджуючи свої зусилля на виявленні каузальних і функціональних зв'язків між основними елементами існуючої соціальної системи у процесі створення...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.3.4. Регресистські філософсько-історичні ідеї Руссо
Наступний етап формування регресистського напряму філософії історії пов'язаний, зокрема, з Жан-Жаком Руссо. Його розуміння історичного процесу, зрештою,...
-
3.1. Виникнення філософії історії як галузі пізнання: загальна характеристика Ще в процесі розвитку стародавніх суспільств розпочинається дуже повільний...
-
1.3.1. Загальна характеристика релігії як форми світосприйняття історії Релігійний світогляд постає наступною відносно міфології стадією в осягненні...
-
2.2.1. Зміна місця та ролі філософії історії у системі філософського знання на різних етапах розвитку макроіндивідів історії У цілому сучасна філософія є...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 3.2.2.5. Філософсько-історична система Гердера
Своє філософсько-історичне вчення І. Г. Гердер виклав у кількох працях: "Ще одна спроба філософії історії для виховання людства"(1773), "Ідеї до...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2.5. Гегель про об'єкт і предмет філософії історії
Означений різновид рефлективної історії є вже переходом до філософської всесвітньої історії, якщо вона керується загальними точками зору, що є не тільки...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.1.2.4. Філософська всесвітня історія
Означений різновид рефлективної історії є вже переходом до філософської всесвітньої історії, якщо вона керується загальними точками зору, що є не тільки...
-
У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз...
-
У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз...
-
У структурному плані філософія історії постає також як значно менше за обсягом, ніж філософія як така, утворення. 2.2.2.1. Гносеологічний зріз...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.4.2. Методологія історії та теорія історичного процесу
Серед багатьох функцій, які виконує філософія історії, однією з найважливіших є функція методологічна. Філософія історії та методологія історії - поняття...
-
Філософія історії - Бойченко І. В. - 2.3.4.1. Поняття методології
Серед багатьох функцій, які виконує філософія історії, однією з найважливіших є функція методологічна. Філософія історії та методологія історії - поняття...
Філософія історії - Бойченко І. В. - 6.1. Філософсько-історичні категорії: загальна характеристика