Філософія - Губерський Л. В. - ІІ. Ми володіємо певними апріорними знаннями, і навіть посполитий розсудок ніколи не позбавлений їх
Тут ідеться про одну ознаку, за якою ми можемо з певністю відрізнити чисте знання від емпіричного. Досвід, щоправда, навчає нас: щось влаштоване так або так, але не [того], що інакше не може бути. Отже, по-перше, якщо нам трапляється положення, що мислиться разом зі своєю необхідністю, то це є апріорне судження; а якщо до того ж воно не виведене з жодних [інших суджень], окрім тих, що самі своєю чергою мають силу необхідного положення, то воно є цілковито апріорним судженням. По-друге, досвід ніколи не дає своїм судженням істинної або строгої загальності - лише умовну й відносну (через індукцію), що, власне, має означати: наскільки ми дотепер помічали, винятків із цього чи того правила не трапляється. Отже, якщо судження мислиться в строгій загальності, себто так, що не допускається можливість жодного винятку, то воно не виведене з досвіду, а має цілковито апріорну значущість. Виходить, емпірична загальність є лише свавільне підвищення значущості [судження] від такої, що має силу для більшості випадків, до такої, що має силу для всіх [випадків], як, наприклад, у положенні: усі тіла важкі; натомість там, де строга загальність належить судженню суттєвим чином, вона вказує на особливе пізнавальне джерело судження - спроможність до апріорного пізнання. Отже, необхідність і строга загальність суть певні ознаки апріорного знання, і нероздільно належать також одна до одної. Та оскільки при вживанні їх часом легше показати його емпіричну обмеженість, аніж випадковість у судженні, а подеколи яснішою буває необмежена загальність, приписувана нами судженню, аніж його необхідність, то зазначені два критерії, кожен з яких непомильний сам по собі (fur eich), доцільно використовувати нарізно.
Неважко показати, що в людському знанні справді містяться такі необхідні й у найстрогішому сенсі загальні, отже, чисті апріорні судження. Щоб навести приклад з [царини] наук, варто лише поглянути на всі положення математики; а хто бажає приклад із найпоспільнішого вживання розуму, то за такий може правити твердження, що всяка зміна мусить мати причину; в цьому останньому саме поняття причини містить настільки очевидно поняття необхідності пов'язання з діянням та строгої загальності правила, що воно б цілком пропало, коли б ми, як то чинить Юм, стали виводити його з частого поєднання теперішньої події з попередньою і з породженої цим звички (отже, чисто суб'єктивної необхідності) сполучувати уявлення. Навіть і без подібних прикладів на доказ дійсності чистих апріорних засад у нашому пізнанні можна довести необхідність їх для можливості самого досвіду, себто довести a priori. Справді-бо, звідкіля мав би сам досвід брати свою достеменність, якби всі правила, котрими він керується, знову ж таки були б емпіричними, а це значить - випадковими, через що їх навряд чи можна було б вважати першими засадами. Та тут ми можемо вдовольнитися тим, що зазначили як факт чисте вживання нашої пізнавальної спроможності разом з її ознаками. Але не тільки в судженнях, а навіть і в поняттях виявляється апріорне походження деяких із них. Вилучіть поступово з вашого емпіричного поняття тіла все, що в ньому є від досвіду: колір, твердість або м'якість, вагу, навіть непроникність, - і тоді все-таки залишиться простір, що його займало те тіло (тепер уже цілком зникле), і його ви не зможете відкинути. Так само якщо ви вилучите з вашого емпіричного поняття будь-якого тілесного чи нетілесного об'єкта всі властивості, вивчені з досвіду, то все-таки не зможете забрати від нього ту [властивість], завдяки якій ви мислите його як субстанцію або належним до субстанції (хоча це поняття має більшу визначеність, ніж поняття об'єкта взагалі). Отож, силувані необхідністю, з якою це поняття нав'язується вашому розуму, ви мусите визнати, що воно має осадок у нашій пізнавальній спроможності a priori.
Схожі статті
-
Філософія - Губерський Л. В. - Глава шоста [Кількість]
Стосовно кількості, то одне перервне, інше безперервне, й одне складається з частин, що мають конкретне місце один щодо одного, а інше - з частин, що не...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Філософія і молодість
Евальд Ільєнков (1924-1979) Евальд Васильович Ільєнков - філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. ЕЗ....
-
Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив / узагальнив основні...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять
Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив / узагальнив основні...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Критика чистого розуму
Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив / узагальнив основні...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ третій. Вчення про поняття
§ 160. Поняття є тим, що вільне як суща для себе субстанціальна могутність, і є тотальністю, в якій кожний з моментів є цілим, становлячи поняття, і...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Сутність християнства
Шановні панове! Я вам читаю логіку, але не так, як вона звичайно викладається, хоча для повноти, з історичного погляду, я ознайомлю вас із цією логікою;...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Думки про смерть та безсмертя
Шановні панове! Я вам читаю логіку, але не так, як вона звичайно викладається, хоча для повноти, з історичного погляду, я ознайомлю вас із цією логікою;...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Лекції з логіки та метафізики в ерлангені
Шановні панове! Я вам читаю логіку, але не так, як вона звичайно викладається, хоча для повноти, з історичного погляду, я ознайомлю вас із цією логікою;...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Секція перша. Про логічне застосування розсудку взагалі
Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив / узагальнив основні...
-
Німецький філософ. Видатне місце І. Канта в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив / узагальнив основні...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ 2. Філософія як система знання
Евальд Ільєнков (1924-1979) Евальд Васильович Ільєнков - філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. ЕЗ....
-
Філософія - Губерський Л. В. - Що таке метафізика?
Німецький філософ, творчість якого справила вирішальний вплив на формування сучасної феноменології, філософської герменевтики, екзистенціалізму,...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Фрідріх Ніцше (1844-1900)
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ. Своє головне завдання він вбачав у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях
Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях Якщо ми абстрагуємося від усього змісту судження взагалі і зважатимемо тільки на його чисту...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ перший. Вчення про буття
Німецький філософ, який створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Наука логіки
Німецький філософ, який створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Міф та релігія
Німецький філософ, представник Марбурзької школи неокантіанства. Загальний напрям праць Е. Кассирера - висвітлення історії логіки, історії науки, історії...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Дослідження людини. Вступ до філософії культури
Німецький філософ, представник Марбурзької школи неокантіанства. Загальний напрям праць Е. Кассирера - висвітлення історії логіки, історії науки, історії...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Екзистенціалізм - це гуманізм
Французький філософ, письменник, засновник екзистенціалізму феноменологічного спрямування. В ранніх творах "Трансцендентність Его", "Уява", "Уявне",...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Жан-Поль Сартр (1905-1980)
Французький філософ, письменник, засновник екзистенціалізму феноменологічного спрямування. В ранніх творах "Трансцендентність Его", "Уява", "Уявне",...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Про відношення реального та ідеального в природі
Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг - німецький філософ, представник класичної німецької філософи, У його філософії виокремлюють кілька періодів:...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Фрідріх Шеллінг (1775-1854)
Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг - німецький філософ, представник класичної німецької філософи, У його філософії виокремлюють кілька періодів:...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Ернст Кассирер (1874-1945)
Німецький філософ, представник Марбурзької школи неокантіанства. Загальний напрям праць Е. Кассирера - висвітлення історії логіки, історії науки, історії...
-
Філософія - Губерський Л. В. - І. Життя й світогляд
Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Типи світогляду і виявлення їх у метафізичних системах
Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Вільгельм Дильтей (1833-1911)
Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ 5. Філософія та світогляд
Вільгельм Дильтей (1833-1911) Німецький філософ, історик культури. Один із провідних теоретиків філософії життя і герменевтики, який зробив вагомий...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Трактат перший. "ДОБРО І ЗЛО". "ХОРОШЕ І ДУРНЕ"
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ. Своє головне завдання він вбачав у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Генеалогія моралі
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ. Своє головне завдання він вбачав у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над...
Філософія - Губерський Л. В. - ІІ. Ми володіємо певними апріорними знаннями, і навіть посполитий розсудок ніколи не позбавлений їх