Філософія - Губерський Л. В. - Глава п'ятнадцята [Володіння]

Як про дані разом у прямому й найбільш основному розумінні говорять про ті речі, які виникають у той самий час: жодна з них не є попередньою чи наступною, тому про них говорять, що вони разом за часом. А дані разом за природою - це ті речі, які, щоправда, допускають зворотний плин буття, але одна жодним чином не є причиною буття іншої, як, наприклад, у подвійного й половинного: вони, щоправда, допускають зворотний [плин буття] (адже якщо є подвійне, то є й половинне, і, якщо є половинне, то є й подвійне), але жодне з них не є причиною буття іншого).

Даними разом за природою називаються також види, співпідпорядковані одному роду. Співпідпорядкованими називаються види, протиставлені одні одному в одному і тому самому середовищі, наприклад пірнате - те, що живе на суші й у воді. Всі вони супідрядні тому самому роду: адже жива істота поділяється на ці види - на пірнате, що живе на суші й у воді, і жоден із цих видів не є первинним до іншого виду і не є наступним стосовно нього, а тому потрібно вважати, що всі такого роду тварини за природою однакові разом. І кожна з них може, у свою чергу, бути розділена на підвиди, наприклад те, що живе на суші, і пірнате, і те що живе у воді. Отже, і ті підвиди є однаковими за природою, які, належачи до того самого роду, протиставляються у тому самому середовищі.

Роди завжди первинні видам: вони не допускають зворотного [відносно видів] плину буття; наприклад, якщо є тварина, що живе у воді, то є жива істота, але якщо є жива істота, не обов'язкова є тварина, що живе у воді. Отже, спільними за природою називаються ті [речі], які, щоправда, допускають зворотний плин буття, але одна жодним чином не є причиною буття іншої, а також [види], співпідпорядковані тому самому роду; у прямому розумінні - спільними є ті речі, які виникають у той самий час.

Глава чотирнадцята [Шість видів руху]

Є шість видів руху - виникнення, знищення, збільшення, зменшення, перетворення й переміщення.

Отже, всі рухи суттєво відрізняються один від одного. Справді, виникнення - це не знищення, збільшення - це не зменшення або переміщення, і так само в інших випадках. Відносно перетворення є сумнів: чи не в тому справа, що те, що змінюється в якості, з необхідністю змінюється через який-небудь інший рух. Але це неправильно, тому що майже в усіх або в більшості випадків під час випробування нами будь-чого виявляється таким, що піддається зміні в якості, не беручи участь у жодному з інших рухів. Справді, те, що рухається в тому розумінні, що воно щось випробовує або зазнає, не обов'язково збільшується або зменшується, і так само не бере участь у всіх інших рухах, так що перетворення, можна сказати, відмінне від усіх інших рухів тим, що якби воно було тотожне їм, таке, що змінюється в якості, мало б негайно збільшуватися або зменшуватися, або випливати якось з інших рухів; проте це не обов'язково. Так само те, що збільшується або рухається яким-небудь іншим чином, мало б у такому випадку змінюватися в якості, однак буває, що збільшуються, не змінюючись у якості; так, квадрат, якщо прирівняти до нього гнома, щоправда, збільшується, але іншим за якістю не стає і точно так само в інших подібних випадках. Так що, мабуть, усі ці рухи відрізняються один від одного.

Руху взагалі протилежний спокій, але окремим видам руху - окремі види руху: виникненню - знищення, збільшенню - зменшення, переміщенню - спокій. Найбільшою мірою протилежне, очевидно, переміщенню переміщення в протилежному напрямку, наприклад, руху вниз - рух нагору й руху з гори - рух знизу. А для виду руху, для якого нелегко вказати, що йому протилежне, здається, нічого не протилежне, якщо тільки йому не протиставити незмінність у якості або зміну в протилежну якість, подібно тому як переміщенню протиставляють перебування на місці або переміщення в протилежному напрямку, адже перетворення є зміною якості. Тому руху відносно якості буде протилежна незмінність у якості або зміна в протилежну якість, наприклад те, що стає білим, - тому, що стає чорним, оскільки зміна в якості перетворюються тут у протилежне.

Глава п'ятнадцята [Володіння]

Стосовно володіння, то про нього йтиметься в багатьох значеннях: або як про володіння властивістю й станом, або будь-якою іншою якістю (так, про нас говорять, що ми володіємо, певними знанням і гідністю), або як про володіння кількістю, наприклад про те, що має певну величину (адже говорять, що щось має величину у три лікті або в чотири лікті), або як про володіння тим, що мають на тілі (наприклад, платтям або хітоном), або як про володіння тим, що мають на частині тіла (наприклад, кільцем на руці), або як про володіння частиною тіла (наприклад, рукою або ногою), або як про вміст посудини (наприклад, - про посудину для пшениці або про глиняну посудину для вина; адже говорять, що глиняна посудина містить вино і є посудиною з пшеницею...

Про нас також можна сказати, що ми маємо дружину, і про жінку - що вона має чоловіка. Однак це значення володіння - найменш доцільне, адже "мати дружину" означає не що інше, як жити разом.

Схожі статті




Філософія - Губерський Л. В. - Глава п'ятнадцята [Володіння]

Предыдущая | Следующая