Філософія - Губерський Л. В. - 5. Етичне значення іншого
Розуміння, через свою зв'язаність зі здатністю сущого відкривати буття, набуває значення починаючи з буття. В розумінні суще не звертається до буття, а лише називає його. І, таким чином, здійснює стосовно нього насильство і заперечення. Часткове заперечення, яке є насильством. І ця частковість (partiellite) описується як той факт, що сущий, не зникаючи, опиняється в моїй владі. Часткове заперечення, яке є насильством, спростовує незалежність сущого - він є моїм. Володіння - спосіб, згідно з яким сущий, повноцінно існуючи, е частково запереченим. Йдеться не лише про факт, що сущий - інструмент і знаряддя, тобто засіб; він є також метою - споживним, і приносить себе в жертву з насолодою, віддається, є моїм. Такий погляд вимірює, звичайно, мою владу над об'єктом, але він уже є насолодою. Зустріч іншого полягає у тому, що, попри тривалість панування над ним та його підлеглості, я ним не володію. Він не є повністю у відкритості буття, де я вже тримаюся, немовби на полі власної свободи. І він йде на зустріч зі мною не від буття взагалі. Все, що переходить до мене від буття взагалі, звичайно, надається моєму розумінню і моєму володінню. Я розумію його з його історії, його середовища, його звичок. Те, що в ньому уникає мого розуміння, - це він, сущий. Я не здатен, збагнувши його, володіючи ним, заперечувати його цілісне буття насильством, як частку. Інший - то єдиний сущий, заперечення якого може оголоситися лише як тотальність: як убивство. Інший - то єдине буття, яке я можу бажати вбити.
Можу бажати. А тим часом така влада є цілковитою протилежністю влади як такої. Тріумф цієї влади є її поразкою як влади. Тієї ж миті, коли моя здатність убити здійснюється, інший зникає для мене. Я можу, звичайно, досягти певної мети, вбиваючи, можу вбити, наче на полюванні, або як зрубують дерево й забивають тварин, - але тому, що тоді я збагнув іншого у відкритості буття взагалі, як елемент світу, де сам перебуваю, я зауважив його на обрії. Я не дивився йому в обличчя, не зустрічав його лиця. Спокуса суцільного заперечення, яке вимірює нескінченність цієї спокуси та її неможливість, - це є наявність обличчя. Мати взаємини з іншим віч-на-віч - це не могти вбити. Це також ситуація дискурсу.
Якщо речі є лише речами - це тому, що стосунки з ними встановлюються як розуміння: сущі дозволяють захопити їх зненацька, починаючи з буття, починаючи з сукупності, що їм надає значущості. Безпосередня данність свідомості суперечить собі в термінах. Віддатися - це підставити себе хитрості розуміння, бути збагненним через посередництво задуму, світла буття взагалі, через манівці, за компанію; віддатися - це означувати, виходячи з того, чим не є. Взаємини з обличчям, факт спільності - слово - це взаємини із сущим саме як із по-справжньому сущим.
Нехай із сущим будуть зверненням до обличчя й уже словами, ставленням радше з глибиною, ніж з обрієм, - шпариною в обрії, - нехай мій ближній буде переважно сущим, - все це може здатися досить дивним, якщо дотримуватися концепції сущого як такого, що саме по собі є незначним і є просто окресленням на осяйному обрії, силуетом, який набуває значущості лише цією присутністю на обрії. Обличчя є значущим (signifie) в інший спосіб. У ньому нескінченний опір сущого нашій владі стверджується саме проти вбивчої мети, якій він протистоїть, бо зовсім оголений - а ця голизна обличчя не просто стильова фігура, вона є і значущим як така. Не можна навіть сказати, що початком було (обличчя; це було б перетворенням на пов'язане з довколишньою наповненістю).
Чи здатні речі набувати обличчя? Хіба мистецтво - не така діяльність, яка позичає обличчя речам? А фасад будинку - не будинок, який дивиться на нас/ Аналізу, який ми проводили, не досить, аби відповісти. Проте ми запитаємо себе, чи безособовий рух ритму не підмінюється в мистецтві, чаруючому й магічному, соціальністю, обличчям, словом? Розумінню й означуванню, охопленим з обрію, ми протиставляємо значущість обличчя. Хіба здатні короткі зівки, якими вводимо це поняття, заздалегідь передбачити свою роль у розумінні як такому та всіх його умов, що вимальовують царину взаємин, про які ледве підозрюють?
Але те, що ми передбачаємо, здається навіяним філософською практикою Канта, якого відчуваємо особливо близьким.
У чому споглядання обличчя не є більше баченням, але слуханням і словом (коли зустріч обличчя - тобто совість - може бути описана як умова свідомості й буття), в який спосіб свідомість стверджується як неможливість убити? Якими є умови появи обличчя, тобто спокуси й неможливості вчинити згубу? Якими є умови намагання й неможливості вбивства, яким чином я можу проявитися стосовно себе як обличчя, нарешті, якою мірою стосунки з іншим чи з суспільством є нашими стосунками - незводимими до розуміння - з нескінченністю? Такі теми випливають з цього першого заперечення примату онтології. Філософське дослідження в жодному випадку не задовольнилося б рефлексією про себе чи про існування. Рефлексія надає нам лише оповідь про пригоду особисту, власної душі, яка невпинно вертається до самої себе, навіть тоді, коли, здається, вже втекла від себе. Людське виявляє себе лише у взаєминах, які не є владою.
Схожі статті
-
Філософія - Губерський Л. В. - Що таке метафізика?
Німецький філософ, творчість якого справила вирішальний вплив на формування сучасної феноменології, філософської герменевтики, екзистенціалізму,...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Мартін Гайдеггер (1889-1976)
Німецький філософ, творчість якого справила вирішальний вплив на формування сучасної феноменології, філософської герменевтики, екзистенціалізму,...
-
Філософія - Губерський Л. В. - 4. Інший як співрозмовник
Те, що можна підтримувати розсудливе мовлення, - не на користь розлучення філософії та розуму. Але ми маємо право запитати себе: чи розум, проголошений...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Поняття філософської віри
Німецький філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. За К. Ясперсом філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі,...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Філософська віра
Німецький філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. За К. Ясперсом філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі,...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Метафізичні розмисли
Французький філософ, фізик і математик, представник класичного раціоналізму. Виступаючи з програмою переосмислення попередньої традиції філософствування,...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ другий. Вчення про сутність
§ 112. Сутність є поняттям як покладеним поняттям; у сфері сутності визначення суть лише відносні, але ще не рефлексовані в себе; тому поняття тут не є...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Рене Декарт (1596-1650)
Французький філософ, фізик і математик, представник класичного раціоналізму. Виступаючи з програмою переосмислення попередньої традиції філософствування,...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Карл Ясперс (1883-1969)
Німецький філософ і психіатр, один із засновників філософії екзистенціалізму. За К. Ясперсом філософія повинна дати людині орієнтири існування у світі,...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Філософія і молодість
Евальд Ільєнков (1924-1979) Евальд Васильович Ільєнков - філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. ЕЗ....
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ перший. Вчення про буття
Німецький філософ, який створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Наука логіки
Німецький філософ, який створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему як завершення...
-
Філософія - Губерський Л. В. - 3. Двозначність сучасної онтології
Ідентифікація розуміння буття з повнотою конкретного існування ризикує спочатку втопити онтологію в існуванні. Ця філософія існування, від якої для...
-
Філософія - Губерський Л. В. - 2. Сучасна онтологія
Французький філософ. Міжнародне визнання Е. Леві-нас здобув завдяки трактату з етики і метафізики "Тотальність і нескінченність" (1961). Він піддав...
-
Філософія - Губерський Л. В. - 1. Примат онтології
Французький філософ. Міжнародне визнання Е. Леві-нас здобув завдяки трактату з етики і метафізики "Тотальність і нескінченність" (1961). Він піддав...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Чи є онтологія фундаментальною?
Французький філософ. Міжнародне визнання Е. Леві-нас здобув завдяки трактату з етики і метафізики "Тотальність і нескінченність" (1961). Він піддав...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Емманюель Левінас (1905-1995)
Французький філософ. Міжнародне визнання Е. Леві-нас здобув завдяки трактату з етики і метафізики "Тотальність і нескінченність" (1961). Він піддав...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Трактат перший. "ДОБРО І ЗЛО". "ХОРОШЕ І ДУРНЕ"
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ. Своє головне завдання він вбачав у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Генеалогія моралі
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ. Своє головне завдання він вбачав у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Фрідріх Ніцше (1844-1900)
Фрідріх Вільгельм Ніцше - німецький філософ. Своє головне завдання він вбачав у з'ясуванні причин переваги раціональних чинників життя над...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ 2. Філософія як система знання
Евальд Ільєнков (1924-1979) Евальд Васильович Ільєнков - філософ, спеціаліст із теорії діалектики, історії філософії, методології наук про людину. ЕЗ....
-
Філософія - Губерський Л. В. - Розділ третій. Вчення про поняття
§ 160. Поняття є тим, що вільне як суща для себе субстанціальна могутність, і є тотальністю, в якій кожний з моментів є цілим, становлячи поняття, і...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Зміст філософської віри
Від філософії чекають переконливого розсудкового осмислення, чогось, що кожний повинен визнати правильним і що він може знати, а не чому він повинен...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Філософія - авантюра духу чи літургія смислу?
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Глава шоста [Кількість]
Стосовно кількості, то одне перервне, інше безперервне, й одне складається з частин, що мають конкретне місце один щодо одного, а інше - з частин, що не...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Сергій Кримський (нар. 1930 р.)
Сергій Кримський (нар. 1930 р.) Сергій Борисович Кримський - український філософ. Фахівець у галузі методології науки, культурології. Зробив помітний...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Секція третя. Про чисті розсудкові поняття, або категорії
Секція третя. Про чисті розсудкові поняття, або категорії Загальна логіка, як не раз уже було сказано, абстрагується від усього змісту знання й очікує,...
-
Секція третя. Про чисті розсудкові поняття, або категорії Загальна логіка, як не раз уже було сказано, абстрагується від усього змісту знання й очікує,...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях
Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях Якщо ми абстрагуємося від усього змісту судження взагалі і зважатимемо тільки на його чисту...
-
Філософія - Губерський Л. В. - Що таке філософія? (вступ до трансценденталізму)
Борис Валентинович Яковенко - російський філософ, історик філософи, публіцист. Розробляв систему трансцендентально-онтологічного критицизму. Б. В....
Філософія - Губерський Л. В. - 5. Етичне значення іншого