Економіка підприємств - Горбонос Ф. В. - 6.5. Земельний кадастр

Якість землі неоднакова як за регіонами країни, так і в її межах, тому виникає необхідність їх оцінки. Це й інші питання вирішує земельний кадастр. Він призначений для забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання й охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного й екологічного обгрунтування бізнес-планів і проектів землеустрою.

Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності та права користування земельними ділянками, містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі й землекористувачів. Отже, під земельним кадастром розуміють сукупність науково обгрунтованих відомостей про землю як засіб виробництва в сільському господарстві, спрямованих на підвищення ефективності її використання.

Державний земельний кадастр містить відомості про землю. Основними з них є такі.

Бонітування грунтів - це порівняльна оцінка їх якості за основними природними властивостями, які мають сталий характер і суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природноклі-матичних умовах. Воно визначається за 100-бальною шкалою, і найвищий бал мають грунти з кращими властивостями, що володіють найбільшою природною продуктивністю.

Державна реєстрація земельних ділянок проводиться у складі державного реєстру, є оформленням юридичного права на користування землею.

Облік кількості та якості земель відображає відомості, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь, земельні угіддя - за природними властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення грунтів.

Економічна оцінка земель - це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському господарстві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі. Економічна оцінка різного призначення визначається для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. Грошова оцінка земельних ділянок визначається На орендній основі за методикою яка затверджується Кабінетом Міністрів України і може бути, залежно від призначення, Нормативною або Експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель, визначення втрат сільськогосподарського виробництва тощо. Експертна оцінка необхідна для укладання цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.

6.6. Показники і шляхи поліпшення використання землі

Використання землі в Україні платне, і об'єктом плати за землю є земельна ділянка. 3 огляду на це, використання землі повинно супроводжуватися зростанням ефективності. Під Економічною ефективністю використання землі необхідно розуміти ступінь ведення на ній господарської діяльності, що характеризується виходом продукції з одиниці земельної площі й обсягом затрат на її виробництво.

Земельний кодекс передбачає економічне стимулювання раціонального використання й охорони земель внаслідок надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, котрі здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання й охорони земель. Можуть виділятися кошти з державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини. Суб'єкти господарювання звільняються від сплати за земельні ділянки, що перебувають на стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану, згідно з державними та регіональними програмами, та отримують компенсації з бюджетних коштів як недоотримання доходу в зв'язку з тимчасовою консервацією деградованих і малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини.

Ефективність використання землі в аграрних підприємствах визначається системою натуральних і вартісних показників. Основним натуральнім показником, що характеризує ефективність використання землі в рослинництві, є урожайність, яка визначається за формулою:

На практиці використовують натуральні показники виробництва тваринницької продукції з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь або на 100 га ріллі. Проте з допомогою натуральних показників не можна узагальнити рівень ефективності використання землі загалом у підприємстві. Для цього використовують вартісні показники і визначають суму одержаної валової продукції, товарної продукції, чистого доходу або прибутку в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь чи 100 га ріллі.

Основним шляхом підвищення ефективності використання землі є послідовна інтенсифікація, оскільки вона, відповідно до незмінної площі, дає можливість збільшити валове виробництво продукції за рахунок збільшення виходу її з одиниці земельної площі. Розв'язання цієї проблеми пов'язане не лише з додатковими вкладеннями, а й з удосконаленням технології та організації виробництва. Основними заходами підвищення ефективності використання землі є:

- збільшення площ земель, які використовують у сільському господарстві;

- меліорація земель;

- запровадження нових грунтозахисних систем землеробства;

- захист грунтів від ерозії і деградації;

- освоєння науково обгрунтованих сівозмін;

- запровадження інтенсивних технологій, науково обгрунтованих систем удобрювання й інтегрованого захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів, запровадження нових форм організації праці та виробництва.

Схожі статті




Економіка підприємств - Горбонос Ф. В. - 6.5. Земельний кадастр

Предыдущая | Следующая