Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф. С. - Подальші стадії розвитку кризи: стриманість регулятивних установ

На цьому етапі для регулятивних установ ощадно-позичкових асоціацій (Управління федеральних банків із кредитування житлового будівництва і його допоміжне відділення страхування вкладів Федерального страхового фонду ощадно-позичкових асоціацій - обидві установи тепер ліквідовані) логічним кроком було закрити неплатоспроможні асоціації. Замість цього регулятивні установи обирають тактику, яку називають регулятивною стриманістю, або терпимістю. Вони утримуються від реалізації свого права вилучати неплатоспроможні ощадно-позичкові асоціації з бізнесу. Щоб не нести відповідальності за закриття неплатоспроможних ощадно-позичкових асоціацій, регулятивні установи приймають нетипові принципи здійснення обліку, що, по суті, значно зменшило вимоги до розмірів власного капіталу. Наприклад, дозволяють ощадно-позичковим асоціаціям включати в їхній розрахунок власного капіталу значні суми нематеріального капіталу, який називають "гудвіл".

Можна назвати три основні причини, чому Управління федеральних банків із кредитування житлового будівництва виявило регулятивну стриманість. По-перше, Федеральний страховий фонд ощадно-позичкових асоціацій не володів достатніми коштами, щоб закривати неплатоспроможні асоціації і виплачувати їхні вклади. По-друге, Управління федеральних банків із кредитування житлового будівництва було створене для стимулювання зростання галузі заощаджень і позик, а тому ця регулятивна установа була надто близькою до тих, які передбачалося регулювати. По-третє, оскільки регулятивні установи не люблять визнавати, що підконтрольна галузь перебуває у скрутному становищі, то Управління федеральних банків із кредитування житлового будівництва і Федеральний страховий фонд ощадно-позичкових асоціацій вирішили покласти свої проблеми під сукно, сподіваючись на їхнє зникнення. Регулятивна стриманість різко посилила моральний ризик. Неплатоспроможним ощадно-позичковим асоціаціям, що продовжують діяти (названі Едвардом Каном з Університету штату Огайо зомбі-асоціаціями, бо вони є "живими мертвими"), майже нічого втрачати, і вони йдуть "ва-банк" на великий ризик. Якщо їм пощастить і їхні ризикові інвестиції окупляться, то вони вийдуть зі стану неплатоспроможності. На жаль, якщо ризикові інвестиції не окупляться, що ймовірніше, то збитки зростуть і установа по страхуванню вкладів також зазнає втрат.

Така стратегія подібна до стратегії "навісу через все поле" у футболі. Коли футбольна команда перебуває майже в безнадійній ситуації і час гри швидко наближається до кінця, то вона часто вдається до надто ризикованої гри. Робиться довга передача - навіс на ворота суперника в надії забити гол. Звичайно, ця стратегія "навісу" навряд чи буде успішною, але завжди існує хоч незначний шанс для успіху. Якщо ж цього не станеться, то команда нічого не втратить, бо вона вже фактично програла.

Схожі статті




Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - Мишкін Ф. С. - Подальші стадії розвитку кризи: стриманість регулятивних установ

Предыдущая | Следующая