Екологія - Джигирей B. C. - 3.5.3. Порушення та рекультивація земель
У мінеральній частині грунтів присутні близько 50 елементів. Хімічні елементи знаходяться в грунті в окисленому стані або у вигляді солей.
Органічна складова грунтів являє собою продукти розкладу тваринного або рослинного походження (гумус), а також білки, вуглеводні, органічні кислоти, жири, дубильні речовини тощо. У грунтах знаходиться велика кількість живих організмів, котрі мають велике значення для грунтоутворення.
З грунту хімічні речовини частково переходять в рослини, а з рослин з їжею потрапляють в організми тварин та людей. Хімічні мікроелементи мають велике значення для розвитку рослинного і тваринного світу, в тому числі й людини. Нестача або надлишок мікроелементів у грунті призводить до порушення обмінних процесів не лише у травоїдних, але і м'ясоїдних тварин та в організмі людини. Це викликає ендемічні захворювання. Грунти мають здатність накопичувати радіоактивні речовини, котрі вражають живі організми, а потрапляючи з їжею в організм тварин та людей, викликають захворювання різних органів.
Найбільш поширеними є забруднення грунтів канцерогенами типу поліциклічних ароматичних вуглеводнів. Основними джерелами канцерогенних забруднень є вихлопні гази двигунів автомобілів, тракторів, тепловозів, літаків, а також викиди котелень та промислових підприємств. Забруднення грунту канцерогенами фіксується на віддалі до 5 км від доріг та джерел викидів.
Патогенні мікроорганізми, котрі потрапляють в грунт та розмножуються в ньому, можуть бути збудниками інфекційних захворювань. До патогенних бактерій відносяться збудники таких інфекційних захворювань як сибірська виразка, газова гангрена, правець, ботулізм, холера, черевний тиф, дизентерія, бруцельоз, чума тощо. Забруднення грунтів патогенними організмами відбувається від тваринних та людських фекалій. Зараження тварин та людини патогенними мікроорганізмами спостерігається при вживанні неочищеної сирої рослинної, погано провареної тваринної їжі, шляхом контакту з зараженим грунтом, котрий є місцем існування та розмноження мух.
Особливу групу паразитарних хвороб, що поширюються через грунти, складають гельмінти (паразитні черв'яки).
Таким чином, грунти можуть бути джерелом порушення здоров'я тварин та людей.
Важливими заходами щодо збереження грунтів є гігієнічне регламентування їхнього забруднення. Нормування хімічних речовин в грунтах розпочалося лише в 1976 році. Розроблено методичні рекомендації щодо встановлення ГДК хімічних речовин у грунтах. При цьому термін "гранично допустима кількість (ГДК) речовин, що забруднюють грунти" означає частку хімічної речовини, що забруднює грунти, мг/м3, і не справляє прямої або опосередкованої дії, включаючи віддалені наслідки для навколишнього середовища та здоров'я людини. Значення ГДК деяких хімічних речовин в грунтах наведено в табл. 3.22
Номенклатура регламентованих ГДК хімічних речовин у грунті складає декілька десятків найменувань. За ступенем шкідливості хімічні речовини за умови їх систематичного проникнення до грунту розташовуються в такій послідовності: пестициди та їхні метаболіти, важкі метали, мікроелементи, нафтопродукти, сірчисті сполуки, речовини органічного синтезу тощо. Крім ГДК, як оціночний застосовується
Таблиця 3.22. Значення ГДК хімічних речовин в грунті
Назва речовини | ГДК, мг/кг |
Метали | |
Ванадій | 150 |
Кобальт (рухлива форма) | 5,0 |
Марганець, вилучений з: | |
- чорнозему | 700 |
- дерново-підзолистого грунту: | |
РН = 4 | 300 |
РН = 5,1-5,9 | 400 |
РН = 6 | 500 |
Мідь (рухлива форма) | 3,0 |
Нікель | 4,0 |
Ртуть | 2,1 |
Свинець | 32 |
Свинець (рухлива форма) | 6,0 |
Хром | 6,0 |
Цинк | 23 |
Неорганічні сполуки | |
Нітрати | 130 |
Миш'як | 20 |
Сірководень | 0,4 |
Фосфор (суперфосфат) | 200 |
Фториди - водорозчинна форма | 10 |
Ароматичні вуглеводні | |
Бензол | 0,3 |
Ізопропилбензол | 0,5 |
Ксилоли | 0,3 |
Стирол | 0,1 |
Толуол | 0,3 |
Добрива та ПАР | |
Рідкі комплексні добрива з додаванням марганцю | 80 |
Азотно-калійні добрива | 120 |
Поверхнево активні речовини | 0.2 |
Показник орієнтовно допустимої кількості забруднюючої грунти хімічної речовини (ОДК), котрий визначається розрахунковим методом. Санітарна оцінка стану грунтів здійснюється за спеціальними показниками. За основний хімічний показник беруть санітарне число - частка від ділення кількості грунтового білкового азоту в міліграмах в 100 г абсолютно сухого грунту до кількості органічного азоту в тих же одиницях. Показником бактеріального забруднення грунту є титр кишкової палички та титр одного з анаеробів. Санітарно-гельмінтологічним показником грунту є число яєць гельмінтів у 1 кг грунту. Ентомологічний показник визначається за наявністю личинок та лялечок мух в 0,25 м2 поверхні грунту (табл. 3.23).
Таблиця 3.23. Оціночні показники санітарного стану грунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
Грунт | Число личинок та лялечок мух | Число ясць гельмінтів | Титр калі | Титр анаеробів | Санітарне число |
Чистий | 0 | 0 | 1 і вище | 0,1 і вище | 0,98-1 |
Мало-забруднений | Одиниці | До 10 | 1-0,01 | 0,1-0,001 | 0,85-0,98 |
Забруднений | 10-25 | 11-100 | 0,01-0,001 | 0,001-0,0001 | 0,7-0,85 |
Сильно-забруднений | 25 | Понад 100 | 0,001 і менше | 0,0001 і менше | 0,7 і менше |
Для земель єдиного державного земельного фонду встановлюється номенклатура показників грунтів згідно з Держстандартом 17.4.2.01-81. Ця номенклатура показників повинна застосовуватися при розробці нормативно-технічної документації з охорони грунтів від забруднень, а також при контролі стану грунтів.
Контроль стану грунтів здійснюється за спеціальними методиками санітарними лікарями, санітарно-епідеміологічними станціями, а контроль хімічних забруднень, котрі викликають підкислення та підлужнення грунтів - агрохімічними лабораторіями, CEC та органами охорони природи.
3.5.3. Порушення та рекультивація земель
Порушення земель відбувається при виконанні пошукових робіт, видобуванні та переробленні корисних копалин, при будівництві підприємств та доріг. Воно викликає зміни грунтового покриву, гідрологічного режиму, утворення техногенного рельєфу та інші якісні зміни. Порушені землі втрачають свою початкову цінність та є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище.
При виконанні земляних робіт верхні родючі шари, котрі містять гумус, підлягають зніманню та подальшому використанню на малопридатних і рекультивованих землях. Норми знімання родючого та потенційно родючого шарів грунтів
Де h - глибина родючого шару;
F - площа грунтового контуру;
G - питома вага родючого шару.
Глибина знімання родючих шарів грунтів регламентується Держстандартом 17.5.3.06-85. Норми знімання родючого шару грунту наводяться в табл. 3.24.
Таблиця 3.24. Норми знімання родючого шару грунту
Тип та підтип Грунтів | Діапазон глибини Знімання, см |
Дерново-підзолисті | 20 або на глибину орного шару |
Буроземно-пілзолисті | 20-50 |
Бурі лісові | 20-30 |
Чорноземи типові | 50-120 |
Лугові | 40-50 |
Сіроземи | 40 |
Жовтоземи | Зо |
Гірсько-лугові | 30-80 |
Торф'яні болотні | На всю глибину торф'яного шару |
Порушені землі підлягають рекультивації, під якою розуміють комплекс робіт, скерованих на відновлення продуктивності та господарської цінності земель, а також поліпшення якості навколишнього середовища згідно з інтересами суспільства (рис. 3.5).
Загальні вимоги до рекультивації земель регламентуються Держстандартом 17.5.3.04-83. Найважливішим етапом рекультивації є землювання - комплекс робіт зі зняття, транспортування та нанесення родючого шару грунту і потенційно придатних порід на рекультивовані ділянки землі. Технологія землювання вибирається з розрахунку мінімального проходу
Рис. 3.5. Види та етапи рекультивації землі
Транспортних та планувальних машин по ділянці з метою недопущення надмірного ущільнення нових шарів грунту. Загальні вимоги до землювання викладено в Держстандарті 17.5.3.05-84. Родючий шар грунту для землювання повинен відповідати Держстандарту 17.4.2.02-83, а для сільськогосподарського напрямку рекультивації - Держстандарту 17.5.1.03-78. Основною характеристикою землювання є величина родючого шару, що наноситься на рекультивовану землю, яку визначають, орієнтуючись на призначення ділянки, особливості природної зони, економічні можливості тощо. Землювання може бути суцільним і вибірковим, звичайним і комбінованим.
Звичайне землювання здійснюється за один раз без перемішування основного шару та того, що наноситься.
Комбіноване землювання здійснюється у два етапи: нанесення родючого шару товщиною 10-15 см та перемішування його з поліпшуваним грунтом або породою; повторне нанесення родючого шару грунту до запроектованої норми.
Основні вимоги до землювання в залежності від типу грунтів та конкретного природного середовища викладено в Держстандарті 17.5.3.05-84.
Схожі статті
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.5.2. Вплив забруднення грунтів на здоров'я людей та його нормування
У мінеральній частині грунтів присутні близько 50 елементів. Хімічні елементи знаходяться в грунті в окисленому стані або у вигляді солей. Органічна...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.5. Оцінка забруднення земель та грунтів
3.5.1. Загальні положення За величиною зон та рівнем забруднення грунтів поділяється на фонове, локальне, регіональне, глобальне. Фоновим вважається...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.3.3. Вплив господарської діяльності на грунт
Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та посилених людиною, завдають грунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Це,...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.5.4. Кругообіг речовин у біосфері
Все живе в біосфері утворює живу речовину. Живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують Землю. Хімічний склад...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.5.5. Трансформація енергії у біосфері
Все живе в біосфері утворює живу речовину. Живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують Землю. Хімічний склад...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.5.1. Загальні положення
3.5.1. Загальні положення За величиною зон та рівнем забруднення грунтів поділяється на фонове, локальне, регіональне, глобальне. Фоновим вважається...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.5.3. Загальні властивості біосфери
Все живе в біосфері утворює живу речовину. Живі організми відіграють дуже важливу роль у геологічних процесах, які формують Землю. Хімічний склад...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.3.1. Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
Природоохоронною є будь-яка діяльність, спрямована на збереження якості навколишнього середовища на рівні, що забезпечує стійкість біосфери. До неї...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.3 Природоохоронна діяльність підприємств
Природоохоронною є будь-яка діяльність, спрямована на збереження якості навколишнього середовища на рівні, що забезпечує стійкість біосфери. До неї...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.1.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
Роль права у регулюванні взаємодії природи і суспільства полягає у встановленні науково обгрунтованих правил поведінки людини щодо природи. Найбільш...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.2.2. Шумове забруднення
Шум - одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність,...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.3.4. Сучасний стан грунтів України та шляхи його поліпшення
Найбільше природне багатство України - чорноземи. Вони складають майже 50 % світового запасу чорноземів. Розорані землі в Україні становлять близько 85 %...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.9. Основні екологічні закони
Завданням екології є пошук законів функціонування та розвитку цієї галузі об'єктивної реальності. Історично першим для екології є закон, що встановлює...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.7.3. Популяційні аспекти розвитку людства
Характерною особливістю популяцій є система взаємовідносин між її членами. Закономірності поведінки організмів вивчає наука етологія. Залежно від способу...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.7.2. Етологічна структура популяцій
Характерною особливістю популяцій є система взаємовідносин між її членами. Закономірності поведінки організмів вивчає наука етологія. Залежно від способу...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.5. Забруднення атмосфери
2.5.1. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі зумовлюються природними та...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.4.3. Джерела забруднення гідросфери
Сутність сталого розвитку полягає в тому, що природні джерела повинні бути використані такими способами, які б забезпечували їхню придатність для...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.4.2. Сталий розвиток і вода
Сутність сталого розвитку полягає в тому, що природні джерела повинні бути використані такими способами, які б забезпечували їхню придатність для...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4.3. Літосфера
Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.3.2. Грунт - важливий компонент біосфери
2.3.1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище З розвитком науки та техніки невпинно зростає антропогенний вплив на геологічне...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.3.1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище
2.3.1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище З розвитком науки та техніки невпинно зростає антропогенний вплив на геологічне...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.3. Соціоекологічні проблеми літосфери
2.3.1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище З розвитком науки та техніки невпинно зростає антропогенний вплив на геологічне...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4.5. Природні ресурси
Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4.4. Гідросфера
Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю
3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю Незважаючи на досконалість інженерних методів охорони природи та природоохоронного законодавства,...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.4. Економічні аспекти охорони навколишнього природного середовища
3.4.1. Методи управління природоохоронною діяльністю Незважаючи на досконалість інженерних методів охорони природи та природоохоронного законодавства,...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.8.2. Класифікація екологічних факторів
Екологічні фактори можуть бути об'єднані за природою їхнього походження або залежно від їхньої динаміки та дії на організм. За характером походження...
-
Втручання людини в природні процеси в біосфері, маючи на увазі небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за такими видами забруднень: -...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні Україна через високий рівень...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні Україна через високий рівень...
Екологія - Джигирей B. C. - 3.5.3. Порушення та рекультивація земель