Екологія - Джигирей B. C. - 3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони
Втручання людини в природні процеси в біосфері, маючи на увазі небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за такими видами забруднень:
- Інгредієнтне забруднення як сукупність речовин, кількісно чи якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт - складова частина складної сполуки або суміші);
- параметричне забруднення, пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища - одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості тощо);
- Біоценотичне забруднення, що полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;
- Стаціально-деструкційне забруднення (стація - місце існування популяції, деструкція - руйнування) являє собою зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.
Детальніше ці види забруднень подано на рис. 3.1.
До 60-х років нашого століття під охороною природи розуміли переважно захист тваринного та рослинного світу від знищення. Відповідно і формами цього захисту було створення територій, котрі охоронялися, обмеження промислу окремих тварин тощо. Вчених та громадськість турбували, перш за все, біоценотичний та частково стадіально-деструкційний вплив на біосферу. Інгредієнтне та параметричне забруднення існувало також, але воно не було настільки багатогранним та масовим, як тепер, практично не містило штучно
Створених сполук, котрі не підлягають природному розкладанню, тому природа з таким забрудненням справлялася самостійно. Наприклад, в річках з непорушеним біоценозом та з нормальною швидкістю течії, котра не сповільнювалася гідротехнічними спорудами, під впливом перемішування, окислення, осадження, поглинання та розкладання редуцен-тами, дезинфекції сонячним випромінюванням забруднена вода повністю відновлювала свої властивості на віддалі ЗО км від джерел забруднення. До середини XX століття темпи інгредієнтного та параметричного забруднень зросли і їхній якісний склад змінився настільки різко, що на значних територіях здатність природи до самоочищення була втрачена.
Здатність грунту самоочищатися підривається різким зменшенням у ньому кількості редуцентів, що відбувається під впливом нестримного застосування пестицидів та мінеральних добрив, вирощування монокультур, повного прибирання з полів всіх частин вирощених рослин тощо. А відтак новим змістом наповнилося і поняття охорони природи. Основні зусилля тепер скеровано на зниження рівня її матеріального та енергетичного забруднення. Схеми обміну речовинами промислових та сільськогосподарських підприємств з навколишнім середовищем, внаслідок котрого відбувається забруднення довкілля, наведено на рис. 3.2 та 3.3.
Вплив шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів на біоценоз характеризується чотирма рівнями:
І рівень - забруднення природного середовища не викликає змін в біоценозі, тобто:
II рівень - забруднення природного середовища викликає навантаження на біоценоз в межах його пристосувальних можливостей:
III рівень - забруднення природного середовища викликає в біоценозі незворотні зміни, його види хворіють, скорочується термін їхнього життя, тобто:
Рис. 3.2. Класифікація шкідливих речовин за ознаками очищення та використання
IV рівень - забруднення природного середовища викликає загибель та зникнення окремих видів біоценозу:
З метою захисту біоценозу від хімічних, фізичних та біологічних факторів забруднення необхідно встановлювати норми допустимих забруднень.
Вилучення з природного середовища відновлюваних ресурсів або видів біоценозу також має чотири рівні впливу на флору та фауну:
І рівень - вилучення з природи ресурсів або видів біоценозу менше за рівень їхньої відновлювальної здатності - природа не зазнає змін, тобто
Рис. 3.3. Обмін речовинами та енергією сучасного промислового підприємства з навколишнім середовищем
II рівень - вилучення з природи ресурсів або видів біоценозу на рівні їх відновлювальної здатності - природне середовище знаходиться в умовах нестійкої рівноваги.
III рівень - вилучення з природи ресурсів або видів біоценозів перевищує її природні відновлювальні здатності - природне середовище починає деградувати, окремі види біоценозу можуть зникнути, ресурси починають вичерпуватися, тобто
IV рівень - вилучення з природи ресурсів або видів біоценозу призводить до порушення рівноваги в природі, її деградації, до кризових явищ, екологічної небезпеки і навіть катастрофи.
При нормуванні якості навколишнього середовища передбачено гранично допустимі норми впливу на навколишнє середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереження генетичного фонду. До цих норм належать:
- гранично допустимі або тимчасово погоджені норми викидів в атмосферу шкідливих речовин (ГДВ, ТПВ);
- гранично допустимі або тимчасово погоджені норми стоків у водоймища (ГДС, ТПС);
- гранично допустимі навантаження відходів виробництва на землі та грунти (ГДВ) тощо;
- гранично допустимі норми та ліміти щодо вилучення та відновлення природних ресурсів, що випливають з необхідності підтримання рівноваги в природному середовищі;
- граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді, грунтах (ГДК), орієнтовно безпечні рівні впливу їх на людей (ОБРВ) або гранично допустимі дози впливу шкідливих речовин на людей (ГДД);
- норми гранично допустимої кількості мікроорганізмів та інших біологічних факторів в атмосфері, воді, грунті;
- норми гранично допустимих або орієнтовно допустимих рівнів (ГДР, ОДР), гранично допустимих доз (ГДД) для шуму, вібрації, електричних та електромагнітних полів та інших фізичних факторів, котрі можуть справляти вплив на здоров'я людей та їхню працездатність;
- норми гранично допустимих залишкових кількостей хімічних речовин у продуктах харчування, котрі встановлюють мінімально допустимі дози (МДД), нешкідливі для людини за кожною використовуваною хімічною речовиною і при їх сумарному впливі;
- норми гранично допустимого рівня або гранично допустимої дози безпечного вмісту радіоактивних речовин у навколишньому середовищі та в продуктах харчування, а також ГДР та ГДД радіаційного опромінення людей;
- нормативи на санітарно-захисні зони та смуги.
В основі нормування впливу різних факторів на людей та живу природу лежать гігієнічні, санітарні, ветеринарні підходи, сутність яких полягає в тому, що на основі експериментів з тваринами встановлюються межі, котрі протягом всього життя людей не будуть негативно позначатися на стані їхнього здоров'я.
За станом навколишнього середовища повинен здійснюватися постійний контроль, котрий реалізується такими методами: органолептичним (використання органів відчуття людини); аналітичним (розрахункові та балансові); соціологічним; експертним; хімічним аналізом; приладометричним; біотестуванням та їхнім поєднанням.
Для оцінки якості природного середовища використовуються хроматографи, полярографи, кондуктометри, рефрактометри, кулонометри, потенціометри, іонометри, калориметри, люмінесцентометри тощо.
Схожі статті
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.1.2. Правові аспекти охорони навколишнього природного середовища
Роль права у регулюванні взаємодії природи і суспільства полягає у встановленні науково обгрунтованих правил поведінки людини щодо природи. Найбільш...
-
2.6.1. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища 2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.1.3. Організація служб охорони навколишнього природного середовища
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінекобезпеки України) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні Україна через високий рівень...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.6.1.2. Міжнародне співробітництво в галузі охорони природи
При використанні міжнародних ресурсів особливо важливими є наявність та дотримання міжнародних домовленостей, їх спільне використання має...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні
3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні Україна через високий рівень...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.2.3. Електромагнітне забруднення
Інтенсивний розвиток електроніки та радіотехніки викликав забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями (полями). Головними їхніми...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.2.2. Шумове забруднення
Шум - одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність,...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.3.3. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища
Близько 5 млрд років тому сформувалася літосфера (вік найдавніших знайдених порід - 4,5 млрд років). Первинний океан (гідросфера) виник, можливо, близько...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.6. Правові та міжнародні аспекти охорони природи
2.6.1. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища 2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні
3.1. Контроль і моніторинг природного середовища в Україні 3.1.1. Стан навколишнього природного середовища в Україні Україна через високий рівень...
-
Втручання людини у природні процеси в біосфері, маючи на увазі небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за такими видами забруднень...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.5.2. Стан повітряного середовища України
Основними забруднювачами повітря України є підприємства чорної металургії (33 % ), енергетики (ЗО %), вугільної промисловості (10 %), хімічної та...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.2.4. Основні методи визначення забруднень
Інтенсивний розвиток електроніки та радіотехніки викликав забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями (полями). Головними їхніми...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.4.5. Забруднення природних вод України
Для оцінювання природних вод існують певні показники, головними серед яких є гігієнічні ГДК (гранично допустимі концентрації)/іх дотримання забезпечує...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.5.1. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери
2.5.1. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі зумовлюються природними та...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.5. Забруднення атмосфери
2.5.1. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі зумовлюються природними та...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.3. Людське суспільство та середовище його існування
Предметом дослідження екології є детальне вивчення за допомогою кількісних методів основ структури та функціонування природних та створених людиною...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси
2.6.1. Міжнародні природні ресурси та співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища 2.6.1.1. Міжнародні природні ресурси...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.4.3. Джерела забруднення гідросфери
Сутність сталого розвитку полягає в тому, що природні джерела повинні бути використані такими способами, які б забезпечували їхню придатність для...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 2.2.1. Радіоактивне забруднення
Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. За результатами експериментів на тваринах та вивчення наслідків опромінення...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4. Структура природного середовища
Середовище, яке оточує людину, формувалось мільйони років. Воно складається із штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.1. Визначення та основні поняття екології
1.1. Визначення та основні поняття екології Термін екологія вперше вжив у 1866 році німецький вчений Е. Геккель. Він походить від грецьких слів oikos, що...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.3.1. Поняття про середовище існування
Предметом дослідження екології є детальне вивчення за допомогою кількісних методів основ структури та функціонування природних та створених людиною...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ЕКОЛОГІЇ
1.1. Визначення та основні поняття екології Термін екологія вперше вжив у 1866 році німецький вчений Е. Геккель. Він походить від грецьких слів oikos, що...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.9. Основні екологічні закони
Завданням екології є пошук законів функціонування та розвитку цієї галузі об'єктивної реальності. Історично першим для екології є закон, що встановлює...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.8.2. Класифікація екологічних факторів
Екологічні фактори можуть бути об'єднані за природою їхнього походження або залежно від їхньої динаміки та дії на організм. За характером походження...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.8.1. Поняття про екологічні фактори
1.8.1. Поняття про екологічні фактори Як уже зазначалось, безперервність життя на Землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати і...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.8. Екологічні фактори та їхній вплив на життєдіяльність організмів
1.8.1. Поняття про екологічні фактори Як уже зазначалось, безперервність життя на Землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати і...
-
Екологія - Джигирей B. C. - 1.4.5. Природні ресурси
Літосфера - зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору з частиною верхньої мантії й складається з осадових, магматичних і метаморфічних...
Екологія - Джигирей B. C. - 3.2. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони