Екологія довкілля. Охорона природи - Грицик В. - Повітря

Повітря - це фізична суміш газів різної хімічної природи, яка має першоосновне значення для живих організмів. Це газоподібне середовище з низькою густиною, відносно високим вмістом кисню і невеликою кількістю водяної пари. Низька густина повітря обумовлює його малу підіймальну силу і незначну опірність, у зв'язку з чим наземні організми мають певні межі розмірів та маси. Найбільші сухопутні тварини значно менші, ніж гіганти водного середовища. Екологічні фактори повітряного середовища пов'язані з переміщеннями повітряних мас і атмосферним тиском. Постійне переміщення повітряних мас вздовж поверхні Землі називають вітром. Завдяки переміщенню повітряних мас відбувається розподіл атмосферних опадів,

структура грунтового профілю

Рис.2.4. Структура грунтового профілю

Посилюється газообмін між грунтом і атмосферою, регулюється водний і світловий режими окремих районів, створюється можливість пасивного польоту ряду організмів та їх зародків (т. зв. анемохорія) тощо. Атмосферний тиск закономірно зменшується із збільшенням висоти над рівнем моря. На висоті 5800 м тиск повітря становить лише половину нормального (760 мм. рт. ст. на рівні моря). У розрідженому гірському повітрі значно менше кисню, аерозолів, водної пари, воно прозоріше для світла. Верхньою межею поширення найбільш пристосованих хребетних тварин і квіткових рослин є висота близько 6000 м, павукоподібні трапляються на висоті до 7000 м. Величина атмосферного тиску, що відповідає висотам 7500 - 8000 м над рівнем моря, є критичною для абсолютної більшості організмів.

Грунт

Грунтовий покрив виділяють у самостійну земну оболонку - педосферу. Грунт є продуктом сукупної дії клімату, рослинності, тварин і мікроорганізмів на поверхневі шари гірських порід. За В. І. Вернадським, грунт - це особливе біокосне тіло, що складається одночасно з живих і косних (неживих) тіл - мінералів, води, повітря, органічних залишків. Грунт складається з добре виражених шарів, які звичайно відрізняються за кольором. Ці шари називають грунтовими горизонтами, а послідовність горизонтів від поверхні в глибину утворює грунтовий профіль. Виділяють 3-4 основних горизонти, які відрізняються за властивостями і хімічним складом (рис.2.4). Верхній - перегнійно-акумулятивний горизонт, темно забарвлений, багатий гумусом і містить більшу частину коренів рослин. Він складається з підстилки (L) та гумусового шару (Н). З нього частина хімічних сполук вимивається вниз, у елювіально-ілювіальний горизонт, або горизонт вмивання (ЕІ), де накопичуються і перетворюються речовини, що поступили з верхнього горизонту Н. Наступний горизонт представляє собою материнську породу (Р), матеріал якої перетворюється в грунт.

Найважливіша властивість грунту - родючість - є здатністю забезпечувати умови для продукування рослинами органічної речовини. Родючість обумовлена всією сукупністю фізичних і хімічних властивостей грунту, серед яких виділяється поглинальна здатність - утримання поживних мінеральних речовин в зоні кореневих систем. Фізичні властивості грунту включають механічний склад, пухкість структури, водо - і повітропроникність, температуру, об'єм грунтового повітря. Хімічні властивості - мінеральний склад і рН грунтового розчину. Родючість звичайно є високою в лужних (рН > 7) і низькою - в кислих грунтах (рН < 7). Вся сукупність фізичних і хімічних властивостей грунту, що здатні справляти екологічний вплив на живі організми, відноситься до едафічних факторів. Вони мають важливе значення для тих організмів, життя яких тісно пов'язане з грунтом. Це стосується тварин - постійних чи тимчасових мешканців грунтового покриву. Для рослин значення грунту визначається тим, що він є опорним субстратом для більшості наземних і водних форм і з нього рослинні організми отримують необхідні для життя мінеральні речовини та воду. За відношенням до родючості грунту рослини поділяють на еутрофи або мегатрофи (потребують високородючих грунтів), мезотрофи (ростуть на помірно родючих грунтах) та оліготрофи (ростуть на бідних поживними речовинами грунтах).



Схожі статті




Екологія довкілля. Охорона природи - Грицик В. - Повітря

Предыдущая | Следующая