Екологічний менеджмент - Семенов В. Ф. - РОЗДІЛ 11. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ

РОЗДІЛ 11. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ
11.1. Екологічна оцінка намічуваної діяльності як інструмент екополітики

Системи екологічної оцінки (ЕО) намічуваної діяльності сьогодні використовуються практично у всіх країнах світу й у багатьох міжнародних організаціях, як "превентивний", випереджуючий інструмент екологічної політики. Екологічна оцінка заснована на простому принципі: легше виявити і запобігти негативним для навколишнього середовища наслідкам діяльності на стадії планування, ніж знайти і виправити їх на стадії її здійснення. Таким чином, екологічна оцінка зосереджена на всебічному аналізі можливого виливу запланованої діяльності на навколишнє середовище і використанні результатів цього аналізу для запобігання чи пом'якшення екологічного збитку. Такий підхід стає особливо актуальним у міру поширення уявлень про сталий розвиток, оскільки він дозволяє враховувати, разом з економічними, екологічні фактори вже на стадії формулювання цілей, планування і прийняття рішень про здійснення тієї чи іншої діяльності. У країнах СНД основними складовими системи екологічної оцінки є екологічна експертиза, яка організується державними природоохоронними органами, і оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС), яка проводиться замовниками документації, що підлягає експертизі. Екологічна оцінка може розглядатися з різних точок зору. З одного боку, - це процес, що носить науково-технічний і інженерний характер, змістом якого є прогноз впливів і наступне прийняття або коригування планових чи проектних рішень. З іншого боку, екологічна оцінка являє собою механізм регулювання і пов'язану з ним формальну процедуру.

Під екологічною оцінкою ми розуміємо процес систематичного аналізу й оцінки екологічних наслідків намічуваної діяльності, консультацій із зацікавленими сторонами, а також врахування результатів цього аналізу і консультацій у плануванні, проектуванні, затвердженні і здійсненні даної діяльності.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) і екологічна експертиза є складовими частинами системи екологічної оцінки.

Отже, екологічна оцінка (ЕО) може здійснюватися на рівні окремих проектів і на рівні "стратегічних" документів (планів розвитку територій чи галузей господарства, програм, політик, стратегій та ін.) і буде називатися, відповідно, екологічною оцінкою проектів (ЕОП) і стратегічною екологічною оцінкою (СЕО) (див. мал. 1).

Вплив на навколишнє середовище - будь-яка зміна в навколишньому середовищі, що цілком чи частково може бути результатом намічуваної господарської й іншої діяльності. Системи екологічної оцінки спочатку на проектному, а потім і на стратегічному рівнях, міцно увійшли в законодавства більш як сотні країн і ряду міжнародних організацій. Нормативні акти вводилися паралельно з аналізом досвіду і розвитком уявлень про основні принципи ЕО.

Відповідно визначенню:

- екологічна оцінка розглядається як процес, а не просто як дані чи документи, що виходять у результаті цього процесу;

- екологічна оцінка розглядається як процес систематичний, тобто відповідний визначеним правилам;

- екологічна оцінка не обмежується етапом планування, але охоплює й етап здійснення намічуваної діяльності.

Процес екологічної оцінки включає:

- аналіз (прогноз) потенційних впливів намічуваної діяльності на навколишнє середовище і і оцінку їхньої значимості;

- консультації з зацікавленими сторонами з метою пошуку взаємоприйнятних рішень;

- використання результатів прогнозу впливів і консультацій у процесі прийняття рішень, що відносяться до намічуваної діяльності.

Екологічна оцінка виявляється найбільш ефективною в тому випадку, якщо її матеріали використовуються не тільки при ухваленні рішення про можливість здійснення намічуваної діяльності в цілому, але і при прийнятті різних рішень у ході планування і проектування. Тому консультації, а також використання результатів ЕО при прийнятті рішень варто розглядати не як послідовні етапи, а як необхідні компоненти процесу ЕО.

Схожі статті




Екологічний менеджмент - Семенов В. Ф. - РОЗДІЛ 11. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ГОСПОДАРСЬКИХ РІШЕНЬ

Предыдущая | Следующая