Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Загальні терміни та визначення
Екологія - (віл грец. oikos - оселя, середовище; logos - слово, вчення) - наука, яка вивчає взаємозв'язки і взаємовідносини н природі між усіма її живими (у тому числі - людини) і неживими компонентами для збереження людства і життя на планеті. Це "наука про спільний розвиток людини, людських спільнот у цілому і навколишнього середовища (з усіма іншими організмами), яка вивчає біотичні механізми регуляції і стабілізації навколишнього середовища, механізми, які забезпечують стійкість життя" (Екологічний енциклопедичний словник. М.: "Ноосфера*. 1999).* Сьогодні все частіше екологія класифікується як система наукових знань та практичних дій щодо гармонізації життєдіяльності суспільства на основі єдності об'єктивних законів співіснування суспільства та природи.
Біота - (від rpeц. biotе - життя) - сукупність рослин і тварин на певній території, що склалася історично; система живих організмів, система життя на Землі.
Механізм біотичного регулювання - науково аргументовані регулятивні принципи підтримки життєдіяльності навколишнього середовища. спрямовані на збереження природної біоти Землі, стабілізацію довкілля, дотримання значень усіх параметрів Його екологічної рівноваги.
Система - (від грец. systema - ціле, складене з частин; сполука) - сукупність елементів, що перебувають у тісних відносинах і зв'язках між собою, утворюючи певну цілісність, єдність.
Гармонія - (від rpeu. harmonia - зв'язок, упорядкованість, співмірність) - струнка узгодженість частин органічного цілого. Гармонізація - процес упорядкування частин, подолання розладу між ними, приведення до співрозмірності.
Ноосфера -(від грец. noos - розум, sphaira - куля) - соціоприродна система, у якій мають бути забезпечені пріоритети розумного співіснування суспільства і природи, інтелектуально-інформаційних стичних цінностей, екогуманізму, а також реалізовані світоглядні принципи гармонії людини, суспільства і природи, їх безпечний і довготривалий спільний розвиток на основі екологічної освіти і духовного збагачення.
Ноосферогенез - процес формування ноосферного стану шляхом безперервних системних трансформацій усіх сфер життєдіяльності людини, суспільства, держави. Характерною рисою ноосферогенезу є надання переваги культурним і екологічним перетворенням, порівняно з технологічними й економічними, з подальшим напрацюванням нових екогуманістичних цінностей.
Коеволюція - паралельна, проте тісно поєднана еволюція суспільства і природи (термін вважається невдалим через незіставні темпи еволюції техносфери і біосфери; нині замінений терміном "співіснування").
Продуценти - автотрофні організми (переважно земні рослини), що утворюють первинну продукцію органічних речовин.
Господарська ємність біосфери - це гранично допустимий антропогенний вплив на біосферу (екосистему), перевищення якого переводить її в збуджений стан і з часом викликає в ній незворотні деградаційні процеси.
Збалансований розвиток - найбільш адекватний синонім поняття "Sustainable development", який перекладають як "сталий", "стійкий", "усталений", "стабільний" розвиток тощо. Це розвиток суспільства, держави, що грунтується на системі балансів їх соціально-економічних потреб і можливостей природи задовольняти ці потреби без завдання їй шкоди і зі збереженням екологічної рівноваги. Стратегічна мета збалансованого розвитку полягає в досягненні сталості суспільства з оптимальною якістю життя як для сучасного, так і для прийдешніх поколінь.
Екологічна парадигма (від грец. paradеigma - приклад, взірець) - домінуючий спосіб екологічного мислення; зразкова модель, прийнята як екологічно зорієнтований взірець вирішення проблем розвитку суспільства, який набув певної завершеності і відносно узгодженої системи поглядів на навколишні явища й речі. Відповідно до екологічної парадигми, екосистема, екосистемний підхід є домінантами сучасної екології і збалансованого розвитку.
Екологізація - процес проникнення ідей, знань, законів екології, екологічного мислення в інші сфери науки, виробництва, в життєдіяльність суспільства, держави.
Екологічна система (екосистема) - будь-яка спільнота живих істот і середовища їх існування, об'єднана в одне функціональне ціле обміном речовини, енергії та інформації. За розміром виділяють мікроекосистеми (окремі невеликі об'єкти - гнилий пень, живий організм), мезоекосистеми (ліс, озеро, болото, сад) і макроекосистеми (океани, континенти). Глобальною (єдиною) екосистемою є біосфера. Синонім екосистеми - біогеоценоз.
Екологічна рівновага - збереження або підтримка природної (екологічної), точніше - природно-антропогенної, системи в якісно визначеному стані протягом часу, характерного для цієї системи (еволюційний період, геологічний період тощо).
Екологічна ємність території - узагальнена характеристика, що кількісно відповідає максимальному техногенному навантаженню, яке може витримувати впродовж тривалого періоду сукупність реципієнтів та екологічних систем території без порушення їхніх структурних і функціональних властивостей.
Екологічна політика - система екологічних концепцій, принципів, підходів, пріоритетів і напрямів діяльності, що документально оформлена та офіційно задекларована (затверджена) і яка визначає взаємовідносини суспільства, держави з навколишнім природним середовищем. Кожна система виробництва, господарювання повинна мати свою задекларовану екологічну політику, яка має узгоджуватись із національною екологічною політикою. Через екологічну політику підприємства, корпорації, держави демонструється схильність керівництва до екологічних пріоритетів.
Екологічне управління - системна складова загальної системи управління, що має за мету здійснення екологічної політики й досягнення екологічних цілей і яка містить організаційну структуру, діяльність із планування, функціональні обов'язки, відповідальність, методології і методи, процедури та ресурси, а також професійно підготовлені кадри. Екологічне управління є процесом підготовки, прийняття й реалізації рішень, спрямованих на досягнення екологічних цілей із використанням різних спеціальних і загальносистемних, адміністративних і економічних методів та механізмів.
Екологічний менеджмент - це ринково зорієнтована складова загальної системи управління підприємством, корпорацією, що має за мсту досягнення екологічної вигоди або прибутку із застосуванням ринкових механізмів. Екологічний менеджмент може розглядатися як складова загальної системи екологічного управління, що гармонізує її функціонування в загальній системі управління і яка спрямована на екологізанію загальних функцій управління.
Екологічні цілі - переважні екологічні наслідки, результати, що можуть бути досягнуті протягом запланованого періоду шляхом здійснення екологічної політики; бажані граничні екологічні значення (характеристики), яких сподіваються досягти.
Екологічні аспекти - аспекти діяльності, продукції або послуг організацій, які можуть мати сприятливий чи негативний вплив на навколишнє середовище, здоров'я людини (скиди, викиди, забруднення, споживання, повторне використання матеріалу, шуми тощо).
Екологічний вплив - зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі і негативно позначаються на здоров'ї людини внаслідок прояву дії екологічного аспекту (хімічні, фізичні та біологічні забруднення середовища, виснаження природних ресурсів тощо).
Екологічні закономірності - сукупність об'єктивно існуючих екологічних законів, принципів, правил функціонування різного класу екосистем, системи "людина (суспільство)-природа", на основі яких функціонує будь-яка система забезпечення життєдіяльності. Порушення цих закономірностей призводить до деградації природного середовища, розвитку екологічних криз.
Екологічне законодавство - система законодавчих та підзаконних актів, що закріплюють екологічні права та обов'язки громадян, екологічні інтереси держави та юридичних осіб, механізми їх реалізації і захисту; регулюють відносини в галузі використання, відновлення й охорони земельних, водних та інших природних ресурсів; визначають режими території та об'єктів особливої охорони; забезпечують вимоги екологічної безпеки.
Еколого-управлінські механізми (механізми екологічного управління) - це адміністративні, законодавчі, нормативно-правові, організаційні, методологічні, економічні, ринкові, інформаційні та науково-освітні засоби забезпечення функціонування систем екологічного управління відповідно до екологічних закономірностей та біотичних механізмів регулювання.
Еколого-скономічна система - система взаємозв'язків і взаємозумовленостей процесів, що відбуваються в економіці і природі, яка складається з природних і антропогенних елементів і зв'язків (потоків інформації) між ними. Основні елементи (реципієнти) системи такі: екологічні компоненти, сукупність яких утворює навколишнє природне середовище (повітря, вода, земля, рослинність, тварини); природні ресурси (енергетичні, сировинні); виробничі фонди, комплекси, транспорт, система життєзабезпечення.
Еколого-економічні механізми - економіко-фінансові важелі і планово-організаційні заходи, що містять: механізм зборів за забруднення природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; механізм відшкодування збитків, заподіяних унаслідок порушення екологічного законодавства, природоохоронних норм і стандартів; механізм державного бюджетного фінансування природоохоронних заходів; механізми екологічних фондів; механізми стимулювання, у тому числі ринкові і страхування.
Екологічні нормативи - рівні максимально допустимого втручання людини в екосистеми, що забезпечують збереження їхньої структури і динамічних властивостей. Система екологічних нормативів містить такі нормативи екологічної безпеки: гранично допустимі концентрації забруднювальних речовин у навколишньому середовищі; гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє середовище; гранично допустимий вміст шкідливих речовин у продуктах харчування; гранично допустимі викиди та скиди в навколишнє середовище забруднювальних хімічних речовин; рівні шкідливого впливу фізичних і біологічних чинників.
Екологічне планування - це визначення можливих шляхів, етапів і обмежень досягнення екологічних цілей та реалізації екологічної політики, а також оцінка засобів реалізації можливих варіантів у межах встановлених норм природокористування.
Екологічна стандартизація - система обов'язкових функціональних та екологічних вимог до продукції, технології, управління, спрямована на поліпшення їхніх екологічних характеристик та здійснення загальносистемної ідентифікації для встановлення відповідності й сертифікації.
Екологічна декларація - задокументована заява організації, установи (держави, міжнародної спільноти) про свою екологічну політику, а також про свої екологічні наміри і принципи; вона створює основу для діяльності й функціонування системи екологічного управління, для визначення екологічних цілей і завдань.
Екологічні характеристики - вимірювані результати функціонування продукційних систем, систем екологічного управління, які грунтуються на екологічній політиці, цілях та завданнях організації і встановлюються під час контролю екологічних аспектів.
Екологічна програма - система задокументованих і затверджених урядом, адміністрацією заходів та напрямів лій із визначеними пріоритетами досягнення екологічних цілей та організаційно-правовим і еколого-економічним механізмом забезпечення здійснення таких програмних заходів та напрямів.
Екологічна безпека - регульований стан навколишнього середовища, за якого, згідно з чинним законодавством, нормами та нормативами, забезпечується запобігання погіршенню екологічного стану та виникненню небезпеки для здоров'я людей.
Екологічний моніторинг - система спостережень, збирання, обробки, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, прогнозування його змін та розробка науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття еколого-упранлінських рішень.
Екологічне ліцензування - процес підготовки і надання дозволу, у якому вказані види, обсяги, ліміти господарської діяльності з використанням природних ресурсів, а також екологічні вимоги до їх використання із зазначенням наслідків у разі невиконання цих вимог. Екологічні ліцензії вилаються також як дозвіл на викиди для контролю забруднювача на конкретний час.
Екологічна експертиза - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Екологічний аудит - управлінський інструмент-методологія, що грунтується на системному підході й за допомогою якого оцінюється, встановлюється відповідність критеріям аудиту і підвищується екологічна ефективність управління підприємством, корпорацією для збереження навколишнього природного середовища й забезпечення власної екологічної безпеки та конкурентоспроможності. Екологічна ефективність управління оцінюється за критеріями відповідності вимогам екологічного законодавства, екологічним нормам і стандартам, екологічній політиці, прогресивній практиці, поліпшення екологічних характеристик виробництва, господарювання та результативності екологічних витрат.
Екологічний сертифікат (сертифікат відповідності) - документ, що засвідчує відповідність системи екологічного управління, об'єкта вимогам стандартів і додаткової нормативної документації.
Екологічний паспорт - комплексний державний екологічний документ об'єкта життєдіяльності (виробництва, господарювання та іншого призначення), який характеризує його екологічний стан і вплив на навколишнє природне середовище, а також заходи щодо мінімізації цього впливу. Розробляється з використанням методології екологічного аудиту. Повинен мати загальні відомості про об'єкт, використовувані сировину та енергію, опис технологічних схем виробництва продукції, схем очищення викидів та скидів, відомості про екологічність продукції, умови праці робітників, перелік заходів щодо утилізації відходів та екологізації виробництва.
Екологічне маркування - добровільна процедура, що проводиться на багатокритеріальній основі уповноваженою установою і яка надає право на присвоєння продукції позначки, що свідчить про перевагу цієї продукції щодо екологічної чистоти серед певної групи однорідної продукції.
Екологічна мережа - єдина територіальна система, яка охоплює ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортно-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України і є часткою структурних територіальних елементів, природних регіонів, природних коридорів, буферних зон.
Еколога-економічний кадастр (природних ресурсів, середовища) - систематизований аналітико-нормативний документ, який виконує контрольні функції при купівлі або продажу знарядь і засобів виробництва на тій чи іншій території. Кадастр містить певні кількісні і якісні показники фізичних обсягів природних ресурсів та їх використання, оцінку якості екологічного стану території в сукупності з вартісною оцінкою рівня забруднення навколишнього природного середовища, без яких неможливо здійснити купівлю або продаж.
Екологічний ринок - складова загального ринкового середовища, яка характеризується конкурентним обміном усім тим, що спрямоване на збереження, відновлення і раціональне використання навколишнього природного середовища, поліпшення якості життя людей і забезпечення їх екологічної безпеки. Екологічний ринок - це ринок екологічних технологій, робіт, товарів, послуг, знань, екологічної інформації.
Екологічні вимоги - обов'язкові вимоги, що визначені в законодавчих чи підзаконних актах і спрямовані на забезпечення раціонального природокористування, охорону навколишнього природного середовища та екологічну безпеку.
Екологічний попит - попит на задоволення екологічних потреб.
Екологічні потреби - це потреби людини, суспільства в екологічно безпечному й "здоровому" навколишньому природному середовищі; потреби споживати екологічно чисті товари і вироби, оберігати природу і її ресурси для своїх дітей, нащадків.
Екологічне підприємництво - ринково-орієнтована діяльність підприємств, фірм, підприємців на екологічному ринку для забезпечення екологічної безпеки, збереження, відновлення і раціонального використання навколишнього природного середовища, поліпшення якості життя людей, задоволення їхніх екологічних потреб з отриманням екологічної вигоди (прибутку).
Екологічна індустрія - обладнання, технології природоохоронного або природо-ресурсного призначення та супутні маркетингові й інжинірингові роботи, послуги екологічного спрямування.
Екологічні роботи - роботи, пов'язані з екологічним оздоровленням і відновленням природних об'єктів (водних, ландшафтних та інших).
Екологічні послуги - послуги з екологічного менеджменту, консалтингу, маркетингу, інжинірингу, страхування, маркування і сертифікації продукції, екологічної освіти, інформації та інші види послуг в еколого-підприємницькій діяльності на ринку екологічних послуг.
Екологічні інвестиції - інвестиції природоохоронного і природоресурсного призначення з еколого-економічним ефектом.
Екологічне стимулювання - комплекс заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів і охорону навколишнього природного середовища шляхом надання пільг, пов'язаних з оподаткуванням підприємств і громадян у разі реалізації ними заходів щодо раціонального природокористування; надання на пільгових умовах кредитів для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища; встановлення підвищеної норми амортизації основних виробничих природоохоронних фондів; звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього природного середовища.
Екологічна модернізація виробництва - розробка і впровадження комплексу управлінських, технологічних, інвестиційних та господарських заходів, які поліпшують екологічні характеристики структурних елементів виробничої системи.
Екологічно чистий продукт - продукт найвищої споживчої якості і конкурентоспроможності, що відповідає стандартам якості й екологічним вимогам, належним чином сертифікований із наданням прийнятої відповідної екологічної позначки маркування.
Еколого-економічний ефект - порівняння витрат на здійснення природоохоронних заходів із досягнутим завдяки цим заходам економічним результатом. Це також максимально можлива еколого-економічна результативність від проведення комплексу заходів щодо забезпечення якості навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.
Еколого-економічні збитки - збитки, завдані внаслідок забруднення навколишнього середовища та виснаження природних ресурсів.
Екологічні витрати - сумарні кошти, які підприємство може вкласти в запобігання емісії, а також різні платежі за виробниче споживання ресурсів та відшкодування за забруднення навколишнього середовища.
Екологічна ціна - еколого-економічні витрати поточного й перспективного часу, екологічна рента, вартісна оцінка екологічної шкоди від використання ресурсів.
Екологічний податок - еколого-політичний інструмент, який приписує кожному забруднювачу довкілля відповідною шкідливою речовиною абсолютно граничну межу викидів, скидів забруднювальних речовин.
Екологічне страхування - добровільне, обов'язкове державне та інші види страхування громадян та їхнього майна, доходів підприємств на випадок шкоди, завданої внаслідок забруднення навколишнього середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) - процес ідентифікації, прогнозування і кількісної оцінки ймовірного впливу на природне середовище в результаті реалізації того чи іншого продукту, інвестиційної пропозиції.
Оцінка характеристик екологічності - процес вимірювання, аналізу, оцінки та опису характеристик екологічності відповідно до узгоджених критеріїв і норм для відповідних цілей управління.
Оцінка життєвого циклу - облік та оцінка вхідних і вихідних потоків матеріалів, речовин, енергії продукційної системи, її впливу на навколишнє середовище на всіх стадіях життєвого циклу.
Оцінка відповідності - діяльність, пов'язана з визначенням того, що продукція, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідають вимогам, встановленим законодавством, стандартами.
Життєвий цикл - послідовність взаємопов'язаних складових продукційної системи, починаючи від процесу видобування сировини або відновлення природних ресурсів до кінцевої стадії - поводження з відходами.
Продукційна система - сукупність матеріально й енергетично пов'язаних процесів, що реалізують одну або більше визначених функцій. Під терміном "продукція" мається на увазі як продукційна система, так і система послуг.
Системний підхід - підхід до процесу Підготовки, прийняття і здійснення рішень, вирішення проблем та досягнення цілей, який грунтується на нормативній методології системного аналізу й здібностей системного мислення управлінського персоналу з використанням системної моделі об'єкта управління.
Система сертифікації (реєстрації) - система, що має власні правила і методики виконання процесу оцінки відповідності та прийняття рішення про видачу сертифіката.
Національна система екологічного управління - консолідована система екологічного управління, що складається з систем державного, корпоративного, регіонального (місцевого) і громадського екологічного управління та має за мету здійснення національної екологічної політики і захист національних інтересів.
Система державного екологічного управління - складова національної системи екологічного управління і загальної системи державного управління, що функціонує згідно з чинним законодавством України та має за мету здійснення державної екологічної політики і гармонізацію суспільно-природних відносин на державному рівні.
Система корпоративного екологічного управління - складова національної системи екологічного управління і загальної системи корпоративного управління, яка, згідно з чинним законодавством України і міжнародними стандартами та регламентами, функціонує і ставить за мсту здійснення корпоративної екологічної політики та гармонізацію суспільно-природних відносин на корпоративному рівні.
Система місцевого екологічного управління - складова національної системи екологічного управління і загальної системи місцевого самоврядування й управління, яка, згідно з чинним законодавством України, функціонує і ставить за мету здійснення місцевої екологічної політики та гармонізацію суспільно-природних відносин на місцевому рівні.
Система громадського екологічного управління - складова національної системи екологічного управління, яка здійснюється громадськими об'єднаннями й організаціями та функціонує відповідно до чинного законодавства України й міжнародних регламентів, маючи за мету здійснення громадської екологічної політики і гармонізацію суспільно-природних відносин.
Функціональні системи екологічного управління - системи екологічного управління, об'єктом яких є функціональна структура національної системи екологічного управління: охорона навколишнього природного середовища, екологічна безпека, відновлення і раціональне використання природних ресурсів тощо.
Об'єктні системи екологічного управління - це системи управління природними об'єктами: водними басейнами річок, морів, каналів, екологічними мережами, природно-заповідним фондом, ландшафтами. Вони ставлять за мету здійснити комплекс заходів щодо екологічного оздоровлення, домогтися екологічної рівноваги. Об'єктами управління можуть бути також відходи, біорізноманіття, мінеральні ресурси.
Стандарт - документ, який розроблено на підставі спільної згоди з найсуттєвіших питань більшості зацікавлених сторін і прийнято уповноваженим органом. У ньому встановлюються для загального й систематичного використання правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів. Документ спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкування в зазначеній галузі.
Міжнародний стандарт - документ, що прийнятий міжнародним уповноваженим органом із питань стандартизації і доступний для широкого кола користувачів.
Підтвердження відповідності - діяльність, результатом якої є офіційне свідоцтво (декларація про відповідність, сертифікат, позначка доступу на ринок); надає впевненості, що продукція або послуга відповідають стандартним чи нормативним вимогам якості, екологічної чистоти.
Схожі статті
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Адміністративний механізм
Цей механізм визначається законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" і містить: Екологічні права та обов'язки громадян;...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Науково-освітній механізм
Цей механізм функціонує в правовому полі всіх систем екологічного управління і спрямований на підготовку, прийняття та контроль за виконанням...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Інформаційно-контрольний механізм
Цей механізм функціонує в правовому полі всіх систем екологічного управління і спрямований на підготовку, прийняття та контроль за виконанням...
-
На підставі біотичних принципів гармонізації життєдіяльності і збалансованого розвитку наведемо головні напрями державного екологічного управління: -...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 3.1 Загальні положення
3.1 Загальні положення Поява нових економічних, соціальних і екологічних пріоритетів, що спираються на нові збалансовані структури виробництва й...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
3.1 Загальні положення Поява нових економічних, соціальних і екологічних пріоритетів, що спираються на нові збалансовані структури виробництва й...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Громадський механізм
Цей механізм функціонує в правовому полі всіх систем екологічного управління і спрямований на підготовку, прийняття та контроль за виконанням...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 5.3 Адміністративні системи місцевого екологічного управління
Районні та обласні ради можуть делегувати окремі свої повноваження з екологічними аспектами місцевим державним адміністраціям. Ці адміністрації виконують...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - ЕКОЛОГІЧНЕ СТРАХУВАННЯ
Важливим важелем економічного стимулювання природоохоронних витрат є здійснення обов'язкового й добровільного державного та інших видів страхування...
-
Система корпоративного екологічного управління може створюватися на базі існуючих служб екологічної безпеки чи управлінь ресурсовикористанням у...
-
Система корпоративного екологічного управління може створюватися на базі існуючих служб екологічної безпеки чи управлінь ресурсовикористанням у...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Екологічне Управління
Спеціальні функції державного екологічного управління - це екологічне нормування, ліцензування, експертиза, сертифікація, оцінка впливу на навколишнє...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 3.5 Спеціальні функції державного екологічного управління
Спеціальні функції державного екологічного управління - це екологічне нормування, ліцензування, експертиза, сертифікація, оцінка впливу на навколишнє...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Законодавчий і нормативно-правовий механізм
Екологічне законодавство закріплює екологічні права та обов'язки громадян, екологічні інтереси суспільства, держави та юридичних осіб, механізми їх...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Екологізація систем життєдіяльності
З поняттям біотичного регулювання тісно пов'язана екологізація життєдіяльності суспільства. Під екологізацією розуміється проникнення екологічних...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 6.4 Функції громадського екологічного управління
Поняття "громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища" має своє законодавче визначення. Таке управління здійснюється...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 6.3. Законодавчі засади громадського екологічного управління
Поняття "громадське управління в галузі охорони навколишнього природного середовища" має своє законодавче визначення. Таке управління здійснюється...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.10 Екологічна політика, програми, стратегічні плани дій
Екологічна політика, програми і стратегічні плани дій - усе це атрибутика системного екологічного управління і, зокрема, результати стратегічного...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Основи екологічної підготовки управлінського персоналу
Для того щоб розвивати навички, вміти конкурувати, нарощувати культуру, управлінському персоналу слід систематично здійснювати професійний тренінг (у...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - КОРПОРАТИВНА ПРОГРАМА ЕКОЛОГІЧНОГО АУДИТУ
Перш за все слід визначитись з умовами, що забезпечують ефективність Функціонування системи КЕУ. Системи КЕУ, які створені відповідно до міжнародних...
-
Перш за все слід визначитись з умовами, що забезпечують ефективність Функціонування системи КЕУ. Системи КЕУ, які створені відповідно до міжнародних...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 3.4 Органи спеціального державного управління
До спеціально уповноважених законодавчими актами органів державної виконавчої влади, які виконують цільові функції екологічного управління, належать: -...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Впровадження і функціонування
До них належать такі: Зменшення відходів та раціональне використання ресурсів, застереження щодо виснаження їх; Зменшення або недопущення скидів, викидів...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Екологічна паспортизація
Екологічна паспортизація є інструментом екологічного обліку суб'єктивних характеристик різних об'єктів господарювання для підготовки управлінських...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Практичні рекомендації щодо екологічних цілей та завдань
До них належать такі: Зменшення відходів та раціональне використання ресурсів, застереження щодо виснаження їх; Зменшення або недопущення скидів, викидів...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Наукові основи системної організації екологічного управління
З поняттям біотичного регулювання тісно пов'язана екологізація життєдіяльності суспільства. Під екологізацією розуміється проникнення екологічних...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.8 Базові основи екологічного управління
Системи екологічного управління мають у своєму підгрунті такі фундаментальні складові: екологічні закономірності; регулятивні закони; екологічну...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - НОРМАТИВНА МЕТОДОЛОГІЯ СИСТЕМНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
Під нормативною методологією системного екологічного управління слід розуміти нормативно-правові основи формування і здійснення процесу екологічного...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй
Програма розвитку ООН, як і ЮНЕП, відіграє важливу роль у втіленні в життя рішень із питань навколишнього середовища і розвитку. Через свою мережу...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - ОЦІНКА ХАРАКТЕРИСТИК ЕКОЛОГІЧНОСТІ
До спеціальних функцій (механізмів) системи корпоративного екологічного управління належать оцінка характеристик екологічності, оцінка характеристик...
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Загальні терміни та визначення