Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.5 Ноосферні принципи вирішення проблем гармонізації
Згідно із законом ученого-новатора, першого президента Національної академії наук України В. І. Вернадського про ноосферу (1944), розум людини повинен відігравати провідну роль (домінанта) у розвитку системи "природа-суспільство", тобто не інстинкти споживача природи, а розум її біблійного доглядача. Інакше кажучи, хаотичний, стихійний саморозвиток має замінити розумна стратегія співіснування на засадах законів і процесів природної саморегуляції. Таке управління повинне бути лише "м'яким", тобто екологічним. У ньому людство повинно сумлінно дотримуватися вимог законів гармонізації розвитку суспільства і природи. Лише благо і зацікавлене розуміння, а не насильство і волюнтаризм можуть бути в основі формування ноосфери. Людству, звичайно, доведеться вирішувати важкі й всеосяжні для нового століття проблеми. Зате ці проблеми будуть проблемами творення, доброго почину задля життя і здоров'я майбутніх поколінь.
Основоположники вчення про ноосферу (П. Тейяр де Шарден, В. І. Вернадський) вкладали в це поняття розуміння ожественного начала, а тому і милостивості до людей - носіїв божественного розуму. У цьому велика творча сила вчення про ноосферу. Саме в такій інтерпретації закон ноосфери видається логічним, оскільки людство як розумна частина природи, що перетворилася на руйнівну загальносвітову "геологічну" силу, вільне у виборі - або остаточно зруйнувати біосферу і тим самим знищити себе, або зберегти і природу, і власне існування, і добрий спадок для нащадків. Сьогодення підтвердило безальтернативність вибору шляху подальшої життєдіяльності відповідно до ноосферних принципів: відновлення гармонійного співіснування суспільства і природи;
Гуманізація життєдіяльності людини, суспільства;
Цілісність релігії, науки, філософії, мудрості;
Суспільний розвиток і державна політика на благо людини і природи;
Формування такої стратегії життєдіяльності суспільства, такої економіки і таких технологій, які здатні привести масштаби й характер господарської діяльності у відповідність з екологічною витривалістю природи та з екологічними законами розвитку і поведінки людини.
Перехід від "жорстких" методів управління виробництвом, суспільством до "м'яких" із наданням системі екологічного управління пріоритетного значення в загальному управлінні, з перетворенням екологічної освіти на норму життєвих цінностей, енергетичну і рушійну силу вирішення проблем гармонізації системи "природа-суспільство".
Перехід на ноосферну модель взаємодії суспільства і природи, коли людина свідомо приймає обмеження в споживанні ресурсів, змінює на краще своє ставлення до навколишнього природного середовища, коли мудрість стає мірилом поведінки в питаннях прагнень, бажань.
Ноосферні принципи вирішення проблем гармонізації
Згідно із законом ученого-новатора, першого президента Національної академії наук України В. І. Вернадського про ноосферу (1944), розум людини повинен відігравати провідну роль (домінанта) у розвитку системи "природа-суспільство", тобто не інстинкти споживача природи, а розум її біблійного доглядача. Інакше кажучи, хаотичний, стихійний саморозвиток має замінити розумна стратегія співіснування на засадах законів і процесів природної саморегуляції. Таке управління повинне бути лише "м'яким", тобто екологічним. У ньому людство повинно сумлінно дотримуватися вимог законів гармонізації розвитку суспільства і природи. Лише благо і зацікавлене розуміння, а не насильство і волюнтаризм можуть бути в основі формування ноосфери. Людству, звичайно, доведеться вирішувати важкі й всеосяжні для нового століття проблеми. Зате ці проблеми будуть проблемами творення, доброго почину задля життя і здоров'я майбутніх поколінь.
Основоположники вчення про ноосферу (П. Тейяр де Шарден, В.!. Вернадський) вкладали в це поняття розуміння божественного начала, а тому і милостивості до людей - носіїв божественного розуму. У цьому велика творча сила вчення про ноосферу. Саме в такій інтерпретації закон ноосфери видається логічним, оскільки людство як розумна частина природи, що перетворилася на руйнівну загальносвітову "геологічну" силу, вільне у виборі - або остаточно зруйнувати біосферу і тим самим знищити себе, або зберегти і природу, і власне існування, і добрий спадок для нащадків. Сьогодення підтвердило безальтернативність вибору шляху подальшої
Життєдіяльності відповідно до ноосферних принципів:
Відновлення гармонійного співіснування суспільства і природи;
Гуманізація життєдіяльності людини, суспільства;
Цілісність релігії, науки, філософії, мудрості;
Суспільний розвиток і державна політика на благо людини і природи;
Віра у велику місію освіти взагалі, і в першу чергу - екологічної освіти;
Віра у велику місію освіти взагалі, і в першу чергу - екологічної освіти;
Проголошення курсу на використання відновлюваних джерел енергії і передусім енергії Сонця.
Ці принципи можуть бути реалізовані в конкретних стратегічних планах дій, основний зміст яких такий:
Зміна філософських цінностей життя людини, суспільства, в основі яких мають бути культурні й духовні традиції, соціально-екологічна цілісність середовища існування;
Екологічне оздоровлення природних об'єктів, ландшафтів як середовища існування, скорочення техногенного навантаження на них і консолідування на цій основі цілей суспільства й держави;
Пріоритет сталості суспільства, соціумів, поселень як кінцевої мети гармонізації життєдіяльності і як визначальної динамічної рівноваги життєвих сил (духовних, природних, матеріальних) людини, родини, суспільства та їхньої політичної надбудови - держави;
Визначення мудрості, культури як міри, а ноосферогенезу - як методологічної бази процесу гармонізації;
Удосконалювання фізичної та духовної природи людини, сприйняття його суспільством як вкрай необхідного заходу для оздоровлення й відновлення життєвих сил Природи з використанням біотичних методів регулювання і як шляху до досягнення й підтримання динамічної рівноваги життєвих сил (духовних, природних, матеріальних);
Гуманізація освіти як способу життя, як рушійної сили процесу гармонізації і збагачення життєвих сил людини, суспільства та їхньої політичної надбудови - держави;
Визначення спрямованості інноваційних змін як способу підтримання стабільності й динамічної рівноваги життєвих сил;
Екологізація технологій, пристосування їх до місцевих умов і незалежних джерел енергії; спрямованість їх на підвищення самодостатності умов життя на принципах соціальної справедливості.
У загальнонауковому й філософському плані нині вже формується та ноосфера, яку передбачав В. І. Вернадський, - період, коли домінує розумна діяльність людей. Однак ця діяльність іще не стала мудрою у ставленні як до природи, так і до самих людей, суспільства. До поняття "ноосфера майбутнього" найбільше підходить визначення "мудра діяльність". Цього можна досягти лише шляхом екологізації освіти, науки, знань. Така екологізація має стати одним із провідних пріоритетів державної політики, передусім екологічної.
Схожі статті
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.4 Проблеми системної гармонізації
Законам гармонійного розвитку суперечать система і методологія "жорсткого" управління, що грунтуються на технічній парадигмі розвитку та ігноруванні...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.3 Закони гармонізації системи "природа-суспільство"
Кожна з епох у суспільному розвитку людства мала свою історичну домінанту і характеризувалася різними співвідношеннями економічних та екологічних...
-
1.1 Загальні поняття і властивості складних систем З дослівного давньогрецького тлумачення поняття "гармонія" означає злагодженість, стрункість, зв'язок,...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.2 Історія розвитку системи "природа-суспільство"
Кожна з епох у суспільному розвитку людства мала свою історичну домінанту і характеризувалася різними співвідношеннями економічних та екологічних...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - ВСТУП
Поняття "екологічне управління" і "системи екологічного управління" ще не набули свого сталого значення й повсюдного визнання. Більш поширені сьогодні...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.6 Регламентуючі принципи вирішення проблем гармонізації
Базові регламентуючі принципи гармонізації співіснування людства і природи викладені в Декларації, прийнятій на Всесвітній конференції ООН з питань...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.7 Сучасні вимоги до екологічного управління
Гармонізація в управлінському контексті означає активну діяльність, спрямовану на подолання розладу, досягнення узгодженості. Отже, у взаємовідносинах та...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.1 Загальні поняття і властивості складних систем
1.1 Загальні поняття і властивості складних систем З дослівного давньогрецького тлумачення поняття "гармонія" означає злагодженість, стрункість, зв'язок,...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.9 Класифікація систем і механізмів екологічного управління
Екологічне управління, як і сама екологія, є досить розгалуженою і багатофункціональною сферою діяльності різних суспільних, державних, корпоративних та...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - КОНЦЕПЦІЯ ПІДРУЧНИКА
Концепція підручника грунтується на сучасному системно-узагальнювальному підході до всіх складових екологічного управління. Вона повністю відповідає...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Законодавчий і нормативно-правовий механізм
Екологічне законодавство закріплює екологічні права та обов'язки громадян, екологічні інтереси суспільства, держави та юридичних осіб, механізми їх...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Інформаційно-контрольний механізм
Цей механізм функціонує в правовому полі всіх систем екологічного управління і спрямований на підготовку, прийняття та контроль за виконанням...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Адміністративний механізм
Цей механізм визначається законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" і містить: Екологічні права та обов'язки громадян;...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.11 Міжнародні організаційні і правові механізми
На сучасному етапі розвитку вже доцільно говорити про планетарну систему екологічної координації в її функціональному розумінні: є Всесвітня програма дій...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.10 Екологічна політика, програми, стратегічні плани дій
Екологічна політика, програми і стратегічні плани дій - усе це атрибутика системного екологічного управління і, зокрема, результати стратегічного...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Громадський механізм
Цей механізм функціонує в правовому полі всіх систем екологічного управління і спрямований на підготовку, прийняття та контроль за виконанням...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Науково-освітній механізм
Цей механізм функціонує в правовому полі всіх систем екологічного управління і спрямований на підготовку, прийняття та контроль за виконанням...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Кадастровий механізм
Це первинний еколого-господарський механізм обліку природної біоти, біотичного регулювання, визначення господарської ємності біосфери. Облікові функції...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Консультативний орган високого рівня
Міжурядові органи, Генеральний секретар і система Організації Об'єднаних Націй користуються послугами Консультативної ради високого рівня, у складі якої...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Механізм еколого-господарського балансу територій
Еколого-господарський баланс (ЕГБ) території слід розуміти як збалансоване співвідношення різних видів антропогенної діяльності та різних груп населення...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Система обов'язкової відповідальності
Ідеться про платежі й податки за забруднення і використання природних ресурсів. Вони являють собою важелі впливу, які встановлюють платежі як за...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - Система економічних важелів і стимулів
Ідеться про платежі й податки за забруднення і використання природних ресурсів. Вони являють собою важелі впливу, які встановлюють платежі як за...
-
Навколишнє середовище, яке людство відкрило для себе в другій половині XX ст., - це ті живі і неживі об'єкти, що оточують людей, впливають на них,...
-
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.8 Базові основи екологічного управління
Системи екологічного управління мають у своєму підгрунті такі фундаментальні складові: екологічні закономірності; регулятивні закони; екологічну...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Предмет філософії та коло її основних проблем
Зміст предмета філософії формувався історично залежно від рівня розвитку культури. На ранніх етапах існування філософії вона містила всю сукупність знань...
-
Корпоративне управління - Ігнатьєва І. А. - Принципи корпоративної етики
Корпорація Као - це відома японська компанія, якій вже 110 років. Вона була заснована у 1887 році як виробник мила. Сьогодні Консолідована Група Као...
-
Корпоративне управління - Ігнатьєва І. А. - Основні принципи ділової поведінки корпорації Kao
Корпорація Као - це відома японська компанія, якій вже 110 років. Вона була заснована у 1887 році як виробник мила. Сьогодні Консолідована Група Као...
-
Курс безпеки життя та діяльності людини (БЖДЛ) існує для того, щоб показати людині, робітнику найбільш небезпечні для його здоров'я і життя ділянки...
-
Курс безпеки життя та діяльності людини (БЖДЛ) існує для того, щоб показати людині, робітнику найбільш небезпечні для його здоров'я і життя ділянки...
-
Друге питання вступної лекції присвячено методологічним проблемам науки і навчальної дисципліни. Методологія - це вчення про доцільність та необхідність...
Екологічне управління - Шевчук В. Я. - 1.5 Ноосферні принципи вирішення проблем гармонізації