Екологічне право України - Шуміло О. М. - 2. Надра як об'єкт правової охорони та використання
Відповідно до ст. 1 КУпН надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Таким чином, законодавець визначає надра одночасно як просторову (геометричну) та експлуатаційну формацію.
Просторовими межами є верхня та нижня. Верхньою межею вважається поверхня землі або дно водойм. Однак відсутнє чітке розмежування або вказівки, коли (до якої глибини) має місце використання земель як об'єкта права землекористування, а коли вже йдеться про використання надр. Крім того, сам законодавець подекуди змішує ці два поняття. Так, відповідно до ст. 1 ЗУ "Про охорону земель" земля - це поверхня суші з грунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею. Хоча названий Закон традиційно належить до земельного законодавства.
Нижньою межею є той рівень (глибина), якого за сучасних технологій та устаткування можливо досягти, який можна вивчити та використати для будь-якої мети, не забороненої законодавством. Таким чином, нижній рівень надр зафіксувати в абсолютних цифрах чи поняттях неможливо. На сьогодні найглибша свердловина в Україні сягає глибини 7520 м, найглибша у світі свердловина СГ-3 на Кольському півострові у Росії 12 266 м (2000 р. буріння припинено в результаті збільшення температури оточуючих порід вище допустимої). На цій глибині температура перевищує 210 °С і має чітку тенденцію до зростання. Тому саме розвиток технологій та технічні можливості людства визначають глибину надр. Отже, з правової точки зору неможливе використання частини земної кори під поверхнею землі, яке не було б користуванням надрами.
Експлуатаційна складова визначення надр полягає в тому, що надра в окремих випадках визначаються не глибиною, а метою використання. Так, якщо певний суб'єкт має на меті добути певну речовину з земної кори (крім зняття самого грунту) або створення підземної споруди чи об'єкта, має місце використання надр. У разі заглиблення в земну кору для розміщення підземної частини наземного об'єкта (фундаменту, комунікацій тощо) має місце використання землі як об'єкта землекористування.
Чинне законодавство оперує поняттям "Державний фонд надр", яке включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. За своїм змістом Державний фонд надр та надра в цілому є тотожними поняттями, адже, виходячи з цих понять, в Україні немає ділянки надр, що не включена до Державного фонду надр. Державний фонд надр формується Мінприроди разом з Держгірпромнаглядом.
Загалом у цьому розділі не розглядається окремо правовий інститут державного управління у сфері охорони та використання надр. Для більш наочного засвоєння вказаного інституту в додатку 5 наведено таблицю, де і розкрито компетенцію органів державного управління у сфері охорони та використання надр.
Потрібно зазначити, що КУпН основну увагу приділяє саме правовому регулюванню вивчення та використання корисних копалин. Під останніми розуміються мінеральні речовини в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
За своїми характеристиками корисні копалини класифікуються за різними критеріями, зокрема, за умовами утворення, залягання, промисловим використанням тощо. Однак із правової точки зору основне значення має поділ корисних копалин на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється КМ України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, яким на сьогодні є Мінприроди.
Ураховуючи той факт, що корисні копалини мають промислове або експлуатаційне значення тільки у випадку їхнього значного за об'ємом залягання, законодавець визначив поняття родовища корисних копалин, яке розглядається як нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використання. Крім того, об'єктом правового регулювання законодавства про надра є техногенні родовища корисних копалин як місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат у разі зберігання, транспортування та використання продуктів переробки мінеральної сировини.
Усі родовища корисних копалин (розроблювані та нерозроблювані), у тому числі техногенні, із запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду, незалежно від того, для яких цілей і якими підприємствами, установами та організаціями виконувалися роботи з їхньої оцінки. Державний фонд родовищ корисних копалин розглядається як частина Державного фонду надр і формується Мінприроди.
Для індивідуалізації тієї чи іншої ділянки надр, а також встановлення мети використання такої ділянки введено поняття гірничого відводу. Останній розглядається як частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється, крім випадків, визначених законодавством, коли гірничий відвід не надається взагалі.
Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва й експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Держгірпромнаглядом, крім випадків, передбачених КУпН. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами і підлягають реєстрації в органах Держгірпромнагляду.
При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та непридатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.
Порядок надання гірничих відводів встановлюється КМ України. Гірничі відводи можуть надаватися юридичним та фізичним особам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.
Схожі статті
-
1. Загальні проблеми охорони та використання надр в Україні Надра та корисні копалини в них для кожної країни є одним з основних елементів, що...
-
Екологічне право України - Шуміло О. М. - РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ НАДР
1. Загальні проблеми охорони та використання надр в Україні Надра та корисні копалини в них для кожної країни є одним з основних елементів, що...
-
Управлінню в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів притаманні основні риси управління в галузі охорони довкілля, які викладені...
-
Спори з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розглядаються державними органами охорони навколишнього природного середовища,...
-
Екологічне право України - Шуміло О. М. - 1. Актуальні проблеми правової охорони вод в Україні
Навчальний посібник "Екологічне право України. Особлива частина" - результат праці авторського колективу, об'єднаного загальною ідеєю - надати читачеві...
-
Екологічне право України - Шуміло О. М. - РОЗДІЛ 1. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ І ВИКОРИСТАННЯ ВОД
Навчальний посібник "Екологічне право України. Особлива частина" - результат праці авторського колективу, об'єднаного загальною ідеєю - надати читачеві...
-
Екологічне право України - Шуміло О. М. - 6. Право водокористування
Інститут водокористування регламентується ВК України. Він визначає водокористування як використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб...
-
Екологічне право України - Шуміло О. М. - 7. Правова охорона вод
Складовими інститутами правової охорони вод є: - користування землями водного фонду; водоохоронні зони та зони санітарної охорони; - водні об'єкти,...
-
Згідно зі ст. 13 Конституції України, ст. 324 ЦК України та ст. 6 ВК України води (водні об'єкти) є виключно власністю українського народу і надаються...
-
Екологічне право України - Шуміло О. М. - 3. Водне законодавство України
Ураховуючи особливу цінність для життя людей водних ресурсів, суспільство розробило загальнообов'язкові правила і норми щодо охорони і використання вод....
-
Екологічне право України - Шуміло О. М. - 2. Води як об'єкт правового регулювання
У преамбулі ВК України7 зазначено, що в умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання...
-
Екологічне право України - Шуміло О. М. - ВСТУП
Навчальний посібник "Екологічне право України. Особлива частина" - результат праці авторського колективу, об'єднаного загальною ідеєю - надати читачеві...
-
Знищення громадянами межових знаків меж землекористувань - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів...
-
(Назва глави б із змінами, внесеними згідно із Законом України від 25.02.94 р. № 4042-ХІІ) Стаття 47. Порушення права державної власності на надра...
-
Земельне право - Корнєєв Ю. В. - 6. Конституція України і закони як основні джерела земельного права
Конституція України є основоположним законом України, який містить у собі правові норми, що лежать в основі земельного права і земельного законодавства....
-
Тема №4. Державне управління в системі адміністративного права України 1. Поняття державного управління, його суть і характерні риси Термін "управління"...
-
Екогеографія України - Гавриленко О. П. - Розділ 2 ЕКОЛОГІЧНЕ ЗАКОНОДАВСТВО І ПРАВО В УКРАЇНІ
Сучасне екологічне право в Україні грунтується на законодавчих та інших регулятивних актах, які мають двоякий характер: з одного боку, майже донині в...
-
Як і в усіх інших князівствах і землях Русі, в Галицько-Волинському князівстві продовжували діяти норми "Руської правди", які регулювали питання права...
-
Термін "правова держава" введений у науковий обіг німецьким ученим Р. Молем, який виклав свої теоретичні міркування щодо ідеальної держави у праці "Наука...
-
(Назва глави у редакції Закону України від 09.09.2010 р. № 2518-УІ) Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель Псування...
-
Регіональна економіка - Зінь Е. А. - 3.2. Земельні ресурси: стан та використання
3.1. Загальна характеристика природних ресурсів, їх роль у розвитку продуктивних сил Природні ресурси - елементи та сили природи, які можуть...
-
Регіональна економіка - Зінь Е. А. - Розділ 3. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА
3.1. Загальна характеристика природних ресурсів, їх роль у розвитку продуктивних сил Природні ресурси - елементи та сили природи, які можуть...
-
Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр, яке може призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих запасів...
-
(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 29.07.91 p. № 1369-ХІІ; Законом України від 23.12.93 p. № 3785-ХН;...
-
Фінансове право - Мацелик М. О. - Державна податкова служба України
Здійснює державний контроль за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в...
-
Фінансове право - Лучковська С. I. - 2. Фінансова система України, її складові
У науковій і навчально-методичній літературі існують різні ПІДХОДИ до визначення поняття "фінансова система", зокрема під фінансовою системою розуміють:...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Військо
Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Фінанси
Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку...
-
Історія держави і права України - Терлюк І. Я. - Державно-політичний устрій
Державно-політичний устрій Галицько-Волинської Русі мав низку своєрідних рис, що пояснювалися особливостями соціально-економічного й політичного розвитку...
-
Фінанси, становлять цілісну однорідну систему, проте можлива їх певна внутрішньовидова диференціація. Вона зумовлена більш детальним, спеціальним...
Екологічне право України - Шуміло О. М. - 2. Надра як об'єкт правової охорони та використання