Диференціальна психологія - Палій А. А. - Регуляційний підхід до розуміння інтелекту
Представники регуляційного підходу вважали інтелект умовою контролю імпульсивної мотивації та ментальним самоуправлінням.
Положення про інтелект як механізм не лише перероблення інформації, а й регулювання психічної активності одним із перших сформулював та обгрунтував Л. Терстоун ("Природа інтелекту", 1924). Він розглядав інтелект як здатність гальмувати імпульсивні спонукання або припиняти їх реалізацію до моменту осмислення початкової ситуації в контексті вибору оптимального способу поведінки. Для прикладу він пропонував розглянути ситуацію "Вам терміново знадобилися гроші": "Припустимо, Ви бачите приятеля і вирішуєте негайно попросити потрібну суму. Однак, помітивши, що він зайнятий розмовою з колегами, Ви вирішуєте поговорити з ним пізніше. Проте потім думаєте, що не варто позичати гроші саме у цього приятеля, а краще звернутися до іншого. Можливо, доцільніше узяти позику в банку? Потім починаєте сумніватися у необхідності грошей. Після роздумів придумуєте цілком прийнятний маневр, за допомогою якого можна обійтися без грошей".
Психологічний ланцюжок складається з шести "кроків" : виникла потреба (1) - гроші (2) - позичити (3) - у знайомого (4) - у конкретного приятеля (5) - у цю хвилину (6). Негайна реалізація ланцюжка свідчить про відсутність інтелектуальної регуляції. Якщо спонукання блокується між 6 і 5 кроком, це вказує на мінімальне включення інтелекту, якщо між б і 4 - інтелект включається трохи більше. Повною мірою інтелект проявить себе на кроках 3 і 2, а найочевидніше - на кроці 1, оскільки при цьому гостре і невідкладне спонукання можна усвідомити в абстрактнішіЙ формі, внаслідок чого початкова потреба буде нейтралізована або істотно трансформована.
Отже, інтелектуальна поведінка припускає: можливість стримувати спонукання на різних стадіях підготовки поведінкового акту; можливість думати у різних напрямах, здійснюючи вибір відповідних варіантів адаптивної поведінки; можливість осмислювати ситуацію і власні спонукання на узагальненому рівні на основі підключення понятійного мислення.
На думку Р. Стернберга, проблема інтелекту повинна розв'язуватися в контексті того, як суб'єкт управляє собою. Відповідно, слід шукати відповідь на питання: яке відношення інтелекту до внутрішнього і зовнішнього світу, досвіду людини. На цих питаннях грунтується триархічна теорія інтелекту, в межах якої інтелект визначають як форму ментального самоуправління, що охоплює взаємопов'язані субтеорії: компонентів, контексту і досвіду.
Субтеорія компонентів розглядає внутрішню діяльність ментального самоврядування як систему елементарних інформаційних процесів (компонентів, за Стерн-бергом), що відповідають за поточне перероблення інформації в процесі її отримання, перетворення, зберігання і використання. До таких компонентів належать:
А) метакомпоненти - процеси регулювання інтелектуальної діяльності, що припускають планування, дослідження процесу прийняття рішення, свідомий розподіл уваги, організацію зворотного зв'язку і т. д.;
Б) компоненти виконання - процеси перетворення інформації і формування відповідних реакцій (зв'язування, доповнення, порівняння, селекція, групування іт. д.);
В) компоненти засвоєння і використання знань - шляхи набування знань, починаючи з наслідування і закінчуючи інсайтом, їх диференціація в умовах зберігання, оперативність використання і т. д.
Субтеорія контексту допомагає проаналізувати зовнішні прояви ментального самоуправління, які характеризують функції інтелекту стосовно середовища: адаптацію до оточення; вибудовування вибіркового ставлення до того, що відбувається; структурування (надання форми) оточення з метою його зміни. Аналіз зовнішнього контексту, в якому діє інтелект, дає змогу з'ясувати роль соціокультурних стандартів при оцінюванні інтелектуальної поведінки, позавербальної культурної інформації як основи соціального і практичного інтелекту і т. п.
Схожі статті
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Сутність інтелекту як психічної реальності
Інтелект є однією із центральних категорій науки про індивідуальні відмінності. Вона зосереджується на дослідженні детермінант інтелектуальних...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 3.3. Диференціально-психологічні характеристики інтелекту
Інтелект є однією із центральних категорій науки про індивідуальні відмінності. Вона зосереджується на дослідженні детермінант інтелектуальних...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Феноменологічний підхід до вивчення інтелекту
Експериментально-психологічні теорії інтелекту орієнтовані на виявлення механізмів інтелектуальної активності. Формувалися вони відповідно до таких...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Експериментально-психологічні теорії інтелекту
Експериментально-психологічні теорії інтелекту орієнтовані на виявлення механізмів інтелектуальної активності. Формувалися вони відповідно до таких...
-
У межах розуміння інтелекту як цілісності було розроблено теорії інтелекту як єдиної здібності (дво-факторну терію), ієрархічні теорії. Теорію інтелекту...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Генетичний підхід до вивчення інтелекту
Етологічна та операційна теорії інтелекту репрезентують генетичний підхід. Відправним пунктом в етологічних теоріях інтелекту, за У. Чарлсвордом, повинно...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Багатофакторні теорії інтелекту
Серед багатьох дослідників утвердився погляд, що інтелект зумовлюється великою кількістю факторів. Інтелект як комплекс факторів досліджували Л....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Соціокультурний підхід до розуміння інтелекту
Цей науковий підхід реалізується в міжкультурних дослідженнях пізнавальних процесів і культурно-історичній теорії вищих психічних функцій. Завдання...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Характеристика тестолотічних підходів до інтелекту
Тривалий час вивченням і вимірюванням інтелектуальних можливостей людини переймалася тестологія. Було розроблено багато різноманітних тестів інтелекту....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Типи інтелектуальних здібностей
Успішність діяльності традиційно співвідносять зі здібностями. Відповідно інтелектуальну здібність визначають як індивідуально-своєрідну властивість...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Конвергентні здібності
Успішність діяльності традиційно співвідносять зі здібностями. Відповідно інтелектуальну здібність визначають як індивідуально-своєрідну властивість...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Канали отримання інформації про індивідуальність
Інформацію для психологічного дослідження (за Р. Мейлі) можна отримати різними каналами: за людиною можна спостерігати у повсякденному житті, їй можна...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Освітній підхід до вивчення інтелекту
У межах теорій когнітивного научіння і научуваності, інтелект розглядають як сукупність когнітивних навичок. їх засвоєння - необхідна умова...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Інформаційний підхід до вивчення інтелекту
Його прихильники зосереджують увагу на ментальній швидкості й елементарних інформаційних процесах як основі індивідуальних інтелектуальних відмінностей....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Процесуально-діяльнісний підхід до розуміння інтелекту
Істотно змінили уявлення про природу інтелекту вітчизняні експериментально-психологічні дослідження, виконані в руслі трактування психічного явища як...
-
Психологічні дослідження інтелектуальної обдарованості зосереджені на особах з високими реальними інтелектуальними досягненнями в умовах їх природної...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Пізнавальні стилі
Так називають індивідуальну специфіку інтелектуальної діяльності, індивідуальні відмінності у способах вивчення дійсності. Спочатку індивідуальні...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
У широкому сенсі характером називають цілісну сукупність, яка позначає приховану за різними проявами людського Я природу особистості. Теофраст, який...
-
У широкому сенсі характером називають цілісну сукупність, яка позначає приховану за різними проявами людського Я природу особистості. Теофраст, який...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Мудрість як форма інтелектуальної зрілості
Вивчення представників середньої і пізньої дорослості, особливо людей дорослих і літнього віку (35-55 і 55-70 років) засвідчило, що робота інтелекту...
-
Психологічні дослідження інтелектуальної обдарованості зосереджені на особах з високими реальними інтелектуальними досягненнями в умовах їх природної...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Психологічні теорії темпераменту
Австрійсько-німецький психолог Отто Гросс (1877-1920) одним із перших почав вивчати відмінності способів реагування людей на певні подразники. При...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2.5. Ідіографічний підхід до особистості
У психологічних науках історично сформувались номотетичний та діографічний підходи у дослідженні психічної реальності. Номотетичний. є основним у...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Функціонально-рівневий підхід до розуміння інтелекту
У дослідженні природи і суті представники цього підходу послуговувалися структурно-рівневою теорією інтелекту і теорією функціональної організації...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
Типології (класифікації) є загальнонауковим методом пізнання світу. У межах психології типологічний підхід припускає розуміння особистості як цілісного...
-
Теорія диференціальної психології, не заперечуючи внеску середовища і спадковості у формування і прояв індивідуальних відмінностей психіки, намагається...
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Сутність і характеристики здібностей
Здібності пронизують усі рівні індивідуальності, взаємодіючи з іншими якостями, оскільки мають комплексну природу. Вони перебувають у постійній динаміці....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - 3.2. Диференціальна психологія здібностей
Здібності пронизують усі рівні індивідуальності, взаємодіючи з іншими якостями, оскільки мають комплексну природу. Вони перебувають у постійній динаміці....
-
Диференціальна психологія - Палій А. А. - П'ятифакторна модель вивчення особистості (РРМ)
Спроба створити факторну теорію особистості була здійснена наприкінці 80-х років XX ст. в межах лексичної моделі, побудованої на основі досліджень...
-
Цінну інформацію при з'ясуванні природи інтелектуальної обдарованості дали дослідження талановитих людей. X. Грабер, який вивчав біографію Ч. Дарвіна,...
Диференціальна психологія - Палій А. А. - Регуляційний підхід до розуміння інтелекту