Державне регулювання економіки - Гриньова В. М. - 9.3. Державне інвестування

Державні інвестиції - це частина національного доходу у вигляді коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, які вкладають в економіку для розвитку виробництва та соціальної сфери з метою забезпечення сталого економічного зростання. В умовах ринкової економіки основна частина державних інвестицій здійснюється у вигляді інвестиційних проектів, які мають адресну спрямованість. У системі державного регулювання інвестиційної діяльності інвестиційний проект - це пакет документів, які всебічно характеризують процес вкладення інвестиційних ресурсів з визначенням практичного значення для інвестора в економічному, соціальному чи екологічному аспектах. Економічні проекти, які вимагають державного інвестування, як правило, пов'язані з розвитком пріоритетних економічних напрямів, наприклад: видобутком сировини; освоєнням нових технологій і науково-технічним розвитком; здійсненням великомасштабного будівництва; розвитком виробництв, що мають загальнонаціональне значення, Соціальні проекти спрямовані на розв'язання соціальних, а екологічні - на розв'язання екологічних проблем чи їх попередження. Отже, результатом реалізації державного інвестиційного проекту є отримання економічного, соціального чи екологічного ефекту.

Проміжок часу між початком інвестування та моментом отримання віддачі від вкладень (тимчасового лага), як правило, є значним. У системі державного регулювання державні інвестиційні проекти класифікують за такими видами та ознаками:

- за масштабністю залежно від вартості інвестиційного проекту: на велико-, середньо - та маломасштабні (декілька млн доларів);

- за термінами реалізації інвестиційного проекту: коротко - (1-2 роки), середньо - (до 5 років) і довгострокові (на 10- 15 років);

- за змістом державні інвестиційні проекти є:

1) соціальні, орієнтовані на забезпечення необхідних умов життя людей, підтримку соціально незахищених верств населення, розвиток соціальної сфери, підтримку громадського порядку;

2) науково-технічні, спрямовані на розвиток наукових досліджень і розробок, створення нових технологій, машин і обладнання, матеріалів;

3) будівельні, спрямовані на будівництво нових будівель і споруд національного значення;

4) виробничо-технологічні, пов'язані з розвитком виробництва та виробничого потенціалу;

5) зовнішньоторговельні, спрямовані на завоювання та збереження позицій на світових ринках, забезпечення ефективної реалізації товарів і послуг на зовнішніх ринках;

6) інформаційні, орієнтовані на створення та використання сучасних ефективних інформаційних систем;

7) екологічні, спрямовані на забезпечення сприятливої екологічної ситуації в країні та її регіонах.

Для розробки та реалізації державного інвестиційного проекту створюють спеціальні органи управління.

Життєвий цикл інвестиційного проекту має три фази.

I фаза - доінвестиційна, передує вкладенню основних інвестицій у проект. Ця фаза складається з етапів, зміст яких залежить від сфери інвестування. Найбільш загальні етапи такі: цілі проекту та його орієнтація; ресурсні витрати; місце розміщення об'єктів з урахуванням технологічних, соціальних та ін. чинників; проектно-конструкторський етап (вибір технології, специфіки обладнання, обсяги будівництва, конструкторська документація); організація управління і накладні витрати (органи управління, умови оренди, терміни амортизації обладнання та ін.); кадри (потреба, забезпеченість, графік роботи, умови оплати, необхідність навчання); графік здійснення проекту (терміни); фінансово-економічна оцінка проекту;

II фаза - інвестиційна, передбачає перетворення реальних коштів на реальні результати. Це найвитратніша фаза, на якій відбувається поглинання основного обсягу інвестицій;

III фаза - експлуатаційна (життєдіяльна фаза). На цій фазі обсяг інвестування знижується та досягається запланований результат. Якщо мета інвестиційного проекту виражена кількісно, то на III фазі досягається точка окупності проекту.

Основним етапом розробки інвестиційного проекту є оцінка економічної ефективності державного інвестиційного проекту. Загальна оцінка ефективності державного інвестиційного проекту здійснюється за формулою

Де Р - загальний прибуток, що отримується інвестором за рахунок вкладення капіталу;

/ - загальний обсяг інвестицій, що зумовив отримання прибутку Р.

Особливостями визначення економічної ефективності інвестицій є те, що необхідно приводити загальний прибуток (?) і інвестиції (І) до одного часу, тобто дисконтувати та враховувати рівень інфляції.

Загальна економічна ефективність фінансових інвестицій (вкладення в цінні папери: акції та облігації та ін.) визначається за формулою

Де Рп - ціна продажу акції в момент завершення інвестування;

Рк - ціна купівлі акції в момент початку інвестування;

Д - сумарні дивіденди (без податків), що отримуються власником акцій за весь період інвестування..

Загальна економічна ефективність реальних інвестицій (це інвестиції в матеріально-речовинні чинники виробництва, в основні засоби) визначається за формулою

Де Р - сумарні чисті грошові надходження за рахунок інвестицій (різниця між прибутками та поточними витратами) за період реалізації інвестиційного проекту;

/ - сумарні інвестиції за період реалізації інвестиційного проекту.

Іншим способом загальної оцінки ефективності реальних інвестицій є визначення економічного ефекту від реалізації інвестиційного проекту:

Де £ - різниця між величиною чистого прибутку, що отриманий, і величиною інвестицій, що зумовили цей прибуток.

У розрахунках (Р) дорівнює валовому прибутку за вирахуванням податків і амортизаційних відрахувань.

Схожі статті




Державне регулювання економіки - Гриньова В. М. - 9.3. Державне інвестування

Предыдущая | Следующая