Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 4. Зберігання речей у гардеробі організації

Гардеробом вважається спеціально обладнане та огороджене місце для зберігання верхнього одягу й інших речей відвідувачів і працівників організації. Організації зобов'язані забезпечувати зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього (ч. 2 ст. 975 ЦК).

Але деякі вчені, наприклад М. Брагінський1, небезпідставно вважають, що правила про зберігання у гардеробах організацій поширюються і на зберігання речей (верхнього одягу, головних уборів тощо), яких фізичні особи не здали на зберігання до місця, відведеного для цього в організаціях (наприклад, на вішаках у залі, у непрацюючому гардеробі без видачі номерного жетона тощо).

Специфіка договору зберігання речей у гардеробі організації полягає у тому, що незалежно від того, платно чи безоплатно надаються послуги, зберігач речі зобов'язаний уживати всіх необхідних заходів для збереження речі непошкодженою. Більше того, за умови безоплатного зберігання на зберігача покладається обов'язок дбати про річ, як про свою власну (ч. 2 ст. 942 ЦК).

Відповідно до ч. 4 ст. 946 ЦК безоплатне зберігання речі може бути передбачене установчим документом юридичної особи або договором. Оплату за зберігання верхнього одягу та інших речей в гардеробі може бути встановлено лише тоді, коли це окремо обговорювалося сторонами або обумовлено іншими очевидними засобами при передачі речі на зберігання. Необхідно звернути увагу на те, що положення цієї статті застосовуються у разі зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, в закладах охорони здоров'я та інших закладах (сфери культури, освіти тощо).

На підтвердження факту укладення договору зберігання речі у гардеробі організації поклажодавцю видається номерок, жетон або інший легітимаційний знак (ч. 3 ст. 937 ЦК), що прирівнюється до простої письмової форми договору зберігання.

Головний обов'язок зберігача - повернути річ, яку було передано на зберігання. Однак у разі коли поклажодавець оскаржує тотожність речі, яку було прийнято на зберігання, і речі, яку було повернуто йому, закон допускає підтвердження за допомогою свідчень свідків (ч. 3 ст. 949 ЦК). Зберігач має право відмовитися видати річ пред'явнику жетона, якщо у нього виникли сумніви щодо особи поклажодавця, і зажадати додаткових доказів, які засвідчують право володільця жетона на отримання речі.

На зберігання речей у гардеробі організації поширюються норми загальних положень про зберігання, а також загальних положень про послуги (статті 901- 907, 936-955 ЦК).

Зберігач, тобто організація, де було залишено річ, зобов'язана вжити всіх заходів для належного зберігання. У разі втрати речі організація-зберігач має відшкодувати збитки за наявності своєї вини (умислу чи необережності). При цьому відповідно до ст. 614 ЦК України організація зобов'язана довести відсутність своєї вини (інакше її вважатимуть винною у втраті речі).

Відповідно до ч. 2 ст. 906 ЦК збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлено договором.

Якщо договір зберігання речі у гардеробі організацій був оплатним, відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві, відбувається з урахуванням підстав, наведених у ст. 951 ЦК.

Схожі статті




Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 4. Зберігання речей у гардеробі організації

Предыдущая | Следующая