Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Договір охорони майна, що знаходиться в жилих приміщеннях громадян

За договором охорони майна, що знаходиться в жилих приміщеннях громадян, одна сторона (охоронець) зобов'язується за допомогою технічних засобів і спеціальних нарядів організувати й забезпечити охорону жилого приміщення в цілому та збереження майна, що в ньому знаходиться, а друга сторона (замовник) зобов'язується оплатити надані охоронні послуги та виконати всі необхідні дії, які сприятимуть належному здійсненню охоронцем своїх обов'язків.

Цей договір безпосередньо спрямований на захист майнових інтересів фізичних осіб і набуває все більшого поширення.

Це двосторонній і оплатний договір, специфіка якого потребує його укладення виключно в письмовій формі.

Об'єктом охорони за даним договором може виступати майно, що знаходиться як у квартирі житлового багатоквартирного будинку, так і в приватному будинку. Однак, незважаючи на те, що за договором охороняється майно замовника, охоронець фактично здійснює охорону жилого приміщення замовника.

Особливості цього договору полягають у такому:

- передумовою укладення договору є обстеження квартири представниками охорони і обладнання її засобами охоронної сигналізації;

- замовник в односторонньому порядку оцінює вартість свого майна і визначає ціну договору, яка безпосередньо впливає на розмір щомісячної оплати послуг. Звичайно, якщо загальна оцінка майна у квартирі замовником викличе сумнів у охорони, то охорона може пересвідчитися у наявності такого майна;

- розмір оплати послуг не залежить від їх фактичного обсягу, тобто незалежно від того, чи буде квартира перебувати під охороною цілодобово, чи клієнт взагалі жодного разу протягом місяця не скористається послугами охорони, на суму оплати ця обставина впливати не буде;

- періодом охорони вважається час з моменту прийому об'єкта під охорону і до зняття її з охорони замовником чи довіреною особою;

- замовник може визначити довірену особу, яка має право входу в квартиру за його відсутності (як правило, довіреними особами виступають члени сім'ї та близькі родичі замовника. За відсутності замовника при спрацюванні охоронної сигналізації довірені особи також зобов'язані за викликом охорони прибути до квартири).

Охоронець зобов'язаний:

1) ознайомити замовника з правилами користування сигналізацією та порядком здачі квартири під охорону і зняття з охорони;

2) здійснювати охорону квартири за допомогою технічних засобів і спеціальних нарядів охорони;

3) забезпечити негайний виїзд нарядів охорони на квартиру у випадку спрацювання сигналізації;

4) при виявленні нарядом охорони ознак проникнення в квартиру сторонніх осіб вжити заходів щодо їх затримання, викликати на квартиру замовника або його довірених осіб;

5) виконувати за рахунок замовника за діючими розцінками ремонт засобів сигналізації, що вийшли з ладу з його вини, а також за необхідності - їх капітальний ремонт;

6) усувати за заявою замовника несправності сигналізації у технічно можливий строк.

З метою належного здійснення покладених обов'язків охоронцю надається ціла низка прав, які випливають із специфіки договору, зокрема:

- при надходженні сигналу "тривога" охоронець має право відкривати квартиру наданими йому замовником дублікатами ключів і оглядати квартиру, про що складається відповідний акт;

- у випадках, встановлених договором, тимчасово не приймати квартиру під охорону (наприклад, якщо виникли технічні неполадки засобів сигналізації, а замовник відмовляється від їх ремонту; після заміни замків або їх додаткового встановлення дублікати ключів не здано охоронцю).

Обов'язки замовника:

1) своєчасно вносити плату за послуги охорони;

2) підтримувати в належному стані двері, вікна, замки тощо;

3) виконувати правила користування сигналізацією й дотримуватися встановленого порядку здавання квартири під охорону і зняття з охорони;

4) здавати охоронцю дублікати ключів від дверей, що забезпечують доступ до квартири, та своєчасно замінювати їх;

5) негайно повідомляти охоронця про виявлення слідів проникнення сторонніх осіб у квартиру;

6) оплачувати вартість капітального ремонту технічних засобів сигналізації та вартість робіт з поточного ремонту в разі виходу їх з ладу з його вини;

7) не здійснювати самостійно ремонт сигналізації та не залучати до цього сторонніх осіб;

8) сповіщати охоронця про здачу квартири під охорону на тривалий період;

9) після припинення договору повернути охоронцю належні йому технічні засоби.

Охорона несе майнову відповідальність перед замовником за збитки, завдані сторонніми особами, які проникли до квартири в період охорони шляхом зламування, відкривання або руйнування заблокованих технічними засобами сигналізації вікон, дверей та інших конструкцій, та вчинили крадіжку, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, що знаходилося у квартирі.

Охорона несе перед замовником матеріальну відповідальність за збитки в межах вартості майна, оціненого замовником при укладанні договору. При цьому розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами, складеними за участю представника охорони.

Вартість вкраденого майна визначається виходячи з діючих роздрібних цін з урахуванням зносу та амортизації.

При визначенні розміру збитків враховуються вартість викраденого майна, а також викрадені грошові кошти та ювелірні вироби. Водночас, відповідальність охоронця за викрадену готівку та ювелірні вироби з дорогоцінного металу чи каменю обмежується певною сумою, як правило, 10- та, відповідно, 20-кратним розміром мінімальної заробітної плати, що повинно стимулювати замовника зберігати цінності у спеціально пристосованих для цього місцях (наприклад у банківських чи домашніх сейфах) та не залишати готівку чи коштовності на видноті.

Охоронець відповідає і за вкрадений антикваріат, але за умови, що при укладанні договору замовник передав йому нотаріально завірений, складений компетентними спеціалістами опис та оцінку вартості антикварних речей. Природно, що це має бути прямо передбачено в договорі охорони і отримати відображення в розмірі оплати за охоронні послуги.

Охоронець звільняється від матеріальної відповідальності, якщо:

1) крадіжка, грабіж, розбій, умисне пошкодження або знищення майна здійснені у зв'язку з тим, що замовник не ввімкнув охоронну сигналізацію або не здавав квартиру під охорону;

2) збитки завдані пожежею, стихійним лихом, протиправними діями при масових порушеннях громадського порядку;

3) особа, яка протиправно проникла до квартири, затримана на місці події. У цьому випадку всі претензії щодо знищеного чи пошкодженого майна власник квартири повинен пред'явити до затриманої особи. Якщо ж зловмисника затримано за межами квартири, наприклад на сходах, біля під'їзду, - майнова відповідальність покладається на охорону;

4) збитки, спричинені замовнику крадіжкою, грабежем, розбоєм, умисним знищенням або пошкодженням майна, що здійснені внаслідок проникнення в квартиру через місця, від обладнання яких технічними засобами охорони і безпеки замовник відмовився (наприклад, клієнт, який проживає на десятому поверсі, відмовився від блокування балконних дверей і саме через них зловмисник проник у квартиру). У цих випадках при укладанні договору охорони в Особливих умовах договору зазначається, що клієнт відмовився, наприклад, обладнати засобами охоронної сигналізації балконні двері;

5) крадіжка здійснена у період, коли охорона тимчасово не могла здійснюватися з технічних причин, про що замовник або його довірена особа були заздалегідь сповіщені охороною. Найчастіше такими причинами є планове відключення світла, і якщо засоби охоронної сигналізації не обладнані джерелом автономного живлення, в силу природних причин, охоронна сигналізація не працює;

6) замовник не здав дублікати ключів від вхідних дверей квартири, під'їзду, холу, сходової клітки, що перешкодило своєчасному виявленню причин спрацювання сигналізації та затриманню зловмисників на місці події;

7) замовник розголосив стороннім особам присвоєний кодовий номер квартири або правила користування технічними засобами охорони;

8) замовник вніс самостійно зміни в схему охоронної сигналізації, внаслідок чого вона не спрацювала;

9) шкода заподіяна без проникнення в квартиру (наприклад, у вікно квартири кинули цеглину чи гранату, внаслідок аварії опалювальної системи, "затоплення" квартири сусідами тощо).

У встановлених договором випадках відповідальність покладається і на замовника. Так, при неналежному виконанні правил користування сигналізацією та порядку здавання квартири під охорону і зняття з охорони, що стало причиною надходження сигналу "тривога" і виїзду нарядів охорони, замовник попереджається, а при повторних порушеннях - відшкодовує охоронцю матеріальні витрати в установленому договором розмірі за кожний такий виїзд нарядів охорони з його вини.

Договір укладається строком на один рік і набуває чинності наступного дня після його підписання. Якщо за місяць до закінчення строку договору жодна із сторін не вимагає його припинення або переукладання він вважається переукладеним на тих же умовах і на той же строк. Договір може бути розірваний сторонами на загальних підставах, передбачених цивільним законодавством. Крім того охоронець може розірвати договір в односторонньому порядку, якщо:.

1) технічні засоби охорони вийшли з ладу з вини замовника і потребують капітального ремонту, а замовник відмовляється оплатити ці витрати;

2) замовник (члени його сім'ї або довірена особа) допускають систематичні порушення правил користування сигналізацією та порядку здавання квартири під охорону і зняття з охорони, що зумовлює неодноразові виїзди нарядів охорони за сигналом "тривога";

3) замовник не згоден оплачувати послуги охоронця у зв'язку з підвищенням тарифів.

Схожі статті




Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О. В. - 3. Договір охорони майна, що знаходиться в жилих приміщеннях громадян

Предыдущая | Следующая