Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 67. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи
1. Зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи
У ЦК, використовуючи досвід законотворення і наукові розробки, закріплено два види зобов'язань з рятування: 1) зобов'язання, що виникають внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи; 2) зобов'язання, що виникають у зв'язку з рятуванням майна іншої особи.
Згідно із ст. 1161 ЦК шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі. Управо-моченою особою виступає рятувальник - фізична або юридична особа, а зобов'язаною - держава в особі спеціально уповноважених органів. Такий підхід грунтується на ч. 1 ст. 27 Конституції України: обов'язок держави - захищати життя людини і тому права рятувальника, який постраждав при виконанні свого громадянського обов'язку, будуть захищені, оскільки покладання такого обов'язку на фізичну особу не завжди є виправданим і економічно можливим. Очевидно, для реалізації цієї норми ЦК потребується прийняття спеціального закону, який визначить порядок відшкодування, джерела фінансування витрат і т. ін.
Зміст зобов'язання внаслідок рятування здоров'я та життя фізичної особи складає право рятувальника вимагати, а держави - відшкодувати завдану йому шкоду в повному обсязі. Останнє передбачає компенсацію як майнових, так і немайнових втрат рятувальника. Йдеться про втрачений заробіток, пошкоджене майно, витрати на лікування та ін. При вчиненні рятувальних дій рятувальник може і загинути, тоді управомоченими особами виступлять утриманці рятувальника, а також його дитина, народжена після його смерті. У такому разі відшкодування шкоди буде відбуватися відповідно до статей 1200, 1201 ЦК за правилами відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.
Умовами виникнення зобов'язання, що розглядається, виступають:
1. Існування реальної загрози для життя та здоров'я фізичної особи. Саме реальної, а не уявної і відсутньої в об'єктивній дійсності. Під загрозою розуміється можлива небезпека1.
Вираз "реальна загроза" означає невідкладність вчинення дій рятувальником. Дослідники підкреслювали наявний характер небезпеки, що означає настання загрози. Однак наявною необхідно вважати і таку небезпеку, яка ще не виникла, але її виникнення очевидне і невідворотне, а тому вимагається вжиття відповідних заходів щодо її запобігання і щодо запобігання тих шкідливих наслідків, які вона може принести. Інакше кажучи, рятувальні дії можуть мати місце, якщо є реальна загроза виникнення небезпеки. Дії з рятування можуть тривати тільки до тих пір, доки така небезпека ще існує. У той же час зобов'язання має виникнути і в тому разі, коли за обставинами справи рятувальнику не був ясним момент припинення небезпеки, і він продовжував рятувальні дії. Не визнаються рятувальними дії, вчинені після усунення небезпеки, і в застосуванні яких давно минула необхідність.
Визначення як об'єкта охорони "здоров'я та життя фізичної особи" викликає питання, чи виникне назване зобов'язання, коли рятується лише здоров'я, тобто загроза життю була відсутньою на момент вчинення рятувальних дій. Виправданим слід вважати, що рятувальними дії будуть визнаватися і тоді, коли небезпека загрожувала лише здоров'ю людини. В іншому випадку може виникнути проблема оцінки рятувальником ступеня загрози, зіставлення ним рівня небезпеки, що загрожує здоров'ю іншої особи та його власному, і т. п. 3
2. Відсутність у рятувальника відповідних повноважень вчиняти рятувальні дії стосовно інших осіб. Так, кредиторами в цьому зобов'язанні не можуть виступати професійні рятувальники, лікарі, оскільки рятувальні дії для них є виконанням професійних обов'язків. Заподіяна їм при цьому шкода відшкодовується організаціями, з якими вони перебувають у трудових відносинах, а також системою державного обов'язкового страхування.
3. Спрямованість дій на рятування здоров'я та життя іншої фізичної особи. Це означає, що вони мають за мету саме рятування здоров'я та життя іншої фізичної особи, а не іншого блага. Тому зобов'язання не виникає, коли рятування інших осіб стало побічним наслідком рятування власного життя рятувальником.
Зрозуміло, що при оцінці спрямованості дій саме на рятування життя і здоров'я іншої людини необхідно виходити із суб'єктивного сприйняття рятувальника. Слід також оцінювати доцільність і розумність його дій при рятуванні, виходячи із тих вимог, які можуть бути пред'явлені до кожної окремої особистості в конкретних умовах. Належить оцінити досвідченість, знання потерпілого, його вміння орієнтуватися, ступінь раптовості дій, що створили небезпеку, та інші конкретні обставини, і з цих позицій вирішувати питання про розумність і доцільність дій рятувальника. І якщо вийде, що громадянин діяв явно нерозумно і недоцільно, тобто коли йому самому має бути ясною невідповідність його дій обстановці, яка склалась, у відшкодуванні шкоди за ст. 1161 ЦК йому необхідно відмовити1.
Рятувальні дії мають фактичний характер і особливістю їх є швидкість і невідкладність виконання. Досягнення результату діяльності не є підставою для виникнення цього зобов'язання. Закон стимулює саме вчинення фактичних дій, спрямованих на рятування здоров'я та життя фізичної особи. Тому в тексті ст. 1161 ЦК і використовуються слова "рятувала здоров'я та життя", а не "врятувала".
4. Наявність шкоди у рятувальника. Це може бути пошкодження його майна, втрата заробітку внаслідок хвороби, каліцтва і т. п.
5. Причинний зв'язок між діями, спрямованими на рятування, і шкодою. Особливістю причинного зв'язку в зобов'язанні з рятування здоров'я і життя порівняно із зобов'язаннями, по відшкодуванню шкоди є те, що враховується причинний зв'язок між діями рятувальника і понесеною ним шкодою, а не причинний зв'язок між діями заподіювача шкоди і шкодою, яка виникла у потерпілого. Без зменшення майнового або немайнового блага на боці рятувальника зобов'язання не виникає, оскільки його мета - відшкодування шкоди, а не виплата винагороди за вчинені дії.
Отже, зобов'язання з рятування здоров я та життя фізичної особи - це таке недоговірне зобов'язання, яке виникає з односторонньої правомірної дії (дій) рятувальника, спрямованої на відвернення реальної загрози здоров'ю та життю іншої особи, і полягає у відшкодуванні державою в повному обсязі шкоди, зазнаної рятувальником.
Схожі статті
-
1. Поняття зобов'язання Зобов'язання по вчиненню дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення вперше окремо врегульовані в ЦК України. Вони...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Елементи зобов'язання
Сторонами зобов'язання, що розглядається, виступає особа, яка вчиняє дії в чужих майнових інтересах, - гестор, і особа, в інтересах якої вчиняються ці...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Поняття зобов'язання
1. Поняття зобов'язання Зобов'язання по вчиненню дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення вперше окремо врегульовані в ЦК України. Вони...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 50. Договір комісії
1. Поняття та умови договору комісії Відповідно до ст. 1011 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 51. Договір управління майном
1. Загальна характеристика договору (предмет, форма, сторони) Згідно зі ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 35. Цивільно-правовий договір
ГЛАВА 35. Цивільно-правовий договір 1. Поняття і значення договору Договір має місце там, де рівні, вільні та майново відокремлені суб'єкти досягають між...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Підстави виникнення зобов'язань
Зобов'язальні правовідносини, як і будь-які інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, яким законом надається значення юридичних фактів....
-
1. Загальні положення про порушення зобов'язання Зобов'язальне правовідношення як триваючий у часі правовий зв'язок учасників цивільних відносин протягом...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 49. Договір доручення
1. Поняття та умови договору доручення За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 41. Договір найму (оренди) житла
1. Поняття договору найму (оренди) житла Договір найму житла є однією із форм реалізації конституційного права людини на житло (ст. 47 Конституції). Це...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 36. Договір купівлі-продажу
ГЛАВА 36. Договір купівлі-продажу 1. Загальні положення про купівлю-продаж За умов ринкової економіки договір купівлі-продажу стає одним із...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 52. Страхові зобов'язання
ГЛАВА 52. Страхові зобов'язання 1. Загальні положення про страхування У процесі життєдіяльності людина постійно перебуває під впливом різноманітних...
-
ГЛАВА 36. Договір купівлі-продажу 1. Загальні положення про купівлю-продаж За умов ринкової економіки договір купівлі-продажу стає одним із...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 31. Виконання зобов'язання
1. Поняття і загальні умови виконання зобов'язання Виконання зобов'язання - це вчинення боржником або іншою особою на користь кредитора або третьої особи...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 30. Зобов'язальне право і зобов'язання
ГЛАВА 30. Зобов'язальне право і зобов'язання 1. Поняття зобов'язального права Зобов'язальне право є найбільшою підгалуззю цивільного права. Норми...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 5. Підтвердження виконання зобов'язання
Спосіб виконання зобов'язання - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання зобов'язання. Спосіб виконання зобов'язання, як...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Спосіб, строк (термін) та місце виконання зобов'язання
Спосіб виконання зобов'язання - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання зобов'язання. Спосіб виконання зобов'язання, як...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
Зобов'язання має виконуватися належними сторонами, якими виступають божник та кредитор. Внаслідок чіткої персоніфікації сторін у зобов'язальних...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Свобода договору
Свобода договору як одна з основних засад цивільного законодавства (ст. З ЦК України) і виразник диспозитивної спрямованості втілених у ньому норм...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Поняття і значення договору
ГЛАВА 35. Цивільно-правовий договір 1. Поняття і значення договору Договір має місце там, де рівні, вільні та майново відокремлені суб'єкти досягають між...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Виконання зобов'язання із публічного конкурсу
У процесі проведення конкурсу у засновника може виникнути потреба у зміні умов або взагалі у його припиненні. Оскільки оголошення конкурсу є...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Зміна умов і відмова від проведення конкурсу
У процесі проведення конкурсу у засновника може виникнути потреба у зміні умов або взагалі у його припиненні. Оскільки оголошення конкурсу є...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Учасники страхових зобов'язань
Учасники страхового зобов'язання поділяються на дві групи: обов'язкові та факультативні (необов'язкові). Сторонами договору страхування (його...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Суб'єкти зобов'язань
Суб'єктами зобов'язання є його сторони - кредитор і боржник (ч. 1 ст. 510 ЦК). Сторонами зобов'язання в більшості випадків є один кредитор і один...
-
1. Загальна характеристика договору (предмет, форма, сторони) Згідно зі ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - РОЗДІЛ VIII. Загальні положення про договір
ГЛАВА 35. Цивільно-правовий договір 1. Поняття і значення договору Договір має місце там, де рівні, вільні та майново відокремлені суб'єкти досягають між...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Поняття та умови договору комісії
1. Поняття та умови договору комісії Відповідно до ст. 1011 ЦК за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Поняття та види зобов'язань
Зобов'язання передусім є цивільними правовідносинами. Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 37. Договір дарування
Загальні положення За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному)...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 48. Договір зберігання
1. Загальні положення про зберігання Договір зберігання має широке застосування у цивільному обороті. Він укладається у випадках, коли у власника або...
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 67. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної особи або юридичної особи