Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Учасники страхових зобов'язань
Учасники страхового зобов'язання поділяються на дві групи: обов'язкові та факультативні (необов'язкові). Сторонами договору страхування (його обов'язковими учасниками) є страховик та страхувальник.
ЦК визначає страховика як юридичну особу, спеціально створену для здійснення страхової діяльності та яка одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким мають відповідати страховики, встановлюються законом (ч. 1 ст. 984 ЦК).
Відповідно до ст. 2 Закону страховиками визнаються фінансові установи2, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю і здійснюють страхову діяльність на підставі відповідної ліцензії. Слова "страховик", "страхова компанія", "страхова організація" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Для набуття статусу страховика необхідне додержання встановлених чинним законодавством вимог. Так, страхова діяльність в Україні здійснюється, за незначними винятками, страховиками - резидентами України, які повинні мати у своєму складі не менше трьох учасників. З метою забезпечення платоспроможності страховика та виконання ним зобов'язань перед страхувальниками встановлюються значні обмеження щодо предмета діяльності страховика, видів страхування, мінімального розміру статутного капіталу та деякі інші. Так, предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Дозволяється виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових право-чинів, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика (ст. 2 Закону). Мінімальний розмір статутного капіталу страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 мільйону євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 мільйона євро за валютним обмінним курсом валюти України2. При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутного капіталу статутний капітал має бути сплачений (за деяким винятком) виключно в грошовій формі1.
Окрім вищезазначених організаційно-правових форм, страховиками можуть бути також і суб'єкти публічного права (державні організації), але тільки у випадках, прямо встановлених законодавством України. Названі страховики також створюються і діють відповідно до Закону. Причому використання слів "державна", "національна" або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.
Фізичні та юридичні особи з метою страхового захисту своїх майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування (ст. 14 Закону)2, які не мають на меті одержання прибутку, і тому не є суб'єктами підприємницької діяльності. Товариство взаємного страхування є юридичною особою - страховиком, створеною з метою страхування ризиків своїх членів. Страхові відносини між названим товариством та його членами будуються на підставі укладеного договору страхування, в якому предмет страхування, страхові суми, порядок їх виплати та порядок внесення страхових платежів визначаються з урахуванням особливостей кожного члена товариства.
Для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України, страховики можуть утворювати спілки, асоціації та інші об'єднання з правами юридичної особи, які не є страховиками і не можуть займатися страховою діяльністю3 (ст. 13 Закону).
Другим обов'язковим учасником (стороною) страхового зобов'язання є страхувальник. Страхувальниками визнаються юридичні та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до чинного законодавства (ч. 2 ст. 984 ЦК; ст. З Закону).
Крім страховика та страхувальника, у страховому правовідношенні можуть брати участь також інші особи: вигодонабувачі, застраховані особи та страхові посередники.
Вигодонабувач - це юридична або фізична особа, призначена страхувальником для одержання страхової виплати (ч. 2 ст. 985 ЦК).
Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування. Порядок призначення вигодонабувачів відрізняється залежно від того, призначається вигодонабувач за договором особистого страхування чи за договором іншим, ніж договір особистого страхування.
При укладенні договору особистого страхування призначення вигодонабувача здійснюється виключно за згодою застрахованої особи. Страхувальники мають право при укладенні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи вигодонабувачів для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором. Вимога щодо обов'язкової згоди застрахованої особи при призначенні вигодонабувача (у разі, якщо застрахована особа не є ні страхувальником, ні вигодонабувачем) визначається тим, що можливість одержання страхової виплати страхувальником або вигодонабувачем обумовлюється настанням страхового випадку із застрахованою особою.
При укладенні договорів майнового страхування або страхування відповідальності вигодонабувач може бути призначений чи змінений (до настання страхового випадку) на розсуд страхувальника. Проте в даному випадку не всі особи можуть бути вигодонабувачами, а лише ті, яким внаслідок настання страхового випадку будуть заподіяні збитки.
Договір страхування, яким передбачено призначення вигодонабувача, є договором на користь третьої особи (ст. 636 ЦК), який наділений певною специфікою (вигодонабувач наділяється, крім прав, також певними обов'язками, встановленими договором страхування). Якщо вигодонабувач висловив намір скористатися своїм правом (або виконав певні обов'язки за договором страхування), страхувальник не вправі його замінити.
Застрахованою особою є фізична особа, в житті якої може відбутися подія, яка викликає обов'язок страховика здійснити страхову виплату. Страхувальник вправі укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату в разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку (ч. 1 ст. 985 ЦК). За загальним правилом страхування застрахованих осіб може мати місце лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством, тому що застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.
Страхова діяльність в Україні може провадитися також із залученням страхових посередників: страхових або перестрахових брокерів та страхових агентів, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти.
Страхові брокери - юридичні або фізичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди (договору) з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди (договору) із страховиком, який має потребу в перестрахуванні як перестрахувальник.
Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладенням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), у тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом. Відносини страхового (перс-страхового) брокера з потенційним (майбутнім) страхувальником (перестрахувальником), які опосередковуються брокерською угодою, мають комісійний характер.
На відміну від страхових (перестрахових) брокерів, страхові агенти є представниками страховика і діють у його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком. Страховими агентами можуть бути фізичні або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Так, наприклад, при здійсненні обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, на підставі агентського договору зі страховиком видає страховий поліс1. На території України допускається посередницька діяльність, за незначними винятками, з укладення договорів страхування лише зі страховиками-резидентами. З 16 травня 2013 р. у зв'язку зі вступом України до Світової організації торгівлі вказане обмеження втрачає чинність'.
Схожі статті
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Страхові зобов'язання: поняття, характеристика
Страхові зобов'язання є самостійним видом цивільно-правових зобов'язань, які опосередковують відносини з надання фінансових послуг1. Страховим...
-
ГЛАВА 52. Страхові зобов'язання 1. Загальні положення про страхування У процесі життєдіяльності людина постійно перебуває під впливом різноманітних...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Права та обов'язки сторін
За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Загальні положення про страхування
ГЛАВА 52. Страхові зобов'язання 1. Загальні положення про страхування У процесі життєдіяльності людина постійно перебуває під впливом різноманітних...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 52. Страхові зобов'язання
ГЛАВА 52. Страхові зобов'язання 1. Загальні положення про страхування У процесі життєдіяльності людина постійно перебуває під впливом різноманітних...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Договір прокату
За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 6. Застава
Застава - це традиційний майновий вид забезпечення виконання зобов'язання, при якому кредитор-заставодержатель має право у разі невиконання боржником...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Суб'єкти зобов'язань
Суб'єктами зобов'язання є його сторони - кредитор і боржник (ч. 1 ст. 510 ЦК). Сторонами зобов'язання в більшості випадків є один кредитор і один...
-
ГЛАВА 36. Договір купівлі-продажу 1. Загальні положення про купівлю-продаж За умов ринкової економіки договір купівлі-продажу стає одним із...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення
Змістом договору є його умови, які мають бути чітко визначені та зрозумілі. Окрім визначеності, до змісту договору повинна висуватися вимога про...
-
Оскільки договори укладаються певними особами (сторонами цього договору) для досягнення певної мети, то, як правило, її досягненням охоплюється набуття...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Загальні положення про договір найму (оренди)
ГЛАВА 40. Договір найму (оренди) 1. Загальні положення про договір найму (оренди) За договором найму (оренди) одна сторона (наймодавець) передає або...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 40. Договір найму (оренди)
ГЛАВА 40. Договір найму (оренди) 1. Загальні положення про договір найму (оренди) За договором найму (оренди) одна сторона (наймодавець) передає або...
-
ГЛАВА 40. Договір найму (оренди) 1. Загальні положення про договір найму (оренди) За договором найму (оренди) одна сторона (наймодавець) передає або...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Загальні положення про купівлю-продаж
ГЛАВА 36. Договір купівлі-продажу 1. Загальні положення про купівлю-продаж За умов ринкової економіки договір купівлі-продажу стає одним із...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Співвідношення договору лізингу з іншими договорами найму
Договір лізингу є окремим видом договору найму. З іншими видами договору найму договір лізингу поєднує те, що річ (предмет лізингу) передається в...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Права сторін на результати робіт
Договір на виконання НД або ДКТР є двостороннім, а тому оскільки обов'язки однієї сторони кореспондують правам іншої, то з метою усунення дублювання...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 5. Договір оренди підприємства
ЦК указав на можливість підприємства виступати об'єктом договору оренди (ч. 4 ст. 191 ЦК), але не встановив його спеціального регулювання. Звідси можна...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 36. Договір купівлі-продажу
ГЛАВА 36. Договір купівлі-продажу 1. Загальні положення про купівлю-продаж За умов ринкової економіки договір купівлі-продажу стає одним із...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Підстави виникнення зобов'язань
Зобов'язальні правовідносини, як і будь-які інші цивільні правовідносини, виникають з обставин, яким законом надається значення юридичних фактів....
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Спосіб, строк (термін) та місце виконання зобов'язання
Спосіб виконання зобов'язання - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання зобов'язання. Спосіб виконання зобов'язання, як...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Предмет виконання зобов'язання
Предметом виконання зобов'язання, зокрема, є певна річ, робота, послуга, гроші, що боржник повинен передати, виконати, надати чи сплатити кредиторові або...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Відповідальність боржника за дії інших осіб
Як зазначалося у главі 14 1-го тому цього підручника, цивільно-правову відповідальність можна розглядати як застосування до правопорушника у разі...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Предмет договору дарування
Чинний ЦК встановлює, що дарунком можуть бути рухомі речі, у тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Роздрібна купівля-продаж
Найпоширенішим різновидом купівлі-продажу є роздрібна купівля-продаж, призначення якої - безпосереднє та систематичне забезпечення населення...
-
Як зазначалося у главі 14 1-го тому цього підручника, цивільно-правову відповідальність можна розглядати як застосування до правопорушника у разі...
-
1. Поняття та загальна характеристика припинення зобов'язань Відносний характер зобов'язань свідчить про те, що їх існування обмежене певними часовими...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 33. Припинення зобов'язань
1. Поняття та загальна характеристика припинення зобов'язань Відносний характер зобов'язань свідчить про те, що їх існування обмежене певними часовими...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
Зобов'язання має виконуватися належними сторонами, якими виступають божник та кредитор. Внаслідок чіткої персоніфікації сторін у зобов'язальних...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Договір управління підприємством
Предметом договору управління майном може бути підприємство як єдиний майновий комплекс (ч. 1 ст. 1030 ЦК України). Специфічні риси підприємства як...
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Учасники страхових зобов'язань