Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 6.2. Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражаючих факторів

Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях необхідно оцінити стійкість об'єкта проти впливу уражаючих факторів.

Вихідними даними для проведення розрахунків стійкості об'єкта до ураження є: максимальні значення параметрів можливих уражаючих факторів і характеристики елементів об'єкта.

Параметри уражаючих факторів можна одержати у відділі або управлінні ЦЗ або визначити розрахунковим способом.

Руйнування житлових будинків, виробничих приміщень, тваринницьких комплексів, споруд різного виробничого призначення може бути у воєнний час від вибухової хвилі, в мирний час від аварій різного характеру, ураганів і землетрусів. Дія ударної хвилі на об'єкт характеризується складним комплексом навантажень: надмірним тиском, тиском відбивання, тиском швидкісного напору, тиском затікання, навантаженням від сейсмовибухових хвиль.

Все це буде залежати від виду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції й розмірів елементів об'єкта, орієнтації відносно вибуху, розміщення будівель і споруд, рельєфу місцевості, характеру аварії, сили землетрусу чи бурі.

Враховувати їх разом для кожного об'єкта неможливо. Тому опір конструкцій дії ударної хвилі прийнято характеризувати надмірним тиском у фронті ударної хвилі (РФ), який призводить до слабких, середніх і сильних руйнувань (табл. 117).

Таблиця 117. Ступінь руйнувань залежно від надмірного тиску ударної хвилі РФ, кПа

Об'єкти руйнувань

Ступінь руйнувань

Повний

Сильний

Середній

Слабкий

1

2

3

4

5

Споруди з легким металевим і залізобетонним каркасом

60-100

40-60

20-40

10-20

Цегляні будівлі

35-45

25-35

15-25

8-15

Дерев'яні будівлі

20-30

15-20

8-12

6-8

Будівлі складів, цегляні

30-40

20-30

10-20

Дамби земляні, ширина 20-100 м

1000

1000

1000-700

700-150

Ремонтні майстерні

35

25-35

15-25

7-15

Водопровідні башти

50-100

30-50

20-30

8-20

Автомобілі вантажні й автоцистерни

55

35-55

25-35

20-25

Трактори

70

60-70

40-60

30-40

Комбайни

40

25-40

15-25

8-15

Трансформаторні і розподільні підстанції

60-100

40-60

30-40

10-30

Котельні

35-45

25-35

15-25

7-15

Кабельні повітряні лінії

70-80

30-70

10-30

8-10

Кабельні підземні лінії

1000

500-1000

300-500

200-300

Дизельні електростанції

35-45

25-35

15-25

10-15

Повітряні електростанції

100-60

60-40

40-20

Підземні мережі: водопровід, каналізація, газ

1500

1000-1500

600-1000

130-600

Підземні резервуари паливно-мастильних матеріалів (ПММ)

200

100-200

50-100

30-50

Необсипані резервуари зПММ

80

30-80

15-30

8-15

Вбудовані сховища, розраховані на 100 тис. кПа

250-300

200-250

150-200

100-150

Підвальні приміщення

60-80

40-60

80-40

25-30

Протирадіаційні укриття

120-150

50-120

30-50

25-30

Осередки ураження при землетрусах за характером руйнувань будівель і споруд можна порівняти з осередками ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій необхідно брати не максимальний надмірний тиск у фронті ударної хвилі, а максимальну силу землетрусу в балах за шкалою Ріхтера (табл. 118).

Вихідними даними для оцінки фізичної стійкості є конструктивні особливості елементів, їх форма, габарити (довжина, ширина, діаметр та ін.), характеристики міцності та ін.

Таблиця 118. Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу за шкалою Ріхтера

Характеристика будівель і споруд

Руйнування, бали

Слабке

Середнє

Сильне

Повне

Будови з легким металевим каркасом і без каркасної конструкції

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

IX-ХII

Промислові будівлі з металевим каркасом і суцільним крихким заповненням стін, покрівлі

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

IX-X

Будівлі зі збірного залізобетону

VI-VII

VII-VIII

VIII-XI

Цегляні без каркасні виробничо-допоміжні одно-і багатоповерхові будівлі з перекриттям (покриттям) із залізобетонних збірних елементів

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

IX-XI

Те саме, з перекриттям (покриттям) із дерев'яних елементів одно - і багатоповерхові

VI

VI-VII

VII-VIII

Більше

VIII

Цегляні малоповерхові будівлі (один два поверхи)

VI

VI-VII

VII-VIII

VIII-IX

Складські цегляні будівлі

V-VI

VI-VIII

VIII-IX

IX-X

Послідовність проведення оцінки:

- визначення максимального надмірного тиску ударної хвилі, ДРФ, сейсмічної хвилі чи сили бурі, яка очікується на об'єкті;

- виділення основних елементів на об'єкті (склади, майстерні, цехи та ін.)* від яких залежатиме функціонування об'єкта і виробництво продукції;

- оцінка стійкості кожного елемента об'єкта;

- визначення межі стійкості об'єкта проти впливу ударної, сейсмічної хвилі, урагану за мінімальною стійкістю його основних елементів;

- порівняння розрахованої межі стійкості об'єкта ΔРФ1im, з очікуваним максимальним надмірним тиском ударної хвилі ΔРФMах, сейсмічної хвилі чи сили бурі. Якщо ΔРФLim > ΔРФMах, то об'єкт стійкий, якщо ж ΔРФLim < ΔРФMах, то об'єкт нестійкий проти ударної хвилі і аналогічно до сейсмічної хвилі і бурі;

- визначення ступеня можливих руйнувань за таблицею результатів оцінки для елементів об'єкта при можливому і максимальному значенні надмірного тиску ΔРФMах, тиску сейсмічної хвилі чи сили бурі й можливі при цьому втрати (відсотки).

На основі результатів оцінки стійкості об'єкта роблять висновки і пропозиції за кожним елементом і об'єктом в цілому: межа стійкості об'єкта, найбільш вразливі його елементи, характер і ступінь руйнувань при максимальному надмірному тиску, сильному землетрусі й урагані, можливі збитки; межа доцільного, підвищення стійкості найбільш вразливих елементів об'єкта і пропозиції (заходи) для підвищення межі стійкості об'єкта.



Схожі статті




Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 6.2. Оцінка стійкості об'єкта проти впливу уражаючих факторів

Предыдущая | Следующая