Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 3.12. Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин
Наслідки впливу небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті визначаються з метою прогнозування масштабів зараження при аваріях з небезпечними хімічними речовинами на промислових об'єктах, автомобільному, залізничному і трубопровідному транспорті, а також морському транспорті, якщо заражена хмара може дійти до прибережної зони, де перебувають люди.
Прогнозування масштабів зараження - це визначення глибини і площі можливого і фактичного зараження території СДЯР, часу підходу зараженого повітря і небезпеки ураження людей, тварин і рослин.
Методика прогнозування застосовується для хімічних речовин, що перебувають у рідкому або газоподібному стані та при потраплянні в атмосферу переходять у газоподібний стан і утворюють хмару зараженого повітря (первинну і вторинну).
Розрахунки передбачається проводити для приземного шару повітря до висоти 10 м над поверхнею землі.
Прогнозування проводиться з метою планування організації захисту людей, сільськогосподарських тварин, урожаю, продуктів харчування та ін., які перебувають у зоні хімічного зараження.
Прогнозування обстановки може бути довгострокове (оперативне) і аварійне.
Довгострокове прогнозування проводиться завчасно для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів для ліквідації наслідків аварії, розробки заходів забезпечення захисту населення та підвищення стійкості роботи об'єктів. Для прогнозування необхідні такі дані:
- загальна кількість небезпечних хімічних речовин на об'єктах, які знаходяться в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо), розлив хімічної речовини приймається "вільно"; кількість хімічної речовини в одиничній максимальній ємності - залежно від умов зберігання приймається розлив хімічної речовини "у піддон" або "вільно"; висота обвалування та піддону;
- метеоумови;
- швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря - 20 °С, ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія, напрямок вітру не враховується, тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360°;
- заповнення ємності приймається за 70 % від паспортного об'єму ємності;
- ємності при аваріях руйнуються повністю;
- при аваріях на газо - і продуктопроводах величина викидання хімічної речовини приймається за таку, що дорівнює її максимальній кількості, яка знаходиться в трубопроводі між автоматичними відсіка-чами (це 270-500 г);
- середня щільність населення в цій місцевості;
- захищеність населення, продуктів харчування.
При розташуванні в межах адміністративної території двох і більше хімічно небезпечних об'єктів та накладанні зон можливого зараження одна на одну чисельність населення, що може потрапити в зону зараження, визначають з розрахунку одноразового зараження території максимальною зоною можливого зараження СДЯР.
Зона можливого хімічного зараження - це площа кола з радіусом, який дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря з уражаючою токсодозою.
За наявності на об'єкті або адміністративній території кількох небезпечних речовин прогнозування масштабів зараження та оцінювання ступеня хімічної небезпеки проводяться за тією речовиною, аварія з викиданням (виливанням) якої може бути найбільш небезпечною для населення.
Порядок нанесення зон зараження СДЯР на карти і схеми. При швидкості вітру, меншій за 1 м/с, зараження має вигляд кола (рис. 31, а), точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 360°. Радіус кола дорівнює Г. Зображення еліпса (пунктиром) відповідає зоні фактичного зараження на певний момент часу.
А б в
Рис. 31. Нанесення зон зараження СДЯР на карту (схему): а - при швидкості вітру < 1 м/с; б - при швидкості вітру 1 м/с; в - при швидкості вітру > 1 м/с
При швидкості вітру за прогнозом 1 м/с зона зараження має вигляд півкола (рис. 31, б), точка 0 відповідає джерелу зараження, Ф = 180°. Радіус півкола дорівнює Г. Бісектриса півкола збігається з віссю сліду зараженої хмари і орієнтована за напрямком вітру.
При швидкості вітру за прогнозом від 1 до 2 м/с зона зараження має вигляд сектора (рис. 31, в), точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 90°. При швидкості вітру за прогнозом більше ніж 2 м/с Ф = 45Е, радіус сектора дорівнює Г.
Бісектриса сектора збігається з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямком вітру.
Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження. Прогнозування масштабів зараження - це визначення глибини і площі можливого і фактичного зараження території СДЯР, часу підходу зараженого повітря і небезпеки ураження людей, тварин і рослин.
У результаті руйнування ємності і миттєвого (1-3 хв.) переходу в атмосферу хімічної речовини утворюється первинна хмара зараження.
Випаровування речовини, що розлилася на підстеляючу поверхню, утворює вторинну хмару небезпечної хімічної речовини.
Площа зони фактичного зараження - це територія з небезпечними для життя людей і тварин межами.
Площу можливого зараження первинною (або вторинною) хмарою СДЯР визначають за формулою
SU = 8,72 - 10-е. Г2 - ф,
Де SM - площа зони можливого зараження СДЯР, км2; Г - глибина зараження, км; ф - умовний розмір зони можливого зараження, коефіцієнт, що умовно дорівнює кутовому розміру зони.
Аварійне прогнозування здійснюється за даяними розвідки після виникнення аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій у зоні можливого хімічного зараження.
Для аварійного прогнозування необхідні такі дані:
- загальна кількість хімічної речовини в ємності (або трубопроводі) на час аварії;
- характер розливу хімічної речовини на підстеляючу поверхню ("вільно" або "у піддон");
- висота обвалування (або піддону);
- наявність населених пунктів, лісових і садових насаджень;
- реальні метеоумови на даний час: температура повітря (°С), швидкість (м/с) і напрямок вітру в приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості шарів повітря (інверсія, конвекція, ізотермія) (рис. 29, 30, табл. 68,69, 71);
- середня густота населення для території, над якою поширюється хмара зараженого повітря;
- захищеність населення.
Прогноз здійснюється не більше ніж на 4 год, після чого він має бути уточнений.
Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням перенесення повітряних мас за 4 год: Г = 4У, де Г - глибина зони; V - швидкість перенесення повітряних мас (табл. 68).
Таблиця 68. Швидкість перенесення переднього фронту хмари, зараженої СДЯР, км/год залежно від швидкості вітру і вертикального стану атмосфери
Швидкість вітру, М/с |
Швидкість перенесення фронту хмари зараженого повітря СДЯР, км/год,: | ||
Ізотермія |
Інверсія |
Конвекція | |
1 |
6 |
5 |
7 |
2 |
12 |
10 |
14 |
3 |
18 |
16 |
21 |
4 |
24 |
21 |
28 |
5 |
29 | ||
6 |
35 | ||
7 |
41 | ||
8 |
47 | ||
9 |
53 | ||
10 |
59 |
Площу зони фактичного зараження ЗфСкм2) розраховують за формулою
Де К - коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, приймається рівним 0,081 - при інверсії; 0,133 - при ізотермії; 0,235 -- при конвекції; Г - глибина зони зараження, яка визначається за допомогою таблиць 69-78, t - час, який пройшов після аварії, год.
Таблиця 69. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем, соляною кислотою, сірчистим ангідридом після аварії, при інверсії, км
Кількість СДЯР, т |
Темпе-ратура повітря, °С |
Сірковуглець |
Соляна кислота |
Сірчистий ангідрид | |||||||||
Швидкість вітру, м/с | |||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 | ||
1,0 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
1,9 |
1,2 |
1,0 |
0,9 | |||
0 |
1,2 |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
2,1 |
1,4 |
1,1 |
1,0 | |||||
+20 |
1,9 |
1,2 |
1,0 |
0,9 |
2,3 |
1,5 |
1,2 |
1,1 | |||||
5,0 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
1,5 |
1,4 |
1,0 |
1,0 |
5,2 |
8,2 |
2,5 |
2,1 | ||
0 |
<0,5 |
3,0 |
2,2 |
1,9 |
1,8 |
5,8 |
3,6 |
2,8 |
2,4 | ||||
+20 |
<0,6 |
5,2 |
3,2 |
2,5 |
2,2 |
6,4 |
3,9 |
3,1 |
2,7 | ||||
10 |
-20 |
<0,5 |
2,3 |
1,7 |
1,6 |
1,5 |
7,8 |
4,7 |
3,7 |
3,1 | |||
0 |
0,5 |
4,6 |
3,2 |
2,7 |
2,5 |
9,2 |
5,6 |
4,3 |
3,7 | ||||
+20 |
1,3 |
0,9 |
0,7 |
0,6 |
7,9 |
4,8 |
3,7 |
3,1 |
9,9 |
6,0 |
4,6 |
3,9 | |
50 |
-20 |
1,4 |
1,0 |
0,9 |
0,9 |
6,1 |
4,2 |
3,7 |
3.3 |
21,2 |
12,4 |
9,2 |
7,6 |
0 |
2,0 |
1,5 |
1,4 |
1,3 |
12,2 |
8,2 |
6,9 |
6,3 |
24,7 |
14,3 |
10,8 |
9,0 | |
+20 |
3,2 |
2,0 |
1,6 |
1,4 |
21,5 |
12,5 |
9,3 |
7,7 |
26,4 |
15,3 |
11,5 |
9,5 | |
70 |
-20 |
1,6 |
1,2 |
1,1 |
1,1 |
7,5 |
5,3 |
4,5 |
4,1 |
26,2 |
15,2 |
11,4 |
9,4 |
0 |
2,5 |
1,9 |
1,7 |
5 |
14,8 |
10,1 |
8,4 |
7,5 |
30,8 |
17,8 |
13,3 |
11,0 | |
+20 |
3,9 |
2,4 |
1,9 |
1,7 |
26,5 |
15,4 |
11,5 |
9,5 |
32,9 |
19,0 |
14,2 |
11,7 |
Таблиця 70. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком, сірководнем після аварії, при інверсії, км
Кіль- Кість СДЯР, т |
Тем- Пература повітря, °С |
Хлор |
Аміак |
Сірководень | |||||||||
Швидкість вітру, м/с | |||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 | ||
-20 |
4,2 |
2,7 |
2,1 |
1,9 | |||||||||
1,0 |
0 |
4,6 |
2,9 |
2,3 |
2,0 |
<0,5 |
<0,5 | ||||||
+20 |
4,8 |
3,0 |
2,4 |
2,1 | |||||||||
-20 |
11,6 |
6,9 |
5,3 |
4,5 |
1,5 |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
1,4 |
0,9 |
0,8 |
0,7 | |
5,0 |
0 |
12,2 |
7,3 |
5,6 |
4,7 |
1,6 |
1,1 |
0,8 |
0,9 |
1,5 |
1 |
0,8 |
0,7 |
+20 |
12,8 |
7,6 |
5,8 |
4,9 |
1,6 |
1,1 |
1,0 |
0,9 |
1,6 |
1,1 |
0,9 |
0,8 | |
-20 |
17,7 |
10,4 |
7,9 |
6,6 |
2,3 |
1,5 |
1,2 |
1,0 |
2,2 |
1,5 |
1.2 |
1.1 | |
10 |
0 |
18,5 |
10,9 |
8,3 |
6,9 |
2,4 |
1,5 |
1,3 |
1,1 |
2,5 |
1,6 |
1,3 |
1,2 |
+20 |
19,3 |
11,3 |
8,6 |
7,2 |
2,6 |
1,7 |
1,4 |
1,2 |
2,6 |
1,7 |
1,4 |
1,2 | |
-20 |
48,2 |
27,3 |
20,3 |
16,6 |
6,6 |
4,0 |
3,2 |
1,2 |
6,3 |
3,9 |
3,0 |
2,6 | |
50 |
0 |
50,4 |
28,6 |
21,2 |
17,3 |
6,8 |
4,2 |
3,3 |
1,3 |
6,7 |
4,1 |
3,2 |
2,8 |
+20 |
52,9 |
30,0 |
22,1 |
18,1 |
7,2 |
4,4 |
3,4 |
2,4 |
6,9 |
4,2 |
3,3 |
2,9 | |
-20 |
59,9 |
33,7 |
24,8 |
20,3 |
8,1 |
4,9 |
3,8 |
3,2 |
7,7 |
4,7 |
3,7 |
3,2 | |
70 |
0 |
62,6 |
35,2 |
25,9 |
21,1 |
8,4 |
5,1 |
4,0 |
3,4 |
8,2 |
5,0 |
3,8 |
3,3 |
+20 |
65,6 |
36,8 |
27,1 |
22,0 |
8,9 |
5,4 |
4,2 |
3,6 |
8,4 |
5,1 |
3,9 |
3,4 |
Таблиця 71. Глибина поширення зараженого повітря хлорпікрином, формальдегідом після аварії, при інверсії, км
Кількість СДЯР, т |
Температура повітря, °С |
Хлорпікрин |
Формальдегід | ||||||
Швидкість вітру, м/с | |||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1,0 |
-20 |
1,8 |
1,3 |
1,2 |
1,1 |
4,1 |
2,7 |
2,1 |
1,9 |
0 |
3,6 |
2,6 |
2,2 |
2,1 |
4,6 |
3,1 |
2,4 |
2,1 | |
+20 |
7,4 |
5,2 |
4,4 |
4,0 |
4,9 |
3,2 |
2,6 |
2,2 | |
5,0 |
+40 |
28,6 |
18,9 |
15,7 |
13,9 |
9,9 |
6,0 |
4,6 |
3,9 |
-20 |
5,0 |
3,4 |
2,9 |
2,7 |
10,8 |
6,4 |
4,9 |
4,1 | |
0 |
9,7 |
6,6 |
5,6 |
5,0 |
12,3 |
7,3 |
5,6 |
4,7 | |
+20 |
20,2 |
13,4 |
11,3 |
10,1 |
13,1 |
7,8 |
6,0 |
5,0 | |
10 |
-20 |
7,4 |
5,2 |
4,4 |
4,0 |
16,4 |
9,6 |
7,3 |
6,0 |
0 |
14,7 |
9,9 |
8,35 |
7,4 |
18,7 |
11,0 |
8,3 |
6,9 | |
+20 |
31,3 |
20,7 |
17,0 |
15,2 |
19,7 |
11,6 |
8,8 |
7,3 | |
50 |
-20 |
20,2 |
16,4 |
11,3 |
10,2 |
44,9 |
25,4 |
21,6 |
17,5 |
0 |
40,3 |
26,4 |
21,8 |
19,3 |
50,9 |
28,9 |
24,2 |
19,6 | |
+20 |
86,0 |
54,1 |
43,9 |
38,8 |
54,1 |
30,7 |
25,4 |
20,6 | |
70 |
-20 |
24,8 |
16,3 |
13,8 |
12,4 |
55,8 |
31,4 |
23,1 |
18,7 |
0 |
49,8 |
32,5 |
26,7 |
23,6 |
63,1 |
35,6 |
26,2 |
21,3 | |
+20 |
105 |
66,9 |
54,9 |
48,8 |
67,1 |
37,7 |
27,8 |
22,5 |
Таблиця 72. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком після аварії, при ізотерміїї, км
Кількість СДЯР, т |
Температура повітря, ͦ С |
Хлор |
Аміак | ||||||||||
Швидкість вітру, м/с | |||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
1,0 |
-20 |
1,6 |
ІД |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
0,6 | ||||||
0 |
1,7 |
1,2 |
1,0 |
0,9 |
0,8 |
0,6 | |||||||
+20 |
1,8 |
1,3 |
1,1 |
1,0 |
0,9 |
0,7 | |||||||
+40 |
1,9 |
2,1 |
1,2 |
1,1 |
1,0 |
0,7 | |||||||
5,0 |
-20 |
4,7 |
3,2 |
2,3 |
2,0 |
1,9 |
1,4 |
<0,5 | |||||
0 |
5,0 |
3,4 |
2,6 |
2,2 |
2,0 |
1,4 | |||||||
+20 |
5,2 |
3,3 |
2,6 |
2,3 |
2,0 |
1,5 | |||||||
+40 |
5,4 |
3,4 |
2,6 |
2,3 |
2,1 |
1,5 |
Продовження табл. 72
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
10 |
-20 |
7,1 |
4,3 |
3,4 |
2,9 |
2,6 |
1,9 |
1,1 |
0,8 |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0 |
7,3 |
4,5 |
3,5 |
3,0 |
2,7 |
2,0 |
1,2 |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
0,5 | |
+20 |
7,8 |
4,7 |
3,7 |
3,2 |
2,9 |
2,1 |
1,3 |
0,9 |
0,7 |
0,6 |
0,6 |
0,5 | |
+40 |
8,1 |
4,9 |
3,8 |
3,3 |
3,0 |
2,2 |
1,3 |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,5 | |
50 |
-20 |
19,3 |
11,3 |
8,8 |
7,2 |
6,3 |
4,4 |
2,6 |
1,7 |
1,2 |
1,2 |
1,1 |
0,8 |
0 |
20,2 |
11,8 |
9,1 |
7,5 |
6,5 |
4,6 |
2,7 |
1,8 |
1,3 |
1,3 |
1,2 |
0,9 | |
+20 |
21,1 |
12,4 |
10,0 |
7,8 |
6,8 |
4,8 |
3,0 |
1,9 |
1,4 |
1,4 |
1,3 |
0,9 | |
+40 |
22,0 |
12,9 |
9,9 |
8,0 |
7,0 |
5,0 |
3,1 |
2,0 |
1,6 |
1,4 |
1,3 |
1,0 | |
70 |
-20 |
23,6 |
13,8 |
10,4 |
8,6 |
7,5 |
5,2 |
3,5 |
2,2 |
1,6 |
1,5 |
1,4 |
1,0 |
0 |
24,7 |
14,3 |
10,8 |
8,9 |
7,8 |
5,4 |
3,7 |
2,3 |
1,8 |
1,6 |
1,5 |
1,1 | |
+20 |
26 |
15,1 |
11,3 |
9,3 |
8,1 |
5,7 |
3,8 |
2,4 |
1,9 |
1,7 |
1,5 |
1,1 | |
+40 |
27,0 |
15,6 |
11,7 |
9,6 |
8,4 |
5,9 |
33,9 |
2,5 |
1,9 |
1,7 |
1,6 |
1,2 |
Таблиця 73. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем, соляною кислотою після аварії при ізотерміїї, км
Кількість СДЯР, т |
Температура повітря, °С |
Сірковуглець |
Соляна кислота | ||||||||||
Швидкість вітру, м/с | |||||||||||||
1 |
2 |
3 |
5 |
6 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
1,0 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 | |||||||||
0 | |||||||||||||
+20 |
0,6 | ||||||||||||
+40 |
0,7 |
0,5 |
<0,5 | ||||||||||
5,0 |
-20 |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,5 | ||||||
0 |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
0,8 |
0,8 |
0,6 | |||||||
+20 |
2,1 |
1,2 |
1,1 |
1,0 |
0,9 |
0,7 | |||||||
+40 |
2,2 |
1,4 |
1,2 |
1,0 |
0,9 |
0,7 | |||||||
10 |
-20 |
<0,5 |
1,1 |
0,9 |
0,7 |
0,7 |
0,6 |
0,6 | |||||
0 |
1,8 |
1,3 |
1,3 |
1,2 |
1,2 |
0,9 | |||||||
+20 |
3,3 |
2,1 |
1,7 |
1,5 |
1,3 |
1,0 | |||||||
+40 |
3,5 |
2,2 |
1,8 |
1,5 |
1,4 |
1,0 | |||||||
50 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
2,5 |
1,9 |
1,7 |
1,6 |
1,65 |
1,4 |
0 |
0,65 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
5,0 |
3,4 |
2,9 |
2,1 |
2,06 |
2,0 | |
+20 |
1,35 |
0,95 |
0,7 |
0,7 |
0,6 |
0,4 |
8,7 |
4,5 |
4,1 |
3,4 |
3,0 |
2,3 | |
+40 |
1,45 |
1,0 |
0,85 |
0,7 |
0,65 |
0,5 |
9,3 |
5,6 |
4,3 |
3,6 |
3,2 |
2,4 | |
70 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
2,2 |
2,2 |
2,0 |
1,9 |
1,8 |
1,6 |
0 |
1,0 |
0,7 |
0,5 |
0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
5,95 |
4,2 |
3,6 |
3,13 |
3,2 |
2,4 | |
+20 |
1,6 |
1,0 |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
0,5 |
10,7 |
6,4 |
4,9 |
4,1 |
3,6 |
2,7 | |
+40 |
1,7 |
1,1 |
0,9 |
0,8 |
0,75 |
0,6 |
11,4 |
6,8 |
5,2 |
4,3 |
3,7 |
2,8 |
Таблиця 74. Глибина поширення зараженого повітря сірчистим ангідридом, сірководнем після аварії, при ізотерміїї, км
Кількість СДЯР, т |
Температура повітря, °С |
Сірчистий ангідрид |
Сірководень | ||||||||||
Швидкість вітру, м/с | |||||||||||||
1 |
2 |
3 |
5 |
6 |
10 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 | ||
1,0 |
-20 |
0,6 |
<0,5 | ||||||||||
0 |
0,7 | ||||||||||||
+20 |
0,7 | ||||||||||||
+40 |
0,8 | ||||||||||||
5,0 |
-20 |
2,1 |
1,3 |
1,1 |
1,0 |
0,9 |
0,7 |
<0,5 | |||||
0 |
2,4 |
1,5 |
1,3 |
1,1 |
1,0 |
0,8 | |||||||
+20 |
2,6 |
1,6 |
1,4 |
1,2 |
1,1 |
0,8 | |||||||
+40 |
2,7 |
1,7 |
1,4 |
1,3 |
1,2 |
0,9 | |||||||
10 |
-20 |
3,3 |
2,1 |
1,7 |
1,5 |
1,3 |
1,0 |
0,6 |
<0,5 | ||||
0 |
3,7 |
2,3 |
1,9 |
1,6 |
1,5 |
1,1 |
0,7 | ||||||
+20 |
4,1 |
2,5 |
2,1 |
1,8 |
1,6 |
1,2 |
0,7 | ||||||
+40 |
4,3 |
2,7 |
2,2 |
1,9 |
1,7 |
1,3 |
0,8 | ||||||
50 |
-20 |
8,6 |
5,2 |
4,0 |
3,4 |
3,0 |
2,2 |
2,3 |
1,6 |
1,3 |
1,2 |
1,1 |
0,8 |
0 |
10,2 |
6,0 |
4,7 |
3,9 |
3,5 |
2,6 |
2,7 |
1,8 |
1,4 |
1,3 |
1,2 |
0,8 | |
+20 |
10,9 |
6,3 |
5,0 |
4,2 |
3,7 |
2,8 |
2,8 |
1,8 |
1,5 |
1,3 |
1,2 |
0,9 | |
+40 |
11,4 |
6,6 |
5,2 |
4,4 |
3,9 |
2,9 |
2,8 |
1,8 |
1,5 |
1,3 |
1,2 |
0,9 | |
70 |
-20 |
10,9 |
6,3 |
4,8 |
4,1 |
3,5 |
2,7 |
3,2 |
2,1 |
1,7 |
1,5 |
1,1 |
1,0 |
0 |
12,4 |
7,4 |
5,7 |
4,7 |
4,2 |
3,1 |
3,4 |
2,2 |
1,8 |
1,6 |
1,4 |
1,1 | |
+20 |
13,3 |
8,0 |
6,1 |
5,1 |
4,5 |
3,3 |
3,5 |
2,2 |
1,8 |
1,6 |
1,3 |
1,1 | |
+40 |
14,0 |
8,3 |
6,3 |
5,3 |
4,7 |
3,4 |
3,6 |
2,3 |
1,9 |
1,7 |
1,3 |
1,2 |
Таблиця 75. Глибина поширення зараженого повітря сірчистим ангі-дридом, сірководнем, формальдегідом після аварії при конвекції, км
Кількість СДЯР, т |
Температура повітря, °С |
Сірчистий ангідрид |
Формальдегід |
Сірководень | |||||||
Швидкість вітру, м/с | |||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1,0 |
-20 |
0,7 |
0,5 |
<0,5 |
<0,5 | ||||||
0 |
<0,5 |
0,8 |
0,5 |
<0,5 |
<0,5 | ||||||
+20 |
0,8 |
0,6 |
<0,5 |
<0,5 | |||||||
+40 |
0,9 |
0,6 |
0,5 |
<0,5 | |||||||
5,0 |
-20 |
1,2 |
0,8 |
0,7 |
0,5 |
2,3 |
1,5 |
1,2 |
1,1 | ||
0 |
1,3 |
0,9 |
0,7 |
0,6 |
2,4 |
1,7 |
1,4 |
1,2 | |||
+20 |
1,4 |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
2,7 |
1,8 |
1,5 |
1,3 | |||
+40 |
1,4 |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
2,9 |
1,9 |
1,6 |
1,4 | |||
10 |
-20 |
1,7 |
1,1 |
0,9 |
0,8 |
3,6 |
2,2 |
1,8 |
1,6 | ||
0 |
1,9 |
1,2 |
1,0 |
0,9 |
4,0 |
2,5 |
2,0 |
1,8 | |||
+20 |
2,0 |
1,3 |
1,1 |
0,9 |
4,3 |
2,7 |
2,2 |
1,9 | |||
+40 |
2,1 |
1,4 |
1,1 |
1,0 |
4,5 |
2,8 |
2,3 |
2,0 |
Продовження табл. 75
50 |
-20 |
4,6 |
2,8 |
2,2 |
2,0 |
1,3 |
0,9 |
0,7 |
0,6 |
9,4 |
5,6 |
4,35 |
3,6 |
0 |
5,1 |
3,2 |
2,5 |
2,2 |
1,4 |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
10,7 |
6,4 |
4,92 |
4,1 | |
+20 |
5,7 |
3,5 |
2,7 |
2,4 |
1,7 |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
11,4 |
6,8 |
5,25 |
4,4 | |
+40 |
6,0 |
3,6 |
2,9 |
2,5 |
1,5 |
1,1 |
0,9 |
0,8 |
12,0 |
7,1 |
5,5 |
4,6 | |
70 |
-20 |
5,5 |
3,3 |
2,6 |
2,2 |
1,5 |
1,0 |
0,8 |
0,7 |
11,6 |
6,9 |
5,3 |
4,4 |
0 |
6,3 |
3,8 |
3,0 |
2,6 |
1,6 |
1,1 |
0,9 |
0,8 |
13,2 |
7,8 |
6,05 |
5,0 | |
+20 |
6,8 |
4,2 |
3,3 |
2,8 |
1,7 |
1,2 |
1,0 |
0,8 |
14,0 |
8,3 |
6,04 |
5,3 | |
+40 |
7,2 |
4,4 |
3,4 |
2,9 |
1,8 |
1,2 |
1,0 |
0,9 |
14,6 |
8,6 |
6,65 |
5,5 |
Таблиця 76. Глибина поширення зараженого повітря хлорпікрином, формальдегідом після аварії, при ізотерміїї, км
Кількість СДЯР, т |
Температура повітря, °С |
Хлорпікрин |
Формальдегід | |||||||
Швидкість вітру, м/с | ||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 | |||
1,0 |
-20 |
1,8 |
1,3 |
1,2 |
1,1 |
4,1 |
2,7 |
2,1 |
1,9 | |
0 |
3,6 |
2,6 |
2,2 |
2,1 |
4,6 |
3,1 |
2,4 |
2,1 | ||
+20 |
7,4 |
5,2 |
4,4 |
4,0 |
4,9 |
3,2 |
2,6 |
2,2 | ||
5,0 |
-20 |
5,0 |
3,4 |
2,9 |
2,7 |
10,8 |
6,4 |
4,9 |
4,1 | |
0 |
9,7 |
6,6 |
5,6 |
5,0 |
12,3 |
7,3 |
5,6 |
4,7 | ||
+20 |
20,2 |
13,4 |
11,3 |
10,1 |
13,1 |
7,8 |
6,0 |
5,0 | ||
10 |
-20 |
7,4 |
5,2 |
4,4 |
4,0 |
16,4 |
9,6 |
7,3 |
6,0 | |
0 |
14,7 |
9,9 |
8,35 |
7,4 |
18,7 |
11,0 |
8,3 |
6,9 | ||
+20 |
31,3 |
20,7 |
17,0 |
15,2 |
19,7 |
11,6 |
8,8 |
7,3 | ||
50 |
-20 |
20,2 |
13,4 |
11,3 |
10,2 |
44,9 |
25,4 |
21,6 |
17,5 | |
0 |
40,3 |
26,4 |
21,8 |
19,3 |
50,9 |
28,9 |
24,2 |
19,6 | ||
+20 |
86,0 |
54,1 |
43,9 |
38,8 |
54,1 |
30,7 |
25,4 |
20,6 | ||
70 |
-20 |
24,8 |
16,7 |
13,8 |
12,4 |
55,18 |
31,4 |
23,1 |
18,7 | |
0 |
49,8 |
32,5 |
26,7 |
23,6 |
63,1 |
35,6 |
26,2 |
21,3 | ||
+20 |
105 |
66,9 |
54,9 |
48,8 |
67,1 |
37,7 |
27,8 |
22,5 |
Таблиця 77. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем, соляною кислотою після аварії при конвекції, км
Кількість СДЯР, т |
Температура повітря, °С |
Сірковуглець |
Соляна кислота | ||||||
Швидкість вітру, м/с | |||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1,0 |
-20 0 +20 +40 | ||||||||
3,0 |
-20 | ||||||||
0 |
<0,5 | ||||||||
+20 |
0,6 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 | |||||
+40 |
0,7 |
0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
Продовження табл. 77
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
5,0 |
-20 | ||||||||
0 |
<0,5 | ||||||||
+20 |
1,2 |
0,8 |
0,7 |
0,6 | |||||
+40 |
1,3 |
0,9 |
0,8 |
0,7 | |||||
10 |
-20 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 | ||||
0 |
0,9 |
0,6 |
0,5 |
<0,5 | |||||
+20 |
1,7 |
1,1 |
0,9 |
0,8 | |||||
+40 |
1,8 |
1,2 |
1,0 |
1,9 | |||||
50 |
-20 |
1,4 |
1,0 |
0,9 |
0,9 | ||||
0 |
2,6 |
2,0 |
1,7 |
1,6 | |||||
+20 |
4,7 |
2,9 |
2,3 |
2,0 | |||||
+40 |
5,0 |
3,0 |
2,3 |
2,0 | |||||
70 |
-20 |
1,7 |
1,3 |
1,1 |
1,0 | ||||
0 |
<0,5 |
3,3 |
2,3 |
2,0 |
1,9 | ||||
+20 |
0,6 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
5,6 |
3,4 |
2,6 |
2,3 | |
+40 |
0,8 |
0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
5,9 |
3,6 |
2,8 |
2,4 |
Таблиця 78. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком, хлорпікрином після аварії при конвекції, км
Кількість СДЯР, т |
Температура повітряне |
Хлор |
Аміак |
Хлорпікрин | |||||||||
Швидкість вітру, м/с | |||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 | ||
1,0 |
-20 |
0,6 |
0,5 |
<0,5 |
<0,5 |
<0,5 | |||||||
0 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
<0,5 |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,6 | |||||
+20 |
0,8 |
0,6 |
0,5 |
<0,5 |
1,6 |
1,2 |
1,1 |
1,0 | |||||
+40 |
0,9 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
3,2 |
2,2 |
2,0 |
1,0 | |||||
5,0 |
-20 |
2,2 |
1,4 |
1,2 |
1,1 |
1,1 |
0,9 |
0,8 |
0,7 | ||||
0 |
2,1 |
1,5 |
1,3 |
1,2 |
2,0 |
1,5 |
1,4 |
1,3 | |||||
+20 |
2,5 |
1,7 |
1,4 |
1,2 |
4,4 |
3,0 |
2,6 |
2,4 | |||||
+40 |
2,8 |
1,8 |
1,5 |
1,3 |
8,2 |
5,7 |
4,8 |
4,4 | |||||
10 |
-20 |
3,8 |
2,3 |
1,8 |
1,6 |
<0,5 |
1,6 |
1,2 |
1,1 |
1,0 | |||
0 |
4,0 |
2,5 |
2,0 |
1,8 |
3,2 |
2,3 |
2,0 |
1,9 | |||||
+20 |
4,2 |
2,7 |
2,2 |
1,9 |
6,5 |
4,5 |
3,9 |
3,5 | |||||
+40 |
4,4 |
2,7 |
2,2 |
1,9 |
12,7 |
8,5 |
7,2 |
6,5 | |||||
50 |
-20 |
10,2 |
6,1 |
4,9 |
3,9 |
1,4 |
0,9 |
0,7 |
0,7 |
4,4 |
36,0 |
2,6 |
2,4 |
0 |
10,7 |
6,4 |
5,2 |
4,1 |
1,4 |
0,9 |
0,7 |
0,7 |
8,3 |
5,8 |
4,9 |
4,5 | |
+20 |
11,2 |
6,7 |
5,3 |
4,3 |
1,5 |
1,0 |
0,8 |
0,8 |
17,9 |
11,7 |
9,7 |
8,8 | |
+40 |
11,7 |
7,0 |
5,7 |
4,5 |
1,5 |
1,0 |
0,9 |
0,8 |
34,3 |
22,7 |
18,6 |
16,6 | |
70 |
-20 |
12,4 |
7,4 |
5,9 |
4,8 |
1,6 |
1,1 |
0,9 |
0,8 |
5,35 |
3,6 |
3,1 |
2,9 |
0 |
13,0 |
7,8 |
6,2 |
5,0 |
1,6 |
1,2 |
0,9 |
0,8 |
10,4 |
7,1 |
5,9 |
5,35 | |
+20 |
13,7 |
8,1 |
6,4 |
5,2 |
1,8 |
1,2 |
1,0 |
1,9 |
21,9 |
14,3 |
12,1 |
10,8 | |
+40 |
14,1 |
8,4 |
7,0 |
5,4 |
1,5 |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
42,3 |
27,8 |
22,8 |
20,3 |
Задача 22. Вихідні дані. Після аварії зі СДЯР утвориться зона зараження з глибиною 10 км, швидкість вітру 2 м/с, інверсія.
Визначити. Яка буде площа зони фактичного зараження через 4 год.
Розв'язок. 1. Розрахувати площу можливого зараження за формулою
SМ = 8,72 -10-з - 10-2 - 90 = 79 км2.
2. Визначити площу зони фактичного зараження: 5Ф= 0,081 - 102 - 4М ю,7 км2.
У разі аварії (руйнування) резервуарів СДЯР оцінювання проводиться за конкретною фактичною обстановкою, що склалася, беруть реальні дані метеоумов і кількість речовини, яка вилилася (або викинута) у навколишнє середовище.
Оцінювання хімічної обстановки передбачає визначення розмірів зон хімічного зараження і осередків хімічного ураження, часу підходу зараженого повітря до певного об'єкта, меж населеного пункту, тривалості уражаючої дії і можливих втрат людей в осередку хімічного ураження.
Розглянемо методику розв'язання задач оцінювання хімічної обстановки при аваріях зі СДЯР.
Схожі статті
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 3.10. Основи оцінки хімічної обстановки
Хімічна обстановка - це сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними речовинами чи сильнодіючими ядучими речовинами, які впливають на...
-
2.6.1. Коротка характеристика осередку хімічного ураження При поширені у навколишньому середовищі отруйних речовин (ОР) або сильнодіючих ядучих речовин...
-
Хімічна обстановка - це сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними речовинами чи сильнодіючими ядучими речовинами, які впливають на...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.6. Осередок хімічного ураження
2.6.1. Коротка характеристика осередку хімічного ураження При поширені у навколишньому середовищі отруйних речовин (ОР) або сильнодіючих ядучих речовин...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.3. Хімічно небезпечні об'єкти
Хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, які виготовляють в Україні чи отримують з-за кордону для використання у...
-
У випадку аварії на АЕС або зруйнування її у воєнний час обов'язковою умовою є оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування або за даними...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.5.5. Радіоактивне забруднення
Радіоактивне забруднення є четвертим фактором, на який припадає близько 10 % енергії ядерного вибуху. Під час ядерного вибуху утворюється велика...
-
Радіоактивні речовини забруднюють сільськогосподарські рослини і урожай, які через це можуть стати непридатними для використання в їжу людям і на корм...
-
Для визначення ступеня зараження отруйними і сильнодіючими ядучими речовинами повітря, місцевості, споруд, обладнання, транспорту, техніки, засобів...
-
Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування - це перший етап роботи. У цій оцінці використовують інформацію про ядерні вибухи і дані про...
-
Зараження ОР і СДЯР місцевості, кормів, продуктів і води буде залежати від застосованої речовини, яка потрапила після аварії в навколишнє середовище,...
-
Фітотоксиканти (від грецьк. phyton - рослина і toxicon - отрута) - токсичні хімічні речовини, призначені для ураження різних видів рослинності....
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.6.4. Фітотоксиканти
Фітотоксиканти (від грецьк. phyton - рослина і toxicon - отрута) - токсичні хімічні речовини, призначені для ураження різних видів рослинності....
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.4. Пожежо - та вибухонебезпечні об'єкти
В Україні є понад 1500 великих вибухо - та пожежонебезпечних об'єктів, на яких знаходиться понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо - та...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Класифікація отруйних речовин
Хімічна зброя - один із видів зброї масового ураження, дія якої грунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин. До бойових токсичних...
-
Хімічна зброя - один із видів зброї масового ураження, дія якої грунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин. До бойових токсичних...
-
Виробничі аварії небезпечні раптовістю. Проте їхніх руйнівних наслідків можна уникнути або значно зменшити їх, якщо завчасно провести відповідні...
-
Вміст зарину, зоману, Ві-Ікс, іприту, трихлортриетиламіну, люїзиту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану в урожаї і кормах визначають за...
-
Вміст зарину, зоману, Ві-Ікс, іприту, трихлортриетиламіну, люїзиту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану в урожаї і кормах визначають за...
-
Вміст зарину, зоману, Ві-Ікс, іприту, трихлортриетиламіну, люїзиту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти і хлорціану в урожаї і кормах визначають за...
-
Наявність ОР у навколишньому середовищі визначають спочатку за зовнішніми ознаками. Найбільш характерними з них є маслянисті краплі, плями, бризки,...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.7.3. Осередок комбінованого ураження
Епіфітотія - масове, поширюване у часі та просторі, інфекційне захворювання рослин, що супроводжується численною загибеллю культур і зниженням їхньої...
-
Епіфітотія - масове, поширюване у часі та просторі, інфекційне захворювання рослин, що супроводжується численною загибеллю культур і зниженням їхньої...
-
2.7.1. Коротка характеристика осередку біологічного ураження У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів (аварія,...
-
2.7.1. Коротка характеристика осередку біологічного ураження У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів (аварія,...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.6. Гідродинамічні аварії
Щорічно бувають аварії на об'єктах комунального господарства. Основними причинами, що призводять до аварії на будівлях і спорудах, є низька якість...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.5. Об'єкти комунального господарства
Щорічно бувають аварії на об'єктах комунального господарства. Основними причинами, що призводять до аварії на будівлях і спорудах, є низька якість...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Визначення ОР нервово-паралітичної дії
Для визначення ОР нервово-паралітичної дії в небезпечних концентраціях (0,00005-0,1 мг/л і більше) необхідно взяти дві індикаторні трубки з червоним...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.2. Радіаційно небезпечні об'єкти
Об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, хімічні й біологічні...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Метеорологічні небезпечні явища
До метеорологічних небезпечних явищ, що бувають в Україні, належать: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори), град (на всій території України); сильна...
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 3.12. Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин