Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.7.3. Осередок комбінованого ураження
Епіфітотія - масове, поширюване у часі та просторі, інфекційне захворювання рослин, що супроводжується численною загибеллю культур і зниженням їхньої продуктивності, при якому уражено більше 50 % їх поверхні.
Зараження сільськогосподарських культур або лісів може бути природного чи штучного походження.
Розвиток хвороб і шкідників сільськогосподарських й лісогосподарських культур залежить від ряду факторів: наявності сортів і видів, стійких до хвороб і шкідників, температури і вологості повітря, системи заходів боротьби та ведення господарства тощо.
Біологічний осередок ураження рослин може бути викликаний вірусами, бактеріальними, грибковими хворобами і найбільш небезпечними шкідниками.
На території України у посівах зернових культур бувають епіфітотії бурої листкової іржі, інколи стеблової (лінійної) іржі, борошнистої роси, фузаріозу, сажкових та інших хвороб. У степовій зоні був спалах розвитку небезпечного шкідника озимої пшениці - клопа черепашки.
Іржасті захворювання злаків є основною причиною зниження урожаю багатьох важливих зернових культур. Шкідливість іржастих хвороб полягає в тому, що порушуються асиміляція рослин, їхні фізіологічні процеси, зменшується зимостійкість озимих хлібів, внаслідок чого знижуються врожайність та якість. Інколи недобір урожаю від іржі становить 15-20 %, а при сильному розвитку хвороби урожаю можна не одержати. Всі збудники іржастих захворювань належать до базидіальних грибів порядку игеаїпаїез. Більшість збудників іржастих захворювань злаків належать до роду Риссіпіа і лише деякі - до роду игитусев.
Найбільше шкідливі іржасті хвороби зернових культур: стеблова іржа злаків, жовта іржа злаків, бура іржа пшениці, бура іржа жита, корончаста іржа вівса, карликова іржа ячменю та ін.
Стеблова (лінійна) іржа уражує злакові культури. Збудником іржі є гриб Риссіпіа §гашіпіз. Він дводомний: спермагоніальні й ецидіальні спороношення утворюються на видах барбарису і матовії, а урединії і телитоспороношення - на багатьох видах злаків (пшениця, жито, ячмінь, овес та ін.).
Посіви заражаються урединіоспорами, які проростають у краплинно-рідинному середовищі при температурі від 1 до 30° (оптимум 18-20°). За час вегетації рослини гриб може дати кілька поколінь урединіоспор і цим пояснюється швидке поширення захворювання на злаках. Гриб Р. graminis має 11 спеціалізованих форм.
Хвороба сильніше виявляється на ранніх посівах озимих і пізніх посівах ярих хлібів. Збудник уражує стебла, піхви листків, остюки і колоскові лусочки. На них з'являються іржасто-бурі, довгасті, лінійні, злиті урединопустули. Урединопустули розтріскуються, із них вилітають урединіоспори. які заражають злаки. Для зараження 1 га пшениці достатньо 1.2 г спор. Втрати урожаю від хвороби можуть досягати 80-90
Бура іржа уражує пшеницю (збудник Р. riticinia Er) і жито (збудник Р. dispersa Er), що призводить до великих втрат урожаю.
Урединіоспори. якщо є краплинна волога, проростають при температурі від 2.5 до 31°.Оптимальною температурою вважають 15- 25°. Інкубаційний період залежить від температури повітря і при 4-25° триває від 5 до 18 діб. За характером ураження рослин бура іржа пшениці й жита схожі. На сходах, а також листках і піхвах дорослих рослин утворюються численні безладно розміщені округлі або трохи довгасті іржасто-бурі або цегляно-червоні урединопустули. Пізніше з'являються темно-бурі пустули (теліопустули), переважно на нижньому боці листка під епідермісом.
У збудників є агресивні раси, які можуть використовуватись як біологічна зброя.
Жовта іржа злаків у роки з прохолодним літом особливо поширюється на Поліссі й у західних областях. Вона уражує пшеницю, жито, ячмінь та ін. злакові культури, але найбільшої шкоди завдає пшениці. Захворювання виявляється на стеблах, остюках, колоскових лусочках і навіть на зерні.
Характерний прояв ураження у вигляді лимонно-жовтого кольору довгастих смуг (пунктирних ліній), що складаються з урединопу-стул. Пізніше в місцях ураження утворюються темно-бурі або майже чорні, що не проривають епідермісу, теліопустули.
Збудником захворювання є гриб Р. striiformis (syn. Р. glumaris). Оптимальною температурою для проростання урединіоспор жовтої іржі вважають 11-13°, хоч вони можуть проростати і при температурі трохи вищій за 0°.
Збудник жовтої іржі може бути застосований як біологічна зброя.
Заходи боротьби з іржастими хворобами полягають у виведенні й впровадженні у виробництво сортів, стійких до цих хвороб, знищення проміжних живителів (господарів), високій агротехніці злакових, обробці рослин хімічними препаратами.
Фітофтороз, або картопляна гниль, спричиняється грибом Ph. Infestans. Збудник зимує в бульбах міцелієм. Спочатку хвороба з'являється на паростках. Уражує наземні частини і бульби. Найсиль-ніше розвивається хвороба на початку цвітіння рослин. На нижніх листках і стеблі з'являються невеликі бурі мокрі плями, які швидко збільшуються. При підвищенні температури повітря, на нижньому боці листків з'являється білуватий павутинний наліт - спороноси (зооспорангієносці з зооспорангіями). Мінімальна температура для розвитку гриба в рослині +1 ...3°, а максимальна +30°. Зооспорангієносці із зооспорангіями утворюються при температурі 7-25°. Короткочасна температура 35-49° стимулює проростання зооспорангіїв. а більш тривала впливає згубно.
Гриб поширюється під час вегетації рослин зооспорами. Підземні частини рослин в'януть, чорніють і засихають, а у вологу погоду загнивають. Бульби заражаються зооспорангіями, що проникають у грунт з водою або під час збирання урожаю. Під час зберігання на уражених бульбах дуже часто з'являється суха гниль бульб картоплі. Втрати урожаю можуть досягти 80 %.
Заходи боротьби полягають у впровадженні у виробництво стійких до хвороб сортів картоплі, високій агротехніці, хімічному обробітку плантацій картоплі 3-4 рази (0,4 %-ю суспензією 80 %-го цинебу, 1 %-ю бордоською рідиною, або 0.3 %-ю суспензією 90 %-го хлор-окису міді, або новими ефективними препаратами).
Небезпечними є й інші хвороби: сажкові, що уражають всі зернові культури, втрати урожаю від яких можуть досягати 20-60 %; бактеріози злакових - збудники різні види бактерій, за сприятливих умов і сильному ураженні зниження урожаю може становити 80-85 %; вірусні - уражають зернові, зернобобові, буряки, тютюн та інші культури, в результаті чого урожайність знижується до 50 %; рак картоплі - карантинна хвороба, призводить до загибелі уражених органів, втрати до 40-60 % урожаю.
Шкідники рослин є засобами біологічного ураження як безпосередньо рослин, та застосовуються для перенесення бактеріальних і вірусних хвороб.
Крім цього, у воєнний час можливе масове розмноження шкідників внаслідок зниження рівня агротехніки, зменшення боротьби зі шкідниками через відсутність матеріальних засобів: палива, техніки, хімічних засобів, збільшення бур'янів, необхідних для розвитку багатьох шкідників.
Комахи менше чутливі до опромінення, вони можуть жити, розмножуватися і поширюватися із зон з підвищеними рівнями радіації, де практично ніякі заходи боротьби з ними не ведуться. Так. жуки гинуть на 100 % при дозі опромінення від 12 000 до 100 000 Р, напівтвердокрилі (клопи) - при дозі 180 000 Р. рисовий довгоносик - при дозі 12 000 Р (через 2 місяці).
За даними іноземних спеціалістів, шкідники сільськогосподарських культур можуть бути застосовані з метою зменшення або зниження майбутнього урожаю сільськогосподарських культур. Тому деякі шкідники сільськогосподарських культур можуть бути основою біологічного осередку ураження як у мирний, так і воєнний час.
Найбільшої шкоди сільському господарству можуть завдати: колорадський жук, який уражує картоплю, перець, помідори і баклажани; японський жук-шкідник фруктових дерев і польових культур; сарана - яка може знищувати посіви і насадження на великих площах; гессенська муха - один із найбільш небезпечних шкідників колосових культур, особливо пшениці; бавовникова (кукурудзяна) совка - ушкоджує близько 120 видів рослин, особливо небезпечна для кукурудзи, тютюну, помідорів, гарбузів, кабачків, коноплі, сої, гороху, люцерни.
Таблиця 32. Стійкість збудників інфекційних хвороб у зовнішньому середовищі
Збудник |
Середовище |
Мінімальний термін виживання |
Сибірка |
Вода, грунт |
Близько 10- 15 років |
Сап |
Вода |
До 3 місяців |
Стайня |
Кілька місяців | |
Меліоїдоз |
Гній |
До 15 діб |
Вода |
До 45 діб | |
Грунт |
До 30 діб | |
Антропозоонозна чума |
Зерно |
До 30 діб |
Масло |
До 30 діб | |
Молоко |
До 10 діб | |
Туляремія |
Зерно, солома |
До 130 діб |
Вода, м'ясо |
До 90-93 діб | |
Шкурки хворих гризунів |
До 60 діб | |
Ящур |
Вода |
До 100 діб |
Сіно влітку |
До 30 діб | |
Сіно взимку |
До 200 діб | |
Висівки |
До 140 діб | |
Пасовище: | ||
Влітку |
До 7 діб | |
Восени |
До 20 діб | |
Чума свиней |
Корми |
До 50 діб |
Чума ВРХ |
Пасовище |
До 36 годин |
Холера |
Масло, хліб |
До 30 діб |
Заходи боротьби полягають у виведенні й впровадженні у виробництво стійких проти шкідників сортів, високій агротехніці, профілактичній боротьбі з шкідниками. При виникненні осередків біологічного ураження застосовують комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних заходів, спрямованих на швидку ліквідацію небезпечного шкідника.
Біологічне зараження продуктів, кормів і води хвороботворними мікробами або їх токсинами може стати джерелом ураження людей і сільськогосподарських тварин.
Картопля, овочі, фрукти, риба, м'ясо, молоко можуть бути заражені збудниками холери, чуми, туляремії, ящуру, меліоїдозу, черевного тифу, дизентерії, сапу, сибірки та інших небезпечних хвороб.
Незахищені продукти, корми і вода найбільш інтенсивно заражаються збудниками хвороб у випадку застосування їх у вигляді аерозолів. Можливе зараження виділеннями хворих людей і тварин, комахами (паразитами), гризунами - переносниками інфекційних захворювань, зараженими предметами догляду за хворими.
Характер, ступінь зараження продуктів, кормів і води, глибина проникнення в них хвороботворних мікробів залежать від виду збудників, шляхів їх надходження в продукти, корми і воду, щільності зараження, виду продуктів, кормів, їхньої вологості, температури, часу та умов зберігання.
Особливо небезпечне зараження продуктів, кормів і води, оскільки деякі види хвороботворних мікробів можуть тривалий час зберігатися в них і бути джерелом зараження людей і тварин (табл. 32).
Збудники багатьох інфекційних хвороб швидко розмножуються, особливо таких, як холера, сибірка, черевний тиф. Наприклад, потрапляючи у воду навіть на невеликій ділянці річки, вони можуть заразити її далеко за течією. Зараження невеликих і непроточних водойм, незахищених колодязів може призвести до важких захворювань людей і тварин і стати причиною утворення осередку біологічного ураження.
2.7.3. Осередок комбінованого ураження
Осередок комбінованого ураження - це територія, у межах якої в результаті одночасного або послідовного впливу двох або більше видів зброї масового ураження, а також інших засобів нападу противника виникли масові комбіновані ураження людей, сільськогосподарських тварин, садів, лісових насаджень, руйнування і пошкодження будівель і споруд. Комбіновані ураження можуть виникнути від дії кількох уражаючих факторів одного виду зброї масового ураження або поєднання різних видів зброї.
Такий осередок може виникнути і в мирний час при стихійних лихах, аваріях і катастрофах з одночасним або послідовним впливом на людей, тварин, сільськогосподарські рослини і лісові насадження кількох уражаючих факторів з комбінованим ураженням.
Таке одночасне або послідовне ураження людей і тварин може призвести до значного збільшення втрат і значно ускладнити надання медичної та ветеринарної допомоги, ведення рятувальних робіт, залучення великої кількості сил і засобів для проведення відповідних робіт.
Тому осередок комбінованого ураження не просто збіг кількох уражаючих факторів, а система взаємодії різних уражаючих факторів, які ускладнюють обстановку і наслідки.
Розвиток і перебіг комбінованих уражень залежатимуть від послідовності впливу уражаючих факторів, тривалості їх дії, виду, типу СДЯР, ОР, ступеня забруднення радіоактивними речовинами, виду збудників інфекційних захворювань, ступеня надання медичної допомоги людям і ветеринарної тваринам.
Схожі статті
-
Епіфітотія - масове, поширюване у часі та просторі, інфекційне захворювання рослин, що супроводжується численною загибеллю культур і зниженням їхньої...
-
2.7.1. Коротка характеристика осередку біологічного ураження У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів (аварія,...
-
2.7.1. Коротка характеристика осередку біологічного ураження У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів (аварія,...
-
На території України з інфекційних захворювань найбільше поширені поліомієліт, кір, епідемічний паротит, правець, дифтерія, кашлюк, гострі кишкові...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Променева хвороба у людей
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.91 № 106, розпорядженнями від 12.01.93 № 17-р і від 27.01.95 № 37-р до зон радіоактивного забруднення...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.6.3. Токсини
Токсинами називають хімічні речовини рослинного, тваринного, мікробного походження, які мають високі токсичні властивості й можуть уражати організм...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Радіаційні ураження людей і тварин
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.91 № 106, розпорядженнями від 12.01.93 № 17-р і від 27.01.95 № 37-р до зон радіоактивного забруднення...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.3. Хімічно небезпечні об'єкти
Хімічні речовини та біологічні препарати природного чи штучного походження, які виготовляють в Україні чи отримують з-за кордону для використання у...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Класифікація отруйних речовин
Хімічна зброя - один із видів зброї масового ураження, дія якої грунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин. До бойових токсичних...
-
Хімічна зброя - один із видів зброї масового ураження, дія якої грунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин. До бойових токсичних...
-
Легкий ступінь ураження тварин виникає при дозі опромінення 150-250 Р. Спостерігається пригнічений стан, блювота, відмова від кормів, почервоніння...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Променева хвороба у тварин
Легкий ступінь ураження тварин виникає при дозі опромінення 150-250 Р. Спостерігається пригнічений стан, блювота, відмова від кормів, почервоніння...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.1. Транспортні аварії (катастрофи)
Транспортом загального користування щорічно в Україні перевозиться понад 3 млрд т вантажів, у тому числі велика кількість небезпечних. 60 % вантажних...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Ліквідація наслідків будь-яких стихійних лих
Рятувальні та невідкладні роботи при ліквідації наслідків стихійного лиха і аварії проводять рятувальні формування, а також залучене працездатне...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.6.4. Фітотоксиканти
Фітотоксиканти (від грецьк. phyton - рослина і toxicon - отрута) - токсичні хімічні речовини, призначені для ураження різних видів рослинності....
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.4. Пожежі
Пожежа - це стихійне поширення горіння, яке виявляється в нищівній дії вогню, що вийшов з-під контролю людини. Пожежі можуть виникнути як наслідок...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Вплив радіоактивних речовин на рослини
Радіоактивні речовини надходять у рослини двома основними шляхами: забруднення рослин радіоактивними речовинами, які осідають із атмосфери безпосередньо...
-
Зараження ОР і СДЯР місцевості, кормів, продуктів і води буде залежати від застосованої речовини, яка потрапила після аварії в навколишнє середовище,...
-
Фітотоксиканти (від грецьк. phyton - рослина і toxicon - отрута) - токсичні хімічні речовини, призначені для ураження різних видів рослинності....
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Після стихійного лиха
Рятувальні та невідкладні роботи при ліквідації наслідків стихійного лиха і аварії проводять рятувальні формування, а також залучене працездатне...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.2. Радіаційно небезпечні об'єкти
Об'єкти, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, хімічні й біологічні...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.3.4. Пожежо - та вибухонебезпечні об'єкти
В Україні є понад 1500 великих вибухо - та пожежонебезпечних об'єктів, на яких знаходиться понад 13,6 млн т твердих і рідких вибухо - та...
-
Радіоактивні речовини забруднюють сільськогосподарські рослини і урожай, які через це можуть стати непридатними для використання в їжу людям і на корм...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.5.3. Світлове випромінювання
Світлове випромінювання ядерного вибуху - це потік променистої енергії, який включає ультрафіолетові, інфрачервоні й видимі промені. Джерелом світлового...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.4.1. Гасіння пожеж
Основні способи гасіння пожежі: захльостування або закидання грунтом кромки пожежі; улаштування загороджувальних і мінералізованих каналів і смуг;...
-
Виробнича аварія - це раптова зупинка роботи або порушення установленого процесу виробництва на об'єкті, яка призводить до пошкодження або знищення...
-
Виробничі аварії небезпечні раптовістю. Проте їхніх руйнівних наслідків можна уникнути або значно зменшити їх, якщо завчасно провести відповідні...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Метеорологічні небезпечні явища
До метеорологічних небезпечних явищ, що бувають в Україні, належать: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори), град (на всій території України); сильна...
-
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - Наслідки радіоактивного забруднення лісу
У забрудненому радіоактивними речовинами лісі поступово збільшується надходження радіонуклідів у рослини, у тому числі й у деревину, із грунту через...
-
2.1. Основи класифікації надзвичайних ситуацій Екологічна обстановка у світі останніми роками погіршилась і вважається несприятливою. Засоби масової...
Цивільна оборона та цивільний захист - Стеблюк М. І. - 2.7.3. Осередок комбінованого ураження