Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2.3. Політичні небезпеки
Політичні небезпеки виникають як результат розвитку різних видів політичних конфліктів. В історії різних країн найбільш часто мають місце конфлікти на міжнаціональному і міждержавному рівнях, як результат духовного гноблення, політичного тероризму, ідеологічні, міжпартійні та збройні конфлікти, війни.
Динаміка і тенденції розвитку конфліктів на будь-якій основі визначаються цілим рядом факторів: ступенем складності причин і умов, що їх викликали; силою емоційних переживань учасників; ступенем рішучості сторін добиватися досягнення своїх цілей; реальними можливостями задоволення претензій сторін; наявністю матеріальних, фінансових, організаційних засобів у сторін; готовністю учасників йти один одному назустріч; втручанням зовнішніх факторів та іншими. Суворо кажучи, не буває двох абсолютно однакових конфліктів. Однак, в будь-якому з них можна визначити ті чи інші типологічні риси.
Як і соціальні конфлікти так і політичні дії можна кваліфікувати за різними основами: за причинами, що їх народили; за складом конфліктуючих сторін - міжособові, внутрішньогрупові, міжгрупові, міжкласові, міжнаціональні, міжнародні; за динамікою розвитку - що гостро протікають, швидко розвиваються, загострюються, згасають, розростаються, хронічні; за формою дії сторін - з використанням насильства чи за його відсутності; за соціальними чи політичними цілями та їх наслідками.
Конфлікти, які розвиваються за напрямком перетворень соціально-політичних відносин, поділяють суспільство на непримиримі сторони, що борються одна з іншою до поразки однієї з них. В таких умовах більшість попередніх політичних інститутів буде порушена, а основним методом боротьби стає фізичне насильство з обох боків. Існує загроза (небезпека) розпаду і самого суспільства, в якому непримиримо зіштовхуються основні соціальні групи. Таке суспільство може зберігатися тільки в тому випадку, коли правляча політична група здатна знайти адекватні механізми регулювання існуючого конфлікту.
Як форма соціально-політичного конфлікту, війна супроводжує всю історію розвитку світового суспільства. Наша епоха теж не є виключенням, її обличчя визначається озброєними сутичками, в тому числі двома світовими війнами. Взагалі, за останні п'ять з половиною тисяч років в світі відбулось приблизно 14,5 тисяч великих і малих війн, в ході яких загинуло, померло від голоду та епідемій більш як 3,6 мільярда людей.
Аналіз будь-якої війни передбачає розглядання ряду питань, серед яких основними є:
- суттєвість війни як феномена політики;
- озброєні сили як фактор політики;
- типи військових конфліктів;
- політичні наслідки військових конфліктів;
- можливості запобігання війни і повного усунення її з життя суспільства.
Одночасно з виникненням політичних форм організації суспільного життя з'являються і спеціалізовані органи для ведення війни - озброєні загони людей. їх функцією стає боротьба як проти зовнішнього ворога, так і проти внутрішніх угруповань, що роблять спробу скинути існуючу владу. Через деякий час ці органи спеціалізуються, утворюючи важливіші частини державного апарату. Найбільш універсальна їх назва - армія чи озброєні сили. В існуванні держави армія розглядається як орган, що призначений для проведення політики засобами озброєного насильства.
Спираючись на здібності армії до ведення війни, держава використовує її як інструмент зовнішньої і внутрішньої політики. В зв'язку з цим закономірно постає питання про співвідношення між громадянською і військовою частинами керуючої політичної групи держави.
Домінування громадянської над військовою частиною не завжди забезпечується автоматично. Для цього вимагається наявність ряду умов, серед яких обов'язково є такі.
1. Очевидність легітимності існуючої системи влади і, перш за все, визнання її як законну самими військовими;
2. Достатнє забезпечення державою як корпоративних інтересів самої армії, так і інтересів національної оборони;
3. Рівень виховання командних кадрів армії в дусі визнання функціонального розподілу ролей між громадським і військовим апаратами.
Армія як частина держапарату є важливішим інструментом політики. В цьому зв'язку представляється за необхідне участь армії в політиці. Але, з іншого боку, перевага "військових" над "громадянською" частиною у владі держави приносить автоматично напруженість в стосунках з іншими державами, а також між національностями в багатонаціональній державі. Тому забезпечення рівноваги між "військовими" і "громадянськими" угрупованнями у владі є одним з найважливіших напрямків досягнення злагоди в суспільстві країни.
Крім визначених складових державної політики щодо запобігання виникнення конфліктних ситуацій є:
- управління конфліктними ситуаціями;
- відбудова гнучкої державної політики на рівні країна - регіони;
- адресна допомога тим, хто потребує захисту і підтримки;
- участь у міжнародних утвореннях, що допомагають запобігати національним негараздам;
- формування фондів, що підтримують державну політику в сфері запобігання і подолання конфліктних ситуацій.
На теперішній час країна в своїй економічній діяльності переходить до нового багатоукладного господарства. Тому нові форми діяльності, за якими працює значна кількість населення, також потребують створення відповідного захисту. Забезпечення безпеки економічної діяльності потребує:
- чіткого законодавства;
- встановлення відповідних механізмів реалізації цього законодавства;
- використання досвіду наслідків "роботи" цього законодавства для забезпечення його удосконалення;
- створення відповідної інфраструктури для її функціонування і реалізації державної політики "на місцях".
Схожі статті
-
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає: - визначення...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 1. ВСТУП
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає: - визначення...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.1. Закони та їх зміст
Сучасна безпека життєдіяльності як наука базується на сукупності законів, правил, принципів та аксіом. Цей посібник дає змогу уявити тільки основні...
-
Сучасна безпека життєдіяльності як наука базується на сукупності законів, правил, принципів та аксіом. Цей посібник дає змогу уявити тільки основні...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає: - визначення...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - ПЕРЕДМОВА
Безпека життєдіяльності - одна з наймолодших наук, яка спрямована на вирішення основної проблеми сучасного суспільства України - збереження здоров'я...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.1.1. Базові уявлення дисципліни
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.5. Нюховий аналізатор
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.4. Кінестетичний аналізатор
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є...
-
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки
Людина в природі є найбільш саморегулювальною істотою відносно інстинкту самозбереження. Це дає змогу достатньо гнучко компенсувати їй свої недоліки за...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини
Фізіологія праці є складовою частиною гігієни праці та розділом загальної фізіології, який присвячено вивченню змін функціонального стану організму...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.2. Антропометричні характеристики людини
У своїй професійній діяльності кожна людина виконує певні рухи, наприклад, пов'язані з перенесенням вантажу, натисканням на важелі, тумблери,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.1. Працездатність людини
3.2.1. Працездатність людини Працездатність - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
3.2.1. Працездатність людини Працездатність - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення
Система - сукупність точно визначених елементів (зміст елементів), між якими наявні закономірний зв'язок чи взаємодія (структура системи). Важливими...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2.2. Соціальні небезпеки
В основу визначення соціальних небезпек, що викликані низьким духовним рівнем, кладуться цінності і компоненти суспільства та людини. Існують два...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек Соціальний і політичний стан країни формує відповідне суспільство і відносини в ньому. Безпека...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ
4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек Соціальний і політичний стан країни формує відповідне суспільство і відносини в ньому. Безпека...
-
Небезпека поганої роботи системи водопостачання Першою ланкою в технічній системі водопостачання і забезпечення водою мешканців житлових районів є забір...
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2.3. Політичні небезпеки