Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є специфічні рецептори, або їх роль виконують вільні нервові закінчення. Кожна мікроділянка шкіри має найбільшу чутливість до цих подразників (сигнали), для яких на цій ділянці є найбільша концентрація відповідних рецепторів - больових, температурних і тактильних. Так, щільність розміщення становить: на тильній частині кисті - 188 больових, 14 - чуттєвих, 7 - холодових і 0,5 теплових на квадратний сантиметр поверхні; на грудній клітці відповідно - 196; 29; 9 і 0,3. Вплив у цих точках навіть не специфічним, але достатньо сильним подразником незалежно від його характеру викликає специфічне відчуття, яке обумовлене типом рецептора. Наприклад, інтенсивний тепловий промінь, який потрапляє в точку болю, викликає це больове відчуття.
Відчуття доторкання. Це - відчуття, яке виникає під час дії на поверхню шкіри будь-яких механічних стимулів (дотик, тиск), що викликають деформацію шкіри. Відчуття виникає тільки на момент деформації. Абсолютний поріг тактильного відчуття визначається за тим мінімальним тиском предмета на поверхню шкіри, яке робить ледве помітне відчуття доторкання. Найбільш високо розвинена чутливість на окремих частинах тіла. Приблизні пороги відчуття: для кінчика пальця руки - 3 г/мм2; на тильному боці пальця - 5 г/мм2; на тильному боці кисті - 12 г/мм2; на животі - 26 г/мм2; на п'ятці - 250 г/мм2. Поріг розрізнення в середньому дорівнює приблизно 0,07 вихідної величини тиску.
Вібраційне відчуття. Вібраційне відчуття обумовлене тими ж рецепторами, що і тактильне, тому топографія розподілу вібраційного відчуття на поверхні тіла аналогічна до тактильної.
Діапазон відчуття вібрації високий: 5-20 000 Гц, найвище відчуття до частот 200-250 Гц. їх підвищення чи зменшення приводять до зниження вібраційного відчуття. В цьому випадку амплітуда вібрації мінімальна і дорівнює 1 мкм. Пороги вібраційного відчуття різні для різних ділянок тіла. Найбільшу чутливість мають дистальні ділянки тіла людини, як найбільш віддалені від його медіальної площини (наприклад - кисті рук).
Чутливість шкіри до болю. Цей вид чутливості обумовлений впливом на поверхню шкіри механічних, теплових, хімічних, електричних та інших подразників. В епітеліальному прошарку шкіри містяться вільні нервові закінчення, які є спеціалізованими нервовими рецепторами. Проявляються вони в тому, що найменша щільність больових рецепторів припадає на ті ділянки шкіри, які найбільш багаті тактильними рецепторами, і навпаки.
Біологічний смисл болю полягає в тому, що він є сигналом небезпеки, мобілізує організм на боротьбу за самозахист. Під впливом больового сигналу перебудовується робота всіх систем організму і підвищується його реактивність.
Больовий поріг під час механічного тиску на шкіру вимірюється в одиницях тиску і залежить від місця вимірювань. Наприклад, поріг больової чутливості шкіри живота становить 15-20 г/мм2, кінчиків пальців - 300 г/мм2.
Температурна чутливість властива організмам, які володіють постійною температурою тіла, що забезпечується терморегуляцією. Температура шкіри дещо нижча за температуру тіла і різна для окремих ділянок: на лобі - 34-35 °С, на обличчі - 20-25 °С, на животі - 34 °С, ногах - 25-27 °С. Середня температура вільних від одягу ділянок шкіри 30...32 °С. Шкіра має два види рецепторів. Одні реагують тільки на холод, а інші - тільки на тепло.
3.3.1.4. Кінестетичний аналізатор
Кінестетичний аналізатор забезпечує відчуття положення і руху тіла та його частин. Людина має три види рецепторів, які сприймають:
1. Розтягнення м'язів під час їх розслаблення - "м'язові веретена";
2. Скорочення м'язів - сухожильні органи Гольджі;
3. Положення суглобів (що обумовлюють так зване "суглобне почуття"). Передбачається, що їх функції виконують глибинні рецептори тиску.
Можливості рухового апарату являють собою визначену значимість під час конструювання захисних пристроїв, органів управління тощо.
3.3.1.5. Нюховий аналізатор
Нюховий аналізатор призначений для сприйняття людиною будь-яких запахів (їх діапазон охоплює до 400 найменувань). Рецептори розташовані на ділянці площею близько 2,5 см2 слизової оболонки в носовій порожнині.
Умовами сприйняття запахів є летючість пахучої речовини (виділення його молекул у вільному вигляді); розчинність речовин в жирах; рух повітря, що містить молекули пахучої речовини в сфері нюхового аналізатора.
3.3.1.6. Смаковий аналізатор
У фізіології і психології поширена чотирьохкомпонентна теорія смаку, згідно з якою існують чотири види елементарних смакових відчуттів: солодкого, кислого, гіркого і солоного. Всі інші відчуття є їх комбінаціями. Абсолютні пороги смакового аналізатора виражаються величиною концентрації розчину і вони приблизно в 10 тис. разів вище за нюховий.
Відновлення смакового сприйняття після впливу будь-яких подразників закінчується через 10-15 хв.
Схожі статті
-
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.2. Слуховий аналізатор людини
За допомогою слухового аналізатора людина отримує до 10 % інформації. Характерними особливостями слухового аналізатора є: - здатність бути готовим до...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.2. Антропометричні характеристики людини
У своїй професійній діяльності кожна людина виконує певні рухи, наприклад, пов'язані з перенесенням вантажу, натисканням на важелі, тумблери,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.1. Закони та їх зміст
Сучасна безпека життєдіяльності як наука базується на сукупності законів, правил, принципів та аксіом. Цей посібник дає змогу уявити тільки основні...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.3. Правила та їх зміст
Принцип неповноти інформації (принципи невизначеності): інформація під час проведення акцій з перетворення природи завжди недостатня для апріорного...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.2. Основні принципи та їх зміст
Принцип неповноти інформації (принципи невизначеності): інформація під час проведення акцій з перетворення природи завжди недостатня для апріорного...
-
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення
Система - сукупність точно визначених елементів (зміст елементів), між якими наявні закономірний зв'язок чи взаємодія (структура системи). Важливими...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки
Людина в природі є найбільш саморегулювальною істотою відносно інстинкту самозбереження. Це дає змогу достатньо гнучко компенсувати їй свої недоліки за...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини
Фізіологія праці є складовою частиною гігієни праці та розділом загальної фізіології, який присвячено вивченню змін функціонального стану організму...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.1. Працездатність людини
3.2.1. Працездатність людини Працездатність - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
3.2.1. Працездатність людини Працездатність - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності
У розділі 1.2 вже наводився перелік потреб людини. Повернемося до більш докладного розгляду цього питання щодо людини як об'єкта середовища, що потребує...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Сучасна безпека життєдіяльності як наука базується на сукупності законів, правил, принципів та аксіом. Цей посібник дає змогу уявити тільки основні...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.5. Зміни у фізіологічному стані людини під час роботи
Виконання роботи супроводжується розвитком функціональних змін в органах, які працюють (м'язах, нервових центрах, аналізаторах), і в так званих...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.1. Зоровий аналізатор людини
Зоровий аналізатор складається з трьох відділів: рецепторного (периферичного), провідникового і центрального, що виконує аналітичну функцію. У...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.4. Класифікація основних форм трудової діяльності людини
Розрізняють працю фізичну, коли переважає робота м'язової системи, та розумову, коли основне навантаження падає на ЦНС, її вищі відділи. Поділ праці на...
-
Прогнозні оцінки Прогнозування ситуації завжди має на увазі певну мету, яка визначає, по-перше, термін прогнозування (так званий "горизонт...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 1.3. СУЧАСНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ СТАН ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Сучасні обставини змін в середовищі відображають стан історичного розвитку суспільства та його взаємодію з довкіллям. Характер історичного розвитку...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - ПЕРЕДМОВА
Безпека життєдіяльності - одна з наймолодших наук, яка спрямована на вирішення основної проблеми сучасного суспільства України - збереження здоров'я...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає: - визначення...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.1.1. Базові уявлення дисципліни
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.2. Людина як об'єкт середовища
Складні взаємовідносини, що підтримують стійкий кругообіг речовин, а разом і існування життя як глобального явища нашої планети, сформувалися протягом...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора