Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - Теліпко В. Е. - Стаття 23. Суддя місцевого суду

1. Суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до Конституції України (розділ VIII) та коментованого Закону суддя місцевого суду є носієм судової влади та здійснює правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Він здійснює свої повноваження на професійній основі. Головний обов'язок судді - здійснення правосуддя у точній відповідності із законом.

На суддю не можуть бути покладені будь-які обов'язки, не передбачені коментованою статтею, і він навіть за своєї ініціативи не може займатися іншою діяльністю, крім наукової, викладацької та творчої. Окрім того, відповідно до чинного законодавства суддя не може належати до будь-якої політичної партії, руху, брати участь в будь-якій політичній діяльності і мати представницький мандат (ст. 127 Конституції).

Моральне право судити інших має лише людина, яка усвідомила свій державний та професійний обов'язок і яка виконує його не за примушуванням, а за велінням совісті. Для судді мають бути характерні високі моральні якості, глибока повага до закону та його неухильне дотримання. Кодекс професійної етики судді, затверджений 24 жовтня 2002 p. V з'їздом суддів України, визначає такі вимоги до судді, як бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги і завжди поводитись так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів до своєчасного та якісного розгляду кожної судової справи, яка надійшла на розгляд. Весь судовий процес суворо регламентовано процесуальним законодавством, і судця не має права відступати від його вимог, чим би це мотивувалося (наприклад, малозначністю злочину, оперативністю розгляду справи тощо).

Керуючи судовим засіданням, суддя (головуючий у справі) повинен спрямовувати судовий розгляд на реальне забезпечення здійснення сторонами їх прав, усувати все те, що не відноситься до розгляду справи, та забезпечувати належний виховний рівень судового процесу. З його боку неприпустимі недоречні репліки, узагальнюючі висновки, упереджене ставлення до учасників процесу.

В межах повноважень, наданих йому законом, суддя (головуючий) зобов'язаний слідкувати за дотриманням процесуальних норм сторонами, які йому підпорядковані при проведенні будь-яких судових дій. Наприклад, якщо підсудний у кримінальній справі порушує порядок засідання чи не підкоряється розпорядженням головуючого, останній попереджує його про те, що у випадку повторення ним вказаних дій він буде видалений із залу судового засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий попереджує їх. У разі дальшого непідкорення будь-якої з вказаних осіб розпорядженням головуючого розгляд справи може бути відкладено, якщо неможливо без шкоди для справи замінити дану особу іншою. Одночасно суд повідомляє про це відповідно вищестоящого прокурора, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

За непідкорення розпорядженням головуючого свідки, потерпілі, цивільні позивачі, цивільні відповідачі та інші громадяни несуть відповідальність за ч. 1 ст. 1853 КУпАП.

Кожен суддя зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для своєчасного та якісного розгляду справ, які до нього надійшли.

Після надходження кримінальної справи суддя зобов'язаний вивчити її матеріали, у відповідності з кримінально-процесуальним законодавством провести попередній розгляд справи і за наявності достатніх підстав для розгляду її в судовому засіданні призначити справу до судового розгляду та підготувати її до розгляду в судовому засіданні.

Цивільні справи, які є в провадженні судді, також мають бути підготовлені ним до судового розгляду шляхом виконання необхідних дій, передбачених ЦПК.

Щоб судовий процес відбувся своєчасно і закінчився результативно, суддя здійснює організаційні заходи. До таких заходів належать:

- забезпечення своєчасного вручення підсудному копії обвинувального висновку, а в цивільній справі - вручення відповідачу копії позовної заяви;

- забезпечення своєчасної явки в судове засідання осіб, які викликаються;

- забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи заінтересованих осіб;

- вжиття заходів, які залежать від судді" до своєчасного початку процесу в суді тощо.

Судця контролює своєчасне звернення до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням, виходячи з того, що своєчасність та правильність виконання вироку та рішень суду є важливим фактором ефективності судової діяльності. Вирок, який набрав законної сили, звертається до виконання не пізніше трьох діб з дня набрання ним чинності чи повернення справи з апеляційної або касаційної інстанції. Суддя разом з розпорядженням про виконання обвинувального вироку направляє копію вироку в той орган, на який покладено обов'язок виконати вирок. Органи, які виконують вирок, ухвалу або постанову, повідомляють суд (суддю) про їх виконання. Предметом постійної уваги судді має бути правильне оформлення виконавчих листів на стягнення з засуджених матеріальної шкоди в доход держави та на користь окремих організацій і громадян.

Крім вищезазначених повноважень, суддя на досудовому провадженні кримінальних справ (при проведенні дізнання і досудового слідства) розглядає подання особи, яка проводить дізнання, або слідчого з питань щодо: усунення захисника від участі у справі за підстав, передбачених нормами ст. 61 КПК; обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання особи під вартою (ст. 165а, 165і, КПК); проведення обшуку житла чи іншого володіння особи (ст. 177 КПК); поміщення обвинуваченого у відповідний медичний заклад для проведення стаціонарної судово-медичної або судово-психіатричної експертизи (ст. 205 КПК).

Крім перелічених вище повноважень, на суддю місцевого суду можуть бути покладені й інші службові повноваження, які випливають з його службового становища. Наприклад, аналіз стану судимості у районі (місті); вивчення судової практики розгляду судом окремих категорій справ; аналіз якості та строків виготовлення протоколів судових засідань; вивчення діяльності окремих напрямів роботи суду (звернення судових рішень до виконання, облік та зберігання речових доказів, робота зі скаргами і заявами громадян тощо).



Схожі статті




Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - Теліпко В. Е. - Стаття 23. Суддя місцевого суду

Предыдущая | Следующая