Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 24.2 Відношення соціології культури і соціології науки, освіти і моралі
Предметом соціології культури як наукової галузі і навчального предмета є вивчення місця і ролі ціннісної системи культури в її зв'язках з іншими системами суспільства.
У соціології культури пропонується наслідувати три основні позиції.
1) Вивчення питань загальної теорії соціології, сполучених з дослідженням сфери культури як специфічної соціальної сфери.
2) Знайомство з прикладними аспектами соціології в сфері культурологічних проблем.
3) Оволодіння елементарними навичками емпіричних досліджень культури.
У якості допоміжної соціологія науки бере початок із праць основоположника позитивізму Опоста Конта. у 30-і роки XX століття багато в чому завдяки дослідженням Еміля Дюркгейма, Макса Вебера, Пітирима Сорокіна й особливо класичної праці Роберта Мсртона "Наука техніки і суспільство в Англії ХП століття" сформульована соціологічна концепція науки, яка стала в 60-і роки домінуючим зразком, що розвивається у взаємодії з філософією і методологією науки, соціологією пізнання.
Важливим у соціології науки є визначення місця і ролі науки в соціальній системі, що розвивається. Розвиток науки визначається п'ятьма соціальними нормами:
- універсалізмом (результати науки належать усім),
- розумним скептицизмом {піддаючи всі і вся сумніву, невизнання абсолютно непогрішних вчених та їхніх тверджень),
- безкорисливістю (наукою займаються заради її самої, вважаючи визнання колег найбільшою винагородою за успіх у дослідженні чи винаході, відкритті і т. п.),
- раціоналізмом (прагненням до узагальненого знання, вираженому в логічно несуперечливій формі),
- емоційним нейтралітетом.
Соціологія науки - галузь соціології, яка вивчає динаміку науки і її взаємини із суспільством, а також динаміку і соціальні аспекти наукової діяльності на рівні окремих вчених колективів суспільства.
На початку 70-х років норми соціології науки піддаються перегляду з постпозитивістських позицій (Майкл Поланьї, Томас Кун. Пауль Фейєрабенд, Імре Лакатос, Стівен Тумлін та ін.). У своєрідному маніфесті постпозитивізму книзі Томаса Куна "Структура наукових революцій" наука розглядається як чистий зразок, сприйнятий науковим співтовариством.
Соціологія освіти - галузь соціології, яка вивчає освіту як соціальний інститут, як форму і засіб суспільної життєдіяльності. Ключовим відношенням у соціології освіти вважається взаємодія інститутів освіти з виробництвом, соціальними структурами, політикою, мораллю і т. п. Предметом соціології освіти виступає реальний процес соціалізації особистості, придбання її соціального досвіду шляхом засвоєння природничо-наукових і гуманітарних знань, що складають соціальні потенції цивілізації. У межах соціології - освіта розглядається не як процес навчання і виховання (це складає предмет педагогіки) і не як сукупність знань і навичок, а саме як соціальний інститут з його підсистемами в їхній цілісності і сукупності.
Початок соціології освіти поклали праці американських учених Літера Франка Уорда і Джорджа Дьюї.
Соціологія освіти розкриває диспропорції між розвитком системи освіти і потребами суспільства, вивчає стимули до одержання освіти й ефективність отриманих знань, ступінь відповідності підготовки фахівців потребам суспільства. Система освіти розглядається не як замкнута сама в собі, а через різні "виходи" в інші великі соціальні системи.
Соціологія права - спеціальна соціологічна теорія, що вивчає право як соціальний інститут, як систему регулювання суспільних відносин і трансформації юридичних норм у соціальну поведінку громадян на всіх рівнях їхньої життєдіяльності. Цей напрямок соціологічної науки складається на стику юриспруденції і соціології, переслідуючи основну мету: вивчення функціональної дії права і його соціальної ефективності.
Ще на початку XX століття виникає соціологія права, утворюючи різні школи соціологічної юриспруденції. Протиставлення правових законів і "живого права", яке постійно складається в суспільстві стало основою становлення соціології права. У 60-х роках XX століття американськими юристами Франком і Паундом робиться чітке формування соціологічного підходу до права. З тих пір об'єктом соціології права стають проблеми престижу суддівського рішення, співвідношення суду і гласності в пресі, право і конституційні норми, політична влада і право. Ефективність правових норм - найважливіша проблема соціології права, яка шляхом соціологічних досліджень виявляє фактори, що визначають ефективність чи неефективність права.
Соціологія мистецтва - галузь соціології, що вивчає виникнення, функціонування і розвиток мистецтва в конкретно-історичних системах суспільних відносин. У соціології мистецтва в широкому обсязі реалізується апарат філософії, психології, педагогіки, мистецтвознавства. Для соціології мистецтва основними виступають два положення:
- визнання відповідності між станом суспільства і мистецтвом як специфічною сферою громадського життя;
- можливість визначення ступеня відповідності в досить чітких поняттях, що піддаються математичній обробці.
Сучасна соціологія мистецтва розпалася на відносно самостійні суспільства: соціологія театру, соціологія кіно, соціологія літератури, соціологія музики, соціологія живопису і т. п. Усередині самої соціології мистецтва виділяються напрямки, що розрізняються за широтою охоплення явищ мистецтва і за "зрізами" соціологічного аналізу. У загально-соціологічному аспекті розкривається соціальна сутність мистецтва, аналізуються соціальні закономірності розвитку мистецтва.
Соціологія моралі - галузь соціології, що досліджує емпіричними методами закономірності практичної моралі на різних соціальних рівнях. Об'єкт дослідження соціології моралі - моральна практика,, сформована в різних соціальних спільнотах, шарах (родина, трудовий колектив, професійна група, студентська група, нація і т. п.). Соціологія моралі покликана вирішити триєдине завдання: по-перше, описувати реальні моральні відносини і специфіку їхньої появи в суспільстві; по-друге, досліджувати відношення різних соціальних груп до постановки і способів рішення моральних проблем; по-третє, вивчати еволюцію, прогнозувати тенденції і шляхи розвитку моральної свідомості.
Наприкінці XIX ст. термін соціологія моралі запропонований французьким соціологом Емілем Дюркгеймом і тоді ж склалася в основному проблематика галузі соціологічного знання: роль моралі в суспільстві; мораль віруючих і невіруючих; поняття щастя; моральні ідеали молоді; сімейна мораль. Соціологія моралі виходить з того, що сутність морального регулювання вимагає добровільного прагнення людей керуватися у вчинках моральними розпорядженнями і нормами. Моральні норми, що затвердилися, стають рушійною силою і засобом впливу на соціальні процеси. Тому моральний фактор у силі його всепроникнення значно визначає стабільність основних основ способу життя.
Соціологія моралі значне місце відводить етико-соціологічним дослідженням суспільної думки, механізму подвійної моралі. Використовуються різні методи: історичний, типологічний, статистичний, метрологічний. Починаючи з 80-х років у соціології моралі є значні елементи скептицизму і песимізму щодо оцінки стану вдач, що дає основу для висновків про зростаючу деградацію моральних цінностей і т. п. Нова мораль висуває Два принципи: "Насилуй себе" і "Роби, що хочеш".
В історії соціологічної і соціально-філософської думки виявилися два основних і найзагальніших підходи до визначення місця і ролі культури в житті суспільства - матеріалістичний та ідеалістичний. і хоча обидва не заперечували важливого значення культури в суспільному розвитку, проте ті (наприклад, марксизм), хто виходив з матеріалістичного розуміння історії, бачили в духовній культурі вторинний, похідний, надбудовний фактор такого розвитку; а ті (Э. Дюркгейм, М. Вебер та ін.), хто в цілому віддавав перевагу історичному ідеалізму, бачили саме в духовній культурі (наприклад, у "дусі капіталізму") вирішальний і визначальний момент у житті і розвитку суспільства. Остання позиція переважає в немарксистській соціології.
Соціальна роль культури виявляється в трьох основних аспектах.
1. Культура є основою і вирішальним фактором перетворення індивіда в особистість, його підготовки до життя в суспільстві, його соціалізації (про що докладно говориться в наступному параграфі даної глави). Ця роль визначається тим, що культура виступає як своєрідний резервуар нагромадження, акумуляції і передачі соціального досвіду.
2. Забезпечуючи єдність цінностей, норм, значень, ідеалів і вірувань усіх членів даного суспільства відповідна культура служить його найважливішою гуртуючою, інтегруючою силою, такою, яка багато в чому визначає стабільність, стійкість усієї суспільної системи. Наявність у системі культури того чи Іншого суспільства своєрідних субкультур звичайно не порушує такої єдності І зазначену функцію культури, якщо в них відбивається діалектика загального й особливого при ведучій ролі першого, "єдність у різноманітті". Більш того, як показує досвід, таке різноманіття може служити посиленню суспільної інтеграції. Якщо ж субкультура виступає у формі контркультури, то її роль стає дисфункціональною, дезінтеграційною.
3. Культура - найважливіша основа і фактор організації, регулювання і модернізації громадського життя, про що також докладніше в подальшому викладі. Ця функція культури пов'язана насамперед з тим, що її основну частину складають соціальні цінності і норми. Культура визначає поле діяльності людей, зміст і стиль їхнього життя, орієнтири в її розвитку.
Особливо наочно велика соціальна культура виявляється в перехідні епохи розвитку суспільства. Справа в тому, що культура настільки широко, повсюдно і глибоко проникає в тканину суспільних відносин, що, коли суспільство переживає періоди нормального, відносно і порівняно плавного розвитку, її роль особливо не виділяється, як би непомітна, сама собою розуміється. Але коли суспільство попадає в кризову ситуацію, часто пов'язану з його перехідним станом, відразу виявляються надзвичайно важливе значення і нічим не замінна, унікальна роль культури для всього громадського життя, її організації, функціонування і розвитку.
Категорії соціології культури класифікують за рівнем соціологічної теорії на категорії загальної соціології культури і на категорії спеціальних теорій соціології культури. Усі категорії соціології культури поділяють на два розряди: методологічні, процедурні. Якщо методологічні категорії груп категорій розкривають культурне життя суспільства, то процедурні - складають загальносоціологічні категорії, застосовувані в процесі обробки й одержання соціальної інформації. Соціологія культури має широкий вибір методів дослідження, що забезпечують різні напрямки ефективної діяльності, надійність і вірогідність отриманого знання. У повному обсязі використовуються стандартні методи: анкетне опитування, інтерв'ю, факторний аналіз, спостереження, експерименти і т. п.
План семінарського заняття
(2 год.)
1. Природа, функції і структура культури.
2. Відношення соціології культури і соціології науки, освіти та моралі.
3. Соціальна культура та її роль у житті і розвитку суспільства.
Теми рефератів, доповідей і контрольних робіт
1. Соціальна культура і суспільство.
2. Динаміка зміни соціальних цінностей в українському суспільстві.
3. Соціальні норми та відхилення.
Додаткова література з теми
1. Здравомыслов А. П. Потребности. Интересы. Ценности. - М., 1986.
2. Ионин Л. Г, Культура на перепутье // СОЦИС. - 1995. - №2.
3. Комаров МС. Социология. - М., 1994.
4. Культура: теории и проблемы. - М., І995.
5. Орлова Э. А. Введение в социальную и культурную антропологию. - М., 1994.
Схожі статті
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.1 Соціологія та її місце в системі сучасних наук
Ключові поняття та терміни - наука - соціологія - мікросоціологія - макросоціологія - об'єкт соціології - теоретична соціологія - прикладна соціологія -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 12.1 Соціологія права як специфічна галузь соціології
Ключові поняття та терміни - право - соціальні норми - системно-нормативна природа - законодавство - правосвідомість - соціологія права - кримінальне...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.2 Предмет, структура та метод соціології
Ключові поняття та терміни - наука - соціологія - мікросоціологія - макросоціологія - об'єкт соціології - теоретична соціологія - прикладна соціологія -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК ОСОБЛИВА СУСПІЛЬНА НАУКА
Ключові поняття та терміни - наука - соціологія - мікросоціологія - макросоціологія - об'єкт соціології - теоретична соціологія - прикладна соціологія -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 24. ОБ'ЄКТ I ПРЕДМЕТ СОЦІОЛОГІЇ КУЛЬТУРИ
Ключові поняття та терміни - мова - знання - переконання - соціальні цінності - соціальні норми - соціологія культури - соціологія науки - соціологія...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 24.1 Природа, функції і структура культури
Ключові поняття та терміни - мова - знання - переконання - соціальні цінності - соціальні норми - соціологія культури - соціологія науки - соціологія...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 12.2 Становлення і розвиток соціології права
У науці немає чіткої й однозначної відповіді на питання: хто є основоположником соціології права. Одні пов'язують це з ім'ям Е. Дюркгейма, інші - М....
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 12. СОЦІОЛОГІЯ ПРАВА
Ключові поняття та терміни - право - соціальні норми - системно-нормативна природа - законодавство - правосвідомість - соціологія права - кримінальне...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.4 Взаємовідносини соціології та інших суспільних наук
Будучи наукою про суспільство, соціологія водночас структурно включає як загальну теорію соціальної різноманітності явищ і Процесів суспільного життя, що...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 2.1 О. Конт та Г. Спенсер - основоположники соціології
Ключові поняття та терміни - соціальні знання - соціологічна думка - соціологія - протосоціологія - контівська ієрархія наук - соціальна динаміка -...
-
Ключові поняття та терміни - переживання - цінності - спільність - воля - формальна соціологія - соціальні процеси - соціальні типи - ігрові форми § 4.1...
-
Засновником психологічного еволюціонізму в американській соціології вважається Лестер Френк Уорд (1841 - 1913 рр.). Ним написані роботи: "Динамічна...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 11.2 Основні проблеми політичної соціології
Проблематика політичної соціології надзвичайно широка і різноманітна - від політичної соціалізації особистості до взаємодії суспільства і політики. У...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 4.1 Джерела німецької соціології. Ф. Тьонніс
Ключові поняття та терміни - переживання - цінності - спільність - воля - формальна соціологія - соціальні процеси - соціальні типи - ігрові форми § 4.1...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - Тема 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ
Ключові поняття та терміни - соціальні знання - соціологічна думка - соціологія - протосоціологія - контівська ієрархія наук - соціальна динаміка -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 4.2 Формальна соціологія Г. Зіммеля
Типологічний аналіз соціальних відносин і проблем розвитку аналітичної, формальної соціології були в значній мірі і предметом інтересів Г. Зіммеля (1858...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 2.4 Головні парадигми і напрямки сучасної соціології
Поняття "сучасна соціологія" далеко не однозначне. Воно вживається й у найширшому розумінні - як соціологія усього XX сторіччя, і в порівняно більш...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 8.2 Розвиток соціології в Україні на сучасному етапі
Розвиток вітчизняної соціології в післяжовтневий період 1917 р. не припинився, хоча й був неоднозначним. Соціологічні студії здійснювалися в умовах...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 6.1 Теоретичні і світоглядні підстави соціології Е. Дюркгейма
Ключові поняття та терміни - соціальна сфера - соціальна проблема - соціологізм - соціальна реальність - діхотомія - антипсихологізм - самогубство -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 3.1 Психологічні концепції в західноєвропейській соціології
Ключові поняття та терміни - психологічний напрямок - нелогічні закони - натовп - психологічний еволюціонізм - усвідомлення роду - соціальний розум -...
-
Ключові поняття та терміни - психологічний напрямок - нелогічні закони - натовп - психологічний еволюціонізм - усвідомлення роду - соціальний розум -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 11.1 Об'єкт і предмет політично соціології
Ключові поняття та терміни - політика - публічна влада - політична система - політична соціологія - соціологічний аналіз - правова держава - громадянське...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.3 Функції соціології
Різноманітність зв'язків соціології із життям суспільства, її суспільне призначення визначаються насамперед тими функціями, які вона виконує. Функції...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 23.1 Сутність культури суспільства
Ключові поняття та терміни - культура - еволюційні процеси - революційні процеси - цивілізація - соціальний прогрес - матеріальна культура - духовна...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 22.1 Предмет соціології праці та управління
Ключові поняття та терміни - праця - зміст праці - умови праці - зайнятість - безробіття - соціологія праці - соціологія управління - соціологія праці та...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 13.2 Соціалізація особистості: сутність, агенти, етапи
Будь-яке суспільство витрачає багато зусиль для того, щоби його члени успішно засвоювали культурні надбання норми, цінності, ідеї, соціальний досвід,...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 8.1 Витоки соціально-політичних вчень в Україні
Ключові поняття та терміни - генетична соціологія - протосоціологія - еволюціонізм - антропологія - еволюція - історична соціологія - теорія зв'язків -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 18.1 Поняття конфлікту, його соціальна природа та функції
Ключові поняття та терміни - конфлікт - соціологія конфлікту - суб'єкти конфлікту - предмет конфлікту - об'єкт конфлікту - конфліктна ситуація -...
-
Ключові поняття та терміни - конфлікт - соціологія конфлікту - суб'єкти конфлікту - предмет конфлікту - об'єкт конфлікту - конфліктна ситуація -...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 15.1 ІНТЕРАКТИВНА РОЛЬ ЦІННОСТЕЙ, НОРМ
Ключові поняття та терміни - цінності - соціальні норми - мораль - право - девіантна поведінка § 15.1 ІНТЕРАКТИВНА РОЛЬ ЦІННОСТЕЙ, НОРМ Якщо звернутися...
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 24.2 Відношення соціології культури і соціології науки, освіти і моралі