Загальна психологія - Павелків Р. В. - 5.2. Головні характеристики мислення
Мислення виступає в ролі специфічної форми пізнавальної діяльності, що забезпечує опосередковане та узагальнене відображення суттєвих зв'язків і відношень дійсності у ході її аналізу та синтезу. Інакше кажучи, мислення дає нам знання про суттєві властивості, зв'язки та відношення об'єктивної реальності, воно здійснює перехід від "явища до сутності". Мислення розкриває закони та закономірності дійсності.
На відміну від відчуття та сприймання, тобто процесів безпосереднього чуттєвого відображення, мислення дає непряме, складно опосередковане відображення дійсності. І хоча мислення своїм єдиним джерелом має відчуття, воно переходить межі безпосереднього чуттєвого пізнання і дає змогу людині одержати знання про такі властивості, зв'язки та відношення, які не можуть бути сприйняті органами чуття.
Предмети відображаються у процесі мислення інакше, ніжу сприйманні: у мисленні ми не тільки виокремлюємо окремі частини предмета (що можливе і у сприйманні), але намагаємося зрозуміти, у яких відношеннях ці частини знаходяться одна з одною. Мислення дозволяє зазирнути в сутність явищ тільки одним шляхом - через відображення тих зв'язків і відношень, які є у даного явища з іншими явищами. Це відображення зв'язків і відношень неможливе, якщо ми не абстрагуємося від конкретних особливостей предмета і не станемо думати про нього в найзагальнішому вигляді. У процесі мислення конкретний образ предмета відходить на другий план.
Думка про предмет, явище приводить одночасно до двох наслідків: 1) відображення цього предмета, явища в його сутності, тобто в його взаємозв'язку і взаємозумовленості з іншими предметами, явищами; 2) до думки про цей предмет, явище взагалі, а не зокрема, не в певній конкретній формі.
Отже, процес мислення характеризується такими особливостями:
1. Опосередкованість. Це означає, що, встановлюючи зв'язки і відношення між речами, людина спирається не тільки на безпосередні відчуття і сприймання, але обов'язково надані минулого досвіду, який зберігається в пам'яті. Наприклад, якщо ми вранці бачимо, що дах сусіднього будинку мокрий, то робимо висновок, що вночі пройшов дощ.
2. Узагальненість. Людина спирається і на наявні в неї знання про загальні закони розвитку природи і суспільства. У процесі мислення людина використовує знання загальних положень, які склалися на підгрунті попереднього досвіду і в яких відображені найзагальніші зв'язки і закономірності навколишнього світу. Твердження "вулиці сохнуть після дощу" грунтується на знаннях про те, що вода випаровується під впливом тепла. Саме поняття причини і наслідку може виникнути тільки опосередковано, шляхом узагальнення численних фактів, що зберігаються в пам'яті, в яких виявлялися дані зв'язки між явищами. Але якщо це поняття виникло, то воно включається в подальшу роботу мислення.
3. Мислення виходить з "живого споглядання ", але не зводиться до нього. Мислення з'являється у процесі еволюції як інструмент подолання протиріч, які мають місце на етапі чуттєвого відображення. Які це протиріччя і як вони вирішуються в мисленні?
А) Вузькість просторово-часового діапазону відображення у відчутті та сприйманні: ми одержуємо за допомогою органів чуття інформацію про те, що є тут і тепер, що ми безпосередньо споглядаємо і можемо бачити, чути тощо. У мисленні просторово-часовий діапазон відображення суттєво розширюється: ми можемо думати про те, що було раніше і що може бути потім, ми можемо думати про безкінечно малі і безкінечно великі просторові величини. Цьому сприяє засвоєння культурно-історичного досвіду людини.
Б) Злиття суб'єктивних і об'єктивних компонентів нашого знання у сприйманні, у якому дано сумарний результат взаємодії суб'єкта і об'єкта в множині протиріч. Наприклад, ми можемо сприйняти блискучу брошку як золоту. Завдяки мисленню виникає можливість корекції суб'єктивних вражень і виявлення прихованих об'єктивних властивостей предметів. Уданому випадку для того, щоб переконатися, що предмет дійсно золотий, капнемо на нього кислотою, тобто спробуємо виявити приховану властивість золота (не темніти під впливом кислоти). Ця властивість може виявитися тільки при взаємодії золота і кислоти. Результат цієї взаємодії відображається в думці, яка і дає нам можливість побачити істинні властивості предмета.
В) Попереднє протиріччя призводить до виникнення різного роду ілюзій, виникнення нестійкого випадкового знання, яке можливе на грунті чуттєвого відображення. Наприклад, маленька дитина дивиться на стакан з чаєм і ложкою і каже: "Навіщо купили криву ложку?" Ілюзія виникає за рахунок центрації, по-перше, на власних суб'єктивних станах (наприклад, дитина впевнена, що місяць рухається за нею); по-друге, на домінуючих очевидних ознаках ситуації.
При відповіді на запитання, яких фігур більше на таких малюнках: дитина 5 років відповість, що в першому випадку однакова кількість фігур, а в другому - кружечків більше, ніж трикутників, оскільки вони займають більше місця.
Думка забезпечує явище децентрації - абстрагування від своїх суб'єктивних станів і наочних вражень і фіксацію стійких закономірних залежностей. Така децентрація виникає вже в молодшому шкільному віці і є показником розвитку мислення.
4. Мислення - це завжди відображення зв'язків і відношень між предметами у словесній формі. Мислення і мова знаходяться в нерозривній єдності. Мова є безпосередньою дійсністю думки. Завдяки тому, що мислення протікає в словах, полегшуються процеси абстракції й узагальнення, оскільки слова - це подразники, які сигналізують про дійсність у найузагальненішій формі.
Ми вже говорили про те, що мислення носить опосередкований характер. Слово є засобом такого опосередкування. Тільки з появою слова стає можливим абстрагувати від об'єкта пізнання ту чи іншу властивість і зафіксувати уявлення про нього в слові. Будь-яка думка виникає і розвивається в нерозривному зв'язку з мовою. Відома всім закономірність: чим глибша і грунтовніша думка, тим більш чітко і ясно вона виражається в слові. Бідність мови означає бідність думки, і навпаки - чим більш удосконалюється словесне формулювання думки, тим зрозуміліша сама думка. "Мислення вголос" полегшує в деяких людей розв'язання завдання. У слові, у формулюванні думки містяться передумови дискурсивного, міркуючого (тобто усвідомленого) мислення.
5. Мислення пов'язане з практичною діяльністю. У своїй сутності воно спирається на суспільну практику. Це не просте відображення, а відображення, яке відповідає завданням, що виникають у практичній діяльності людини, спрямованій на перебудову навколишнього світу. Мисленнєва діяльність, за О. М. Леонтьєвим, є прообразом практичної діяльності. Практична (предметна) дія є джерелом формування думки: чим більше дитина вміє робити руками, тим більше можливості для розвитку мислення. Предметна діяльність - сприятливе середовище для розвитку інтелекту.
Схожі статті
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.4. Сучасна психологія та її місце в системі наук
Нині спостерігається бурхливий розвиток психологічної науки, що зумовлено різноманітністю теоретичних та практичних завдань, які постають перед нею....
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.3. Завдання сучасної психології
Нині спостерігається бурхливий розвиток психологічної науки, що зумовлено різноманітністю теоретичних та практичних завдань, які постають перед нею....
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.6. Розвиток уваги
Увага, як і більшість психічних процесів, має певні етапи розвитку. Нижчі етапи представлені мимовільною увагою, а вищі - довільною. Безпосередня увага -...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Тема 1 ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Тема 1 ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 1.1. Предмет загальної психології Протягом віків людина є предметом вивчення багатьох наук. Людство...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 6.5. Мотиваційно-потребнісна сфера особистості
Як відомо, потреби людини є вихідним спонуканням до діяльності. Об'єкти, що спонукають до діяльності, виступають у формі свідомих образів або уявлень,...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 5.2. Види діяльності
Виникнення та розвиток різних видів діяльності в людини є складним і тривалим процесом. Найчастіше виокремлюють три види діяльності, які генетично...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.1. Предмет загальної психології
Тема 1 ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 1.1. Предмет загальної психології Протягом віків людина є предметом вивчення багатьох наук. Людство...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Сприймання простору
У сучасній психології існує кілька підходів до класифікації сприймання. В основу однієї з класифікацій сприймання, так само як і відчуттів, покладено...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.5. Складні форми сприймання
У сучасній психології існує кілька підходів до класифікації сприймання. В основу однієї з класифікацій сприймання, так само як і відчуттів, покладено...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.4. Класифікація сприймань
У сучасній психології існує кілька підходів до класифікації сприймання. В основу однієї з класифікацій сприймання, так само як і відчуттів, покладено...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ
Тема 1 ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 1.1. Предмет загальної психології Протягом віків людина є предметом вивчення багатьох наук. Людство...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 2.3. Метод спостереження
До пізнання особливостей і закономірностей психічного розвитку можна підійти за допомогою двох типів дослідження: так званих поперечних і подовжніх...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 6.3. Взаємозв'язок біологічного та соціального в особистості
Проблема співвідношення біологічного і соціального в особистості - одна з центральних проблем сучасної психології. В історії розвитку психології як науки...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Особистість у культурно-історичній теорії Л. С. Виготського
Видатний вітчизняний психолог Л. С. Виготський (1896-1934) відомий як творець культурно-історичної теорії розвитку психіки людини. У межах цієї теорії...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Тема 3 СПРИЙМАННЯ
3.1. Поняття сприймання Відчуття є лише елементарною формою відображення окремих властивостей предметів та явищ навколишньої дійсності. Але реальні...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 5.4. Знання, уміння та навички
Переробка чуттєвих даних у свідомості приводить до утворення уявлень та понять. Саме в цих двох формах знання зберігаються в пам'яті. Головне призначення...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 2.2. Організаційні методи
До пізнання особливостей і закономірностей психічного розвитку можна підійти за допомогою двох типів дослідження: так званих поперечних і подовжніх...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.5. Походження та розвиток свідомості людини
Свідомість - це вищий рівень психічного відображення об'єктивної реальності, а також вищий рівень саморегуляції, властивий лише людині як соціальній...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.3. Властивості сприймання
Сприймання, як і відчуття, носить рефлекторний характер. І. П. Павлов довів, що підгрунтя сприймання складають умовні рефлекси, тимчасові нервові...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.2. Фізіологічні основи сприймання
Сприймання, як і відчуття, носить рефлекторний характер. І. П. Павлов довів, що підгрунтя сприймання складають умовні рефлекси, тимчасові нервові...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 3.1. Поняття сприймання
3.1. Поняття сприймання Відчуття є лише елементарною формою відображення окремих властивостей предметів та явищ навколишньої дійсності. Але реальні...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.5. Галузі психології
Сучасна психологія є досить розгалуженою системою знань, вона включає систему дисциплін (або галузей), пов'язаних з різними сферами практики. Головним...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 2.2. Фізіологічні основи відчуттів
Відчуття виникають лише при безпосередній дії предметів на органи чуття. Орган чуття - це анатомо-фізіологічний апарат, розміщений на периферії тіла або...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 2.1. Поняття відчуття
2.1. Поняття відчуття Відчуття є первинною формою психічного зв'язку організму з середовищем, основним джерелом наших знань про світ і власне тіло. Вони...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - Тема 2 ВІДЧУТТЯ
2.1. Поняття відчуття Відчуття є первинною формою психічного зв'язку організму з середовищем, основним джерелом наших знань про світ і власне тіло. Вони...
-
Методи психології доцільно розділити на дві групи: - пізнавальні (дослідницькі) методи; - методи активного впливу на людей. Розглянемо першу групу...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.5. Властивості уваги
Наявність уваги свідчить про зв'язок свідомості з певним об'єктом, її зосередженість на ньому. Особливості цієї зосередженості визначають головні...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 1.4. Види уваги
Загальноприйнятим у психології є поділ уваги за критерієм походження та способом здійснення, а також залежно від активності людини на мимовільну,...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 6.8. Формування та розвиток особистості в онтогенезі
З тезою про те, що особистістю людина не народжується, а стає, погоджується зараз більшість психологів. Але їх точки зору на те, за якими законами...
-
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 2.7. Тестування
Тести широко застосовуються в різних галузях психології, їхня популярність зумовлена можливістю одержання точної та якісної характеристики психологічного...
Загальна психологія - Павелків Р. В. - 5.2. Головні характеристики мислення