Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 3. Консультування з правових питань

Представляючи суб'єкта права, юрист повинен надавати неупереджену консультацію" з правових питань, приймати незалежне професійне рішення щодо вирішення юридичної справи. Крім того, суб'єкт права при виникненні незрозумілих для нього питань щодо реалізації його прав та обов'язків має право на юридичну допомогу з боку юристів, тобто на обгрунтовану, відверту та незалежну професійну консультацію з правових питань, яка передбачає оцінку ситуації, в якій перебуває суб'єкт права, правових підстав та правомірних варіантів і альтернатив її вирішення, надання її у прийнятній для суб'єкта права формі, враховуючі й неприємні для останнього обставини.

Як правило, консультація з правових питань надається юристом на прохання суб'єкта права, але у випадках, коли у юриста, що представляє інтереси суб'єкта права, є підстави вважати, що суб'єкт права має намір здійснити або йому пропонується здійснити поведінку, яка може призвести до суттєвих несприятливих для нього наслідків, юрист може надавати консультацію в інтересах суб'єкта права за власної ініціативи.

Формальної, суто правової юридичної консультації може бути іноді недостатньо, тому надаючи консультацію, юрист може бути вимушений посилатися на моральні, економічні, соціальні й політичні міркування, які виходять за межі чисто юридичних питань, але які стикаються з ними і можуть вирішально вплинути на вирішення юридичної справи. Зокрема, родинні справи можуть нести в собі проблеми психіатрії, клінічної психології або соціальної діяльності, а підприємницькі справи можуть торкатися проблем бухгалтерського обліку або фінансів. У необхідних випадках юрист може рекомендувати одержання додаткової консультації у відповідного фахівця.

Проте, звертає на собі увагу те, що необхідність консультації з правових питань виникає саме тоді, коли існують протиріччя, суперечності або непорозуміння між висновками різних фахівців, тому юрист повинен враховувати такі рекомендації, аналізувати їх, надавати свої поради з їх урахуванням. Тобто, надаючи консультацію з правових питань, юрист повинен враховувати не тільки правові, але й інші моральні, економічні, соціальні й політичні фактори, що можуть бути важливими для становища суб'єкта права.

4. Представництво юристом інтересів суб'єкта права.

Представляючи інтереси суб'єкта права у юридичних справах в різних державних та недержавних органах, установах, організаціях, юристи роблять усні заяви, подають скарги, позови та інші необхідні документи, що містять відомості про юридичні факти або формулюють питання і висувають докази з юридичних справ.

Сфери повноважень та види дій юриста щодо представництва інтересів суб'єкта права різні при веденні кримінальних, цивільних чи інших юридичних справ.

Мета або сфера послуг, що надаються юристом, можуть бути обмежені за згодою з суб'єктом права або на підставі умов, за яких юридичні послуги надаються суб'єкту права. Умови, за яких надаються представницькі послуги, можуть виключати окремі цілі або засоби, які юрист вважає несумісними зі своїми поглядами або недоцільними в конкретній ситуації. Угода щодо сфери представницьких послуг повинна відповідати нормативно-правовим актам, нормам професійної юридичної поведінки.

При проведенні представництва інтересів суб'єкта права юристом - юрист і суб'єкт права мають певні повноваження і несуть відповідальність щодо мети та засобів його здійснення. Іноді не можна чітко розмежувати мету й засоби, в багатьох випадках взаємини "суб'єкт права-юрист" передбачають взяття спільних зобов'язань.

Суб'єкт права має найвищі повноваження щодо визначення мети представництва його інтересів юристом у межах, встановлених законом і професійними обов'язками юриста, зокрема звільнити його у будь-яку годину. Юрист, як правило, відповідає за правові, процедурні та організаційні питання, а суб'єкт права - вирішує такі питання, як прийняття на собе можливих витрат та клопотання про третіх осіб, інтереси яких можуть бути несприятливо зачеплені у цій юридичній справі.

При здійсненні представництва інтересів суб'єкта права юрист не повинен

¨ радити суб'єкту права вживати якихось заходів або допомагати йому вживати якихось заходів, якщо юрист знає, що вони є неправомірними, але юрист може обговорювати з суб'єктом права наслідки будь-якої запропонованої лінії поведінки і може порадити та допомогти суб'єкту визначити для собі вимоги закону, сферу його дії та застосування;

¨ відмовлятися представляти інтереси суб'єктів права, чиє юридичне право суперечливе або негативно оцінюється суспільною думкою. Той факт, що суб'єкт права може користуватися порадами юриста під час своїх дій, які є злочинними або шахрайськими, не робить юриста учасником цих дій та не означає схвалення юристом політичних, економічних, соціальних або моральних поглядів чи дій суб'єкта права;

До основних обов'язків юриста при представництві інтересів суб'єкта право слід віднести необхідність:

¨ виконувати рішення суб'єкта права щодо мети представництва і порад з ним щодо засобів досягнення цієї мети. Зокрема, виконувати рішення суб'єкта права про погодження або непогодження з пропозицією про спосіб урегулювання справи, а у кримінальних справах - виконувати рішення суб'єкта права, прийняте після консультації з ним, щодо необхідності визнання або невизнання суб'єктом права його вини;

¨ відмови від надання послуг суб'єкту права у неправомірних діях, уникнення сприянню суб'єкту права у реалізації неправомірної мети або у створенні чи збереженні фальшивих доказів;

¨ належних обмежень, за узгодженням з суб'єктом права, щодо своєї поведінки у веденні юридичної справи, коли юрист знає, що суб'єкт права розраховує на допомогу, не дозволену нормами професійної поведінки або законом;

¨ висловлювати суб'єкту права чесну, відверту думку щодо реальних наслідків, які може мати його поведінка;

¨ поважати права третіх осіб.

Однією з основних гарантій правомірності та незалежності професійної поведінки юриста при здійсненні представництва інтересів суб'єкта права є можливість і необхідність відмови від представництва у разі, якщо:

¨ представництво призведе до порушення вимог закону чи норм професійної поведінки;

¨ фізичний та психічний стан юриста суттєво послабить його здатність представляти інтереси суб'єкта права;

¨ використовуючи послуги юриста, суб'єкт права продовжує здійснювати неправомірні діяння;

¨ суб'єкт права не виконує власних зобов'язань перед юристом.

Проте припинення представництва юрист не повинне негативно вплинути на права та інтереси суб'єкта права, тому юрист зобов'язаний вжити доцільних заходів для захисту відповідних інтересів суб'єкта права, наприклад, заздалегідь повідомити про це суб'єкта права, надати йому час найняти іншого юриста, здати документи, грошові суми цільового призначення, на які суб'єкт права має право, повернути гонорар, що не був зароблений тощо.

Схожі статті




Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 3. Консультування з правових питань

Предыдущая | Следующая