Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Поняття юридичної науки та її структура

1. Поняття юридичної науки та її структура

Поняття "наука" включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а також діяльність по одержанню цих знань, метою якої є опис, пояснення і прогнозування процесів і явищ дійсності, тобто у широкому розумінні - її теоретичний відбиток. Термін "наука" уживається для позначення однієї з форм суспільної свідомості, системи знань про дійсність, сфери людської діяльності, метою, призначенням і функцією якої є напрацювання і систематизація знань про дійсність, окремих галузей науки. Коли наука розглядається як сукупність знань про дійсність, до її складу входять: гіпотези та теорії, закони та тенденції, принципи та постулати, методи, категорії та поняття, наукові факти, наукові проблеми та завдання тощо. Якщо наука розглядається як специфічна людська діяльність, то до її складу включаються:

¨ суб'єкти діяльності - вчені з їхніми знаннями і вміннями, кваліфікацією і досвідом, поділом і кооперацією праці; наукові установи, творчі колективи і т. д.;

¨ цілі діяльності - пізнання світу, його відбиток;

¨ функції діяльності - описування, пояснення, прогнозування;

¨ засоби діяльності - експериментальне і лабораторне устаткування, системи інформації;

¨ методи діяльності - правила, прийоми, операції науково-дослідної діяльності, понятійний апарат, теорії, концепції, теоретичні конструкції, а також інші форми наукових знань;

¨ форми діяльності - теоретизування, експериментування, дослідження, конструювання і т. д.;

¨ об'єкти діяльності - дійсність або навколишній світ, його окремі фрагменти, сфери, області;

¨ результати діяльності - сукупність наукових знань. Вивчення різноманітних сторін науки здійснюється науковеденням, а також низкою її спеціалізованих галузей, зокрема історією науки, логікою науки, соціологією науки, психологією наукової творчості і т. п.

Юридична наука (правознавство, юриспруденція1) - це спеціалізована галузь наукових знань у сфері гуманітарних наук, наукова діяльність, що спрямована на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах, правових форм організації і функціонування держави, суспільства, їхні окремі інститути.

Структуру чи систему юриспруденції складають різноманітні юридичні науки:

¨ історико-теоретичні науки (теорія права і держави, історія держави і права, історія вчення про державу і право, філософія права і соціологія права й ін.);

¨ науки управлінського циклу (конституційне право, теорія управління, адміністративне право й ін.);

¨ цивілістичні науки (цивільне право, цивільний процес, арбітражний процес, сімейне право та ін.);

¨ криміналістичні науки (кримінальне право, кримінальний процес, виправно-трудове право й ін.);

¨ прикладні науки (судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія й ін.).

Особливістю юридичної науки у порівнянні з іншими гуманітарними науками є те, що вона має прикладний характер, покликана обслуговувати практичні потреби правового регулювання суспільних відносин, сприяти удосконаленню законодавства і правової практики. Тому юридичні наукові знання відрізняються конкретністю, точністю, виражаються в логічно пов'язаних, формалізованих поняттях, категоріях, наукових конструкціях.

2. Функції юридичної науки

Соціальне призначення, місце та роль юридичної науки в суспільстві, гуманітарних науках та правовій системі найбільш повно і конкретизовано розкриваються через поняття та види функцій науки. Завдяки функціям можна простежити шляхи розвитку систем науково-юридичних знань, їх вплив на систему соціальних зв'язків, наукове і практичне значення результатів наукових дослідження, завдання, які стоять перед юридичною наукою. Таким чином, в результаті вивчення функцій юридичної науки стає більш зрозумілим її соціальне призначення та практична цінність, окреслюються основні напрямки впливу на державно-правову дійсність та на процес її перетворення в ході соціальної практики. Юридична наука здійснює як загально-наукові функції, що притаманні будь-якій науці, так і спеціально-юридичні функції, які є прерогативою лише юриспруденції.

До загально-наукових функцій юриспруденції відносяться:

¨ пізнавальна функція, яка передбачає теоретичне відображення держави та права як на рівні їх загальних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування, так і формування загальних уявлень про окремі державні та правові інститути, а також констатацію існуючого стану розвитку та функціонування державно-правової дійсності;

¨ інтерпретаційна функція спрямована на пояснення сутності державно-правових явищ, висвітлення їх причинного зв'язку, структурної організації, соціального призначення тощо;

¨ прогностична функція відбиває здатність юридичної науки на підставі виявлених закономірностей та тенденцій розвитку державної та правової систем, шляхом висунення гіпотез та прогнозів, аналізу різних варіантів та альтернатив, визначати перспективи їх подальшого розвитку. Наукове передбачення має велике значення для практики соціального будівництва, є однією з найважливіших функцій суспільних наук.

¨ евристична функція за своїм характером близька до пізнавальної функції, але на відміну від неї, означає не теоретичне опанування дійсності та розповсюдження, систематизацію існуючих юридичних знань, а виявлення нових, раніше невідомих властивостей держави та права;

¨ комунікативна функція забезпечує взаємозв'язок та взаємодію юридичних наук, дотримання оптимальних темпів приросту та удосконалення юридичних знань, використання юридичними науками наукових досягнень неюридичної сфери, запобігання дублюванню наукових досліджень та утворенню прогалин в юридичних знаннях, подолання неконструктивних та необгрунтованих дискусій.

¨ прикладна функція відбиває призначення будь-якої науки сприяти вирішенню практичних завдань соціальних перетворень, служити на користь людям. Ця функція юридичних наук реалізується через розробку проектів нормативно-правових актів, концепцій реформування державних та правових інститутів, аналіз та узагальнення юридичної практики, виконання наукових досліджень на замовлення практичних юридичних органів тощо.

¨ ідеологічна функція відображає роль юридичних наук у формування суспільної ідеології, зокрема, правові ідеї, принципи, теорії, концепції є складовими ідеології, закріплюють загально-людські цінності та ідеали, відображають інтереси та волю певних соціальних прошарків, використовуються для утворення партійних програм, визначення основних засад внутрішньої та зовнішньої політики тощо;

¨ виховна функція конкретизує роль науки у проведенні правової освіти, правового виховання різних верств населення, формуванні у членів суспільства певних правових орієнтирів, установок правомірної поведінки, навичок правового спілкування на засадах гуманізму, взаємної поваги тощо.

Спеціально-юридичні функції розкривають ті особливості призначення юридичних наук, які обумовлені їх спрямованістю на дослідження держави та права як особливих соціальних явищ, що мають власну природу та тенденції розвитку, зокрема:

¨ право-орієнтуюча функція відображає роль юриспруденції у визначенні правових орієнтирів, правових цінностей, правових ідей та принципів, шляхів вдосконалення законодавства, правового регулювання, створенні надійних правозахисних механізмів тощо;

¨ інструментальна (практикозабезпечуюча) функція визначає значення юридичної науки як інструмента суспільства та держави щодо наукового забезпечення державно-правової практики, наприклад, за державними замовленнями вченими досліджуються певні проблеми практичного характеру, опрацьовуються відповідні рекомендації, створюються нові технології державно-правової практики, розробляються нові методи та засоби її здійснення тощо;

¨ критично-експертна функція означає, що юриспруденцією не тільки пізнаються загальні закономірності та тенденції державного-правового розвитку, чи визначаються правові орієнтири, прогнози, але й критично осмислюється стан законодавства, організації та діяльності органів держави, їх відповідність загальноприйнятим правовим та демократичним принципам, проводиться наукова експертиза проектів нормативно-правових актів та державної і правової практики.


Схожі статті




Юридична деонтологія - Гусарєв С. Д. - 1. Поняття юридичної науки та її структура

Предыдущая | Следующая