Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.5. Політичні засади Європейського Союзу
Преамбула Договору про Європейський Союз
Єдиною політичною метою, зазначеною в початковому Договорі, стало запровадження вже згаданого раніше "більш тісного союзу". Це відособлене твердження було доповнене преамбулою ДЄС, яка встановлює широке коло політичних засад нового Співтовариства. І хоча положення преамбули не мають обов'язкового характеру і не забезпечуються засобами примусу, в тих, що містяться в ДЄС, передбачається чітка ідея щодо загального напряму політичного розвитку ЄС.
У першу чергу держави-члени підтверджують свою "відданість принципам свободи, демократії та поваги прав людини та її основних свобод, а також принципу верховенства права". Зобов'язання захищати права людини є визнанням того факту, що інституції ЄС, зокрема Суд Європейських Співтовариств (СЄС), уже почали визначати перелік проблем, з якими вони повинні мати справу в царині захисту прав людини. До цього ми ще повернемось у розділі про загальні принципи права (див. с. 104).
Бажання "поглибити солідарність між народами, поважаючи при цьому їхню історію, культуру та традиції", є новим і соціально усвідомленим зобов'язанням, а не філософським узагальненням, що не стосується початкового договору. Воно знаходить практичне втілення у політиці соціального згуртування (див. с. 288).
Преамбула також містить зобов'язання посилити "демократичне й ефективне функціонування інституцій з метою надання їм можливості краще виконувати покладені на них завдання в межах єдиних інституційних рамок". Зрозуміло, що цей намір визначав рішення подолати "дефіцит демократії" всередині ЄС, а саме гарантувати, щоб інституції представляли населення держав-членів і щоб інституціям, які найтісніше наближаються до цих ідеалів, було надано якомога більше повноважень у прийнятті рішень. Розширення повноважень Європейського Парламенту відповідно до ДЄС (див. с. 62) є чітким вираженням цієї тенденції.
Зобов'язання щодо запровадження "спільного громадянства для громадян їхніх країн" підтверджує поступову зміну в сприйнятті Співтовариства громадянами держав-членів. Відповідно до попередніх заходів вони вважали себе громадянами своїх країн, які одержують переваги від міжурядової домовленості держав-членів, у якій останні погодилися лише об'єднати свій суверенітет. Під впливом таких подій, як впровадження прямих виборів до Європейського Парламенту в 1979 p., запровадження європейського паспорта наприкінці 1980-х років, посилення акценту СЄС на забезпеченні прав людини в діяльності Співтовариства, поняття європейського громадянства поступово набуло форми і було підтверджено ДЄС.
Ст. 3d, яку було включено до ДЄС, пояснює, що поняття субсидіарності включає в себе обов'язок Співтовариства діяти "лише настільки, наскільки поставлене завдання не може бути повною мірою розв'язане окремими державами-членами, і тому, зважаючи на його масштаби та результати, буде краще виконано Співтовариством". Однак до Амстердамського договору не було зроблено ніяких спроб сформулювати детальні критерії застосування цього принципу. Повніше це буде пояснено далі (див. с. 127).
Федералізм
Показовим є факт, що цей, можливо, найбільш суперечливий термін, пов'язаний зі Співтовариством, не згадується в жодному з його основоположних чи вторинних документів, навіть у їх преамбулі. Проте поняття федералізму) яке зустрічається в альтернативних посиланнях як "слово на літеру Ф" або політична мета, ім'я якої не наважуються вимовляти, завжди було в центрі уваги всіх дебатів щодо політичного напряму, який обирає Співтовариство.
Спочатку слід зазначити, що поняття федералізму є майже так само невизначеним, як і субсидіарність. У деяких країнах (наприклад, Бельгії й Італії) федералізм був політичним бойовим кличем тих, хто планував поділити централізовану державу на частини. В інших, таких як Німеччина, цей термін означав об'єднання колишніх незалежних держав у державну структуру, яка, хоч і не є цілковито централізованою, все ж перебирає на себе (на центральні органи влади) найважливіші повноваження у прийнятті рішень. Саме в останньому тлумаченні федералізм має тенденцію до використання в контексті Співтовариства.
Як концепція федералізм завжди протиставляється поняттю функціоналізм і порівнюється з ним. Федералізм намагається досягти повної інтеграції колишніх незалежних об'єднань у якомога більшій кількості галузей настільки, наскільки це є можливим, але здебільшого в економічній сфері. З іншого боку, функціоналізм також намагається досягти такої інтеграції, але обмежує це намагання певними секторами економіки, переважно тими, які найкращим чином придатні до інтеграції під керівництвом наднаціонального органу влади. Найкращим прикладом європейського функціоналізму на практиці став Договір про заснування
Європейського об'єднання вугілля та сталі, який віддав два ключових промислових продукти в управління спільних законодавчих, виконавчих і судових інституцій. Питання, чи робилися колись серйозні спроби реалізації федералізму, ? темою дискусій, які тривають і досі. Можна було б стверджувати, що Римський договір був федералістським у широкому розумінні, проте деякі ключові сфери (наприклад, пряме оподаткування) не враховувалися в його положеннях. З іншого боку, є привід стверджувати, що, хоча первісний Римський договір не був федералістським, таким його зробив ДЄС, бо його кінцева мета - створення економічного і валютного союзу.
Європейське політичне співробітництво
Хоча імпульси до посилення європейської інтеграції завжди диктувалися економічними міркуваннями, перспективи досягнення співробітництва з політичних питань, зокрема у сфері зовнішньої та оборонної політики, постійно непокоять політиків Співтовариства. Той факт, що основоположні угоди не встановлюють співробітництва у цій сфері, не свідчить, що для таких намагань є перешкоди, оскільки більшість ініціатив тут мали місце поза рамками цих угод.
Схожі статті
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Європейське політичне співробітництво
Преамбула Договору про Європейський Союз Єдиною політичною метою, зазначеною в початковому Договорі, стало запровадження вже згаданого раніше "більш...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Федералізм
Преамбула Договору про Європейський Союз Єдиною політичною метою, зазначеною в початковому Договорі, стало запровадження вже згаданого раніше "більш...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Преамбула Договору про Європейський Союз
Преамбула Договору про Європейський Союз Єдиною політичною метою, зазначеною в початковому Договорі, стало запровадження вже згаданого раніше "більш...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Затвердження осібності ЄС на міжнародній арені
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Сприяння соціально-економічному прогресу
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Право ЄС: система континентального права
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Пряма дія, пряме застосування і верховенство
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.6. Правові засади ЄС
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Встановлення "acquis communautaire"
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Посилення захисту прав та інтересів громадян
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.4. Економічні засади Співтовариства
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Роль Комітету постійних представників (COREPER)
Єдине, що знецінює принцип більшості в процедурах голосування, - це так звана Люксембурзька угода від 28-29 січня 1966 р., на яку вже робилося посилання...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Люксембурзька згода
Єдине, що знецінює принцип більшості в процедурах голосування, - це так звана Люксембурзька угода від 28-29 січня 1966 р., на яку вже робилося посилання...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.8. Загальні засади права Співтовариства
У 1969 р. президент де Голль залишив посаду після невдалої спроби добитися позитивного вердикту під час референдуму з конституційних змін. Його наступник...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Співтовариство і нова Європа: 1990-ті роки
У 1969 р. президент де Голль залишив посаду після невдалої спроби добитися позитивного вердикту під час референдуму з конституційних змін. Його наступник...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1980-ті роки: від застою до відродження
У 1969 р. президент де Голль залишив посаду після невдалої спроби добитися позитивного вердикту під час референдуму з конституційних змін. Його наступник...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1970-ті роки: розширення та інновація
У 1969 р. президент де Голль залишив посаду після невдалої спроби добитися позитивного вердикту під час референдуму з конституційних змін. Його наступник...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Співтовариство як юридична особа
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Acquis communautaire
Пряма дія, пряме застосування і верховенство Правова система Співтовариства була звільнена від норм інших міжнародних угод за допомогою таких трьох...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.3. Загальні засади Європейського Союзу
Як уже було зазначено в попередньому параграфі, Договір про Європейський Союз (ДЄС) розширює сферу дії Співтовариства. ДЄС подав більш загальну й...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - "Родові муки" ЄЕС та його становлення
Хоч яким неоціненним був внесок у європейські ідеали згадуваних вище організацій, вони, по суті, були міжурядовими. Для подальшого ж посилення зв'язків...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 2.4. Європейська Рада
Європейська Рада - це орган, який повністю відрізняється від Ради Міністрів. Вона регулярно збирається з часу прийняття на саміті 1974 р. рішення про те,...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - Від ЄОВС до ЄБС
Хоч яким неоціненним був внесок у європейські ідеали згадуваних вище організацій, вони, по суті, були міжурядовими. Для подальшого ж посилення зв'язків...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.2. Право Співтовариства чи право ЄС?
1.1. Визначення права ЄС Визначення права Європейського Союзу (ЄС) можна подати як у позитивній, так і в негативній формі, а саме: охарактеризувавши, чим...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.1. Визначення права ЄС
1.1. Визначення права ЄС Визначення права Європейського Союзу (ЄС) можна подати як у позитивній, так і в негативній формі, а саме: охарактеризувавши, чим...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 2.5. Європейський Парламент
Європейська Рада - це орган, який повністю відрізняється від Ради Міністрів. Вона регулярно збирається з часу прийняття на саміті 1974 р. рішення про те,...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1. ВСТУП
1.1. Визначення права ЄС Визначення права Європейського Союзу (ЄС) можна подати як у позитивній, так і в негативній формі, а саме: охарактеризувавши, чим...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 2.2. Комісія
Загальні положення Як правило, Комісія розглядається як виконавчий орган. Співтовариства, який найбільшою мірою з-поміж інших інституцій втілює в собі...
-
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - ПЕРЕДМОВА
Пропонована читачу Книга Кейта Оуенза - це глибоке дослідження, чудовий посібник і просто цікава робота. Підставою для такої оцінки є притаманні цій...
Вступ до права Європейського Союзу - Кернз В. - 1.5. Політичні засади Європейського Союзу