Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем
У мовленнєвому потоці фонеми перебувають в різних позиціях. Ці позиції бувають сильними й слабкими.
Сильні позиції - позиції, в яких протиставлення і розрізнення фонем досягають повної сили.
Слабкі позиції - позиції, в яких протиставлення фонем неповне або зовсім зникає (нейтралізується).
Для голосних сильна позиція - наголошена, слабка - ненаголошена. Так, наприклад, у слові села [села] фонема <е> знаходиться в сильній позиції, а в слові село [се"ло] - в слабкій.
У слабкій позиції часто відбувається нейтралізація (від лат. neuter "ні той, ні інший") двох чи більше фонем, тобто їх нерозрізнення, збіг в одному звукові:
Для приголосних сильною є позиція перед голосними і сонорними, а слабкою - перед іншими приголосними. Так, у слові просити фонема <с> знаходиться в сильній позиції, бо стоїть перед голосним, а в слові просьба ця сама фонема знаходиться в слабкій позиції і реалізується в звуці [з*]. Фонеми російської мови <Г>, <к>, <з>, <с> у словах голос, колос, зной, сниться знаходяться в сильній позиції, бо стоять перед голосними і сонорними, а в словах легкий [л'бхк'ид], к дому [г дому], сдать [здат*] - у слабкій, бо стоять перед шумними приголосними, через що реалізуються в звуках [х], [г], [з].
У багатьох мовах, зокрема в російській, білоруській, польській, німецькій, слабкою позицією для приголосних є положення в кінці слова. Внаслідок нейтралізації приголосних з'являються пари слів, які звучать однаково, але мають різне написання і значення: рос. луг [лук] і лук [лук], гриб [гр'ип] і грипп [гр'ип] ; польськ. pod [pot] "під" і pot [pot] "піт", grad [grat] "град" і grat [grat] "стара річ"; нім. Bund [bunt] "союз" і bunt [bunt] "пістрявий", Rad [rat] "колесо" і Rat [rat] "рада".
В українській та англійській мовах позиція в кінці слова є сильною для приголосних: Важ хліб [важ хл'іб] - Ваш хліб [ваш хл'іб], Знайшов гриб [зна і шбу гриб] - Захворів на грип [захвбр'іу на грип]; англ. bag [baeg] "сумка" - back [Ьазк] "спина"; wide [wald] "широкий" - white [wait] "білий", hard [ha:d] "сильний" - heart [ha:t] "серце".
Як бачимо, у мовленні виступають уже не фонеми, а їх представники, які називають варіантами фонем, або алофонами (від гр. alio "інший" і phone "звук"):
Варіанти фонем потрібно відрізняти від варіацій. Варіації фонем - це індивідуальні, територіальні й позиційні видозміни фонем, які не впливають на смисл, не утруднюють сприймання. Так, зокрема, кожному індивіду притаманна тільки йому властива вимова звуків (тембр, шепелявість, гаркавлення тощо). Це і будуть індивідуальні варіації фонем. Орфоепічні особливості вимови характерні і для мовців певної території (полтавське пом'якшене [л*] ([мол'окб]), галицьке м'яке шепеляве [сш] ([л'в'і Усш'юц]) тощо). Такі варіації називають територіальними. Прикладом позиційних варіацій може слугувати акомодація голосних після м'яких приголосних (укр. ляля [л'а л'*а], рос. мял [м'*ал] тощо), а також перехід у російській мові звука [и] в [ы] після прийменників і префіксів, які закінчуються на приголосний: идейный - безыдейный, исторический - предысторический, я с Иваном []а сыванъм].
На противагу варіантам, які зумовлюють утворення омофонів (слів, які звучать однаково, але мають різне написання і значення), варіації - це "невинні відтінки", які не впливають на розуміння слів.
Схожі статті
-
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Поняття фонеми
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Орфоепія. Транскрипція і транслітерація
Якщо фонетичні процеси в усному народному мовленні не знають обмежень (у діалектному мовленні українців можна почути свєто "свято", паранна "парадна",...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Диференційні та інтегральні ознаки фонем
Саму фонему розщепити на елементи, які б ішли один за одним (див.: речення можна розбити на слова, морфеми на фонеми), неможливо. Однак фонема є не...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Комбінаторні зміни звуків
До комбінаторних змін звуків належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, діереза, епентеза, метатеза. Акомодація (від лат. accomodatio "пристосування")...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Позиційні зміни
Оскільки звуки в мовленні вимовляються не ізольовано, а в звуковому потоці зв'язного мовлення, то вони можуть, по-перше, зазнавати на собі впливу...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 2.3. Фонетичні процеси
Оскільки звуки в мовленні вимовляються не ізольовано, а в звуковому потоці зв'язного мовлення, то вони можуть, по-перше, зазнавати на собі впливу...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Методи дослідження мови
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Структура мови
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і мовлення
Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова, насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мови і мовлення теоретично обгрунтоване...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і суспільство
Оскільки мова є суспільним явищем, то вона перебуває в тісному зв'язку із суспільством. Цей зв'язок є обопільним. З одного боку, мова створюється і...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Приголосні звуки
За акустичною ознакою (співвідношенням голосу й шуму) приголосні поділяють на сонорні й шумні. У сонорних приголосних голос (тон) переважає над шумом. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Генеалогічна класифікація мов
Порівнюючи окремі мови, можна помітити, що між деякими з них є подібність. Так, зокрема, всі слов'янські мови мають дуже велику кількість спільних слів....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Фонетичні закони
Фонетичні процеси не є стабільними. Вони час від часу змінюються, одні припиняють своє існування, інші з'являються. Так, скажімо, колись у нашій мові...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Живі та історичні фонетичні процеси. Спонтанні зміни звуків
Фонетичні процеси не є стабільними. Вони час від часу змінюються, одні припиняють своє існування, інші з'являються. Так, скажімо, колись у нашій мові...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Порівняльне вивчення мов
Порівнюючи окремі мови, можна помітити, що між деякими з них є подібність. Так, зокрема, всі слов'янські мови мають дуже велику кількість спільних слів....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Проблема походження мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1.3. Походження і розвиток мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Синхронія і діахронія
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Склад
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Фонетичне членування мовленнєвого потоку
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 2.2. Фонетичні одиниці та засоби
Фонетичне членування мовленнєвого потоку Мовленнєвий потік членується на відрізки різного розміру. Ці відрізки і є основними фонетичними одиницями. До...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Місце мовознавства в системі наук
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово,...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація
2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово,...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 2. Фонетика і графіка
2.1. Звуки мови, їх вивчення і класифікація Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово,...
-
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу "Вступ до мовознавства"...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова як знакова система
У світі існують різноманітні системи знаків, які служать для передачі інформації. Серед них, наприклад, дорожні знаки, морська сигналізація прапорцями,...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Загальна характеристика мов світу
Загальна характеристика мов світу Нині у світі за різними даними нараховується від 2,5 до 7 тис. мов (за даними Інтернету 1999 р. - 6703 мови). Точно...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1.4. Мови світу, їх вивчення та генеалогічна класифікація
Загальна характеристика мов світу Нині у світі за різними даними нараховується від 2,5 до 7 тис. мов (за даними Інтернету 1999 р. - 6703 мови). Точно...
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Позиції фонем. Варіанти і варіації фонем