Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Неологізми
Неологізми (від rp. neos "новий" і logos 'слово") - нові слова, що виникли з пам'яті людей, які їх використовують.
Наприклад: беркутівець "член спецпідрозділу "Беркут", унсовець "член організації УНСО", посадовець "посадова особа", білобратчик "член релігійної секти "Біле братство", тіньовик "той, хто приховано займається бізнесом", грошопровід "кредитна лінія", роздержавлення "приватизація державних підприємств", змопівець "член загону міліції особливого призначення", українськість "усвідомлення себе причетним до української нації та держави", бомж "людина без постійного місця проживання", кравчучка "ручний візок". Див. ще: помаранчева революція, піар, ендепівець, фанклуб, факс, дистрибютер, брокер, дилер, менеджер, пейджер, електорат, ваучер, кіднепінг тощо.
Поняття "неологізм" є історичним і відносним, бо всі слова колись були неологізмами. Так, скажімо, нещодавно неологізмами були космонавт, універсам, синтетика, ЕОМ, дизайнер, лазер, склопластик, сінаж, пилососити, безрозмірний, джинси, глобальний, бадмінтон, технар, відеотелефон, стрес, юніор, акселерат, перфокарта, перебудова, несун, а тепер вони втратили новизну, і деякі з них уже вийшли з активного вжитку, хоча жодне з цих слів ще не було зафіксоване в одинадцятитомному Словнику української мови, останній том якого вийшов у 1980 р.
Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.
Лексичні неологізми - абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням. Усі вищенаведені неологізми є лексичними.
Семантичні неологізми - нові значення в уже наявних словах. Спершу хтось ужив якесь слово в незвичайному для нього контексті, згодом це контекстуальне значення за суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто переходить із мовлення до мови. Так, скажімо, слово берегиня мало значення "русалка", тепер воно стало вживатися у значенні "жінка"; слово більшовики з часу свого виникнення вживалося у значенні "члени більшовицької партії; комуністи", а з січня 2000 р. воно стало вживатися у значенні "демократична (права) більшість у Верховній Раді України". Такими семантичними неологізмами свого часу були супутник у значенні "запущений у космос об'єкт, який рухається за інерцією навколо небесного тіла" (раніше це слово мало лише значення "той, хто йде, іде, подорожує разом із ким-небудь"), п'ятикутник у значенні "знак якості" (раніше мало значення "геометрична фігура, що має п'ять кутів), коробейник (колись уживалося в значенні "мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам"); англ. egg "авіабомба" (основне значення "яйце"), caravan "однокімнатна квартира на колесах" (основне значення "караван"). Семантичними неологізмами колись були значення "мерзотник" у слові негідник (спочатку воно означало "не годен до армії"), "дуже здивувати" в рос. ошеломить (первинне значення "вдарити по шолому"), "розгубитися, сторопіти" в рос. опешить (спочатку означало "збити з коня, зробити пішим").
Авторські неологізми, які називають оказіоналізмами (від лат. occasionalis "випадковий"), становлять окрему групу. Так, зокрема, в поезії І. Драча є такі його новотвори, як журбота, засмути, білогруддя, чорнобров'я, у Д. Павличка - ластівочість, у М. Вінграновського - зненавидь, у Ліни Костенко - орліший, у І. Світличного - трояндиться, у В. Стуса - наверх, паниз, нажиття і паскін. Наведемо деякі авторські неологізми в контекстах: Ой летіли лебеді та над Україною, Зорянопісенною, росянокалинною (І. СвітличниЙ); Всі бджолята забджолили й сонячно між ними (І. Драч); Ляпотить, хлюпотить у ночвеньках Дівулиня, дівчина, дівогоренько (І. Драч); У шовковиці - шовковенятко. В гаю у стежки - стеженятко, У хмари в небі - хмаренятко, В зорі над садом - зоренятко Вже народилося (М. Вінграновський); Я влюблен, я очарован, словом, я огончарован (О. Пушкін); Разулыбьте сочувственные лица (В. Маяковський).
Деякі авторські неологізми увійшли до літературної мови. Так, зокрема, створені М. Старицьким лексеми байдужість, мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, І. Франком чинник, І. Верхратським звіт міцно прижилися в нашій мові, навіть увійшли до активного словника.
Схожі статті
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Лексикологія. Розділи лексикології
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.1. Слово та його значення
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Полісемія
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.2. Лексико-семантичні категорії
Полісемія У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень. Слова з одним значенням називають однозначними, або...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3. Лексика і фразеологія
3.1. Слово та його значення Лексикологія. Розділи лексикології Лексикологія (від гр. lexikos "такт, що стосується слова" і logos "наука") - розділ науки...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Методи дослідження мови
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Архаїзми
Причини історичних змін у лексиці Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами -...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Причини історичних змін у лексиці
Причини історичних змін у лексиці Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами -...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 3.4. Історичні зміни словникового складу мови
Причини історичних змін у лексиці Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з фонологічною і граматичною системами -...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Гіперо-гіпонімія і лексична конверсія
Антоніми (від rp. ant і "проти' й nyma "ім'я") - різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. Наприклад: день - ніч, жар -...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Антонімія
Антоніми (від rp. ant і "проти' й nyma "ім'я") - різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. Наприклад: день - ніч, жар -...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Місце мовознавства в системі наук
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Синхронія і діахронія
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Слово як одиниця мови. Слово і лексема
Хоч будь-яка людина без філологічної освіти легко може виділити в чужому чи своєму мовленні слова (поняття слова стихійно наявне в свідомості всіх носіїв...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Структура мови
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і мислення
Мислення - узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях, судженнях й умовиводах. Мисленню властиві такі процеси, як...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Словниковий склад мови
Лексико-семантична система мови має польовий характер, тобто її структура організована за принципом поля, в якому є центр із його ядром і периферія....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і суспільство
Оскільки мова є суспільним явищем, то вона перебуває в тісному зв'язку із суспільством. Цей зв'язок є обопільним. З одного боку, мова створюється і...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1.3. Походження і розвиток мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Природа і сутність мови
Природа і сутність мови Що таке мова? Здавалося б, на це запитання можна дуже легко відповісти, бо кожен із нас користується мовою в повсякденному житті...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1.2. Природа, сутність, функції та будова мови
Природа і сутність мови Що таке мова? Здавалося б, на це запитання можна дуже легко відповісти, бо кожен із нас користується мовою в повсякденному житті...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова і мовлення
Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова, насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мови і мовлення теоретично обгрунтоване...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Мова як знакова система
У світі існують різноманітні системи знаків, які служать для передачі інформації. Серед них, наприклад, дорожні знаки, морська сигналізація прапорцями,...
-
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу "Вступ до мовознавства"...
-
1.1. Мовознавство як наука. "Вступ до мовознавства" як навчальна дисципліна Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу "Вступ до мовознавства"...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Етапи і форми розвитку графічного письма
Власне письмо - графічне. Воно пов'язане з використанням графічних знаків - малюнків, значків, букв, цифр. Графічне письмо пройшло декілька етапів у...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Поняття фонеми
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Поняття фонеми Як уже зазначалося, звуки можна вивчати у фізичному (акустичному) і фізіологічному (артикуляційному) аспектах. Третім аспектом у вивченні...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Орфоепія. Транскрипція і транслітерація
Якщо фонетичні процеси в усному народному мовленні не знають обмежень (у діалектному мовленні українців можна почути свєто "свято", паранна "парадна",...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Тохарська група
Кельтські мови в І тисячолітті до н. е. були одними з найпоширеніших індоєвропейських мов. Користувалися ними на території сучасних Німеччини, Франції,...
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Неологізми