Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - 5. Вміння самостійно вчитися
Д. Б. Ельконін підкреслював, що рівень сформованості учбової діяльності не повинен ототожнюватися з рівнем уміння самостійно виконувати конкретні завдання. Самостійне виконання, наприклад, домашніх завдань, контрольних робіт не є показником сформованості учбової діяльності і може відбуватися за типом самостійного розв'язання практичної задачі.
Вживаючи термін "учбова діяльність", часто розуміють його як діяльність учня в класі, здійснювана під керівництвом вчителя. Коли ж зв'язати термін з поняттям самостійності (самостійна учбова діяльність), тоді виникають асоціації з самостійним виконанням учнем вдома або в позаурочний час окремих завдань. Таке пояснення не відповідає змісту поняття "самостійна учбова діяльність". І. А. Зимня розуміє самостійну роботу школяра, як більш широке поняття, ніж домашня робота. Самостійна робота може включати позаурочну роботу. Самостійна робота є похідною від правильно організованої учбової діяльності учня на уроці. Це специфічний вид навчальної діяльності школяра. Це вища форма учбової діяльності учня, форма самоосвіти, що зв'язана з його роботою в класі. Це форма роботи за індивідуальними планами, що доповнюють, а тому розширюють та поглиблюють, знання, отримані школярем у класі. Автор пише, що в діяльнісному визначенні самостійна робота - це організована самим школярем під впливом його пізнавальних мотивів в раціональний час, в умовах самоконтролю опосередкованого впливу та роботи вчителя на уроці.
Ю. М. Кулюткін у загальній формі розумову самостійність визначає як важливу якість особистості, що лежить в основі творчої спрямованості людини, продуктивності її діяльності. Розумова самостійність, на його думку, виявляється в здатності, учня ставити перед собою цілі діяльності, визначати для себе її задачі, відбирати засоби та способи їх розв'язання. Самостійність виявляється також і в здатності людини планувати, організовувати, регулювати свою діяльність та в добре розвинутих діях самоконтролю і самооцінки. Автор, узагальнюючи свої міркування, пише, що розумова самостійність - це здатність особистості здійснювати самоуправління своєю діяльністю.
Вчені виділяють різні рівні розумової самостійності. Так, за складністю навчальних задач, що розв'язують учні, можна розрізнити три рівні. Перший рівень розвитку самостійності характеризується тим, що учні вміють розв'язувати типові задачі, тобто, такі, що потребують простого відтворення засвоєних на уроці способів використання знань. Другий рівень означає, що учні виявляють здатність самостійно розв'язувати нестандартні задачі, вдаватися до самостійних пошуків способів, дій, операцій, що потребують встановлення міжтемних зв'язків, узагальнення, класифікації, доведення. Третій, найбільш високий рівень самостійності, виявляється у здатності учнів розв'язувати творчі задачі. Школярі, які досягають цього рівня, у творчих пошуках вдаються до перенесення знань, умінь та навичок.
Виділені рівні дають можливість вчителеві оцінити розвиток в учнів розумової самостійності, але не показують умови переходу від нижчого до вищого рівня самостійності. У зв'язку з цим необхідно нагадати, що і у процесі формування розумової самостійності ми повинні враховувати два рівні розвитку: актуальний і перспективний. Навчання має орієнтуватися на потенційні можливості людини, на "зону найближчого розвитку" (Л. С. Виготський). Для того, щоб пояснити механізм підвищення рівня розумової самостійності, нам необхідно чітко уявити сам процес розвитку цього феномена. Розвиток самостійності являє собою перехід учня від діяльності під контролем вчителя до такої діяльності, коли школяр починає діяти під власним контролем.
Механізм самоуправління можна пояснити на основі загального генетичного закону культурного розвитку Л. С. Виготського. Згідно поглядів Л. С. Виготського, кожна функція в культурному розвитку дитини з'являється на сцену двічі, в двох планах, спершу як категорія інтерпсихічна, а потім в середині дитини як категорія інтрапсихічна. Описаний Л. С. Виготським механізм "вростання" діє і в системі "Я та інші". У процесі активного та систематичного спілкування з іншими людьми, особливо з дорослими дитина прагне до того, щоб її зрозуміли, а тому вибудовує свої думки та мовлення так. щоб вони співвідносилися з точкою зору інших. У зв'язку з цим дитина вчиться себе чути та бачити, виправляти себе, перевіряючи. Вона набуває здатності впливати на себе, як на
Іншу людину. Як пише Ю. М. Колюткін, механізм самоуправління знаходить своє вираження в тому, що учень виступає для себе як об'єкт управління ("Я-виконавець") та як суб'єкт управління ("Я-контролер"). Таке самоуправління автор називає рефлексивним, тому що воно засноване на свідомому відображенні людиною власних дій, процесів, відображенні особистістю свого "Я".
Схема 8.2. Рефлексивне ставлення особистості до своїх дій
Розвиток самоуправління відбувається у зв'язку з розвитком усвідомлення свого "Я". Останнє веде до зміни позиції людини по відношенню до власної діяльності. Вона тепер не просто передбачає результати своїх дій, а й вчиться довільно організовувати їх. Так, вчиться формулювати та обгрунтовувати цілі, аналізувати предмет їх значущості, мотивувати свій вибір,- виробляти програми, знаходити оптимальні способи їх реалізації, починає шукати різні критерії, еталони, показники контролю та оцінки.
Схожі статті
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - 1. Загальне поняття про психічний розвиток
1. Загальне поняття про психічний розвиток Проблема психічного розвитку дитини є центральною у віковій і педагогічній психології, неоднозначно...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - 1. Історія психологи учіння
Вивчення учіння має довгу історію. Однією з перших концепцій учіння є концепція Я. А. Коменського. Я. А. Коменський розумів учіння як набуття знань з...
-
А) зміст навчання і психічний розвиток Головною і визначальною стороною розвитку дітей у процесі навчання є ускладнення знань і способів діяльності. На...
-
Більшість авторів визначають учіння як здобуття конкретного досвіду, зокрема, знань, умінь та навичок, видів поведінки та діяльності. І. І. Ільясов на...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - II. ПРОБЛЕМА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ
1. Загальне поняття про психічний розвиток Проблема психічного розвитку дитини є центральною у віковій і педагогічній психології, неоднозначно...
-
Важливий внесок у дану проблему внесла Т. М. Лисянська. Спираючись на минулі дослідження (Н. І. Непомняща, Н. А. Побірченко, О. І. Раєв, О. В....
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - Мотиваційні складові учіння
В учнів молодшого шкільного віку формуються різноманітні навчальні мотиви. Першокласнику подобається вчитися, читати, писати, лічити. Його цікавлять...
-
Процес розвитку учбової діяльності означає формування під впливом вчителя основних структурних компонентів цієї діяльності. Учбову діяльність учні...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - Вступ дитини до школи
Психологічна готовність до шкільного навчання - це складне утворення, до структури якого входить особистісна, інтелектуальна і соціально-психологічна...
-
Психологічна готовність до шкільного навчання - це складне утворення, до структури якого входить особистісна, інтелектуальна і соціально-психологічна...
-
Важливий внесок у дану проблему внесла Т. М. Лисянська. Спираючись на минулі дослідження (Н. І. Непомняща, Н. А. Побірченко, О. І. Раєв, О. В....
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - 2. Ранній вік (2-3 рік життя)
Немовлячий період озброїв дитину вміннями: бачити, слухати, управляти рухами. Наступні два роки принесуть дитині нові значні досягнення. Основними...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей
Американський психолог Г. Крайг, узагальнюючи дослідження своїх колег, виділив три ознаки у поведінці тих батьків, у яких діти мають хороші результати у...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - Формування уміння вчитись
Першокласники, в переважній більшості, зацікавлено й сумлінно ставляться до навчання, виявляють інтерес до навчального матеріалу. Мотиви їх старанного...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - Ставлення учнів до учіння
Першокласники, в переважній більшості, зацікавлено й сумлінно ставляться до навчання, виявляють інтерес до навчального матеріалу. Мотиви їх старанного...
-
Ж. Піаже - один з найвидатніших психологів XX століття, який зробив кілька значних відкриттів в галузі дитячого розвитку, і основне з них - це відкриття...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - 3. Дошкільний вік
Рушійними силами розвитку психіки дошкільника є протиріччя, які виникають у зв'язку з розвитком цілого ряду потреб дитини. Найважливіші з них: потреба в...
-
Вік, за Л. С. Виготським,- це якісно особливий етап психологічного розвитку, який характеризується сукупністю змін, які й визначають своєрідність...
-
Учіння доцільно розглядати як активну цілеспрямовану діяльність школярів, яка полягає у засвоєнні знань, навичок та умінь, способів їх набуття, форм...
-
Структура психофізіологічного розвитку дорослих має періоди підйомів, стабілізації і спадів. Стаціонарні стани зустрічаються нечасто. Розвиток...
-
Розвиток особистості у період дорослішання йде швидше поступово, ніж стрибками, підкреслює X. Ремштідт, зберігаючи свої відносно постійні важливі...
-
У ранньому юнацькому віці відбуваються якісні зміни всіх сторін психічної діяльності, які є основою становлення особистості Значно складніших рівнів...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - 1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників
1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників Новий віковий період - рання юність (15-17 років) - вважають третім світом, що існує між дитинством та...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - VI. ПСИХОЛОГІЯ РАННЬОЇ ЮНОСТІ
1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників Новий віковий період - рання юність (15-17 років) - вважають третім світом, що існує між дитинством та...
-
У перехідний період процес соціогенезу вищих психічних функцій призводить до нових складних взаємозв'язків між ними. Якщо ж намагатися глибше пізнати, в...
-
Взагалі підлітковий вік пов'язаний з перебудовою організму дитини - статевим дозріванням. Останній аспект визначається на основі поняття пубертатності...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - Індивідуально-типологічні особливості
На формуванні вольових та інших якостей особистості молодшого школяра позначається тип його нервової системи, що є основою його темпераменту. Діти із...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - Розумові особливості
Розумові особливості. У процесі керованої учбової діяльності відбувається розумовий розвиток молодших школярів, виникають зміни в структурному складі...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - 4. Формування особистості молодшого школяра
Розумові особливості. У процесі керованої учбової діяльності відбувається розумовий розвиток молодших школярів, виникають зміни в структурному складі...
-
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - IV. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК
Розвиток діяльності молодшого школяра. За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дітей від шести до одинадцяти...
Вікова та педагогічна психологія - Скрипченко О. В. - 5. Вміння самостійно вчитися