Валеологія - Грибан В. Г. - 6.2.3. Фізичні вправи та функціональні резерви організму
У відповідь на дію різних факторів зовнішнього середовища організм реагує певними пристосувальними реакціями, які забезпечують збереження гомеостазу, а відповідно, і життя.
Жити - означає пристосовуватись, тобто адаптуватись. В основі адаптації (від аdaptation - пристосування) лежить зміна обміну речовин, функції й структури органів і систем.
Деякі фактори навколишнього середовища викликають комплекс однотипних змін. Таким чином, при адаптації до певних факторів можливо набути підвищеної резистентності до дії інших, наприклад, пристосування до гіпоксії збільшують витривалість до холоду, фізичного навантаження тощо. Це явище отримало назву підвищення неспецифічної резистентності або перехресна адаптація.
Будь-які фактори, які підвищують функціональну активність органів і систем організму, викликають схожий наслідок, а саме: виникає дефіцит енергетичних ресурсів (макроергів), посилюється процес фосфорилювання, мобілізуються запаси, зокрема глікогену. Така зміна енергетичного обміну є сигналом для генетичного апарата клітин, що прискорює синтез нуклеїнових кислот та білків, більшого утворення мітохондрій та ферментів. Завдяки цьому збільшується синтеза АТФ, зростає об'єм клітин, вони починають розмножуватись. Усе це забезпечує кращу адаптацію організму до дії несприятливих факторів середовища. Таким чином, активація генетичного апарату клітин через дефіцит енергії забезпечує зростання енергетичного потенціалу, а це є підгрунтям підвищення неспецифічної резистентності.
Така схожість у механізмах адаптації дозволяє організму пристосуванням до дії одного фактора стати більш стійким до дії інших факторів. Тому фізично треновані люди стійкіші до умов гіпоксії, змін температури навколишнього середовища, крововтрати, радіації, збудників тощо (М. В. Зімкін, 1968).
Дія на організм стресорів завжди призводить до додаткових енергетичних витрат, тому важливим критерієм адаптованості є здатність біосистеми зберігати постійний енергетичний потенціал.
Систематичні фізичні вправи тримають високою енергетичну потужність мітохондрій, що забезпечує протистояння клітин факторам зовнішнього середовища, тобто стабільність "неврівноваженої (відкритої) системи - організму людини.
6.2.3. Фізичні вправи та функціональні резерви організму
Людина має досить великі можливості пристосування до незвичайних умов існування або дії надзвичайних факторів. Ця здатність базується на резервах організму та його здатності до компенсаторних реакцій.
Під фізіологічними резервами розуміють створену протягом еволюції здатність організму або його окремих органів значно підсилювати інтенсивність своєї діяльності порівняно з періодом спокою.
Ці резерви обумовлені анатомо-фізіологічними та функціональними особливостями будови органів, а саме:
- наявністю парних органів;
- здатністю одних органів та систем частково виконувати функцію інших.
Резервні можливості дозволяють організму витримувати певний час без пошкоджень дію факторів середовища або патогенних чинників, які за своєю силою значно перевищують такий рівень, що спостерігається у звичайних умовах. Так, при гіпоксії треновані люди протягом більш тривалого часу зберігають працездатність. Накопичення кислих речовин у крові, тобто явище ацидозу (від асісіиз - кислий), є дуже небезпечним для здорової, але нетренованої людини вже при рН=7,1-7,2, а у спортсменів рН крові може знижуватись на деякий час до 6,92.
Вивчення фізіологічних резервів організму, їхнє підвищення й використання мусить увійти до арсеналу методів оцінки та закріплення здоров'я людини.
Існують особливості стану фізіологічних систем у людей залежно від їхньої тренованості (табл. З).
Таблиця 3. Показники стану серцево-судинної та дихальної систем у тренованих і нетренованих людей одного віку
№ пп | Показники | Треновані | Нетреновані |
1. | Маса серця, г | 350-500 | 250-300 |
2. | Об'єм серця, мл | 900-1400 | 600-800 |
3. | Частота пульсу, за 1 хв. | 50-60 | 70-80 |
4. | Максимальний пульс, за 1 хв. | 250-260 | До 220 |
5. | Систолічний об'єм, мл | 100 | 60-70 |
6. | Максимальне споживання кисню, л/хв | 5,5-6 | 3,5-4 |
7. | Життєва ємність легень, л | 6-7 | 3,5-4 |
8. | Максимальна легенева вентиляція, л за 1 хв. | До 200 | 80-100 |
Слід зазначити, що систематичне виконання фізичних вправ дозволяє зберегти фізіологічні резерви, а відповідно високий рівень здоров'я та працездатності до дуже похилого віку.
Фізично треновані особи не лише здатні без будь-яких негативних наслідків різко підвищити функції органів і систем, але й витратити на це менше енергії, як у стані спокою, так і при фізичному навантаженні. Наприклад, частота серцевих скорочень за 1 хв. в період спокою у тренованих людей - 50-60, у лижників та марафонців - 40-50, а у нетренованих - 70-80. Таким чином, при меншій частоті скорочень серце довший час відпочиває, а тканини організму одержують із кров'ю достатньо поживних речовин при менших витратах енергії.
Особливо це має значення для кровообігу в самому серці, який забезпечує його клітини киснем і поживними речовинами та видаляє з них кінцеві продукти обміну речовин, а це відбувається переважно в період загальної діастоли серця. Тривала діастола сприяє нормальному кровопостачанню до м'язових клітин у найглибших шарах лівого шлуночка, які знаходяться в гіршому стані, ніж інші.
Закон серця - уся кров, яка надійшла до його камер під час розслаблення, мусить вийти з них під час скорочення. Тому довше розслаблення тренованого серця забезпечить надалі краще його скорочення.
Для хворих на ішемію серця фізична гігієнічна гімнастика є методом вторинної профілактики, адже підвищення рівня моторної активності знижує частоту серцевих скорочень та зменшує діастолічний тиск.
Таким чином, хоча резерви організму є показником індивідуальним, але систематичні фізичні вправи здатні їх значно збільшити у кожної людини.
Схожі статті
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 6.2.2. Роль фізичної активності в розвитку перехресної адаптації
У відповідь на дію різних факторів зовнішнього середовища організм реагує певними пристосувальними реакціями, які забезпечують збереження гомеостазу, а...
-
2.1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя Як уже відомо, предметом вивчення санології є...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 3.3. Діагностика рівня здоров'я за прямими показниками
Цей тип моделі має два різновиди - діагностика за визначенням біологічного віку або за резервами біоенергетики. Діагностика рівня здоров'я за визначенням...
-
Сучасна епоха, для якої характерний прискорений суспільний розвиток і пов'язані з ним глобальні соціальні, економічні та технологічні зміни, ставить...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 1.1. Валеологія як наука
Сучасна епоха, для якої характерний прискорений суспільний розвиток і пов'язані з ним глобальні соціальні, економічні та технологічні зміни, ставить...
-
6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта Хребет має дуже важливе значення у підтримці фізичного та психічного здоров'я людини. Хоча стан хребта...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта
6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта Хребет має дуже важливе значення у підтримці фізичного та психічного здоров'я людини. Хоча стан хребта...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - Розділ 6. ОЗДОРОВЛЕННЯ, МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ЗДОРОВ'ЯМ
6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта Хребет має дуже важливе значення у підтримці фізичного та психічного здоров'я людини. Хоча стан хребта...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 3.4. Діагностика рівня здоров'я за резервами біоенергетики
Цей тип моделі має два різновиди - діагностика за визначенням біологічного віку або за резервами біоенергетики. Діагностика рівня здоров'я за визначенням...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - ВІД АВТОРА
Сучасна епоха, для якої характерний прискорений суспільний розвиток і пов'язані з ним глобальні соціальні, економічні та технологічні зміни, ставить...
-
Крім спадкових факторів, на стан психічного здоров'я впливають і ті, які діяли протягом життя людини. Наприклад, це психічний стрес, який пов'язаний з...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 2.3. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу
Кожна система має зовнішні та внутрішні аспекти функціонування. Зовнішнім аспектом для людини є навколишнє середовище, в якому вона виконує свої...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - Розділ 2. ЛЮДИНА ТА її ЗДОРОВ'Я З ПОЗИЦІЇ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ
2.1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя Як уже відомо, предметом вивчення санології є...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 4.7. Сучасні підходи до психічного оздоровлення
Профілактика та корекція базується на чотирьох принципах валеології. 1. Підвищення стійкості до стресу. Потрібно готувати людей до різних ситуацій, вчити...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 4.6. Профілактика психічного стресу та корекція його наслідків
Профілактика та корекція базується на чотирьох принципах валеології. 1. Підвищення стійкості до стресу. Потрібно готувати людей до різних ситуацій, вчити...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 4.5. Наслідки стресу
Механізмом, який запускає психічний стрес, є емоції. Негативні емоції сильніші та довготриваліші, ніж позитивні. Негативні емоції збуджують на досягнення...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 4.4. Механізми психічного та фізіологічного стресу
Механізмом, який запускає психічний стрес, є емоції. Негативні емоції сильніші та довготриваліші, ніж позитивні. Негативні емоції збуджують на досягнення...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 1.3. Об'єкт валеології
Об'єктом науки є предмет, на який спрямована її активність. У медицині об'єктом є хвороба людини та середовище якому проходить життєдіяльність індивіда....
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 4.2. Природні особистості психіки
До них належать: 1. Особливості психічного коду людини. Згідно з уявленнями К. Г. Юнга, природжений психічний код людини, який визначає майбутні...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 1.6. Початок та історія розвитку валеології
1. Розробка й реалізація уявлень про здоров'я, побудова діагностичних моделей і методів його оцінки та прогнозування. 2. Кількісна оцінка рівня здоров'я...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - Фізична активність
Оздоровчий і профілактичний ефект масової фізичної культури пов'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарата,...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - Утома
Оздоровчий і профілактичний ефект масової фізичної культури пов'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарата,...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 6.2.1. Працездатність, робота, стомлення, відпочинок
Оздоровчий і профілактичний ефект масової фізичної культури пов'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарата,...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 6.2. Механізм оздоровчої дії фізичних вправ
Оздоровчий і профілактичний ефект масової фізичної культури пов'язаний з підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарата,...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 6.1.3. Профілактика остеохондрозу та оздоровлення хребта
Ця хвороба широко розповсюджена і настільки небезпечна, що входить у п'ятірку тих видів патології, які призводять до втрати працездатності чи...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 6.1.2. Остеохондроз і його прояви у людини
Ця хвороба широко розповсюджена і настільки небезпечна, що входить у п'ятірку тих видів патології, які призводять до втрати працездатності чи...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 1.5. Основні завдання валеології
1. Розробка й реалізація уявлень про здоров'я, побудова діагностичних моделей і методів його оцінки та прогнозування. 2. Кількісна оцінка рівня здоров'я...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 1.4. Методологічні основи валеології
Об'єктом науки є предмет, на який спрямована її активність. У медицині об'єктом є хвороба людини та середовище якому проходить життєдіяльність індивіда....
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 2.2. Давні холістичні системи
Цілісний (холістичний) підхід до здоров'я людини складався у світовій філософії та медицині здавна. Його пізнання розширює та поглиблює наукову концепцію...
-
Валеологія - Грибан В. Г. - 5.6. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я
Тепер ці захворювання називають сексуально-трансмісійними (СТЗ), тому що вони переважно передаються статевим шляхом. До них належать як давно відомі...
Валеологія - Грибан В. Г. - 6.2.3. Фізичні вправи та функціональні резерви організму