Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Ставлення до ранніх шлюбів

Указом від 27 червня 1927 р.174 до артикулу 109 Кодексу 1926 р. була додана примітка, відповідно до якої Народному комісаріату внутрішніх справ Молдавської Автономної соціалістичної республіки, окружним органам ЗАГСу і головам районних виконавчих комітетів було дозволено, з урахуванням господарських і побутових умов життя громадян, особливо жителів сільської місцевості, "давати дозволи на шлюб з особами, які не дійшли шлюбного віку, якщо до досягнення цього віку лишається щонайбільше півроку і якщо надано посвідку лікаря про допустимість до шлюбу".

У статті 10 Основ законодавства про шлюб та сім'ю та у ст. 16 Кодексу 1969 р. була передбачена можливість зниження шлюбного віку у разі вагітності або народження дитини, але не більше ніж на один рік.

Згодом, у зв'язку з унесеними змінами, зниження шлюбного віку могло відбутися "у виняткових випадках", тобто не лише у разі вагітності або народження дитини. Проте шлюбний вік, як уже зазначалося, - це стала, а не змінна правова категорія, яку можна було б пристосовувати до конкретних життєвих обставин. Тому і знизити його неможливо.

У Сімейному кодексі України термін "зниження шлюбного віку" не використовується, натомість повернуто до законодавчого вжитку попередню, правда, дещо відкориговану правову конструкцію - надання права на шлюб. На жаль, у новій літературі ще й досі можна зустріти термін "зниження" шлюбного віку. Використаний він і у пункті 4.13 Правил реєстрації актів цивільного стану. Така термінологічна неуважність не може бути вибачена.

У частині 2 ст. 23 СК не перелічені підстави для надання права на шлюб, а визначено лише загальний критерій, якому має відповідати обставина, що названа в заяві як мотив звернення до суду. Ним є несуперечність інтересам заявника. Отже, суд має зробити висновок про те, що ранній (дочасний) шлюб не суперечитиме його інтересам.

П" якій виповнилося 16,5 років, звернулася до суду з заявою про надання їй права на шлюб з 18-тирічним В" з яшм еони знайомі з дитинства.

С, якій виповнилося 15 років, є вагітною. Вона бажає зареєструвати шлюб з Т" якому 24 роки.

У цих двох випадках суд на підставі зібраних доказів зробив висновок, що шлюб П. та С. до досягнення ними шлюбного віку не суперечить їхнім інтересам.

Згідно із частиною 3 ст. 234 ЦПК України, заява про надання права на шлюб розглядається судом у порядку окремого провадження. Однак у Цивільному процесуальному кодексі України немає відповідної глави, у якій визначалися б процесуальні особливості розгляду цих справ. Тому суд має керуватися загальними законодавчими правилами, а в разі їх недостатності - застосовувати аналогію права.

Відповідно до засади розумності, яка має лежати в основі не лише матеріального, а й процесуального законодавства, про подання заяви щодо надання права на шлюб суд має повідомити батьків, інших законних представників, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже мають володіти інформацією про її життєві наміри. Однак заперечення батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів не може бути підставою для відмови у задоволенні такої заяви.

У заяві про надання права на шлюб має бути названо ім'я особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу. Вона може бути викликана у судове засідання як заінтересована особа. Адже суд має впевнитися у тому, що шлюб заявника саме з цією конкретною особою відповідатиме її як дитини "найвищим" інтересам. Тому на запитання про те, чи слід рішення суду про надання заявникові права на шлюб "прив'язувати" до конкретної особи, була запропонована ствердна відповідь175. її підтримав Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 21 грудня 2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та про поділ спільного майна подружжя". Це означає, що, одержавши право на шлюб з певною особою, заявник не може зареєструвати шлюбу з іншою.

Якщо той, кому надано право на шлюб з певною особою, забажає зареєструвати шлюб з іншою, він повинен знову звернутися з заявою до суду. Таке розширене тлумачення цієї норми повністю відповідає принципу верховенства права.

Якщо шлюбного віку не досягли він і вона, кожному з них належить подати до суду окремі заяви. Ці дві справи суд може об'єднати в одне провадження.

Для того, щоби зробити висновок про те, що ранній шлюб відповідатиме інтересам дитини, суду належить надати відповідні докази.

Якщо така заява не пов'язана з вагітністю або народженням дитини, суд може зажадати висновок закладу охорони здоров'я про стан фізичного та душевного здоров'я заявника.

Ставлення до ранніх шлюбів

Не журися, що молодим оженишся - і дітей тягнеш, і скоріше допомоги дочекаєшся;

Не кайся вранці вставати, а замолоду оженитися.

(Укр. нар. прислів'я)

Традиційна багатодітність української родини часто була результатом саме ранніх шлюбів. У сьогоднішній час ранніх шлюбів поменшало. Це пов'язано зі зміною пріоритетів у свідомості багатьох жінок, які на перше місце ставлять роботу та просування по службі.

Схожі статті




Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Ставлення до ранніх шлюбів

Предыдущая | Следующая