Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 18.4. Завдаток
Завдаток - це грошова сума або рухоме майно, що видається однією зі сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні як доказ укладення договору і в забезпечення його виконання.
Як вид забезпечення виконання зобов'язань завдаток має такі особливості:
- предметом завдатку може виступати як грошова сума, так і рухоме майно;
- завдатком забезпечується виконання лише договірних зобов'язань, а не зобов'язань, які виникли з інших підстав;
- застосування завдатку може мати місце лише за погодженням сторін.
Призначення завдатку полягає в тому, що:
- по-перше, це засіб платежу, оскільки завдаток передається у рахунок належних іншій стороні платежів (наприклад, якщо домовляючись про купівлю меблевого гарнітуру, який коштує З 200 гривень, покупець сплатив 1 000 гривень завдатку, то йому необхідно буде доплатити пізніше ще 2 200 гривень);
- по-друге, давання завдатку є доказом укладання договору, особливо у тих випадках, коли укладання договору не вимагає письмової форми;
- по-третє, це засіб забезпечення виконання зобов'язання, який додатково зв'язує сторони.
Найчастіше завдатком забезпечується виконання зобов'язань з участю громадян при укладанні договорів купівлі-продажу житлових будинків, квартир, гаражів, найму житлового приміщення. Забезпечувальна функція завдатку полягає у тому, що у разі, коли покупець, передавши завдаток продавцю, вирішить відмовитися від договору купівлі-продажу, то наданий ним завдаток залишається у продавця. Якщо ж від виконання договору ухиляється інша сторона (наприклад, продавець знайшов вигіднішого покупця), то вона зобов'язана не лише повернути завдаток, а й сплатити таку саму за розміром суму, так званий подвійний завдаток.
Договір, виконання якого забезпечується завдатком, може мати такий вигляд:
ДОГОВІР
Місто Гаспра, двадцятого січня дві тисячі восьмого року Ми, що нижче підписалися, Востриков Федір Іванович, який проживає за адресою: пл. Старопанська, 9 м. Старобєльськ і Врунс Микола Іванович, який проживає за адресою: вул. Волі, 34 м. Батумі, уклали цей договір про таке:
1. Врунс Микола Іванович продає, а Востриков Федір Іванович купляє меблевий гарнітур, що складається з дванадцяти горіхових стільців майстра Гамбса за 3 320 (три тисячі триста двадцять) гривень.
2. При підписанні цього договору в рахунок платежу за гарнітур Врунс М. І. отримав від Вострикова Ф. І. завдаток у розмірі 500 (п'ятсот) гривень. Решта суми - 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) гривень Востриков Ф. І. зобов'язується сплатити не пізніше 1 лютого 2008р.
3. Врунс MJ. зобов'язується передати меблевий гарнітур Востри-кову Ф. І, як тільки отримає за нього у зазначений вище строк 2 720 (дві тисячі сімсот двадцять) гривень.
4. Цей договір укладено у двох примірниках. Один видається Вострикову Ф. І., другий - Брунсу MJ.
Підписи: Врунс М. І..
Востриков Ф. І.
Якщо збитки потерпілої сторони не покриваються завдатком (наприклад, продукцію, що швидко псується, зіпсувалася, оскільки зв'язаний завдатком добросовісний продавець її не реалізував), то вона має право вимагати від порушника зобов'язання відшкодування збитків у частині, яка не покривається завдатком.
На перший погляд, завдаток забезпечує належне виконання обов'язків кожною зі сторін за договором під страхом втрати завдатку. Проте, треба зважити на те, що відносно реальності покарання за невиконання обов'язку сторони перебувають у різних становищах. Так, якщо від виконання договору ухиляється сторона, яка надала завдаток, інтереси іншої сторони у цій частині цілком гарантовані, бо сума, яку втратить відповідальна за невиконання зобов'язання сторона, знаходиться у сторони, на користь якої завдаток передано. Проте, якщо відповідальною за невиконання зобов'язання є сторона, яка отримала завдаток, то її обов'язок - повернути отриману суму та ще й приплатити від себе таку саму - нічим не забезпечений і гарантій, що потерпіла сторона отримає цю суму, фактично немає.
Завдаток треба відрізняти від авансу. Аванс - це також визначена грошова сума або цінності, які покупець чи замовник передають продавцю чи виконавцю робіт у рахунок майбутніх платежів за передане майно, виконану роботу чи надані послуги. Аванс, як і завдаток, є доказом укладання договору і зараховується в рахунок кінцевого платежу.
Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає у тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання. Тому, незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов'язання, той, хто отримав аванс, повинен його повернути. І якщо продавець чи підрядчик отримали як аванс певну грошову суму, а договір не був виконаний, то, незалежно з чиєї вини це тралилось і які обставини цьому перешкодили, аванс у будь-якому випадку підлягає поверненню.
Якщо не буде встановлено, що сплачена сума є завдатком, вона вважається авансом.
Схожі статті
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 18.3. Порука. Гарантія
Порука - це односторонній, консенсуальний договір, за яким третя особа бере на себе повну або часткову відповідальність за невиконання чи неналежне...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 18.2. Неустойка та її види
Неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума або інше майно, яке боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 18.1. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
18.1. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань Римські юристи зазначали: "Pacta aunt servanda" - договори повинні виконуватися. Здебільшого...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - Глава 18. Види забезпечення виконання зобов'язань
18.1. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань Римські юристи зазначали: "Pacta aunt servanda" - договори повинні виконуватися. Здебільшого...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 17.3. Сторони у зобов'язанні
Підставами виникнення зобов'язань є юридичні факти. Сам закон не є підставою виникнення зобов'язань, він лише зазначає, з яких юридичних фактів вони...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 17.6. Підстави припинення зобов'язань
17.6.1. Поняття та види припинення зобов'язань Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 17.5. Предмет, спосіб, час і місце виконання зобов'язання
Виконання зобов'язання полягає у вчиненні його сторонами певних дій, які становлять зміст їх прав та обов'язків. Здебільшого виконання зобов'язання...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 17.4. Виконання зобов'язання
Виконання зобов'язання полягає у вчиненні його сторонами певних дій, які становлять зміст їх прав та обов'язків. Здебільшого виконання зобов'язання...
-
17.6.1. Поняття та види припинення зобов'язань Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 17.6.2. Припинення зобов'язань за волею сторін
17.6.1. Поняття та види припинення зобов'язань Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 17.6.1. Поняття та види припинення зобов'язань
17.6.1. Поняття та види припинення зобов'язань Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 17.2. Підстави виникнення зобов'язань
Підставами виникнення зобов'язань є юридичні факти. Сам закон не є підставою виникнення зобов'язань, він лише зазначає, з яких юридичних фактів вони...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 9.6. Нікчемні правочини
1. За загальним правилом порушення встановленої законом форми правочину спричиняє не недійсність правочину, а неможливість посилання на свідчення свідків...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - РОЗДІЛ IV. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
Глава 17. Загальні положення про зобов'язання 17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона...
-
Сукупність умов, які необхідні для виникнення при настанні цивільно-правової відповідальності, називають складом цивільного правопорушення. За загальним...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 12.3. Умови цивільно-правової відповідальності
Сукупність умов, які необхідні для виникнення при настанні цивільно-правової відповідальності, називають складом цивільного правопорушення. За загальним...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань
Глава 17. Загальні положення про зобов'язання 17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - Глава 17. Загальні положення про зобов'язання
Глава 17. Загальні положення про зобов'язання 17.1. Поняття та види цивільно-правових зобов'язань Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 9.5. Правові наслідки порушення форми правочину
1. За загальним правилом порушення встановленої законом форми правочину спричиняє не недійсність правочину, а неможливість посилання на свідчення свідків...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 7.6. Види цінних паперів
В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи та види цінних паперів: 1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі,...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 9.3. Умови дійсності правочину
Під умовами дійсності правочину розуміються передбачені законом вимоги, яким має відповідати будь-який правочин. Звичайно, що умови дійсності правочину...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 12.2. Форми і види цивільно-правової відповідальності
12.1. Поняття цивільно-правової відповідальності Цивільно-правові порушення не можуть залишатися безкарними. Тому за невиконання чи за неналежне...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 12.1. Поняття цивільно-правової відповідальності
12.1. Поняття цивільно-правової відповідальності Цивільно-правові порушення не можуть залишатися безкарними. Тому за невиконання чи за неналежне...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - Глава 12. Відповідальність у цивільному праві
12.1. Поняття цивільно-правової відповідальності Цивільно-правові порушення не можуть залишатися безкарними. Тому за невиконання чи за неналежне...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 16.5. Суб'єкти авторського права
Суб'єктами авторського права можуть бути фізичні та юридичні особи. Серед фізичних осіб слід першочергово вирізнити авторів, тобто творців об'єктів...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 15.4. Інші цивільно-правові засоби захисту права власності
Порушене право власності власник не завжди може захистити речово-правовими позовами. Проте це не означає, що порушене право не підлягає захисту взагалі....
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 15.3. Негаторний позов як засіб захисту права власності
При негаторному позові, власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні. Права та інтереси власника можуть бути порушені і в тих...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 15.2. Віндикаційний позов як засіб захисту права власності
Віндикаційний позов є найважливішим цивільно-правовим засобом захисту права власності. В юридичній літературі під віндикаційним позовом традиційно...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 13.6. Переважне право купівлі
Кожний із учасників спільної часткової власності на свій розсуд користується та розпоряджається належною йому часткою. Водночас, при продажі частки у...
-
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 13.3. Момент виникнення права власності за договором
Глава 13. Право власності. Речові права 13.1. Поняття та зміст права власності Право власності - центральний інститут будь-якої цивільно-правової...
Українське цивільне право - Заіка Ю. О. - 18.4. Завдаток