Туристичне країнознавство. Європа - Мальська М. П. - Литва

Офіційна назва - Литовська Республіка. Територія 65,2 тис. км2. Населення 3,6 млн осіб. Час рівний київському. Національний склад: литовці (понад 80 %), росіяни (8,7 %), поляки (7 %). Офіційна мова - литовська. Найбільші міста, тис. осіб: Вільнюс - 578, Каунас - 414, Клайпеда - 203, Шауляй - 147. Грошова одиниця - литовський літ, з 1 лютого 2002 р. літ прив'язаний до євро.

Географічне положення

Розміщена в Східній Європі, на східному узбережжі Балтійського моря. Межує з Польщею і Білорусією на півдні й південному сході, з Росією - на сході й південному заході, з Латвією - на півночі. Територія країни є невисокою горбкуватою рівниною, що поступово піднімається від низинних берегів Балтійського моря і Середньо-Литовської низовини до невисокої Балтійської гряди (Аукштайтська і Дзукська височини) на сході. Найвища точка країни - пагорб Юозапіне (294 м над р. м.). Характерною рисою ландшафту країни є залишки древніх льодовикових моренних валів, а також піщані дюни на узбережжі та південному сході. Найбільше озеро Дрісвяти, площа дзеркала становить 45 км2, найглибше - Таурагне (глибина 60,5 м), використовуються для купання, човнових прогулянок і яхтінгу.

Державний устрій

Форма правління - парламентська республіка, форма устрою - унітарна держава. Країна складається з 44 районів. Законодавча влада належить однопалатному парламенту (Сейм), термін повноважень - чотири роки.

Історичні факти

Наприкінці ХІІ ст. на території Литви і частини Білорусії утворилося Велике князівство Литовське. Перший відомий правитель Великого князівства Литовського Міндовг (1238-1263). У ХІІІ-ХІУ ст. територія Великого князівства Литовського досягла берегів Чорного моря. Литовські князі вели боротьбу з Тевтонським орденом, що був розбитий у 1410 р. у Грюнвальдській битві об'єднаними військами Литви і Польщі. У 1386 р. великий князь литовський Ягайло був коронований королем польським, а в 1387 р. офіційно хрестив Литву. За час правління Витовта (1392-1430) Литва досягла вершини своєї могутності. У 1569 р. була укладена унія в Любліні, згідно з якою Литвою і Польщею правив король, якого спільно обирали, державні справи вирішували в загальному Сеймі. У XVI-XVIII ст. Велике князівство Литовське втрачало литовський національний характер, прогресувала польська культура. Після Північної війни (XVIII) Польсько-Литовська держава занепала, потрапивши під протекторат Росії. У Першу світову війну (1915) Литва була окупована Німеччиною, незалежність проголошено в 1918 р.; окупована СРСР у 1940 р.; захоплена Німеччиною в 1941-1944 рр. Незалежність визнана у вересні 1991 р. До складу ООН і ОБСЄ ввійшла у 1992 р. До складу НАТО - у 2002 р., до Європейскої Спільноти - у 2004 р.

Туризм

Вільнюс (Вільно, Вільна) є найбільшим містом Литви, як столиця згадується з 1323 р. Старе місто Вільнюса - одне з найбільших у Європі (360 га) і головна пам'ятка країни (з 1994 внесене у список Світової культурної спадщини ЮНЕСКО). Головні пам'ятки столиці: залишки Верхнього замку (XIV-XV ст.), старий арсенал (XVI ст.), площа Гядимінаса (Гедиміна, початок XIX ст.) зі статуєю засновника міста - Великого князя Гедиміна (1316-1341); символ міста - вежа Гядимінаса з оглядовим майданчиком, новий арсенал (XVIII ст.), Кафедральна площа, залишки міської стіни (XVI ст.) з воротами Аушрос (Мединінкські ворота), Артилерійський бастіон (1640), ансамбль університету (XVI-XIX ст.), дзвіниця костьолу св. Іоанна, що входить в університетський комплекс (найвища вежа Старого міста - 68 м), міська Ратуша (1786-1799), палац єпископа (1825-1832), Вяр-кяйський палац і Кафедральний собор у підніжжі гори Гедиміна (1251) з могилами Великих князів литовських і мощами заступника Литви - святого Казимира, 52-х метрова дзвіниця Кафедрального собору (XIII-XVII ст.), Президентський палац (1387), вулиця Пилес (Замкова), замок Раудондваріс та ін. Церкви і костьоли - візитна картка Вільнюса. Найцікавішими є: готична церква Мікалоянус (костьол св. Михайла, XIV ст.), церква і монастир бернардинів (XVI ст.), церква св. Анни (XV-XVI ст.), церква Миколая (XVI-XVII ст.), церква Святого Духа (єдина барокова православна церква в Литві, 1624-1638), костьол св. Петра і Павла, П'ятницька церква (перша християнська кам'яна будівля столиці, 1345), костьол св. Юргіса (1506), костьол св. Варфоломія (1824), ансамбль костьолу св. Ігнотаса (XVII ст.), костьол Пресвятої Діви Марії (XV-XVIII ст.), бароковий костьол св. Казимира (перший у Литві костьол у стилі бароко, 1604- 1618) та ін.

Вільнюс також вважається одним із найбільших виставкових і музейних центрів Європи. Для аматорів музики будуть цікаві: Національна філармонія, Палац конгресу, Зал музичної академії, Палац працівників мистецтв, Палац концертів і спорту, в яких регулярно проводять музичні заходи. У місті є декілька театрів: Театр опери і балету, Молодіжний театр, Національний театр драми, Російський драматичний театр, Ляльковий театр "Леле", Театр Старого міста, Малий театр, Театр "Вайділос" та ін.

Тракай - давня столиця Литви, цікавий острівним замком, що вважався однією із неприступних фортець у Східній Європі, тривалий час був резиденцією великих литовських князів. Зараз у ньому розміщений Тракайський історичний музей. Об'єкти туризму: руїни Півострівного замку і домініканського монастиря, палац Узутракіс із парком у французькому стилі, караїмські релігійні споруди, унікальний льодовиковий ландшафт зі десятками озер навколо міста. Окрема гордість міста - Національний істо-рико-культурний парк Тракай, загальна площа якого становить 8,2 тис. га. На території парку розміщено два заповідники і десять культурних, ландшафтних і природних пам'яток, а також понад 50 стародавніх будинків, безліч археологічних і архітектурних пам'яток.

Каунас - друге за величиною місто Литви, відоме середньовічною архітектурою, дзвоновими концертами, музеями. В місті варто відвідати: Каунаський замок (XIII-XVII ст.), романський кафедральний собор Петра і Павла (XV-XVII ст.), церква Вітаутаса (1400), костьол Воскресіння Господнього (1932), Православний собор Благовіщення, костьол св. Франциска і монастир єзуїтів (1666-1725), собор св. Архангела Михаїла (1891-1893), костьоли св. Трійці, св. Миколая (XIV ст.), домініканський монастир, міську Ратушу (1542), ренесансний палац князів Масальских (XVII ст.), бароковий монастир камальдолійців (1664-1712), православні церкви в неовізантійському стилі в новій частині міста. В Каунасі, та його околицях є величезна кількість музеїв: народного побуту (за 22 км на схід Каунаса), авіації Литви, парк Будинку президентів, кераміки, народної музики, литовської музики, медицини і фармацевтики, пошти, телекомунікацій та інформатики, депортацій і литовського національного відродження та ін.

Шуляй. Історичну частину міста було знищено під час Другої світової війни. Місто відоме музеями: Аушра, Будинок Венска-лусків, музей велосипедів, Фотомузей, палац X. Френкеля, Будинок Иовараса, музей радіо і телебачення, музей кішок, Пожежно-технічний музей, музей історії Шауляйського університету, музей історії залізниці, музей історії водопостачання і каналізації та ін. За 11 км від міста є відоме Гора Хрестів - місце паломництва католиків. Перші хрести було поставлено у 1863 р. у пам'ять про загиблих повстанців, які виступили проти Російської імперії.

Клайпеда - великий незамерзаючий морський порт на березі Куршської затоки, одне з найдавніших міст у Литві, засноване у

1252 р., як замок Мемельбург. Після Другої світової війни збереглися залишки замку на Куршській косі, численні театри і галереї (XVII-XVIII ст.), квартали старих кам'яних складів (XVIII - XIX ст.), будинок магістрату (1770) і театру (1870). В місті варто відвідати Музичний і Драматичний театри, музей ковальських виробів з унікальними залізними хрестами зі старого цвинтаря міста, Краєзнавчий музей, Картинну галерею, Скульптурний парк "Мазвідас", музей історії Малої Литви, Литовський Морський музей, а також акваріум у будинку старого форту і дельфінарій.

Курорти почали активно розвиватися з першої половини ХІХ ст. На Куршській косі розміщено один із найкращих курортних районів країни - Нерінгу, утворений у 1961 р. унаслідок об'єднання курортних селищ Ніда, Юодкранте, Прейла і Пярвал-ка. На курорті варто відвідати будинок Томаса Манна, етнографічний музей, морський музей, музеї рибалки і природи в Сміль-тині, бурштинові галереї й унікальні збірки дерев'яних скульптур "Відьмова гора". З історією Куршської коси можна ознайомитися в Нерінгському історичному музеї, в якому є дві експозиції: етнографічна садиба рибалки й експозиція ремесел та промислів жителів Куршської коси. За поселенням Юодкранте піднімаються "Мертві дюни", висота яких досягає 30 - 40 м.

Паланга - це кліматичний, бальнеологічний і грязьовий курорт у західній частині Литви, розміщений на березі Балтійського моря, за 25 км від Клайпеди. Курортна площа - 7393 га. Довжина піщаного пляжу обмеженого сосновим бором понад 10 км. У писемних документах селище Паланга вперше згадується в

1253 р. У середньовіччі місто було важливим торговим центром. У першій половині ХІХ ст. містечко здобуває популярність як приморське дачне місце. У другій половині ХІХ ст. власник Па-лангського маєтку граф Юозапас Тишкявічюс побудував кілька дачних комплексів, заснував літній театр, проклав у лісі прогулянкові маршрути, на морському узбережжі побудував кабіни для купання, а також купальні з мармуровими ваннами і теплою водою. Головні лікувальні чинники курорту: цілюще морське повітря, морські купання, хлоридна натрієво-кальцієва вода, яку використовують для ванн, прекрасні торф'яні грязі, дендропарк. Нині на курорті працюють шість санаторіїв і реабілітаційних центрів, будинок відпочинку, пансіонати і готелі. Курорт приваблює не тільки литовців, але й туристів із Німеччини, Польщі, Швеції, Данії, Росії й інших країн. На курорті безліч різноманітних кафе, ресторанчиків і таверн, кожне кафе намагається залучити відвідувачів кулінарними шедеврами чи самобутніми інтер'єрами. Недалеко від Паланги, поруч із селом Жибінінкай, розміщений національний ресторан-броварня "Пас Юозапа", де варять власне оригінальне пиво трьох сортів і створений цілий комплекс розваг.

Друскінінкай - невеликий затишний курорт на півдні країни, за 130 км від Вільнюса, відомий унікальними мінеральними джерелами (хлоридна група натрію і кальцію) і лікувальними грязями, які аналогічні за лікувальними властивостями знаменитих карловарських. Село Друскінінкай і його мінеральні води згадуються в історичних документах ХУI ст. Пастухи помітили, що вода місцевих джерел унікальна - зменшує втому, лікує рани, шкірні висипки і т. д. В другій половині XVIII ст. чутки про ці мінеральні води досягли Вільнюса і Варшави. Король Литви і Польщі тих часів Станісловас Аугустас видав декрет (1794), згідно з яким Друскінінкай був оголошений курортним місцем. Проте курортом він став після того, як професор Вільнюського університету І. Фонберг дослідив джерела і запропонував царському уряду заснувати тут курорт (1837). У радянський період Друскінінкай перетворився в головний курорт Литви. На курорті варто відвідати музей знаменитого художника і композитора М. К. Чю-рленіса і Друскінінкайський парк Грюто. Сюди на лікування щорічно приїжджає понад 100 тис. осіб. На курорті діють вісім здравниць, що одночасно можуть прийняти понад чотири тисячі відпочиваючих. У центрі курортної зони є готель Друскінінкай.

Бірштонас - розміщений у південній частині країни, на відстані 90 км від Вільнюса і 40 км від Каунаса, з давніх часів славиться цілющими водами і прекрасною природою. З усіх боків курорт омиває ріка Нямунас, русло якої утворює унікальні петлі. Займана курортом площа - 1280 га, кількість жителів - 4,1 тис. Щорічно тут лікується 15 тис. осіб. Курорт відомий також природним парком: насадженнями туї, ялинки, алеями каштанів, лип і кленів. У історичних джерелах Бірштонас уперше згадують у XIV ст., з XV ст. тут містився мисливський маєток і місце відпочинку Великих князів литовських. У першій половині XIX ст. Бі-рштонську мінеральну воду почали використовувати для лікування, нині є 13 джерел мінеральних вод. Головні лікувальні чинники: хлоридно-натрієві і магнієво-кальцієво-натрієві води питного призначення, подані місцевими мінеральними джерелами "Вітаутас" і "Біруте", торф'яні грязі й природно-кліматичні умови. На курорті працюють два санаторії.



Схожі статті




Туристичне країнознавство. Європа - Мальська М. П. - Литва

Предыдущая | Следующая